Справа № 560/33/23
РІШЕННЯ
іменем України
29 березня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
за участю:секретаря судового засідання Троян О.А. представника позивача Талалая А.С. представника відповідача Ткачук Н.І. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 25.10.2022 року №0055962406;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 25.10.2022 року №0055972406;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 25.10.2022 року №0055922406;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 25.10.2022 року №0055952406;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.10.2022 року № 055912406, якою Головне управління ДПС у Хмельницькій області вимагає від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити заборгованість по єдиному внеску в сумі 62841,91 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення, та вимога про сплату боргу прийняті на підставі помилкових висновків контролюючого органу про відсутність в нього права застосовувати спрощену систему оподаткування при здійсненні ним діяльності з фінансового посередництва.
Позивач вказує, що надавав поворотну фінансову допомогу з власних коштів на безоплатній та поворотній основі, що не є фінансовою послугою та немає жодного відношення до фінансового посередництва.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.01.2023 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2023 вирішено перейти з спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 560/33/23 за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою від 14.03.2023 року закрито підготовче провадження, та призначено дану справу до розгляду по суті на 29.03.2023 року.
Відповідач подав до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування відзиву зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на підставі договору про надання поворотної (строкової) безвідсоткової фінансової допомоги № 06/09-21 від 06.09.2021 надавав поворотну фінансову допомогу іншій юридичній особі в сумі 120 000 грн.
Такі операції є фінансовим посередництвом. Тому позивач, в силу вимог абзацу 6 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не може бути платником єдиного податку першої - третьої групи, як фізична особа-підприємець, яка здійснює діяльність у сфері фінансового посередництва. Як наслідок, позивач повинен був перейти на загальну систему оподаткування, чого ним зроблено не було.
Вказує, що позивачем занижено чистий оподаткований дохід в загальній сумі 317145 грн, в т.ч. у 2021 році в сумі 257675 грн., у 2022 році в сумі 59470 грн., в результаті не переходу з 01.10.2021 на загальну систему оподаткування у зв`язку із порушенням у III кварталі 2021 умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
Середньомісячні чисті оподатковані доходи позивача у періоді з 01.10.2021 по 31.12.2021 склали 85891,67 грн., у періоді з 01.01.2022 по 20.04.2022 склали 29735,0 грн.
Оскільки у періодах з 01.10.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2022 по 20.04.2022 середньомісячні доходи, отримані на загальній системі оподаткування нижчі максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, відповідно база оподаткування визначена перевіркою на рівні середньомісячних доходів (прибутків).
В порушення вимог п. 2 ч. 1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI позивачем занижено базу оподаткування єдиним внеском у періоді з 01.10.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2022 по 20.04.2022 в сумі 285645 грн., в результаті не переходу з 01.10.2021 на загальну систему оподаткування у зв`язку із порушенням у III кварталі 2021 умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до частини 5 ст.8 Закону №2464 у періоді з 01.01.2018 ставка оподаткування єдиним внеском встановлено в розмірі 22,00%.
В порушення вимог п.2 ч. 1 ст. 7, п. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове пенсійне страхування" від 08.07.10, №2464-VI позивачем занижено єдиний внесок на загальну суму 62841,91 грн., в тому числі за 2021 рік в сумі 52618,51 грн., 2022 рік в сумі 10223,40 грн, в результаті заниження бази оподаткування єдиним внеском, тому відповідачем правомірно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.10.2022 року № 055912406, якою Головне управління ДПС у Хмельницькій області вимагає від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити заборгованість по єдиному внеску в сумі 62841,91 грн.
Також зазначає, що позивачем в порушення вимог п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України, п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрований в Мін`юсті України 30.01.2015 №111/26556 ФОП ОСОБА_1 , не були подані податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за IV квартал 2019 року, I-IV квартали 2020 року, І-ІІ квартали 2021 року.
Відповідно п. 119.1. ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Тому відповідач вважає, що ним повністю правомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та вимога про сплату боргу, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій не погодився з позицією відповідача викладеною у відзиві, та просить позов задовольнити.
Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких не погоджується із позицією позивача, викладеною у відповіді на відзив, у задоволенні позову просить суд відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та надав суду пояснення, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та у відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, та надала суду посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов, та у запереченнях на відповідь на відзив.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
У період з 01.10.2019 по 20.04.2022 працівниками Головного управління ДПС у Хмельницькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 01.10.2019 по 20.04.2022.
За результатами перевірки складено акт від 28.09.2022 №4421/22-01-24-06/ НОМЕР_1 , відповідно до висновків якого, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 порушено вимоги:
- п. 51.1 ст.51 ПК України, п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Мін`юсті України 30.01.2015 №111/26556, в результаті чого Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за IV квартал 2019 року, І-ІУ квартали 2020 року, І-ІІ квартали 2021 року не подано;
- п. 2 ч.1 ст.7, п.5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове пенсійне страхування" від 08.07.10 року №2464-VI в результаті чого занижено єдиний внесок на загальну суму 62841,91 грн., в тому числі за 2021 рік в сумі 52618,51 грн., 2022 рік в сумі 10223,40 грн.;
- п. 16-1 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення", пп. 162.1.1 п. 162.1 ст.162, пп. 163.1.2 п. 163.1 ст.163 ПК України, в результаті чого занижено військовий збір в загальній сумі 4757,18 грн., в тому числі: за 2021 рік в сумі 3865,13 грн., за 2022 рік в сумі 892,05 грн.;
- п. 44.1 ст. 44, п. 167.1 ст.167, п. 177.1, 177.2, пп. 177.4.3, 177.4.4 п. 177.4 ст.177 ПК України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 57086,10 грн., в т.ч.,: у 2021 році в сумі 46381,50 грн., 2022 році в сумі 10704,60 грн.;
- пп. 49.18.5 п.49.18 ст.49, п. 177.5 ст.177 ПК України в результаті чого не подано Декларації про майновий стан та доходи за 2021 рік та 2022 рік.
На підставі висновків акту перевірки від 28.09.2022 №4421/22-01-24-06/3083920059 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055922406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 62794,71 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 57086,10 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5708,61 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055952406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 680 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 680 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055962406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на загальну суму 1020 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1020 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055972406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 5232,90 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 4757,18 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 475,72 грн.
Також позивачу виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.10.2022 року № 055912406, якою Головне управління ДПС у Хмельницькій області вимагає від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити заборгованість по єдиному внеску в сумі 62841,91 грн.
Позивач, вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення, та вимогу протиправними, звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами (пункт 15.2 статті 15 ПК України).
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПК України).
Приписами пункту 291.2 статті 291 ПК України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
В силу вимог пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Положеннями пункту 291.4 статті 291 ПК України, в редакції, чинній в період порушення позивачем, на думку контролюючого органу, умов перебування на спрощеній системі оподаткування (з 01.10.2021 по 20.04.2022), встановлено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Відповідно до пунктів 177.1, 177.2 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб (пункт 177.6 статті 177 ПК України).
Згідно з пунктом 292.1 статті 292 ПК України доходом платника єдиного податку є для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
В силу приписів пункту 292.11 статті 292 ПК України до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.
Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
Згідно з абзацом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у випадку та в строк: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Так, відповідно до абзацу 6 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.
Суд встановив, що до припинення підприємницької діяльності, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування (III група).
В акті перевірки від 28.09.2022 №4421/22-01-24-06/ НОМЕР_1 зазначено про те, що перевіркою встановлено, що позивач надавав поворотну фінансову допомогу на постійній основі як юридичним, так і фізичним особам.
Для перевірки надано договір про надання поворотної (строкової) безвідсоткової фінансової допомоги №06/09-21 від 06.09.2021.
Позикодавцем є громадянин ОСОБА_1 , а позичальником ТОВ «МБ «АВТО». На останній сторінці договору в реквізитах позикокодавця вказано розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , що відкритий ФОП ОСОБА_1 .
Згідно договору поворотна фінансова допомога надається в межах загальної суми, що становить 120 000 грн.
Працівники відповідача дійшли висновку, що починаючи з 06.09.2021 фізична особа - позивач втратив право перебування на спрощеній системі оподаткування, тому як наслідок, дохід отриманий від здійснення підприємницької діяльності протягом 2021-2022 років, за результатами перевірки, оподатковується на загальних умовах. Підставою для таких висновків слугувало порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування в період з 06.09.2021 по 20.04.2022.
Такі висновки контролюючого органу суд вважає помилковими, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 333 Господарського кодексу України фінансовим посередництвом є діяльність, пов`язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.
ПК України не містить визначення поняття "фінансове посередництво". Проте відповідно до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010 (наказ Держспоживстандарту України №457 від 11.10.2010, КВЕД-2010), розділом 3 КВЕД-2010 визначено, що КВЕД побудовано за ієрархічною системою кодування із застосуванням літерно-цифрового коду. Літерні познаки секцій використовують як рубрикатор і їх не використовують у кодуванні. Подальшу деталізацію секцій КВЕД - розділ, група, клас - позначають цифровими кодами.
Розділом 5 КВЕД-2010 встановлено - Фінансова та страхова діяльність (секція - К), Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ - 64), Грошове посередництво (група - 64.1), Інші види грошового посередництва (клас - 64.19).
З наведеного слідує, що лише особи з зареєстрованим відповідним видом діяльності можуть надавати фінансові послуги.
Проте у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не зареєстровано такий вид діяльності.
Натомість, як встановлено в акті перевірки акт від 28.09.2022 №4421/22-01-24-06/ НОМЕР_1 , основним видом його діяльності було:
- 45.40 - торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів;
- 45.32 - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;
- 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
- 52.21 -допоміжне обслуговування наземного транспорту;
- 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.
Цим заперечується твердження відповідача про те, що зазначення в договорі про надання поворотної фінансової допомоги позичкодавцем ОСОБА_1 , як фізичної особи-підприємця, свідчить про здійснення ним діяльності у сфері фінансового посередництва.
Разом з цим, поворотна фінансова допомога була повернута протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, що підтверджується таблицею руху коштів за договором №06/09-21 від 06.09.2021.
Згідно умов договору про надання поворотної (строкової) безвідсоткової фінансової допомоги № 06/09-21 від 06.09.2021 року, поворотна фінансова допомога надається з власних коштів, на безоплатній та поворотній основі.
Суд зазначає, що надання у якості фінансової допомоги власних коштів взагалі не може вважатись фінансовим посередництвом, оскільки операція фінансового посередництва пов`язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, тобто, залучених коштів, які і передаються в якості фінансової допомоги.
При вирішенні спору суд також, враховує, що надання безвідсоткової фінансової допомоги, що мало місце у цьому випадку, не має жодних ознак фінансової послуги, оскільки не спрямоване на отримання прибутку.
Щодо доводів відповідача про те, що надання поворотної фінансової допомоги носило постійний, а не разовий, характер, суд зазначає наступне. Надання поворотної фінансової допомоги іншій особі, може розцінюватись як надання фінансових послуг та фінансове посередництво, виключно якщо воно здійснюється на постійній основі. Проте, як зазначено вище, надана позивачем фінансова допомога не містила ознак фінансових послуг. Натомість, кількість її надання не обмежена законодавством.
Таким чином, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , надаючи поворотну, безоплатну фінансову допомогу, не отримував доходу, тому внаслідок цього, він не втратив права перебування на спрощеній системі оподаткування і дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності протягом 2021-2022 років, має бути оподатковано за спрощеною системою, з одночасним поданням позивачем відповідної звітності.
За встановлених обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055922406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 62794,71 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 57086,10 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5708,61 грн.; та податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055952406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 680 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 680 грн.
Також суд зазначає, що операції, пов`язані з отримання, наданням та поверненням/неповерненням поворотної фінансової допомоги, не можуть розглядатися, як постачання товарів або послуг, а тому, вони не є об`єктом оподаткування ПДВ.
З цих же підстав суд вважає необгрунтованим визначення перевіряючими військового збору та штрафних санкцій, а також нарахування єдиного внеску.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055972406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 5232,90 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 4757,18 грн., та за штрафними (фінасовими) санкціями (штрафами) в сумі 475,72 грн., та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25.10.2022 року № 055912406, якою Головне управління ДПС у Хмельницькій області вимагає від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити заборгованість по єдиному внеску в сумі 62841,91 грн., є протиправними.
Щодо правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення 25.10.2022 за № 0055962406 про застосування штрафних санкцій за порушення норм ПК України в сумі 1020 грн., суд зазначає наступне.
Перевіркою дотримання фізичною особою - підприємцем обов`язків щодо подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) не подавав.
Згідно п.177.8 ст.177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно- правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Таким чином, відповідно при виплаті доходів фізичній особі - підприємцю, суб`єкт господарювання, що виплачує такі доходи не виступає податковим агентом.
Проте, згідно п.51.1 ст.51 ПК України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Мін`юсті України 30.01.2015№111/26556 (далі: Наказ №4).
Відповідно до п.3.1 п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, в графі 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта" відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в податковому розрахунку.
Відповідно до п.3.2 у графі 3 "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку.
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3 є обов`язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Відповідно доп.3.4Порядку заповненнята поданняподатковимиагентами податкового розрахунку доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, у графі 4а „Сума нарахованого податку відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу та .З.5 Порядку у графі 4 „Сума перерахованого податку відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.
Згідно до п.3.6 Порядку заповнення у графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Якщо доходи виплачуються у звітному кварталі не в повному обсязі і їх остаточна виплата буде здійснюватись у наступних кварталах, ознака доходу в разі виплати повинна вказуватися відповідно до нарахованого в попередньому кварталі доходу. При виплаті доходів фізичним особам - підприємцям вказується ознака доходу - 157. Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб (додаток 2 наказу №4) ознаку доходу 157 мають доходи, вказані у підпункті 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 (доходи фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування), статті 177 (доходи фізичних осіб-підприємців від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та 178 (доходи осіб, які провадять незалежну професійну діяльність).
З урахуванням викладених у позові обставин, суд приходить до висновку, що в порушення вимог п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України, п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрований в Мін`юсті України 30.01.2015 №111/26556 ФОП ОСОБА_1 , податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за IV квартал 2019 року, I-IV квартали 2020 року, І-ІІ квартали 2021 року не подано.
Відповідно п. 119.1. ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Тому суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055962406, яким збільшено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на загальну суму 1020 грн., в тому числі за штрафними (фінасовими) санкціями (штрафами) в сумі 1020 грн.;
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, пункту 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Приписами частини 2 вказаної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. В пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vаstberga Taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden) Європейський суд з прав людини визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Відповідач не спростував, а позивач підтвердив позовні вимоги, а тому, наявні підстави для їх задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055922406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 62794,71 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 57086,10 грн., та за штрафними (фінасовими) санкціями (штрафами) в сумі 5708,61 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 року № 0055952406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області збільшило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 680 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 680 грн.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.10.2022 року № 055912406, яким Головне управління ДПС у Хмельницькій області вимагає від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити заборгованість по єдиному внеску в сумі 62841,91 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1325,71 грн., судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 10 квітня 2023 року
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області, філія Державної податкової служби України (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя В.К. Блонський
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2023 |
Оприлюднено | 13.04.2023 |
Номер документу | 110151755 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні