Рішення

від 19.04.2023 по справі 380/14877/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/14877/22

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ СУДУ

19 квітня 2023 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,

представника позивача Левковича Т.В.,

представника відповідача Наконечної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача громадська організація Кращий Сихів про визнання протиправною та скасування ухвали, -

встановив:

Львівський окружний адміністративний суд рішенням 27.03.2023 позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача громадська організація Кращий Сихів про визнання протиправною та скасування ухвали задовольнив повністю. Визнав протиправною та скасував ухвалу Львівської міської ради № 2382 від 29.09.2022 Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2010 № 3722 Про затвердження переліку та меж скверів Сихівського району м.Львова в частині доповнення додатку до ухвали Львівської міської ради № 3722 від 08.07.2010 Про затвердження переліку та меж скверів Сихівського району м. Львова пунктом про Сквер на просп. Червоної Калини, 109 (ділянка 1), орієнтовною площею земельної ділянки 0,0670 га.

03.04.2023 представник позивача подав до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У такій заяві представник позивача просить стягнути із відповідача 42075,00 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

12.04.2023 представник відповідача подала до суду заперечення на заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких вказала, що витрати у сумі 42075,00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже адвокат був обізнаним про позицію відповідача, а нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося) не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Стягнення таких витрат з Львівської міської ради становить надмірний тягар для відповідача, оскільки останній вже має ризик понести значні витрати на судовий збір, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Згідно з частиною третьою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У частині сьомій статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що представник позивача у відповідності до частини сьомої статті 139 КАС України зробив заяву про подання доказів щодо підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У випадку, передбаченому частиною третьою вказаної статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 вказаного Кодексу (частина п`ята статті 143 КАС України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною другою статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 КАС України).

У судовому засіданні представник позивача заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підтримав та просив суд її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу заперечила та просила суд відмовити у її задоволенні.

Треті особи в судове засідання не забезпечили явки уповноважених представників, подали заяви про розгляд заяви позивача у їх відсутність.

Розглянувши заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.

Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.

Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Як видно з матеріалів справи, 06.10.2015 між позивачем (Клієнт) та адвокатським об`єднанням Матвіїв і партнери (Виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №143-06/10. Згідно з умовами вказаногол договору, Виконавець бере на себе зобов`язання по наданню Клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правової допомоги (послуг правового характеру) у відповідності з умовами такого Договору, а Клієнт зобов`язувати здійснювати оплату правової допомоги та фактичних витрат, понесених безпосередньо при виконанні цього Договору.

Відповідно до пункту 2.2 вказаного Договору винагорода за правову допомогу, що надається Виконавцем, (гонорар) оплачується Клієнтом за ставкою 1700,00 грн за 1 годину, витрачену Адвокатом (Адвокатами) Виконавця на надання правової допомоги.

Згідно з долученими представником позивача актами: № 2778 від 31.10.2022, № 2824 від 30.11.2022, № 2888 від 31.12.2022, № 2926 від 31.01.2023, № 2975 від 28.02.2023, № 3019 від 31.03.2023 Виконавець на підставі договору про надання правової допомоги від 06.10.2015 №143-06/1 надав Клієнту такі послуги правового характеру:

- підготовка та надіслання адвокатського запиту до Львівської міської ради у цілях отримання копії звернення Сихівської районної адміністрації від 12.09.2022 № 4-34-24591 1 год. (1700,00грн);

- підготовка та подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень 6,5 год. (11050,00 грн);

- надіслання залученій судом третій особі копії позову з додатками та подання до суду заяви доказів надіслання таких 0,5 год. (850,00 грн);

- представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 21.11.2022, включаючи час підготовки та очікування такого 0,75 год. (1275,00 грн);

- підготовка та подання заперечень про вступ у справу 3 особи (ГО Кращий Сихів) 2,5 год. (4250,00 грн);

- представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 30.11.2022, включаючи час підготовки та очікування такого 0,75 год. (1275,00 грн);

- надіслання залученій судом третій особі копії позову з додатками та подання до суду заяви доказів надіслання таких 0,25 год. (425,00 грн);

- підготовка та подання відповіді на відзив 2 год. (3400,00 грн);

- представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 21.12.2022, включаючи час підготовки, добирання та очікування такого 0,75 год. (1275,00 грн);

- підготовка та подання заперечень на клопотання ГО Кращий Сихів про витребування доказів 1,5 год. (2550,00 грн);

- підготовка та подання заперечень на клопотання про долучення доказів 1,5 год. (2550,00 грн);

- представництво інтересів клієнта у судовому засіданні 16.01.2023, включаючи час очікування, підготовки, добирання представника до та з такого 1 год. (1700,00грн);

- представництво інтересів клієнта у судовому засіданні 13.02.2023, включаючи час очікування, підготовки, добирання представника до та з такого 1,25 год. (2125,00 грн);

- представництво інтересів клієнта у судовому засіданні 20.02.2023, включаючи час очікування, підготовки, добирання представника до та з такого 1,5 год. (2550,00 грн);

- представництво інтересів клієнта у судовому засіданні 27.03.2023, включаючи час очікування, підготовки, добирання представника до та з такого 1 год. (1700,00грн);

- підготовка заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката 2год. (3400,00 грн).

Загальна вартість наданих послуг на підставі вищезазначених актів становить 42075,00грн, та частково оплачена позивачем згідно з квитанціями: № 2778 від 31.10.2022, № 2824 від 30.11.2022, № 2888 від 30.12.2022, № 2926 від 31.01.2023.

У частині шостій статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що витрати пов`язані з підготовкою та надісланням адвокатського запиту включаються до витрат пов`язаних зі складанням позовної заяви.

Враховуючи складність справи, обсяг доказового матеріалу, суд вважає, що витрати на підготовку позову у часовому еквіваленті 6,5 год. та у грошовому еквіваленті 11050,00грн, з огляду на розмір позовної заяви (11 сторінок тексту) та її зміст, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності). З цих же мотивів, суд вважає такими, що не відповідають критерію реальності адвокатських витрат витрати на: підготовку та подання заперечень про вступ у справу третьої особи 2,5 год. (4250,00 грн), з огляду на розмір цих заперечень (4 сторінки тексту); підготовку та подання відповіді на відзив 2 год. (3400,00 грн), з огляду на розмір цієї відповіді (3 сторінки тексту); підготовку та подання заперечень на клопотання про долучення доказів 1,5 год. (2550,00 грн), з огляду на розмір цих заперечень (3 сторінки тексту); підготовку заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката 2год. (3400,00 грн), з огляду на зміст заяви (опис наданих послуг).

Суд також вважає, що витрати адвоката на участь у 7 судових засіданнях у загальному розмірі 11900,00 грн, враховуючи незмінність позицій сторони позивача та сторони відповідача щодо спірних правовідносин, не відповідають критерію розумності їхнього розміру.

Окрім цього, очевидно завищеними є витрати на надіслання третім особам копії позову з додатками та подання до суду заяви доказів надіслання таких у часовому еквіваленті 0,75 год та у грошовому 1275,00 грн.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд враховує під час вирішення такого питання.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 42075,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

З огляду на наведене, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 5000,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача громадська організація Кращий Сихів про визнання протиправною та скасування ухвали, - задовольнити частково.

Стягнути з Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 04055896, місцезнаходження: 79008, м.Львів, пл.Ринок, 1) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

В іншій частині заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне додаткове рішення суду складене 24 квітня 2023 року.

СуддяМричко Н.І.