Рішення

від 27.03.2023 по справі 380/14877/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/14877/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засіданняМаксимович А.Я.,

представника позивача Левковича Т.В.,

представника відповідача Наконечної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, громадська організація Кращий Сихів про визнання протиправною та скасування ухвали, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 (далі позивач; ФОП ОСОБА_1 ) до Львівської міської ради код ЄДРПОУ 04055896, місцезнаходження: 79008, м.Львів, пл. Ринок, 1 (далі відповідач; Львівська міська рада), в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №2382 від 29.09.2022 Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2010 № 3722 Про затвердження переліку та меж скверів Сихівського району м. Львова в частині доповнення додатку до ухвали Львівської міської ради №3722 від 08.07.2010 Про затвердження переліку та меж скверів Сихівського району м. Львова пунктом про Сквер на АДРЕСА_2 , орієнтовною площею земельної ділянки 0,0670 га.

Ухвалою від 31.10.2022 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі, а також залучила до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради (далі третя особа Сихівська районна адміністрація).

Ухвалою від 30.11.2022 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача громадську організацію Кращий Сихів місцезнаходження: 79049, м. Львів, проспект Червоної Калани, 105/32 (далі третя особа ГО Кращий Сихів).

Ухвалою від 16.01.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача громадської організації Кращий Сихів про витребування доказів.

Ухвалою від 16.01.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не лише з 2010 року є орендарем земельної ділянки, а й власником будівлі кафе, що розміщена на цій ділянці, а також набув статусу забудовника. Тобто право власності, право оренди, а також право позивача на забудову набуті ним до набуття спірною земельною ділянкою статусу скверу, у відповідності до оскарженого в частині рішення. Таким чином, оскаржене рішення в частині внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2010 №3722 Про затвердження переліку та меж скверів Сихівського району м.Львова шляхом доповнення додатку до такої пунктом про Сквер на просп. Червоної Калини, 109 (ділянка 1), орієнтовною площею земельної ділянки 0,0670 га, підлягає визнанню протиправним та скасуванню як таке, що створює перешкоди у реалізації права оренди, права власності та права забудови позивача.

Позивач також вказав, що оскаржене рішення прийняте на підставі рішення виконавчого комітету від 30.08.2022 №758 Про заходи безпеки навколо території ЗСШ №98, яке було зупинене в дії на підставі ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2022 про вжиття заходів забезпечення позову.

Позивач зазначив, що мотиви звернення Сихівської районної адміністрації від 12.09.2022 №4-34-24591 не можуть вважатися обґрунтованими та достатніми підставами для прийняття оскарженого в частині рішення, оскільки таким порушуються права та інтереси позивача, як користувача та власника майна.

30.11.2022 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що оскаржена ухвала прийнята відповідачем у межах наданих повноважень з урахуванням висновку про визначення відповідності місця розташування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , містобудівній документації. Видані містобудівні умови та обмеження повністю не відповідають плану зонування території, затвердженому ухвалою міської ради від 18.09.2014 №3840. Дозвіл Сихівської районної адміністрації на тимчасове порушення правил благоустрою при виконанні робіт на даний час є нечинним внаслідок закінчення строку.

05.12.2022 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що план зонування території є містобудівною документацією, а затверджуватись такий повинен (вноситись зміни до такого) у повній відповідності до генерального плану території та існуючої, чинної містобудівної документації, яка стосується відповідної території. Про наявність у позивача права власності на будівлю кафе, містобудівних умов та обмежень, позитивного висновку експертизи проекту будівництва, зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, діючого договору оренди, які всі датовані раніше, ніж прийнята Львівською міською радою ухвала від 18.09.2014 №3840 Про затвердження містобудівної документації План зонування території м. Львова: Франківський та Сихівський райони, Львівська міська рада не могла не знати та не могла не врахувати їх при затвердженні плану зонування Сихівського району.

Щодо посилання відповідача на те, що видані позивачу містобудівні умови та обмеження не відповідають плану зонування території Сихівського району, як це стверджено у рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради року Про заходи безпеки навколо території ЗСШ № 98 №758 від 30.08.2022, слід вказати, що таке є зупиненим у дії на підставі ухвали Львівського окружного адміністративного суду з питань забезпечення позову від 02.09.2022. Щодо посилання відповідача на те, що строк дозволу на тимчасове порушення благоустрою вичерпаний, то в межах цієї справи не розглядаються жодні вимоги щодо цього документу, а зазначення за текстом позову факту отримання відповідного дозволу, його призупинення та оскарження такого призупинення є лише згадкою про існування в минулому таких подій.

13.12.2022 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що твердження позивача про те, що при прийнятті ухвали від 18.09.2014 №3840 не враховувалося право власності на будівлю кафе, містобудівні умови та обмеження, позитивний висновок експертизи проекту будівництва, зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт, діючий договір оренди, спростовуються тим, що ця ухвала пройшла громадські слухання, де враховувалися громадські інтереси, відтак позивач міг подати свої пропозиції для узгодження спірних питань. Представник відповідача також вказав, що власником земельної ділянки, переданої під сквер на просп. Червоної Калини, 109 є Львівська міська рада, яка вправі розпоряджатися земельною ділянкою комунальної власності. Представник відповідача повторно здійснив посилання на висновок про визначення відповідності місця розташування земельної ділянки за адресою м. Львів, на просп. Червоної Калини, 109 містобудівній документації, яким визначено, що спірний об`єкт будівництва розташований в рекреаційній зоні озеленених територій загального користування (зона Р-3), а розміщення такого об`єкта як Будівництва торгового комплексу зі знесенням будівлі кафе на АДРЕСА_3 в зоні Р-3 не передбачено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У судове засідання треті особи явку представників не забезпечили, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. 24.03.2023 на адресу суду надійшла заява (зареєстрована в суді за вхідним №20183) про розгляд справи у відсутності представника третьої особи Сихівської районної адміністрації.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

06.11.2008 на підставі договору купівлі-продажу будівлі кафе ФОП ОСОБА_1 придбав будівлю кафе під літ А-1 площею 82,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .

12.04.2010 між ФОП ОСОБА_1 та Львівською міською радою укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки на АДРЕСА_3 (кад.№ 4610136800:07:004:0045, загальною площею 0,0670 га) строком на 10 років до 28.01.2020.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.04.2021 позов ФОП ОСОБА_1 у справі №914/894/20 задоволено та визнано поновленим договір оренди землі, визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі (рішення набрало законної сили 10.08.2021).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 308571616 від 31.08.2022 строк дії договору оренди земельної ділянки від 12.04.2010 закінчується 28.01.2030.

01.07.2013 ФОП ОСОБА_1 отримав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування та будівництво торгового комплексу на АДРЕСА_3 із знесенням будівлі кафе на підставі наказу департаменту містобудування Львівської міської ради №197 від 01.07.2013.

03.02.2014 ФОП ОСОБА_1 отримав позитивний висновок ДП Укрдержбудекспертиза на підставі експертного звіту № 14-0020-14 щодо будівництва торгового комплексу на АДРЕСА_3 із знесенням будівлі кафе.

28.04.2014 ФОП ОСОБА_1 отримав дозвіл Сихівської райадміністрації ЛМР №29 на тимчасове порушення благоустрою при виконанні робіт із влаштування будівельного майданчика.

15.05.2014 призупинено дію дозволу №29 від 28.04.2014 на підставі розпорядження Сихівської райадміністрації ЛМР №197 (визнано протиправним та скасовано постановою Сихівського районного суду міста Львова від 20.03.2015 у справі № 464/5545/14-а (набрала законної сили).

03.06.2014 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області №ЛВ083141540603 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт Будівництво торгового комплексу на просп. Червоної Калини, 109 зі знесенням будівлі кафе у м. Львові.

10.07.2014 скасовано наказ департаменту містобудування Львівської міської ради №197 від 01.07.2013 щодо затвердження містобудівних умов та обмежень на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №501.

26.04.2017 постановою Галицького районного суду міста Львова від 26.04.2017 у справі №461/488/16-а визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №501 від 10.07.2014 (постанова набрала законної сили 06.05.2017).

06.09.2019 ФОП ОСОБА_1 отримав позитивний висновок ДП Укрдержбудекспертиза на підставі експертного звіту № 14-1739-19 щодо Будівництва торгового комплексу на просп. Червоної Калини, 109 із знесенням будівлі кафе у зв`язку із коригуванням робочого проекту.

31.08.2022 за позивачем зареєстровано речове право на незавершене будівництво торгового комплексу літ. Б-2 (22% готовності), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

29.09.2022 Львівська міська рада прийняла ухвалу Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2010 №3722 Про затвердження переліку та меж скверів Сихівського району м.Львова № 2382, якою, розглянувши звернення Сихівської районної адміністрації від 12.09.2022 № 4-34-24591, рішення виконавчого комітету від 30.08.2022 №758 Про заходи безпеки навколо території ЗСШ № 98, з метою збільшення скверів Сихівського району внесла зміни у додаток до ухвали міської ради від 08.07.2010 №3722 Про затвердження переліку та меж скверів Сихівського району м. Львова, доповнивши пунктами з відповідними порядковими номерами у такій редакції: Сквер на просп. Червоної Калини, 109 (ділянка 1) 0,0670 га, Сквер на просп. Червоної Калини, 109 (ділянка 2) 0,0040 га.

З інформаційної записки до проекту ухвали Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2010 №3722 Про затвердження переліку та меж скверів Сихівського району м.Львова, плану, що доданий до проекту ухвали та плану, кадастрового плану земельної ділянки, яка передається в оренду у АДРЕСА_3 , що є додатками до договору оренди земельної ділянки від 12.04.2010, вбачається, що передана позивачу земельна ділянка в оренду та земельна ділянка (ділянка 1), площею 0,0670 га, що включена відповідачем до переліку скверів Сихівського району, є одним і тим самим об`єктом.

Вважаючи ухвалу Львівської міської ради № 2382 від 29.09.2022 Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2010 №3722 Про затвердження переліку та меж скверів Сихівського району м. Львова в частині доповнення додатку до ухвали Львівської міської ради №3722 від 08.07.2010 Про затвердження переліку та меж скверів Сихівського району м. Львова пунктом про Сквер на просп. Червоної Калини, 109 (ділянка 1), орієнтовною площею земельної ділянки 0,0670 га, протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

У частині першій статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Засади організації та діяльності органів місцевого самоврядування врегульовує Закон України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; Закон України № 280/97-ВР).

Основними принципами місцевого самоврядування, згідно зі статтею 4 Закону України №280/97-ВР, є:

- народовладдя;

- законності;

- гласності;

- колегіальності;

- поєднання місцевих і державних інтересів;

- виборності;

- правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;

- підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

- державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

- судового захисту прав місцевого самоврядування.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад (пункт 34 частини першої статті 26 Закону України № 280/97-ВР).

Відповідно до пунктів а-в частини першої статті 12 Земельного кодексу України (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до ЗК України;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до ЗК України.

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування (стаття 38 ЗК України).

Відповідно до статей 50, 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю (частина перша статті 83 ЗК України).

Як встановив суд, відповідач прийнявши оскаржену ухвалу, включив до переліку скверів Сихівського району, зокрема, земельну ділянку площею 0,0670 га, яка належить позивачу на праві оренди на підставі договору оренди землі від 12.04.2010, який поновлений у судовому порядку до 28 січня 2030 року (також підтверджується відомостями згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 308571616 від 31.08.2022).

Відповідно до частин першої, другої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV (тут і надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; Закон України Про оренду землі) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Дослідивши зміст договору оренди землі від 12.04.2010, суд встановив, що земельна ділянка, яка знаходиться у м.Львові на просп. Червоної Калини, 109 передана позивачу в строкове платне користування для встановлення та обслуговування кафе-бару і магазину (кадастровий №4610136800:07:004:0045, загальною площею 0,0670 га, у тому числі під забудову 0,0093 га, під твердим покриттям 0,0311 га, під рослинним покривом 0,0266га). Цільове призначення цієї земельної ділянки землі житлової та громадської забудови.

Суд зауважує, що окрім наявного станом на час прийняття оскарженої ухвали права оренди земельної ділянки, за позивачем також було зареєстроване 31.08.2022 речове право на незавершене будівництво торгового комплексу літ. Б-2 (22% готовності), що розташований за адресою: м. Львів, просп. Червоної Калани, 109, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №308663107.

Отже, приймаючи оскаржену в частині ухвалу, відповідач прямо порушив право позивача на користування земельною ділянкою та речове право на незавершене будівництво.

У частині першій статті 27 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд вказує на те, що збереження чинності ухвали Львівської міської ради в частині надання спірній земельній ділянці статусу скверу призводить до порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до цієї статті кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права права на мирне володіння майном.

Право оренди є майном у розумінні Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Має місце втручання у це право, що виявилося у вилученні цієї земельної ділянки і, як наслідок, неможливості використання її за призначенням для будівництва, у зв`язку із віднесенням такої до скверу.

Порушення прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, не може залишатися поза увагою Суду, оскільки може призвести до невиконання державою своїх міжнародних зобов`язань.

Що стосується громадських інтересів, які у цій справі представляє ГО Кращий Сихів, яка вимагала влаштування скверу на спірній земельній ділянці, то вони, безумовно, повинні враховуватися Львівською міською радою. Однак інтереси мешканців щодо влаштування скверу і громадські інтереси загалом не можуть досягатися у спосіб, що призводить до порушення прав інших осіб, зокрема орендарів земельних ділянок.

Договори повинні виконуватися. Якщо орендодавець вважає, що договір не відповідає його інтересам, він може ставити питання про розірвання договору. Проте під час дії договору оренди земельної ділянки орендодавець не має права вчиняти дії (приймати рішення), які перешкоджають орендарю використовувати її за призначенням.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 11.09.2019 у справі №826/5391/16, від 28.05.2021 у справі №640/20449/19, від 23.09.2021 у справі №826/3637/18.

Доказів того, що відповідач звертався з позовом про розірвання договору оренди та повернення цієї ділянки не надано.

Суд також вважає за доцільне додати, що в оскаржуваному рішенні не обумовлено ні про дату, ні про строки облаштування скверу, тобто поставлено позивача у становище правової невизначеності, оскільки останній, за відсутності доказів протилежного, є добросовісним орендарем та користувачем цієї земельної ділянки.

З приводу документів, на підставі яких прийнято оскаржену ухвалу, то як становив суд, такими були звернення Сихівської районної адміністрації від 12.09.2022 № 4-34-24591 та рішення виконавчого комітету Про заходи безпеки навколо території ЗСШ №98 від 30.08.2022 № 758.

Щодо рішення виконавчого комітету від 30.08.2022 № 758 Про заходи безпеки навколо території ЗСШ №98, то ухвалою Львівського окружного адміністративного суду про вжиття заходів забезпечення позову від 02.09.2022 у провадженні № ЗД/380/20/22 (набрала законної сили 02.09.2022) зупинено його дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Цю ухвалу суду про забезпечення позову допущено до негайного виконання.

Тобто станом на момент прийняття оскарженої ухвали (29.09.2022) дія рішення виконавчого комітету Про заходи безпеки навколо території ЗСШ №98 від 30.08.2022 №758 була зупинена ухвалою Львівського окружного адміністративного суду про вжиття заходів забезпечення позову від 02.09.2022 (провадження № ЗД/380/20/22), що позбавляло Львівську міську раду права приймати будь-які рішення на підставі цього рішення виконавчого комітету.

Щодо звернення Сихівської районної адміністрації від 12.09.2022 № 4-34-24591, то в такому міститься прохання до Львівського міського голови включити в перелік скверів земельні ділянки для збереження та використання скверів.

Суд вважає, що звернення Сихівської районної адміністрації від 12.09.2022 № 4-34-24591 прохального характеру не може бути підставою для позбавлення позивача права оренди землі та речового права на незавершене будівництво та легалізовувати індивідуальний акт відповідача, який суперечить нормам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та норм національного законодавства.

З огляду на вказане, суд вважає необґрунтованим посилання в оскарженій ухвалі на звернення Сихівської районної адміністрації від 12.09.2022 № 4-34-24591 та рішення виконавчого комітету Про заходи безпеки навколо території ЗСШ № 98 від 30.08.2022 №758.

Суд при розгляді справи також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про невідповідність ухвали Львівської міської ради №2382 від 29.09.2022 Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2010 №3722 Про затвердження переліку та меж скверів Сихівського району м. Львова в частині доповнення додатку до ухвали Львівської міської ради №3722 від 08.07.2010 Про затвердження переліку та меж скверів Сихівського району м. Львова пунктом про Сквер на просп. Червоної Калини, 109 (ділянка 1), орієнтовною площею земельної ділянки 0,0670 га, критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому така є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 2481,00 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням від 21.10.2022 № 63463849.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то представник позивача зробив заяву про те, що докази понесення таких витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 2382 від 29.09.2022 Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2010 № 3722 Про затвердження переліку та меж скверів Сихівського району м. Львова в частині доповнення додатку до ухвали Львівської міської ради № 3722 від 08.07.2010 Про затвердження переліку та меж скверів Сихівського району м. Львова пунктом про Сквер на АДРЕСА_2 , орієнтовною площею земельної ділянки 0,0670 га.

Стягнути з Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 04055896, місцезнаходження: 79008, м.Львів, пл.Ринок, 1) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 05 квітня 2023 року.

Суддя Мричко Н.І.