Рішення

від 29.03.2023 по справі 495/4882/22

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/4882/22

№ провадження 2/495/372/2023

З А О Ч Н Е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

29 березня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Мельник Ю.В.

Справа № 495/4882/22,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород Дністровському цивільну справу за позовною заявою керівника Білгород - Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білгород Дністровської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивач керівник Білгород - Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білгород Дністровської районної державної адміністрації, 13.07.2022 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про витребування майна із чужого незаконного володіння, змінивши 06 грудня 2022 року предмет позову, остаточно просить суд витребувати земельну ділянку за адресою: Одеська область, Білгород Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, площею 0,0920 га, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5120887700:05:001:1260 з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 таповернути їїу державнувласність Білгород Дністровськоїрайонної державноїадміністрації;скасувати проведенудержавним реєстраторомвиконавчого комітетуЧорноморської міськоїради Одеськогорайону Одеськоїобласті ФомінимО.О.державну реєстраціюправа власності ОСОБА_2 на земельнуділянку,площею 0,0920га, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5120887700:05:001:1260, за адресою: Одеська область, Білгород Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, яка проведена на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Фоміна О.О. від 29 грудня 2021 року, номер запису: 46025767, індексний номер: 62693448, з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0920га, зцільовим призначеннямдля індивідуальногодачного будівництва,кадастровий номерземельної ділянки:5120887700:05:001:1260,за адресою:Одеська область,Білгород Дністровський район,Шабівська сільськарада,біля селищаЗатока;скасувати проведенудержавним реєстраторомприватним нотаріусомОдеського міськогонотаріального округуОмаровою ВіолеттоюСултаналіївною державнуреєстрацію прававласності ОСОБА_1 на земельнуділянку,площею 0,0920га, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5120887700:05:001:1260, за адресою: Одеська область, Білгород Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, яка проведена на підставі рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султаналіївни від 05 січня 2022 року, номер запису: 46076580, індексний номер: 62754186, з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0920га, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5120887700:05:001:1260, за адресою: Одеська область, Білгород Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока; стягнути з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову на рахунок Одеської обласної прокуратури.

Стислий виклад позиції позивача.

Так, позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Білгород-Дністровською окружною прокуратурою за наслідками опрацювання питання додержання вимог законодавства під час використання земель, розташованих на території Білгород-Дністровського району, установлено факт незаконної передачі у приватну власність земельної ділянки рекреаційного призначення.

Установлено, що гр. ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0920 га із земель рекреаційного призначення, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, для індивідуального дачного будівництва (кадастровий номер 5120887700:05:001:1260), а в подальшому розпорядився вказаною земельною ділянкою на власний розсуд.

Під час опрацювання документів, які стали підставою набуття права власності встановлено, що ОСОБА_2 використав завідомо підроблений офіційний документ - розпорядження т.в.о. голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації 278/А-2021 від 17.11.2021 року, в який внесені недостовірні відомості про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі безоплатно у власність громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки, загальною площею 0,0920 га із земель рекреаційного призначення, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, для індивідуального дачного будівництва (кадастровий номер 5120887700:05:001:1260), достовірно знаючи, що таке розпорядження т.в.о. голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації не приймалось та в подальшому на його підставі зареєстрував право власності на земельну ділянку площею 0,0920 га з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, для індивідуального дачного будівництва (кадастровий номер 5120887700:05:001:1260).

За вказаним фактом СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022166240000014 від 19.01.2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

В подальшому, державним реєстратором виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Фоміним О.О. 29 грудня 2021 року, (номер запису -46025767) на підставі вищезазначеного розпорядження за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0,0920 га з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, для індивідуального дачного будівництва (кадастровий номер 5120887700:05:001:1260).

Прокуратурою встановлено, що вказане розпорядження є підробленим та ніколи не приймалось.

Так, згідно відповіді заступника голови Білгород - Дністровської районної державної адміністрації №515/01-33/22/611 від 18 лютого 2022 року громадянин ОСОБА_2 із відповідною заявою до Білгород - Дністровської районної державної адміністрації не звертався.

Під номером 278/А-2021 від 18.11.2021 року, згідно Переліку розпоряджень, виданих головою Білгород-Дністровської районної державної адміністрації у листопаді 2021 року під №9, зареєстровано розпорядження голови Білгород - Дністровської районної Державної адміністрації «Про оголошення конкурсу на посаду державної служби».

Вказане свідчить, що реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та реєстрація права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 є незаконними та підлягають скасуванню.

ОСОБА_2 не набув у встановленому законодавством порядку у приватну власність земельну ділянку площею 0,0920 га з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, для індивідуального дачного будівництва (кадастровий номер 5120887700:05:001:1260), в зв`язку з чим реєстрація вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та реєстрація права власності на дану земельну ділянку за ОСОБА_2 є незаконними та підлягають скасуванню.

В той же час, 05.01.2022 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою B.C. посвідчено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) площею 0,092 га для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5120887700:05:001:1260.

В подальшому, 03.02.2022 року, приватним виконавцем Гамбаль О.Є. винесено постанову про арешт майна боржника №68473078, про що внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна індексний номер рішення 63225789 (номер запису про обтяження 46498478).

Враховуючи безпідставність набуття права власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_2 подальше її відчуження ОСОБА_1 є незаконним, так як вказана земельна ділянка вибула із власності власника - Білгород-Дністровської районної державної адміністрації поза його волею, адже рішення про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,092 га що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, для індивідуального дачного будівництва (кадастровий номер 5120887700:05:001:1260) Білгород - Дністровською районною державною адміністрацією взагалі не приймалось.

Громадянин ОСОБА_2 з клопотанням до райдержадміністрації не звертався, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки райдержадміністрацією не видавався.

Райдержадміністрацією розпорядження про передачу у власність громадянину ОСОБА_2 вищезазначеної земельної ділянки у власність не видавалось, а отже права власності на відповідну земельну ділянку набуто за відсутності на те законних підстав.

Враховуючи вищевказане, є підстави вважати, що передбаченні чинними законодавством етапи набуття права власності на земельну ділянку не були здійснені, оскільки підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку зазначено лише кінцевий розпорядчий акт райдержадміністрації, який до того ж фактично не існує.

Таким чином, право власності на відповідну земельну ділянку громадянином ОСОБА_2 набуто незаконно, за відсутності на те правових підстав.

Незаконне привласнення майна не надає право розпоряджатися таким майном та вчиняти інші дії щодо нього.

Отже, набуття земельної ділянки у приватну власність спочатку ОСОБА_2 , а в подальшому ОСОБА_1 здійснювалось за відсутності законних на те підстав з використанням підробленого документу, чим суттєво порушено права та інтереси держави в особі Білгород-Дністровської райдержадміністрації на реалізацію наданих законом повноважень щодо розпорядження землями державної власності.

Власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (стаття 387 ЦК) та від особи, яка набула його безвідплатно в особи, яка не мала право його відчужувати (частина 3 статті 388 ЦК).

Якщо майно відчужено за відплатним договором, то відповідно до частини 1 статті 388 ЦК власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею (було загублене, викрадене, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК.

У постанові у справі № 910/3496/17 КГС ВС зазначив, що майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України, якщо відчуження майна мало місце двічі або більше разів після недійсного правочину. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувана за першим договором у ланцюгу договорів. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Отже, право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння, а також передбачає вичерпне коло умов та підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Зокрема, однією з умов повернення власнику майна із чужого володіння на підставі статті 388 ЦК України є придбання майна в особи, яка не мала права його відчужувати.

Таким чином, в разі безвідплатного набуття майна в особи, яка не мала права його відчужувати, власник на підставі статті 387 ЦК України має право витребувати його від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, незалежно від добросовісності останньої.

Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Виходячи з зазначеного, оскільки громадянин ОСОБА_1 набув права власності на земельну ділянку від особи, ОСОБА_2 , який незаконним шляхом заволодів даною земельною ділянкою та не мав права її відчужувати, райдержадміністрація має право вимагати повернення земельної ділянки до державної власності.

Підставою звернення місцевої прокуратури з позовом до суду є те, що Білгород-Дністровська районна державна адміністрація жодних заходів цивільно-правового характеру щодо повернення у власність територіальної громади земельної ділянки, площею 0,092 га вартістю 4500587,87 грн. (довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості) до цих пір не вжила.

Таке тривале невжиття заходів щодо поновлення прав та інтересів держави може призвести до пропуску строку пред`явлення позовних вимог та як наслідок втрати можливості в судовий спосіб повернути незаконно вибуте майно.

При цьому, Білгород-Дністровською окружною прокуратурою 23.02.2022 року за вих. №55-1299вих-22 направлено повідомлення щодо виявлених порушень та необхідності вжити заходів щодо повернення земельної ділянки у державну власність, в тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Проте на даний час жодних дієвих заходів з повернення земельної ділянки Білгород - Дністровською районною державною адміністрацією не вжито, про що свідчать відповіді Білгород-Дністровської РДА від 28.02.2022 року №579/01-33/22/723, від 11 травня 2022 року №579/01-33/22/1241.

Аналогічна позиція висвітлена в Постанові Верховного суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, в якій зазначено, що тривале невжиття заходів уповноваженим органом щодо захисту інтересів держави є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Позивачу - Білгород-Дністровській районній державній адміністрації, стало відомо про факт можливого підроблення рішення про виділення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 18.01.2022 року під час моніторингу публічно кадастрової карти України.

При цьому, прокуратурі стало достовірно відомо про вказаний факт з моменту отримання засвідченої належним чином копії розпорядження голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації №278/А-2021 від 17 листопада 2021 року 18.02.2022 року.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 17.10.2018 у справі № 362/44/17 встановила, що Велика Палата Верховного Суду вважає, що якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-1852цс16 і Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц та від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц).

У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду за захистом прав, суду слід встановити, коли прокурор дізнався чи міг дізнатися про порушення інтересів держави.

Вказаний висновок Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне конкретизувати: позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

На підставі вищевикладеного позивач і звернувся з позовом до суду.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

15 липня 2022 року Ухвалою суду позивачу відмовлено в задоволені заяви про забезпечення позову.

18 липня 2022 року Ухвалою суду по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до її підготовчого розгляду.

20 січня 2023 року Ухвалою суду, підготовче провадження по справі було закрито з призначенням її розгляду по сутті справи.

В судове засідання позивач прокурор Білгород Дністровської окружної прокуратури надав заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник Білгород Дністровської районної військової адміністрації 28 березня 2023 року надав клопотання про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час судового розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Зі згоди представника позивача, про що свідчить заява представника, суд ухвалою від 29 березня 2023 року перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0920 га із земель рекреаційного призначення, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, для індивідуального дачного будівництва (кадастровий номер 5120887700:05:001:1260), а в подальшому розпорядився вказаною земельною ділянкою на власний розсуд.

Під час опрацювання документів прокуратурою, які стали підставою набуття права власності встановлено, що ОСОБА_2 використав завідомо підроблений офіційний документ - розпорядження т.в.о. голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації 278/А-2021 від 17.11.2021 року, в який внесені недостовірні відомості про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі безоплатно у власність громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки, загальною площею 0,0920 га із земель рекреаційного призначення, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, для індивідуального дачного будівництва (кадастровий номер 5120887700:05:001:1260), достовірно знаючи, що таке розпорядження т.в.о. голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації не приймалось та в подальшому на його підставі зареєстрував право власності на земельну ділянку площею 0,0920 га з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, для індивідуального дачного будівництва (кадастровий номер 5120887700:05:001:1260). (а.с. 18-22)

За вказаним фактом СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022166240000014 від 19.01.2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

В подальшому, державним реєстратором виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Фоміним О.О. 29 грудня 2021 року, (номер запису -46025767) на підставі вищезазначеного розпорядження за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0,0920 га з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, для індивідуального дачного будівництва (кадастровий номер 5120887700:05:001:1260).

Згідно відповіді заступника голови Білгород - Дністровської районної державної адміністрації №515/01-33/22/611 від 18 лютого 2022 року громадянин ОСОБА_2 із заявою до Білгород - Дністровської районної державної адміністрації не звертався.

Під номером 278/А-2021 від 18.11.2021 року, згідно Переліку розпоряджень, виданих головою Білгород-Дністровської районної державної адміністрації у листопаді 2021 року під №9, зареєстровано розпорядження голови Білгород - Дністровської районної Державної адміністрації «Про оголошення конкурсу на посаду державної служби».

05.01.2022 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою B.C. посвідчено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) площею 0,092 га для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5120887700:05:001:1260. (а.с. 27)

В подальшому, 03.02.2022 року, приватним виконавцем Гамбаль О.Є. винесено постанову про арешт майна боржника №68473078, про що внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна індексний номер рішення 63225789 (номер запису про обтяження 46498478).

В своїх позовних вимогах позивач зазначає, що набуття земельної ділянки у приватну власність спочатку ОСОБА_2 , а в подальшому ОСОБА_1 здійснювалось за відсутності законних на те підстав з використанням підробленого документу чим суттєво порушено права та інтереси держави в особі Білгород-Дністровської райдержадміністрації на реалізацію наданих законом повноважень щодо розпорядження землями державної власності.

Нормативне обґрунтування.

«Щодо повноважень прокурора для звернення до суду із цим позовом»

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в судіу виключних випадкахі в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1статті 131-1 Конституції Українищодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1статті 131-1 Конституції Українивідсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом єЗакон України "Про прокуратуру".

Так відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4статті 23 Закону України "Про прокуратуру"прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим. Приміром, таке право виникає там і тоді, коли прокурор діє в інтересах держави, у разі відсутності в органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, повноважень щодо звернення до суду із заявленими позовними вимогами.

Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

В ухвалі від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17 ВС/КАС зробив наступний правовий висновок, щодо застосування судами ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»:

«участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах (в тому числі касаційне оскарження судових рішень) стає можливою за умови, крім іншого, обгрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу».

В Постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17 та від 10.05.2018р. у справі № 910/18283/17, викладено наступний правовий висновок:

«не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

«Щодо сутті позовних вимог»

Статтею 387 ЦК Українивизначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання віндикаційного позову.

Віндикаційний позов - це позов власника про повернення йому майна, що вибуло з його володіння, який пред`являється до особи, у незаконному володінні якої знаходиться це майно.

Предметом віндикаційного позову є не будь-яке майно. А лише те, яке визначене індивідуальними ознаками, і це випливає із сутності даного позову, спрямованого на повернення власнику того самого майна, що вибуло з його володіння.

Об`єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову.

Таким чином, із чужого незаконного володіння може бути витребувано лише індивідуально визначена річ.

Відповідно до положень ч. 1ст. 184 ЦК України,річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незмінними.

Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна (фізична особа), або особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє ним на підставах, встановлених законом чи договором.

Відповідачем за таким позовом є особа, яка незаконно володіє майном (незалежно від того, чи заволоділа вона майном незаконно сама, чи придбала його у особи, яка не мала права його відчужувати), тобто заволоділа ним без відповідної правової підстави.

Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем у суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає з закону або не встановлено за рішенням суду.

Отже, за таким позовом позивач має підтвердити своє право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Пунктом 19 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положеннястатті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

У системному аналізі наведених вище норм чинного законодавства, особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Відповідно дост.400ЦК України, недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна.

У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна..

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Право власника згідно з частиною першою статті 388ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Перелік підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним.

Й однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388).

За змістом статті 388ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Положення статті 388ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Так, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 вже звертала увагу на те, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в Постанові від 1 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16 (провадження № 12-303гс18).

Вказане свідчить про те, що навіть у разі відчуження спірного нерухомого майна його набувачем, власник має право витребування такого з чужого незаконного володіння від останього набувача.

Це право власника захищено безпосередньо законом, та має на меті повернення у попереднє становище, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця), з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Відповідно до ч. 1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч.1ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст.391ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Велика Палати Верховного Суду у пунктах 146, 147 постанови від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) зробила висновок, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та приводить до ефективного захисту прав власника.

У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Згідно ізст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду.

«Щодо звернення прокурора в інтересах держави»

Звертаючись з позовними вимогами в інтересах держави в особі Білгород Дністровської районної державної адміністрації, позивач обґрунтовує це тим, що Білгород - Дністровська окружна прокуратура реалізує передбачені законом повноваження з представництва інтересів держави в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, які не застосовують свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, яка незаконно вибула з державної власності, що призвело до порушення прав держави Україна та територіальної громади в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації на розпорядження землями державної власності.

Білгород-Дністровська районна державна адміністрація жодних заходів цивільно-правового характеру щодо повернення у власність територіальної громади земельної ділянки, площею 0,092 га вартістю 4500587,87 грн. до цих пір не вжила.

Таке тривале невжиття заходів щодо поновлення прав та інтересів держави може призвести до пропуску строку пред`явлення позовних вимог та, як наслідок втрати можливості в судовий спосіб повернути незаконно вибуте майно.

При цьому, Білгород-Дністровською окружною прокуратурою 23.02.2022 року за вих. №55-1299вих-22 направлено повідомлення щодо виявлених порушень та необхідності вжити заходів щодо повернення земельної ділянки у державну власність, в тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Проте на даний час жодних дієвих заходів з повернення земельної ділянки Білгород - Дністровською районною державною адміністрацією не вжито, про що свідчать відповіді Білгород-Дністровської РДА від 28.02.2022 №579/01-33/22/723, від №579/01-33/22/1241.

За таких обставин, суд погоджується з тим, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду з позовом в інтересах Білгород Дністровської районної державної адміністрації, якої не вжито жодних заходів з повернення земельної ділянки у державну власність.

Щодо суті позовних вимог

З матеріалів справи достовірно встановлено та підтверджено відповідними доказами безпідставність набуття права власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_2 подальше її відчуження ОСОБА_1 , так як вказана земельна ділянка вибула із власності власника - Білгород-Дністровської районної державної адміністрації поза його волею, адже рішення про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,092 га, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, для індивідуального дачного будівництва (кадастровий номер 5120887700:05:001:1260) Білгород - Дністровською районною державною адміністрацією взагалі не приймалось.

Громадянин ОСОБА_2 з клопотанням до райдержадміністрації не звертався, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки райдержадміністрацією не видавався.

Суд, керуючись тим, що позивач довів належним чином, що спірна земельна ділянка вибула з володіння Білгород Дністровської районної державної адміністрацією поза його волею, виявивши неправомірність набуття у власність ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки та проведення незаконної реєстрації за ним, суд прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, для задоволення позовних вимог керівника Білгород - Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білгород Дністровської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про витребування майна із чужого незаконного володіння у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За умовами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із доведеності та обґрунтованості позовних вимог керівника Білгород - Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білгород Дністровської районної державної адміністрації, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Одеської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору за подачу позову у розмірі 72470, 82 грн на рахунок Одеської обласної прокуратури за наступними реквізитами: отримувач коштів Одеська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ: 03528552; рахунок отримувача:UА808201720343100002000000564; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 22, 24 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 15, 16, 317, 321, 328, 387,388, 391 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 280-281, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги керівника Білгород - Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білгород Дністровської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити.

Витребувати земельну ділянку за адресою: Одеська область, Білгород Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, площею 0,0920 га, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5120887700:05:001:1260 з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та повернути її у державну власність Білгород Дністровської районної державної адміністрації.

Скасувати проведену державним реєстратором виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Фоміним О.О. державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0920 га, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5120887700:05:001:1260, за адресою: Одеська область, Білгород Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, яка проведена на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Фоміна О.О. від 29 грудня 2021 року, номер запису: 46025767, індексний номер: 62693448, з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0920 га, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5120887700:05:001:1260, за адресою: Одеська область, Білгород Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока.

Скасувати проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою Віолеттою Султаналіївною державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,0920 га, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5120887700:05:001:1260, за адресою: Одеська область, Білгород Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока, яка проведена на підставі рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султаналіївни від 05 січня 2022 року, номер запису: 46076580, індексний номер: 62754186, з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0920 га, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5120887700:05:001:1260, за адресою: Одеська область, Білгород Дністровський район, Шабівська сільська рада, біля селища Затока.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору за подачу позову у розмірі 72470, 82 грн на рахунок Одеської обласної прокуратури за наступними реквізитами: отримувач коштів Одеська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ: 03528552; рахунок отримувача:UА808201720343100002000000564; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач: керівник Білгород - Дністровської окружної прокуратури, адреса: 67700, Одеська область, м. Білгород Дністровський, вул. Незалежності, 39, код ЄДРПОУ: 03528552, в інтересах держави в особі Білгород Дністровської районної державної адміністрації, адреса: 67700, вул. Грецька, 24 м. Білгород Дністровський Одеської області, код ЄДРПОУ: 04056813.

Відповідач: ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

Третя особа на стороні відповідача, ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

Повний текст рішенняскладений 07 квітня 2023 року.

Суддя: