Рішення

від 30.03.2023 по справі 734/212/21

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/219/23 Справа № 734/212/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 березня 2023 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Бараненка С.М.,

при секретарі судових засідань Кучеренко Л.П.,

за участю:

прокурора Андрушко Н.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Лугини О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козелець в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в розмірі середнього місячного заробітку, -

в с т а н о в и в:

керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму втрат фінансових та матеріальних ресурсів в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 8450 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок та понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Позов мотивовано тим, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з вимогами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч. 3 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4, 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема звертатися до суду з позовом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

На підставі положень ст. 42 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» структурні підрозділи місцевих державних адміністрації здійснюють керівництво галузями управління, несуть відповідальність за їх розвиток.

Структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій, а також органам виконавчої влади вищого рівня.

До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; соціально-економічного розвитку відповідних територій; бюджету, фінансів та обліку; управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; науки, освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, сім`ї, жінок, молоді та дітей, тощо.

Таким чином, будь-які порушення, що спричиняють шкоду інтересам держави, і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом ( заявою).

Враховуючи, що даний позов пред`явлено до суду з метою захисту економічних інтересів держави та стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих місцевому бюджету внаслідок неналежного виконання покладених на неї службових обов`язків, Відділ освіти, культури і туризму, сім`ї, молоді та спорту Козелецької районної державної адміністрації повинен виступати позивачем у даній справі.

Водночас, Відділ освіти, культури і туризму, сім`ї, молоді та спорту Козелецької районної державної адміністрації, незважаючи на очевидний характер порушень, захист прав і законних інтересів держави не здійснює, що в свою чергу призводить до майнових втрат місцевого бюджету.

Зокрема, такими підтвердженнями є лист Відділу ОКТСМС про невжиття заходів по відшкодуванню шкоди, завданої неналежним виконання посадових обов`язків.

Верховним судом стосовно представництва прокурором інтересів держави в суді у постанові від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 зазначено, що надмірна формалізація «інтересів держави» може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Відповідно до п. 1.1 Положення про Відділ освіти, культури і туризму, молоді та спорту Козелецької районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Козелецької районної державної адміністрації від 23.02.2018 року № 140 Відділ освіти, культури і туризму, молоді та спорту Козелецької РДА є структурним підрозділом Козелецької районної державної адміністрації, який утворюється головою Козелецької РДА та є підзвітним, підконтрольним і підпорядковується голові Козелецької РДА.

Відділ освіти, культури і туризму, молоді та спорту Козелецької РДА у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами та іншими нормативно-правовими документами» відповідних міністерств та державних комітетів України, розпорядженнями Чернігівської ОДА, наказами відповідних департаментів та управлінь ОДА, розпорядженнями голови районної державної адміністрації, рішеннями районної ради, а також вказаним Положенням.

Відділ ОККТСМС фінансується за рахунок коштів державного та місцевого бюджету. Гранична чисельність, фонд оплати праці працівників відділу та видатки на його у тримання встановлюються головою районної державної адміністрації за рекомендаціями відповідних міністерств та державних комітетів країни.

Відділ неприбуткова організація, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

У відповідності до п. 4.1 Положення структура та чисельність Відділу затверджується головою районної державної адміністрації.

Розпорядником коштів, передбачених для виконання покладених на Відділ завдань у межах затвердженого кошторису, є начальник Відділу ОКТСМС (п.5.2.8 роз.5.2 Положення).

Основними завданнями Відділу ОКТСМС є здійснення реалізації державної політики та політики районної державної адміністрації в сферах освіти, культури і туризму, фізичної культури, сім`ї, молоді та спорту.

Фінансування Відділу ОКМСМС здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджету.

Таким чином, Відділ освіти, культури і туризму, сім`ї, молоді та спорту Козелецької РДА являється належним позивачем у цивільному провадженні.

У понесенні матеріальної шкоди (збитків), установленої за наслідками проведеної Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області ревізії внаслідок незаконних дій службових осіб закладу, вбачається порушення інтересів держави, що створює необхідні підстави для звернення прокурора до суду в межах своєї компетенції.

Реалізуючи надані Законом України «Про прокуратуру» повноваження та з метою виявлення підстав для представництва інтересів держави в суді, прокуратурою вивчено матеріали планової ревізії Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області фінансово-господарської діяльності Відділу ОКТСМС та, враховуючи виявлені численні і суттєві факти фінансових порушень, установлено підстави для представництва інтересів в суді.

Неналежним виконанням відповідачем, головним бухгалтером Тимошенко О.В., своїх посадових обов`язків порушено економічні інтереси як розпорядника бюджетних коштів - Відділу освіти, культури і туризму, сім`ї, молодо та спорту Козелецької РДА.

Вказані порушення встановлено Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області 21.01.2019, у встановленому порядку до закладу 23.01.2020 направлено вимоги про усунення виявлених порушень, проте до цього часу збитки повністю не відшкодовано, до матеріальної , відповідальності відповідача не притягнуто, кошти, що підлягають сплаті, з відповідача до цього часу не стягнуто.

Ураховуючи викладене, має місце як порушення економічних інтересів позивачів, так і необхідність заявлення даного позову та здійснення представництва в суді органами прокуратури, що повністю узгоджується з приписами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

На виконання вимог ст. 23 вказаного Закону позивача повідомлено про представництво інтересів держави в його особі.

З огляду на викладене, прокурор звернувся з даним позовом до суду з вимогою стягнути з відповідача заподіяну позивачу шкоду в розмірі середнього місячного заробітку з наведених нижче підстав, здійснюючи при цьому надані законом функції та реалізуючи покладені на нього від імені держави повноваження по захисту державних інтересів.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали.

Представник Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області в судове засідання не з`явився в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі останнього, позов підтримує у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора, відповідача та представника відповідача, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідач з 14.05.2018 по 31.12.2020 працювала на посаді головного бухгалтера Відділу ОКТСМС Козелецької РДА (підтвердженням чого є наказ про призначення на посаду головного бухгалтера Відділу ОКТСМС ОСОБА_1 від 14.05.2018 № 10-К та наказ про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади від 18.12.2020 № 18-К).

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області з 11.11.2019 по 14.01.2020 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності закладу за період з 14.05.2018 по 31.10.2019, за результатами якої складено акт від 21.01.2020 № 15-31/02, який підписано службовими особами 23.01.2020 без заперечень та який не оскаржено.

Зокрема проведеною ревізією наявності фактів утримання понадштатних чи понаднормативних посад працівників встановлено, що згідно типових штатних нормативів у Відділі ОКТСМС Козелецької РДА утримується 1 штатна одиниця прибиральника службових приміщень.

Площа прибираючої території, відповідно до додаткових угод до договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних, громад сіл, селищ, міста Козелецького району від 01.03.2018, від 14.05.2018 і складає 174,57 м.кв.

Карткою 24 Міжгалузевих норм чисельності робітників, що обслуговують громадські будівлі (будівлі управлінь, конструкторські і проектні організації) затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.05.2004 №105, на площу фактичного прибирання передбачається лише 0,5 штатної одиниці.

Отже, в період з 14.05.2018 по 31.10.2019 Відділом ОКТСМС Козелецької РДА утримувалось зайві 0,5 штатної одиниці прибиральника службових приміщень, що призвело до проведення витрат на утримання понадштатних одиниць межах фонду оплати праці за рахунок коштів загального фонду КПКВ 0611161 КФКВ 2111 на загальну суму 35615,66 грн., чим порушено положення наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 11.05.2004 №105.

Як наслідок, на зайво нараховану заробітну плату, внаслідок порушення п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, зі змінами, впродовж травня 2018 - жовтня 2019 року безпідставно нараховано єдиного соціального внеску на загальну суму 7835,44 грн. за КПКВ 0611161 КВКВ 2120.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиним методологічних засад бухгалтерського обліку несе головний бухгалтер ОСОБА_1 .

Допущення вищевказаного порушення призвело до складання і подання недостовірної інформації фінансової звітності, оскільки у Звіті форми 2м за вищезазначені роки було завищено касові видатки за КПКВ 0611161: за 2018 рік КЕКВ 2111 на суму 6377,13 грн., КЕКВ 2120 на суму 1402,97 грн., за січень - вересень 2019 - КЕКВ 211 на суму 29238,53 грн., КЕКВ 2120 на суму 6432,48 грн., чим порушено вимоги п. 1.2 «Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України» від 24.01.2012 № 44, ч.1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ч. 1 ст. 58 Бюджетного кодексу України.

Допущене порушення призвело до втрат місцевого бюджету на загальну суму 43451,10 грн.

Ревізією питання дотримання законодавства при здійсненні операцій з оплата праці, зокрема сумісників, за трудовими договорами встановлено факти оплати праці зовнішнім сумісника за невідпрацьований час.

Співставлення графіків роботи зовнішніх сумісників встановлено збіг часу роботи ОСОБА_2 із графіком роботи за його основним місцем (ОККВП «Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм» впродовж травня 2018 - жовтня 2019 року, що свідчить про оплату праці за сумісництвом за фактично невідпрацьований час.

Внаслідок порушень ст. 1, 9 Закону України «Про оплату праці», п. 1, п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», абз. 1 п. 1, абз. П 2 «Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43 зайві витрати на оплату праці за сумісництвом за рахунок коштів загального фонду КПКВ 0614060 КФКВ 2111 склали 8708,26 грн.

Як наслідок, на зайво нараховану заробітну плату, внаслідок порушення вимог ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» впродовж травня 2018 - жовтня 2019 року безпідставно нараховано єдиного соціального внеску за КПКВ 0614060 КФКВ 2120 на загальну суму 1915,82 грн.

Допущене порушення призвело до втрат загального фонду місцевого бюджету на загальну суму 10624,08 грн.

Відповідальність за вказане порушення в частині забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку несе головний бухгалтер ОСОБА_1 .

Наразі порушення усунено частково, зокрема проведено часткове утримання коштів в розмірі 1864,70 грн., залишок невідшкодованої шкоди складає 6843,56 грн.

Допущення вищевказаного порушення призвело до складання і подання недостовірної інформації фінансової звітності оскільки у Звіті форми 2м за вищезазначені роки було завищено касові видатки за КПКВ 0611161: за 2018 рік КЕКВ 2111 на суму 3627,36 грн., КЕКВ 2120 на суму 798,02 грн., за січень жовтень 2019 - КЕКВ 211 на суму 5080,90 грн., КЕКВ 2120 на суму 1117,80 грн., чим порушено вимоги п. 1.2 «Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України» від 24.01.2012 № 44, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та 4.1 ст. 58 Бюджетного кодексу України.

Ревізією подорожніх листів Управлінням Північного офісу держаудитслужби в Чернігівській області встановлено факти використання автобусу (який перебував на балансі Відділу ОКТСМС) для перевезень, не пов`язаних із навчально-виховним процесом, внаслідок чого фактично завищувався загальний пробіг та безпідставно використано бюджетні кошти.

Так, відповідно до визначеного паспортом пробігу впродовж вересня 2018 - жовтня 2019 автобус повинен був пройти 18400 км. Фактично пробіг склав 20850 км., що є перевищенням на 2450 км. Вказане призвело до завищення витрат пального на загальну суму 19224,07 грн., чим порушено абз. 1 р. III Районної програми «Шкільний автобус» на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням XI сесії 7 скликання районної ради від 06.04.2017 № 12-11-VII, схваленої розпорядженням голови районної державної адміністрації 29.03.2017 №163, наказу Відділу ОКТМСМ від 29.08.2018 № 18.

Вищезазначене порушення призвело до втрат запільного фонду місцевого бюджету в сумі 19224,07 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за забезпечення дотримання на підприємстві встановлених «даним методологічних засад бухгалтерського обліку несе головний бухгалтер ОСОБА_1 .

Операції із зайвого списання пального за бухгалтерським обліком відображалися за ДТ субрахунків 1514 та КС субрахунку 801.

Допущення вищевказаного порушення призвело до складання і подання недостовірної інформації фінансової звітності, оскільки у Звіті форми 2м було завищено касові видатки за 2018 рік за КПКВ 0611020 за КЕКВ 2210 на суму 6976,66 грн., за січень - жовтень 2019 завищено касові видатки за КЕКВ 0611020 за КЕКВ 2210 на суму 12247,41 грн., чим порушено вимоги п. 1.2 «Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України» від 24.01.2012 №44, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ч. 1 ст. 58 Бюджетного кодексу України.

Окрім того, проведеною ревізією розрахунків із підзвітними особами проведено суцільним способом встановлено наступне. До меморіальних ордерів, за вересень - листопад 2018 року, травень, липень, жовтень 2019 року були надані авансові звіти до відшкодування витрат на відрядження посадових осіб (начальник Відділу Сенченко Л.M., спеціаліст Відділу Андрушко Н.М.), які є державними службовцями. Фактично зазначені працівники рахувалися за штатом та були працівниками Козелецької районної державної адміністрації, тобто перебували у трудових відносинах із Козелецькою РДА.

Штатним розписом Відділу ОКТМСМ посади спеціаліста Відділу не передбачені. Будь-які розпорядження засновника Козелецької РДА щодо їх відряджень та відшкодування видатків за рахунок коштів Відділу відсутні.

Крім того, відсутні будь-які внутрішні накази по Відділу ОКТСМС щодо виконань службових доручень поза місцем постійної роботи зазначених працівників.

Також до меморіальних ордерів за вересень 2018 року були надані авансові звіти щодо відшкодування витрат понесених на відрядження у вересні 2017 - лютому 2018 року чотирьом особам (вчителям колишнього відділу освіти Козелецької РДА), які станом на 14.05.2018 (дата реєстрації новоутвореного Відділу ОКТСМС) не були переведені із Відділу освіти Козелецької РДА та фактично не працювали.

Будь-яка заборгованість на час створення Відділу ОКТСМС як передана від інших юридичних осіб, які були приєднані до створеного Відділу, відсутня.

Враховуючи викладене, Відділом понесено витрат на відшкодування виплат по відрядженню фізичним особам, які не перебували в трудових відносинах та видатки по яким повинні були здійснюватися іншими юридичними особами, в загальній сумі 22523,33 грн., що є порушенням вимог п. 1 розд. 1 та п. 1 розд. 2 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59.

Допущене порушення призвело до втрат місцевого бюджету на суму 22523,33 грн.

Внаслідок встановленого порушення щодо зайвого покриття витрат інших юридичних осіб до звітності внесені недостовірні дані, а саме: завищено касові видатки Звіту про надходження та виконання коштів загального фонду (ф-№2-1м): за КПКВК МБ 100020 КЕКВ 2250 за період з 14.05.2018 по 31.12.2018 в сумі 3033,33 грн. та за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в сумі 19490 грн., чим порушено 2 розділу І «Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України» від 24.01.2012 № 44 та ч. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиним методологічних засад бухгалтерського обліку несе головний бухгалтер ОСОБА_1 .

Головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, віддаленнях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Згідно посадових обов`язків, головний бухгалтер здійснює бухгалтерський, оперативний облік та веде статистичну звітність згідно з чинним законодавством та несе персональну відповідальність за достовірність обліку та статистичної звітності

Окрім того, посадовими обов`язками, затвердженими начальником Відділу ОКТСМС, передбачено, що головний бухгалтер у своїй діяльності керується Конституцією України, Кодексом Законів про працю, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», іншими законами України, постановами Верховної Ради України, указами, розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними документами обласного управління освіти і науки. Забезпечує виконання покладених на відділ бухгалтерського обліку завдань щодо організації бухгалтерського обліку. Забезпечує правильність і достовірність бухгалтерського обліку, організацію контролю за зберіганням матеріально-грошових цінностей, цінних паперів, бланків суворої звітності та своєчасним відображенням у бухгалтерському обліку операцій, пов`язаних з їх рухом.

Разом з тим, головний бухгалтер здійснює контроль за правильним використанням фонду заробітної плати, додержання установчих штатів, узагальнення результатів інвентаризації основних засобів, інших необоротних матеріальних актів, грошових коштів і коштів по розрахунках. Веде бухгалтерський облік по виконанню кошторису видатків установ, що знаходяться на районному бюджеті, складає квартальну і річну звітність по виконанню цього кошторису, несе персональну відповідальність за достовірність обліку та статистичної звітності.

Проте, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх посадових обов`язків та допущених порушень при виконанні останніх витрачено бюджетних коштів та коштів підприємства, з урахуванням відшкодованих сум, 95822,58 грн.

Статтею 130 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок у порушення покладених на них трудових обов`язків.

Відповідно до ст. 133 КЗпП України, керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники несуть обмежену матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

Середньомісячна заробітна плата відповідача становила: 8450 грн.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» судам роз`яснено, що на підставі п. 2 ст. 133 КЗпП України за шкоду, заподіяну зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей, матеріальну відповідальність в межах прямої дійсної шкоди, але не більше середнього місячного заробітку, несуть винні в цьому директори, начальники і інші керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники; керівники та їх заступники будь-яких структурних підрозділів, передбачених статутом підприємства» установи, організації чи іншим відповідним положенням.

Згідно зі ст. 15, 16ЦК кожна особа має право на захист свого порушеного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, лише за наявності винних дій або бездіяльності виникає обов`язок відшкодувати шкоду.

Стаття 1172 передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст.22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з приписами ч. 1 ст.1126ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст.3КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків (ст. 130 КЗпП України).

Відповідно до п. п. 3, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 29.12.92 року "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками", для вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, суду необхідно з`ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Згідно з ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Згідно зі ст.132КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Відповідно до ст.136КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням роботодавця, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання роботодавцем позову до місцевого загального суду.

Згідно п. 2 Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни №6від 27.03.1992«Про практикурозгляду судамицивільних справза позовамипро відшкодуванняшкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Статтею 19Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що вимоги позову про відшкодування суми втрат фінансових та матеріальних ресурсів в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 8450 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст.141ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду у вигляді судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Приймаючи рішення, суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»(Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Отже, враховуючи встановлені по справі обставини в їх сукупності, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставівищевикладеного,керуючись ст. 22 ЦК України, ст. 3, 130, 132, 138 КЗпП, ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 141, 189, 200, 211, 258, 259 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в розмірі середнього місячного заробітку, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 суму втрат фінансових та матеріальних ресурсів в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 8450 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок на користь Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, 14035, код згідно з ЄДРПОУ: 02147569).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури (р/р UА248201720343140001000006008, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910114, в ДКСУ у м. Київ) понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.

Рішення в повному обсязі виготовлено 04 квітня 2023 року.

Головуючий суддя С.М. Бараненко