Ухвала

від 20.03.2023 по справі 369/15402/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/15402/21

Провадження №2/369/1018/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Бугайовій М.В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Білої Роксолани Василівни про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, без самостійних вимог: нотаріус Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Панікар Валентина Миколаївна про визнання заповіту недійсним

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, без самостійних вимог: нотаріус Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Панікар Валентина Миколаївна про визнання заповіту недійсним.

Представник позивача адвокат Біла Роксолана Василівна подала до суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

В судовому засіданні позивач та його представник клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Відповідач та його представник заперечували проти задоволення клопотання.

Третя особа, без самостійних вимог: нотаріус Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Панікар Валентина Миколаївна у судове засідання не з`явилась. Про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином. До суду направила заяву у якій просила суд розгляд справи провести без її участі.

Суд, вислухавши думку осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що предметом позовних вимог є визнання заповітунедійсним.

Підставами позову зазначено положення ст. 225 ЦК України (обставини, що спадкодавець не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними), а ст. 203 ЦК України (волевиявлення спадкодавця не було вільним та не відповідало його дійсній волі).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ст. 76 ЦПК України).

Згідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У відповідності до ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим у разі з`явлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:

1) характер і ступінь ушкодження здоров`я;

2) психічний стан особи;

3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначена презумпція психічного здоров`я, суть якої полягає в тому, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Тобто, для визначення тимчасового стану особи, при якому вона внаслідок функціональних розладів психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі або інших хворобливих станів не може розуміти значення своїх дій та керувати ними у момент укладення нею правочину, необхідне обов`язкове призначення судово-психіатричної експертизи. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

Для визнання правочину недійсним необхідна наявність факту, що особа саме в момент укладення заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 496/4851/14-ц (провадження № 61-7835сво19) виклав висновок про застосування норми права, відповідно до якого підставою для визнання правочину недійсним згідно частини першої статті 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 травня 2019 у справі № 372/830/17-ц (провадження № 61-39444св18), від 22 травня 2019 року у справі № 234/9293/14-ц (провадження № 61-2968св19) та від 06 лютого 2020 року у справі № 495/538/16-ц (провадження № 61-43716св18).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 16 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 105 ЦПК України зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів.

Висновок про тимчасову недієздатність учасника правочину слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами, будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними (постанова Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року у справі № 6-9цс12).

Обов`язковість вимог статті 105 ЦПК України щодо призначення судово-психіатричної експертизи при вирішенні спору про визнання правочину недійсним за статтею 225 ЦК України вказує на те, що саме висновок експерта в цьому випадку є належним доказом медичного характеру в розумінні статті 77 ЦПК України .

Відповідна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 9 грудня 2020 року по справі № 200/23453/15-ц.

Отже, до предмету доказування по вказаній справі входить здатність ОСОБА_5 усвідомлювати значення своїх дії та передбачати наслідки на момент укладення заповіту, а не можливість підписувати даний заповіт.

Також зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач взагалі не обґрунтовує пред`явлений позов тими обставинами, що спірний заповіт не підписувався спадкодавцем.

Оскільки обставина належності підпису у спірному заповіті спадкодавцю не охоплюється підставою позову, та перебуває за її межами, то суд вважає, що в задоволені вказаного клопотання про призначення експертизи слід відмовити, оскільки висновок експерта із вказаного питання жодним чином не буде мати значення для справи із вказаною підставою позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 76, 103, 104, 105, 106, п. 5 ч. 1 ст.252 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Білої Роксолани Василівни про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тетяна ДУБАС