Ухвала

від 03.04.2023 по справі 927/818/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 927/818/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України")

на рішення господарського суду Чернігівської області від 12.12.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023

за позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз України"

до відділу освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (далі - Відділ)

про стягнення 1 934 206,82 грн.,

ВСТАНОВИВ:

09.03.2022 (відповідно до поштових відміток на конверті) ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 12.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі №927/818/22 у частині відмови у стягненні пені у сумі 202 648,53 грн. і прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.

Дослідивши матеріали касаційної скарги та матеріали справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Позов у цій справі подано про стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням умов типового Договору в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ, у період з лютого по квітень 2022 року у сумі 1 934 206,82 грн., з них: 1 557 074,60 грн. основного боргу; 225 165,03 грн. пені; 16 497,63 грн. - 3% річних та 135 469,56 грн. "інфляційних втрат".

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023: позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Відділу на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" основний борг у сумі 1 557 074,60 грн., пеню в сумі 22 516,50 грн., 3% річних у сумі 16 497,63 грн., "інфляційні втрати" у сумі 135 469,56 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" посилається на порушення судами попередніх інстанцій статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 549-552, 599, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та просить зазначені рішення та постанову скасувати.

ТОВ "ГК "Нафтогаз України" зазначає, що питання зменшення пені, порядок та підстави такого зменшення має виняткове значення для скаржника, а також фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки стосується регулювання відносин на ринку природного газу постачальником "останньої надії" та прямо впливає на фінансове становище підприємств - учасників даного ринку. При цьому скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення суперечать висновку, викладеному у постановах Верховного Суду у справах №№918/116/19, 908/1453/14.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими. Водночас, враховуючи клопотання Відділу про зменшення суми штрафних санкцій (пені, трьох відсотків річних та "інфляційних втрат"), беручи до уваги наведені відповідачем причини прострочення виконання грошового зобов`язання, що зумовлені об`єктивними обставинами, незалежними від його волі (невключення його своєчасно до реєстру споживачів ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на Інформаційній платформі Оператора ГТС на підставі підписаного сторонами договору від 15.02.2022 №24-1228/21-БО-Т; перебування в період з 25.02.2022 по 01.04.2022 території, де функціонує відповідач, під окупацією військ російської федерації; першочергове направлення бюджетних коштів, за рахунок яких фінансується відповідач, на підтримку сімей, що постраждали внаслідок ведення бойових дій на території населених пунктів, віднесених до Киселівської сільської ОТГ), за недоведеності факту наявності збитків у позивача, спричинених протиправною поведінкою відповідача, з метою дотримання розумного балансу між інтересами сторін, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення суми неустойки (в формі пені) до 22 516,50 грн. (що складає 90% від заявленої суми). Також суд першої інстанції наголосив, що розмір 3% річних та "інфляційних втрат" не підлягає зменшенню судом у порядку частини першої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, оскільки наведене позбавить кредитора можливості компенсувати матеріальні втрати за час прострочення виконання грошового зобов`язання, в тому числі в результаті інфляційних процесів у економіці країни.

Суд апеляційної інстанції проаналізувавши обставини та мотиви, якими керувався суд першої інстанції, частково задовольняючи клопотання про зменшення заявленої до стягнення пені, дійшов висновку про обґрунтованість такого зменшення судом першої інстанції, враховуючи ще й те, що, крім пені, позивач нарахував відповідачу та заявив до стягнення 3% річних та "інфляційні витрати", що є способом захисту майнового права й інтересу позивача, яке полягає у відшкодуванні матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від відповідача, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити позивачу.

З огляду на наведене висновок судів щодо застосування до спірних правовідносин статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України, викладений в оскаржуваних судових рішеннях, відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19 щодо передбаченого статтею 233 ГК України, статтею 551 ЦК України права суду на зменшення пені, яке може бути реалізоване судом у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів. При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Чернігівської області від 12.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі №927/818/22, оскільки Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

Керуючись статтею 234, пунктом 5 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Чернігівської області від 12.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 у справі № 927/818/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова