Рішення

від 24.07.2007 по справі 9/295пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/295пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.07                                                                                 Справа № 9/295пн.

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне управління», м. Луганськ

до 1. Виконавчого комітету Луганської міської ради

    2. Акціонерне товариство закритого типу «Луганськміськбуд», м. Луганськ

про визнання права власності

в присутності представників:

від позивача –Овсепян В.А., дов. № 3/78 від 24.05.07,

від 1-го відповідача –Фісун О.М. - нач. відділу, дов. № 01-03-30/1839а від 13.04.06,

від 2-го відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем  заявлені  вимоги про:

1) визнання за ним права власності на об'єкти нерухомого майна (гуртожитки), розташовані в м. Луганську:

* гуртожиток у п. Промжилстрой, № 8,

* гуртожиток у п. Промжилстрой, № 9,

* гуртожиток у п. Промжилстрой, № 10,

2) зобов'язання виконавчого комітету Луганської міської ради оформити право власності на зазначене майно.

У попередньому засіданні представник 1-го відповідача, виконкому Луганської міськради, просив у задоволенні позову відмовити, з вимогою позивача не згоден з наступних підстав.

Позивачем не надані довідка МКП БТІ стосовно наявності реєстрації права власності на вищезазначені об'єкти нерухомості, не надані відомості щодо площі цих об'єктів.

1-й відповідач повідомляє, що органи місцевого самоврядування оформлюють право власності за наявності документів та з підстав, які передбачені в п. 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затв. наказом Мін'юсту України від 07.02.02р. № 7/5.

Крім того, до компетенції органів місцевого самоврядування не відноситься визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Представник 2-го відповідача у судове засідання не прибув з причин, які суду не відомі, 2-й відповідач був повідомлений про час і місце судового розгляду справи належним чином.

В обгунтування позову позивач виклав таке.

Відповідно до договору купівлі-продажу державного майна за реєстр. № 1-7062 від 23.12.93р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області (РВ ФДМУ) продало, а організація орендарів орендного підприємства «Луганськміськбуд»придбало державне майно ОП «Луганськміськбуд». На виконання цього договору було видано свідоцтво про власність № 4909 від 28.02.94р.

За актом приймання-передачі до договору організація орендарів отримала у т.ч. гуртожитки:

* гуртожиток у п. Промжилстрой, № 8,

* гуртожиток у п. Промжилстрой, № 9,

* гуртожиток у п. Промжилстрой, № 10.

Відповідно до угоди реєстр. № 711 від 22.05.98р., укладеної між РВ ФДМУ та АТЗТ «Луганськміськбуд», який є правонаступником організації орендарів ОП «Луганськміськбуд», про зміну договору купівлі-продажу державного майна та споруд підтверджено, що АТЗТ «Луганськміськбуд»придбало вищезазначені гуртожитки.

На зборах акціонерів АТЗТ «Луганськміськбуд»11.07.97р. прийняте рішення про вихід зі складу товариства «Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної ділянки».

01.03.98р. було складено акт передачі позивачу вищезазначеного майна, а 24.03.98р. було зареєстровано статут підприємства позивача.

Відповідно до п. 1.1 статуту ТОВ «ЖЕУ»підприємство створено шляхом виділення з АТЗТ «Луганськміськбуд»структурного підрозділу «Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної ділянки». Всі гуртожитки знаходяться у користуванні позивача, однак на час розгляду справи право власності на них не зареєстровано.

Позивач вважає, що право власності на спірні гуртожитки їм набуто на законних підставах.

МКП Бюро технічної інвентаризації на вимогу суду надало довідку від 08.06.07р. за № 15/43-1632, в якій зазначило, що інвентаризаційні та будь-які інші матеріали на спірні об'єкти нерухомості відсутні.

Оцінивши обставини справи, вислухавши представника відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (у т.ч. права власності).

Відповідно до ст. 316 правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності на майно набувається на підставах не заборонених законом зокрема –на підставі правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з договором купівлі-продажу державного майна за реєстр. № 1-7062 від 23.12.93р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області (РВ ФДМУ) продало, а організація орендарів орендного підприємства «Луганськміськбуд»придбало державне майно ОП «Луганськміськбуд». На виконання цього договору було видано свідоцтво про власність № 4909 від 28.02.94р.

За актом приймання-передачі до договору організація орендарів отримала у т.ч. спірні гуртожитки.

Відповідно до угоди реєстр. № 711 від 22.05.98р., укладеної між РВ ФДМУ та АТЗТ «Луганськміськбуд», який є правонаступником організації орендарів ОП «Луганськміськбуд», про зміну договору купівлі-продажу державного майна та споруд підтверджено, що АТЗТ «Луганськміськбуд»придбало вищезазначені гуртожитки.

На зборах акціонерів АТЗТ «Луганськміськбуд»11.07.97р. прийняте рішення про вихід зі складу товариства «Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної ділянки».

01.03.98р. було складено акт передачі позивачу вищезазначеного майна, а 24.03.98р. було зареєстровано статут підприємства позивача.

Відповідно до п. 1.1 статуту ТОВ «ЖЕУ»підприємство створено шляхом виділення з АТЗТ «Луганськміськбуд»структурного підрозділу «Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної ділянки». Всі спірні гуртожитки знаходяться у користуванні позивача, однак на час розгляду справи право власності на них не зареєстровано.

Таким чином, майно, яке є предметом позову, передане позивачу в процесі реорганізації підприємства, незаконність набуття права власності на це майно не встановлено судом.

Позивач придбав майно на підставі договору купівлі-продажу, відкрито володіє цим майном.

Факт знаходження майна, щодо якого заявлено позовні вимоги, у власності позивача підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Суд погоджується з доводами 1-го відповідача стосовно того, що органи місцевого самоврядування оформлюють право власності за наявності документів та з підстав, які передбачені в п. 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затв. наказом Мін'юсту України від 07.02.02р. № 7/5, крім того, до компетенції органів місцевого самоврядування не відноситься визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, тому в частині позову щодо зобов'язання 1-го відповідача оформити право власності задоволенню не підлягає.

За таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на позивача, оскільки внаслідок його неправильних дій виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати право власності на об'єкти нерухомого майна (гуртожитки), розташовані в м. Луганську:

* гуртожиток у п. Промжилстрой, № 8,

* гуртожиток у п. Промжилстрой, № 9,

* гуртожиток у п. Промжилстрой, № 10

за позивачем, ТОВ «Житлово-експлуатаційне управління», 91017, м. Луганськ, вул. Цимлянське, 5, іден. код 01242780.

3.          В решті позову відмовити.

          4.          Судові витрати покласти на позивача.

У судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Рішення набирає законної сили після  закінчення  10-ти денного строку з дня його  підписання.

Дата підписання рішення 30 липня 2007 року.

Суддя                                                                                А.Г. Ворожцов