Рішення

від 04.04.2023 по справі 355/253/22

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/253/22

Провадження № 2/355/108/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Котенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив суд:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича №255091 від 30.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАШТАЛ» заборгованість в розмірі 20 725,20 грн.;

- відповідно до вимог ст.ст. 133, 137, 141 ЦГЖ України стягнути з відповідача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАШТАЛ» на користь ОСОБА_1 судові витрати, зокрема по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5 000,00 грн; судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 992,40 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 496,20 грн.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що нотаріус вчинив виконавчий напис кредитному договорі, який не був посвідчений нотаріально. Крім того, відсутні докази того, що позивач підписав вказаний кредитний договір.

10.08.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Справу прийнято до провадження судді Червонописького В.С.

16.02.2022 від позивача позивача надійшла заява про забезпечення позову.

10.08.2022 ухвалою суду задоволено заяву про забезпечення позову та зупинено стягнення по виконавчому провадженні № НОМЕР_1 від 13.01.2022 відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, №255091 від 30.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 20 725 грн. 20 коп.

09.09.2022 від позивача надійшла заява про зміну предмету та підстав позову.

13.10.2022 ухвалою суду відмовлено у прийняті заяви про зміну предмету та підстав позову від 09.09.2022.

08.11.2022 від відповідача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надійшла заява про залучення ТОВ «Компані Фінанс» у якості правонаступника.

02.02.2023 ухвалою суду залучено до участі у справі правонаступника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс» (ЄДРПОУ 44195842, місцезнаходження: м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 22, офіс 7).

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції та публікації оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору своїм правом на надання пояснень по суті спору не скористались.

Суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Матеріалами справи встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис № 255091 від 30.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість в розмірі 20 725,20 грн.

Стягнення заборгованості проводилось за період з 29.09.2019 по 25.06.2021.

13.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським Олександром Анатолійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1, винесено постанову від 13.01.2022 про арешт коштів боржника та 14.01.2022 винесено постанову про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

В матеріалах справи міститься копія кредитного договору №8214439 від 05.02.2019, укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , на підставі якого вчинено оскаржуваний виконавчий напис.

Відповідно до п. 1.2. вказаного Кредитного договору позивачу надавався кредит у розмірі 4 800,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. та 1.4. Кредитного договору кредит надається строком на 14 днів, з 05.02.2019 по 19.02.2019.

Вказаний Кредитний договір не містить підписів сторін та укладений в електронній формі, про що зазначено в п. 6.1. Кредитного договору.

З цього приводу позивач зазначає, що будь-яким чином не підписував кредитні договори з ТОВ «Мілоан» та станом на дату подання позовної заяви не має боргу.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає наступне.

Згідно ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи ю документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно із статтею 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедуру вчинення виконавчого напису врегульовано у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц, Велика Палата вважає, що питання визначення судами безспірності суми заборгованості під час розгляду справ про оскарження законності вчинення нотаріусом виконавчого напису, вже досліджене Верховним Судом України. Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15 зазначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком № 1172, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. У постанові Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі № 6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника. Аналогічні правові висновки містяться й у постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14 та від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Так, у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17).

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

З моменту прийняття цієї постанови і до 10.12.2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Матеріалами даної справи підтверджено, що оскаржуваний виконавчий напис було вчинено на підставі не нотаріально посвідченого Кредитного договору №8214439 від 05.02.2019.

Крім того, позивач не погоджується з розміром заборгованості, а отже вона не є безспірною.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивач отримував від відповідача письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Тобто, всі зазначені вище підстави свідчать про відсутність ознак безспірності заборгованості.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «Мілоан» відступило своє право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Таким чином не доведеним залишився той факт, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є правонаступником ТОВ «Мілоан» та набуло право грошової вимоги за Кредитним договором №8214439 від 05.02.2019 до ОСОБА_1 .

Щодо судових витрат з надання правової допомоги

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач зобов`язаний вказати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Виходячи зі змісту вказаних норм процесуального закону слід дійти до висновку, що на сторону позивача покладається обов`язок не лише вказати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у позовній заяві, а й додатково подати в обумовлений строк відповідну заяву з доказами на підтвердження їх понесення або ж надати такі докази одразу при пред`явленні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано копію Договору №б/н/22 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 17.01.2022, копію меморіального ордеру №@3PL670269 від 20.01.2022 на суму 1 200,00 грн., копію Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 11.02.2022.

Однак у своїй позовній заяві позивач просить суд стягнути суму на надання правової допомоги у розмірі 5 000,00 грн.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу (квитанція, чек, банківські документи про оплату послуг) на суму 5 000,00 грн..

Також в питанні надання доказів варта уваги позиція Верховного Суду у справі № 922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Тому в цій частині вимоги позивача підлягають частковому задоволенню на суму 1 200 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до частини 1статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі п.п. 8 та 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому судовий збір стягується з відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича №255091 від 30.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» заборгованість в розмірі 20 725,20 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс» (ЄДРПОУ 44195842, місцезнаходження юридичної особи: 01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 22, офіс 7) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп., судовий збір за заяву про забезпечення позову 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп., витрати за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп.

Ухвалу про забезпечення позову від 10.08.2022, що винесена у даній справі, після набрання рішенням законної сили - скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку частини 2 статті 354 ЦПК України.

Відповідно до статті 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосереднього до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.Червонописький