Постанова

від 29.03.2023 по справі 200/18795/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/850/23 Справа № 200/18795/14-ц Категорія 27 Суддя у 1-й інстанції - Куцевол В.В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Попенко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційноюскаргою публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК»

на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року про відмову у забезпеченні позову

у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю «ОТЄЧЕСТВО», треті особи: ОСОБА_5 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, публічне акціонерне товариство «БАНК ВОСТОК» про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року у задоволенні заяви ПАТ «ЗЛАТОБАНК» про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником необґрунтовані твердження з приводу вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження у будь-який спосіб нерухомого майна. Разом з тим, не наведено жодних обставин щодо припущення про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду. Крім того, не має доказів, що існують ризики того, що нерухоме майно може знову змінити власника або бути поділеним, або іншим чином змінить свої ідентифікуючі характеристики.

Не погодившись з судовим рішенням, ПАТ «ЗЛАТОБАНК» звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про задоволення заяви.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не оцінив обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову. Зазначає, що за час перебування справи в суді першої інстанції з 2014 року та під час зупинення провадження у справі з 2015 року по 2022 року, нерухоме майно, що є предметом спору було декілька разів відчужено, а в подальшому один з об`єктів нерухомого майна поділено на чотири самостійних об`єкта, після чого обтяжено іпотекою. Один з об`єктів відчужений юридичній особі, керівником якої є відповідач. Отже, існують реальні ризики ускладнення виконання рішення у справі. Вказує, те, що остання реєстраційна дія відбулась у 2020 році та не свідчить про відсутність таких ризиків. Зазначає, що досить інтенсивними є дії власників майна до 2020 року, які вже значно ускладнили виконання ймовірного рішення суду, змінили характеристики нерухомого майна, що є предметом спору та розширили коло учасників процесу. Також, з 2020 року є чинною іпотека ПАТ Банк «Восток», строк виконання зобов`язання по якій відтерміновувався з 2020 року двічі: 11 квітня 2020 року по 11 березня 2021 року та з 11 березня 2021 року по 09 березня 2022 року. З урахуванням настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого іпотекою, 09 березня 2022 року, ризик подальшого відчуження майна є цілком реальним.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.

Відповідно до положень частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно змісту частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною вчиняти певні.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його.

При цьому, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, ПАТ «ЗЛАТОБАНК» посилалося на те, що за час перебування справи в суді першої інстанції з 2014 року та під час зупинення провадження у справі з 2015 року по 2022 року, нерухоме майно, що є предметом спору було декілька разів відчужено, а в подальшому один з об`єктів нерухомого майна поділено на чотири самостійних об`єкта, після чого обтяжено іпотекою. Один з об`єктів відчужений юридичній особі, керівником якої є відповідач. Отже, існують реальні ризики ускладнення виконання рішення у справі.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість тверджень заявника про вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження спірного нерухомого майна та не наведено жодних обставин щодо припущення про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може ускладнити виконання майбутнього рішення суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки заявником не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження того, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на відчуження спірного нерухомого майна, посилання в заяві та апеляційній скарзі про те, що існують ризики такого відчуження не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Також заявником не наведено суду жодних обставин щодо достатнього обґрунтування припущення про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Апеляційний суд зауважує, що єдиною підставою для забезпечення позову відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України є наявність обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або забезпечити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Вказане відповідає роз`ясненням, наданим судам у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до якого, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції, застосувавши вищенаведені положення цивільного процесуального закону та врахувавши обставини справи, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки накладення арешту на об`єкти нерухомого майна перелік яких, зазначений в заяві є недоречним та необґрунтованим видом забезпечення позову з огляду на те, його заява не містить переконливих доказів того, що в подальшому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Колегія суддів також враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів учасників процесу або інших осіб.

Колегія суддів приходить до переконання, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому її слід залишити в силі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Підстав для скасування ухвали з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» залишити без задоволення.

Ухвалу Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровськавід 03серпня 2022року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

О.В. Лаченкова