ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий суддя у першій інстанції: Мричко Н.І.
14 червня 2023 року ЛьвівСправа № 380/14877/22 пров. № А/857/7433/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Зінчук Ю.Р.
представника позивача: Левкович Т.В.
представника відповідача: Піскун А.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови в адміністративній справі № 380/14877/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, громадська організація "Кращий Сихів" про визнання протиправним та скасування ухвали, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебувала на розгляді справа 380/14877/22 за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року позов задоволено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023р. апеляційну скаргу Львівської міської ради суд залишив без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у справі № 380/14877/22- без змін.
01.06.2023р. ОСОБА_1 звернувся з заявою про ухвалення додаткової постанови щодо вирішення питання про відшкодування понесених витрат на правову допомогу.
Із змісту заяви видно, що апелянт у зв`язку із переглядом рішення суду першої інстанції в суді апеляційної інстанції поніс витрати по оплаті послуг професійної правничої допомоги у розмірі - 16575,00 грн.
Представник заявника, Левкович Т.В. в судовому засіданні підтримав заяву з підстав в ній зазначених.
Представник відповідача Піскун А.Й. просив суд, заяву залишити без задоволення за безпідставністю.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
В п.3 ч.1 ст.252 КАС України видно, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
ч.1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023р. суд залишив без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у справі № 380/14877/22, тому за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради підлягають до відшкодування понесені судові витрати за надання правової допомоги.
Колегія суддів зазначає, що 06.10.2015р. ФОП ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатське об`єднання «Матвіїв і Партнери» (Виконавець) уклали договір про надання правової допомоги № 143-06/10.
Як видно з Договору про надання правової допомоги, ордера на надання правової допомоги, представництво інтересів позивача здійснює адвокат АО «Матвіїв і Партнери» - Левкович Т.В.
п 2.2. Договору про надання правової допомоги, передбачено, що винагорода за правову допомогу, що надається Виконавцем, (гонорар) оплачується Клієнтом за ставкою 1 700 грн. за 1 годину, витрачену Адвокатом (Адвокатами) Виконавця на надання правової допомоги.
На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав наступні документи: договір про надання правової допомоги № 143-06/10 від 06.10.2015р., акт про надання правової допомоги № 3130 від 31.05.2023р., рахунок про оплату № 3130 від 31.05.2023р., банківську квитанцію.
Колегія суддів звертає увагу, що заява про ухвалення додаткового судового рішення та докази понесених витрат на правничу допомогу, ОСОБА_1 подав в межах строку який визначений п.7 ст.139 КАС України.
В ст.134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, відповідно до змісту наведеної статті склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
ч.3 ст.4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
В п.п. 1, 2, 6 ч.1 та ч.2 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видно, що до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Колегія суддів вважає, що сума в розмірі - 16575,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу не є співмірною з наданим адвокатом обсягом послуг виходячи з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції дійшов висновків, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України". У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Крім того, слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
В матеріалах даної справи наявні належним чином складенні оформленні та підписанні, документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про оплату позивачем послуг адвоката.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яку заявник просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених ч.5 ст.134 КАС України.
Так, колегія суддів вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в розмірі 6000,00 грн., оскільки заявлена сума витрат на правничу допомогу є завищеною. При цьому, враховує складність справи, затрачений час адвоката на надання таких послуг та враховує критерій співмірності, розумності та реальності їхнього розміру.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що стягнення витрат у заявленому розмірі 16575,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката є необґрунтованою, не відповідає реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з органу місцевого самоврядування становить надмірний тягар для відповідача в межах воєнного стану введеного в державі, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" визначено, суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, у справі "Баришевський проти України", у справі "Двойних проти України", у справі "Меріт проти України",заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia зазначено, що Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що до відшкодування підлягає сума в розмірі 6000,00 грн. замість 16575,00 грн., з врахуванням складності справи, обсягом наданих послуг на виконання робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Керуючись ст.ст.52,139,252,306,321,325,329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (пл.Ринок,1,м.Львів,79008, код ЄДРПОУ-26256622) в користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 6000,00 грн (шість тисяч гривень).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2023 |
Оприлюднено | 21.06.2023 |
Номер документу | 111629222 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Бруновська Надія Володимирівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Мричко Наталія Іванівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Мричко Наталія Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні