Ухвала

від 09.01.2008 по справі 9/295пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/295пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

09 січня 2008 р.                                                                                   № 9/295пн  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –судді      Дерепи В.І. –(доповідача у справі)

суддів :Грека Б.М.,Михайлюка М.В.

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю “Житлово-експлуатаційне управління”

на постановуЛуганського апеляційного господарського суду від 01.11.07

у справі№ 9/295пн

господарського суду Луганської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Житлово-експлуатаційне управління”

до Виконавчого комітету Луганської міської ради,Акціонерного товариства закритого типу “Луганськміськбуд”

провизнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлово-експлуатаційне управління” не відповідає вимогам ст.111 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

У відповідності до п.2 ст.3 зазначеного Декрету державне мито із  апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Із позовних заяв майнового характеру державне мито справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

Предметом спору є визнання права власності на нерухоме майно. Тому державне мито має складати 0,5% від його вартості, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян. Як вбачається з квитанції № 00227 від 29.11.07, скаржником сплачено 42,50 грн. державного мита, як за подання касаційної скарги на судовий акт при немайновому спорі. Доказів сплати державного мита у розмірі, передбаченому для майнового спору скаржником не надано. Вказані недоліки, згідно пункту 4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Керуючись ст.ст.86, 111, п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлово-експлуатаційне управління” на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 01.11.07 у справі № 9/295пн повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий - суддя                                                                      В. Дерепа

Судді                                                                                                    Б. Грек

                                                                                                    М. Михайлюк