Постанова

від 01.11.2007 по справі 9/295пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/295пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.11.2007  року                                                                      Справа № 9/295пн

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Бойченка К.І.

суддів          Баннової Т.М.

          Єжової С.С.

секретар

судового засідання:                                Наумов Б.Є.

за участю представників:

від  позивача:                               -Шевченко А.В., юрист за дов. №3/91 від 06.08.07;

від першого відповідача:            -Демченко Д.О.,представник за дов. №01-03-30/1842а  від 13.04.06;

від другого відповідача:                    -Бібік М.М., генеральний директор, наказ №45к  від 01.04.03;

від третьої особи:                              -Ващенко Ю.К., провідний спеціаліст –юрисконсульт

юридичного відділу Регіонального  Відділення Фонду

Державного майна України по Луганській  області,

дов. №94 від 19.07.07;

за участю представника прокуратури - старшого помічника прокурора м. Луганська Подгорної  Г.В., посвідчення №878  від 16.11.04;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Акціонерного товариства закритого типу

“Луганськміськбуд”, м. Луганськ

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  24.07.07

по справі                                        №9/295пн (суддя –Ворожцов А.Г.)

за позовом                                        Товариства з обмеженою відповідальністю

“Житлово –експлуатаційне управління”, м. Луганськ

до першого відповідача:                    Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ

до другого відповідача:                    Акціонерного товариства закритого типу

“Луганськміськбуд”, м. Луганськ

третя особа на стороні

другого відповідача, яка не

заявляє самостійних вимог

на предмет спору:                              Регіональне відділення Фонду державного майна

по Луганській області, м. Луганськ

про                                                  визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

          У травні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Житлово –експлуатаційне управління”, м. Луганськ (далі за текстом –ТОВ “ЖЕУ”, позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 10.05.07 №3/39 з вимогами:

          -про визнання за ним права власності на об'єкти нерухомого майна (гуртожитки), розташовані у місті Луганську:

          -гуртожиток селища Промжитлобуда, №8;

          -гуртожиток селища Промжитлобуда, №9;

          -гуртожиток селища Промжитлобуда, №10;

          -про зобов'язання виконавчого комітету Луганської міської ради (далі за текстом –виконком Луганської міської ради, перший відповідач) оформити право власності на зазначене майно.

          В обгрунтування позову позивач посилається на те, що:

          -відповідно до договору купівлі –продажу державного майна, реєстраційний №1-7062 від 23.12.93, Фонд державного майна України по Луганській області продав, а організація орендарів орендного підприємства “Луганськміськбуд” придбала державне майно орендного підприємства “Луганськміськбуд” згідно з планом приватизації, затвердженим наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області №794 від 26.11.93. Свідоцтво про власність №4909 від 28.02.94;

          -за актом приймання –передачі від 18.02.94 б/н до згаданого договору та додатком від 18.02.94 б/н до цього акту організація орендарів орендного підприємства “Луганськміськбуд” отримала у тому числі і гуртожитки селища Промжитлобуда, №8, №9 та №10;

          -відповідно до угоди, реєстраційний номер якої 711 від 22.05.98, укладеної між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та Акціонерним товариством закритого типу “Луганськміськбуд”, який є правонаступником організації орендарів орендного підприємства “Луганськміськбуд”, про змінювання договору купівлі-продажу державного майна та споруд підтверджено, що АТЗТ “Луганськміськбуд” придбало вищевказані гуртожитки;

          -на зборах акціонерів АТЗТ “Луганськміськбуд” 11.07.97 прийняте рішення про вихід зі складу товариства “Госпрозрахункової житлово –експлуатаційної ділянки”;

          -01.03.98 було складено акт передачі позивачу майна, у тому числі зазначених гуртожитків, а 24.03.98 було зареєстровано Статут підприємства позивача;

          -відповідно до п. 1.1 Статуту ТОВ “ЖЕУ” підприємство створено шляхом виділення з АТЗТ “Луганськміськбуд” структурного підрозділу “Госпрозрахункової житлово –експлуатаційної ділянки” і є правонаступником даного структурного підрозділу;

          -всі гуртожитки знаходяться у користуванні позивача, однак право власності на них за позивачем не зареєстровано;

          -позивач вважає, що їм набуто право власності на вищевказані гуртожитки.

          Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.07.07 до справи №9/295пн у якості другого відповідача  залучено –Акціонерне товариство закритого типу “Луганськміськбуд”, м. Луганськ (далі за текстом –АТЗТ “Луганськміськбуд”, другий відповідач).       

          Рішенням господарського суду Луганської області від 24.07.07 по справі №9/295пн позов задоволений частково, а саме: за позивачем –ТОВ “ЖЕУ” (вул. Цимлянська, 5,      м. Луганськ, 91017, ідентифікаційний код №01242780) визнано право власності на об'єкти нерухомого майна (гуртожитки), розташовані в м. Луганську: гуртожиток селища Промжитлобуд, №8; гуртожиток селища Промжитлобуд, №9 та гуртожиток селища Промжитлобуд, №10; в решті позову відмовлено, судові витрати за позовом покладені на позивача.

          Згадане рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо визнання за позивачем права власності на об'єкти нерухомого майна (гуртожитки) мотивоване тим, що:

          -майно, яке є предметом позову, передане позивачу в процесі реорганізації підприємства;

          -незаконність набуття права власності на це майно не встановлено судом;

          -позивач придбав майно на підставі договору купівлі –продажу, відкрито володіє цим майном;

          -факт знаходження майна, щодо якого заявлено позовні вимоги, у власності позивача підтверджується матеріалами даної справи

          Також господарський суд Луганської області у рішенні від 24.07.07 за даною справою відмовив позивачу в частині зобов'язання першого відповідача - виконкому Луганської міської ради оформити право власності за позивачем на об'єкти нерухомого майна (гуртожитки), розташовані в м. Луганську: гуртожиток селища Промжитлобуд, №8; гуртожиток селища Промжитлобуд, №9 та гуртожиток селища Промжитлобуд, №10, мотивуючи це тим, що:

          -органи місцевого самоврядування оформлюють право власності за наявності документів та з підстав, які передбачені в п. 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 №7/5;

          -до компетенції органів місцевого самоврядування не відноситься визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

          Судові витрати за згаданим рішенням суд першої інстанції поклав на позивача, оскільки даний спір виник внаслідок його неправильних дій.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 24.07.07 у справі №9/295пн, другий відповідач –АТЗТ “Луганськміськбуд”, м. Луганськ, подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу №08/14 від 14.08.07, у якій просить згадане рішення скасувати у повному обсязі та припинити провадження у справі.

          В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що, на його думку:

          -при винесенні оскаржуваного рішення господарським судом Луганської області документам, які є у справі, була надана неправильна оцінка з порушенням норм процесуального та матеріального права;

          -суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення у відсутності однієї з сторін у даній справі, а саме: АТЗТ “Луганськміськбуд”, яка не була повідомлена у встановленому законом порядку про засідання суду;

          -оскаржуване рішення господарським судом Луганської області прийняте на підставі того, що позивач придбав майно на підставі договору купівлі –продажу, тоді як позивач не має ніякого договору купівлі-продажу спірного майна;

          -правовстановлюючих документів о том, що ТОВ “ЖЕУ” яким –небудь  чином купило спірне майно немає і не може бути;

          -спірне майно не увійшло в уставний фонд позивача при реєстрації позивача 24.03.98;

          -уставний фонд позивача сформувався не за рахунок спірного майна, а за рахунок 5-ти кратного збільшення вартості акцій АТЗТ „Луганськміськбуд”;

          -виходячи з угоди про змінювання договору купівлі - продажу  державного майна та споруд від 22.05.98, яка укладена між Регіональним фондом державного майна України та АТЗТ “Луганськміськбуд”, законним власником трьох спірних гуртожитків за станом на 22.05.98 та у наступний час є АТЗТ “Луганськміськбуд”;

          -власність АТЗТ „Луганськміськбуд” на спірне майно підтверджена вищевказаною угодою від 22.05.98, тобто після двох місяців після формування статутного фонду ТОВ “ЖЕУ” та усіх незаконних актів приймання –передачі від АТЗТ „Луганськміськбуд” до Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної ділянки, на які посилається позивач.

          Відповідно до вимог ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор міста Луганська на стадії апеляційного провадження 11.09.07 вступив до участі у справі №9/295пн.

          Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 25.09.07 до справи №9/295пн у якості третьої особи на стороні другого відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Регіональне відділення фонду державного майна по Луганській області, м. Луганськ.

          Позивач подав до апеляційної інстанції відзив від 11.09.07 №3/119 на апеляційну скаргу другого відповідача, а також доповнення до відзиву від 25.09.07, в яких зазначив, що, на його думку, ця апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а тому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

          25.09.07 перший відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду відзив без дати та номеру на апеляційну скаргу другого відповідача, в якому зазначив, що, на його думку:

          -суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовної вимоги стосовно зобов'язання виконавчого комітету Луганської міської ради оформити право власності на спірні об'єкти;

          -господарський суд Луганської області дійшов неправильного висновку щодо факту знаходження спірного майна у власності позивача.

          За таких обставин, перший відповідач у згаданому відзиві просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 24.07.07 у справі №9/295пн в частині визнання права власності на спірні об'єкти.

          Згідно зі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 22.08.07 для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства закритого типу “Луганськміськбуд”,  м. Луганськ, №08/14 від 14.08.07 на рішення господарського суду Луганської області від 24.07.07 по справі №9/295пн була призначена судова колегія у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І., суддя –Єжова С.С. , суддя –Семендяєва І.В.

          У зв'язку з відпусткою судді Семендяєвої І.В., розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 25.09.07, відповідно до ст. 28 Закону України „Про судоустрій України”, ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суддю Семендяєву І.В. виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі №9/295пн та введено до складу колегії суддю Баннову Т.М.  

          Згідно з ч. 2 ст. 99  Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення та доводи   представників сторін, третьої особи та прокурора у судових засіданнях, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга другого відповідача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

          Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Як вбачається з матеріалів даної справи і встановлено господарським судом Луганської області, між регіональним відділенням Фонду державного майна по Луганській області та організацією орендарів орендного підприємства „Луганськдержбуд”, правонаступником якого є АТЗТ „Луганськміськбуд” (другий відповідач у справі), 23.12.93 укладено договір купівлі-продажу державного майна (далі за текстом - договір).

          18.02.94 між сторонами за договором складено та підписано акт передачі проданого державного майна.

          Відповідно до вказаного договору, який посвідчений Першою Луганською державною нотаріальною конторою 23.12.93 за реєстраційним №1-7062, до зазначеного акту передачі проданого державного майна від 18.02.94 сторонами за договором складено та підписано 18.02.94 додаток до нього, відповідно до якого серед проданого державного майна значаться гуртожитки, право власності на які оспорюється.

          На підставі договору регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області організації орендарів орендного підприємства „Луганськміськбуд” видано свідоцтво про власність від 28.02.94, реєстраційний №4909.

          Згідно з частиною 1 статті 128 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року), що діяв на момент укладання договору, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

          24.03.98 виконавчим комітетом Луганської міської ради зареєстрований Статут ТОВ „ЖЕУ”, а 06.04.98 його взято на облік в Луганське обласне управління статистики.

          Відповідно до п. 1.1 Статуту ТОВ „ЖЕУ” воно створено на підставі Установчого договору від 27.02.98 про створення та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю громадянами України шляхом виділення з АТЗТ „Луганськміськбуд” структурного підрозділу „Госпрозрахункова житлово –експлуатаційна ділянка” і в цій частині є його правонаступником.

          Список громадян –учасників наданий в Установчому договорі.

          Згідно з п. 1 Установчого договору ТОВ „ЖЕУ” його засновниками виступають громадяни України, які представлені у Додатку №1 до нього (48 громадян).

          До переліку майна, що входить до Статутного фонду ТОВ „ЖЕУ” увійшло майно на загальну суму 30000 грн. 00 коп. (а.с. 48), серед якого відсутні гуртожитки, право власності на які оспорюється.

          Право колективної власності (ст. 21 Закону України „Про власність”) здійснюється колективним власником через створені ним органи управління і вищі (загальні збори, конференції, з'їзди тощо), які здійснюють повноваження колективного власника щодо володіння, користування і розпорядження належними йому об'єктами власності у повному обсязі, і органи, які створюються цими вищими органами для здійснення окремих функцій з господарського управління колективним майном (п. п. 2 та 3 ст. 30 цього Закону).

          У відповідності з п. 7.1 Статуту АТЗТ „Луганськміськбуд” вищим його органом управління є загальні збори.

          В матеріалах даної справи відсутні відомості про прийняття загальними зборами акціонерів АТЗТ „Луганськміськбуд” відповідного рішення про передачу ТОВ „ЖЕУ” у власність вищевказаних гуртожитків.

          Відсутні також в матеріалах справи  дані про придбання ТОВ „ЖЕУ” вищевказаних гуртожитків без прийняття загальними зборами АТЗТ „Луганськміськбуд” рішення, тобто поза волею органу управління, про передачу їх ТОВ „ЖЕУ” на підставі договору купівлі –продажу або дарування.

          Задовольняючи частково позовні вимоги у частині визнання права власності на зазначені вище гуртожитки, суд першої інстанції взяв до уваги, як доказ вимог у цій частині, акт передачі основних засобів від 01.03.98 (далі за текстом – акт від 01.03.98), яким обґрунтовував свої позовні вимоги позивач (а.с. 46-47).

          Судова колегія такий висновок суду першої інстанції вважає помилковим.

          Так, цей акт підписаний АТЗТ „Луганськміськбуд” та його на той момент структурним підрозділом –госпрозрахунковою житлово –експлуатаційною ділянкою АТЗТ „Луганськміськбуд” та він не спростовує доводи апелянта про те, що за ним, крім іншого майна, вищевказані гуртожитки були передані на обслуговування, а не у власність.

          Акт від 01.03.98 не свідчить про передачу другим відповідачем позивачу у власність вищевказаних гуртожитків, він не є правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності позивача на ці гуртожитки.

          Посилання позивача на акт від 01.03.98, як на підставу вимог у частині визнання права власності на згадані гуртожитки, судовою колегією, з урахуванням наведеного, до уваги не приймаються.

          На момент прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення позивач не надав інших доказів, які б підтверджували його право власності на згадані вище гуртожитки.

          22.05.98 регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та АТЗТ „Луганськміськбуд” укладено угоду, яка посвідчена 22.05.98 у Першій Луганській державній нотаріальній конторі, про змінювання п. 1 вищезазначеного договору купівлі-продажу державного майна від 23.12.93, відповідно до якого перелічено придбане майно цілісного майнового комплексу АТЗТ „Луганськміськбуд”, у тому числі і гуртожитки, право власності на які оспорюється позивачем.

          Позивач під час розгляду даної справи в апеляційній інстанції, до її матеріалів з відзивом на апеляційну скаргу, як докази позовних вимог, надав засвідчені ним світлокопії: розподільчого балансу госпрозрахункової житлово –експлуатаційної ділянки АТЗТ „Луганськміськбуд” станом на 01.04.98, який не свідчить про передачу йому у власність другим відповідачем вказаних гуртожитків (а.с. 99-100), та акту передачі основних засобів, як вказано в ньому „у власність” ТОВ „ЖЕУ” від АТЗТ „Луганськміськбуд” (а.с. 101), на які як в обґрунтування підстав позову до прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення він взагалі не посилався.

          Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

          Позивач не обґрунтував неможливість подання суду першої інстанції згаданих світлокопій розподільчого балансу госпрозрахункової житлово –експлуатаційної ділянки АТЗТ „Луганськміськбуд” станом на 01.04.98 та акту передачі основних засобів у власність ТОВ „ЖЕУ” від АТЗТ „Луганськміськбуд” станом на 01.04.98, а тому судовою колегією Луганського апеляційного господарського суду вони як додаткові докази не приймаються.

          У судовому засіданні 01.11.07 прокурор заявив клопотання про зупинення провадження у справі з посиланням на те, що:

          -26.10.07 прокуратурою м. Луганська до господарського суду Луганської області заявлено позов в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області до АТЗТ „Луганськміськбуд” про визнання частково недійсним вищевказаного договору купівлі-продажу державного майна 23.12.93, а саме: в частині продажу гуртожитків, у тому числі гуртожитків, право власності на які оспорюється по даній справі;

          -ухвалою господарського суду Луганської області від 29.10.07 за вказаним позовом прокурора порушено провадження у справі №10/16пд;

          -розгляд справи призначено на 12.11.07;

          -на думку прокурора вирішення спору по даній справі неможливо до вирішення спору по вказаній справі №10/16пд.

          Судова колегія апеляційної інстанції це клопотання прокурора відхиляє з наступних підстав.

          Так, позивач у даній справі №9/295пн не є стороною за договором, що оспорюється прокурором по справі №10/16пд.

          Крім того, прокурором вищевказаний позов заявлено вже на стадії перегляду в апеляційній інстанції прийнятого судом першої інстанції рішення по даній справі (№9/295пн).

З урахуванням наведеного, підстави для визнання права власності на згадані гуртожитки за позивачем відсутні, а відтак, у цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

          Порядок та підстави оформлення місцевими органами виконавчої влади права власності на об'єкти нерухомого майна регулюються п. 6.1 розділу 6 „Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.02 за №157/6445.

          Перелік таких підстав є вичерпним і позивачем не доведено обґрунтованості позовних вимог у частині спонукання першого відповідача оформити право власності на зазначені гуртожитки.

          Таким чином, позов до задоволення не підлягає у повному обсязі.

          З урахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку про:

          -часткове задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства закритого типу “Луганськміськбуд”, м. Луганськ, від 14.08.07 №08/14 на рішення господарського суду Луганської області від 24.07.07 у справі №9/295пн;

          -зміну рішення господарського суду Луганської області від 24.07.07 по справі №9/295пн;

          -відмову у задоволенні позову повністю;

          -виключення з резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 24.07.07 по справі №9/295пн пунктів другого та третього;

          -необхідність вважати пункт четвертий резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 24.07.07 по справі №9/295пн пунктом другим.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у розмірі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на позивача  –Товариство з обмеженою відповідальністю „Житлово –експлуатаційне управління”, м. Луганськ.

          У судовому засіданні за згодою представників сторін, третьої особи та прокурора  оголошені вступна та резолютивна частини даної постанови.

Керуючись ст. ст. 27, 29, 43, 49, 85, 99, 101, п. 4 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

                    1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу “Луганськміськбуд”, м. Луганськ, від 14.08.07 №08/14 на рішення господарського суду Луганської області від 24.07.07 у справі №9/295пн задовольнити частково.

          2.Рішення господарського суду Луганської області від 24.07.07 по справі №9/295пн змінити.

          3.Пункт перший резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 24.07.07 по справі №9/295пн викласти у наступній редакції: „1.У задоволенні позову відмовити повністю”.

          4.Пункти другий та третій резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 24.07.07 по справі №9/295пн виключити.

          5.Пункт четвертий резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 24.07.07 по справі №9/295пн вважати пунктом другим.

          6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Житлово –експлуатаційне управління”, вул. Цимлянська, буд. 5, м. Луганськ, 91017, ідентифікаційний код №01242780, на користь Акціонерного товариства закритого типу “Луганськміськбуд”, вул. Фабрична, 1”с”, м. Луганськ, 91047,  ідентифікаційний код №01240568, витрати по сплаті державного мита у розмірі 42 грн. 50 коп. за апеляційною скаргою.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

          Головуючий суддя                                                             К.І. Бойченко

Суддя                                                                                Т.М. Баннова

Суддя                                                                                С.С. Єжова