Постанова

від 12.04.2023 по справі 554/14276/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 554/14276/14-ц

провадження № 61-4532св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Приватне підприємство «Ямпіль Інвест»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луксор-УТР» (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Амарант»),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Онопко Вікторію Олександрівну, на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 30 липня 2020 року у складі судді Блажко І. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Карпушина Г. Л., Пікуля В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заяви про заміну сторони у виконавчому листі та у виконавчому провадженні

У вересні 2014 року Приватне підприємство «Ямпіль-Інвест» (далі - ПП «Ямпіль Інвест») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант» (далі - ТОВ «Амарант), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луксор-УТР» (правонаступник ТОВ «Амарант», далі - ТОВ «Луксор-УТР») про стягнення коштів.

30 червня 2016 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до ПП «Ямпіль Інвест», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ «Луксор УТР», про визнання поруки припиненою.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2016 року у позові ПП «Ямпіль-Інвест» до ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ПП «Ямпіль Інвест» про визнання поруки припиненою задоволено.

Визнано поруку ОСОБА_1 за договором поруки від 03 квітня 2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПП «Ямпіль-Інвест», ТОВ «Луксор-УТР» (правонаступник ТОВ «Амарант»), припиненою.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2017 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2016 року скасовано.

Первісний позов ПП «Ямпіль Інвест» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Ямпіль Інвест» заборгованість у розмірі 11 841 351,00 грн, індекс інфляції - 6 584 975,29 грн, штраф - 1 625 862 грн, усього - 20 052 188,29 грн, а також сплачений судовий збір у сумі 3 654,00 грн за подання позовної заяви та 4 019,41 грн - за подання апеляційної скарги, усього стягнуто 20 056 861,70 грн.

У зустрічному позові ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишено без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2017 року залишено без змін.

У липні 2020 року ПП «Аграрні інвестиції» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі та у виконавчому провадженні.

Заяву обґрунтованотим, що 25 травня 2020 року між ПП «Ямпіль Інвест» та ПП «Аграрні інвестиції» був укладений договір № ЯІ/АІ-01 про відступлення права вимоги, у тому числі стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, ПП «Аграрні інвестиції» просило замінити стягувача з ПП «Ямпіль Інвест» на його правонаступника - ПП «Аграрні Інвестиції» у виконавчому листі, виданому Октябрським районним судом м. Полтави від 22 лютого 2017 року у справі № 554/14276/14-ц, про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі: заборгованість 11 841 351,00 грн, індекс інфляції 6 584 975,29 грн, штраф - 1 625 862,00 грн, а всього 20 052 188,29 грн, а також сплачений судовий збір - 7 673,41 грн; та у виконавчому провадженні № 61123786.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 30 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, заяву ПП «Аграрні інвестиції» про заміну сторони у виконавчому листі та у виконавчому провадженні задоволено.

Замінено стягувача ПП «Ямпіль Інвест» на його правонаступника - ПП «Аграрні Інвестиції» у виконавчому листі Октябрського районного суду м. Полтави від 22 лютого 2017 року у справі № 554/14276/14-ц та у виконавчому провадженні № 61123786 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Ямпіль Інвест» заборгованості у розмірі 11 841 351,00 грн, індексу інфляції - 6 584 975,29 грн, штрафу - 1 625 862,00 грн, а всього 20 052 188, 29 грн, а також сплачений судовий збір у сумі 3 654,00 грн за подання позовної заяви та 4 019,41 грн за подання апеляційної скарги, а всього 20 056 861,70 грн.

Ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано тим, що ПП «Аграрні інвестиції» є новим кредитором у зобов`язані і заява про заміну стягувача підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що ціну відступлення у розмірі 3 000 000,00 грн за договором про відступлення права вимоги від 25 травня 2020 року № ЯІ/АІ-01 ПП «Аграрні Інвестиції» сплачено, що підтверджується копією платіжного доручення від 19 червня 2020 року № 159224 про перерахунок грошових коштів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Онопко В. О. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 30 липня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що новий стягувач не надав суду першої інстанції документального підтвердження розрахунку з первісним стягувачем за відступлення права вимоги.

У матеріалах справи відсутні докази надіслання боржнику заяви про заміну стягувача у виконавчому листі. З огляду на це, суд першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України зобов`язаний був повернути заяву без розгляду.

Суди попередніх інстанцій, порушуючи норми процесуального права, не повернули новому стягувачу заяву без розгляду, не дослідили в повному обсязі докази, не встановили їх зв`язок у сукупності.

Підставами для касаційного оскарження відповідно до статті 389 ЦПК України заявник зазначає: суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16, від 25 червня 2019 року у справі № 810/1411/15, порушено норми процесуального права: статті 12, 183 ЦПК України.

Аргументи інших учасників справи

У відзивах на касаційну скаргу, поданих до суду у липні 2021 року, ПП «Аграрні інвестиції» та ПП «Ямпіль Інвест» заперечували проти доводів ОСОБА_1 , просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відзиви є аналогічними за змістом та мотивовні тим, що правовідносини у справах, на необхідності врахування правових висновків в яких посилається заявник у касаційних скарзі, не подібні з правовідносинами у справі № 554/14276/14-ц.

Під час звернення до суду із заявою про зміну сторони виконавчого провадження ПП «Аграрні інвестиції» додало докази направлення боржнику копії заяви та договору про відступлення права вимоги.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребуваноматеріали справи.

У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне оскарження відкрито з підстав порушення норм процесуального права (абзац другий частини другої статі 389 ЦПК України).

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2017 року у справі №554/14276/14-ц, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Ямпіль Інвест» заборгованість у розмірі 11 841 351,00 грн, індекс інфляції -6 584 975, 29 грн, штраф - 1 625 862,00 грн, а всього 20 052 188, 29 грн, а також сплачений судовий збір 3 654,00 грн - за подання позовної заяви та 4 019,41 грн - за подання апеляційної скарги, а всього 20 056 861,70 грн (т. 5, а. с. 125-130).

На підставі вказаного рішення 22 лютого 2017 року Октябрський районний суд м. Полтави видав виконавчий лист №554/14276/14-ц (т. 5, а. с. 153).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорко В. В. від 31 січня 2020 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 22 лютого 2017 року, № 554/14276/14-ц (т. 5, а. с. 175).

25 травня 2020 року між ПП «Ямпіль Інвест» та ПП «Аграрні інвестиції» укладено договір про відступлення права вимоги № ЯІ/АІ-01. Укладаючи цей договір, сторони врахували наявність: договору поставки від 08 листопада 2013 року № 081101 (з усіма змінами та доповненнями, у тому числі договору поставки в редакції від 03 квітня 2014 року), укладеного між первісним кредитором та солідарним боржником - ТОВ «Луксор-УТР»; договору поруки від 03 квітня 2014 року укладеного між первісним кредитором та солідарним боржником - ОСОБА_1 (т. 5, а. с. 136-143).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Знгідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою, другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Аналогічні норми містяться у частині п`ятій статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону № 1404-VIII, з урахуванням статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження

№ 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. Заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Отже, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону № 1404-VIII.

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 389/4348/13-ц (провадження № 61-2344св22) зазначено, що «питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу. […] Разом з тим, установивши, що виконавчі листи з примусового виконання рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 травня 2014 року повернуті без виконання стягувачу ПАТ «Дельта Банк» на підставі пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», і строк пред`явлення їх до виконання не пропущено, суди дійшли помилкового висновку про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу, ТОВ «Глобал Спліт» є стягувачем у виконавчому документі, а тому в цій частині оскаржувані судові рішення підлягають зміні шляхом зазначення про заміну стягувача у виконавчих листах у справі № 389/4348/13-ц, з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Глобал Спліт»».

Суди встановили, що ПП «Ямпіль Інвест» відступило право вимоги до ПП «Аграрні інвестиції», а тому останнє набуло всіх прав кредитора за зобов`язаннями боржника, у тому числі щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Ямпіль Інвест» заборгованості за кредитним договором у розмірі 20 052 188, 29 грн.

Таким чином, у справі доведено, що ПП «Аграрні інвестиції» є правонаступником ПП «Ямпіль Інвест» за грошовим зобов`язанням ОСОБА_1 .

На підставі рішення Апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2017 року у справі №554/14276/14-ц, залишеного без змін постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року, 22 лютого 2017 року Октябрський районний суд м. Полтави видав виконавчий лист № 554/14276/14-ц.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорко В. В. від 31 січня 2020 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 22 лютого 2017 року № 554/14276/14-ц (т. 5, а. с. 175).

Станом на час подання заяви у липні 2020 року ПП «Аграрні інвестиції» про заміну стягувача у виконавчому листі, виданому 22 лютого 2017 року Октябрським районним судом м. Полтави, та у виконавчому провадженні, виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа було відкрите.

Повно та всебічно дослідивши обставини правонаступництва, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достатності та взаємного зв`язку, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача з ПП «Ямпіль Інвест» на його правонаступника - ПП «Аграрні Інвестиції» у виконавчому листі, виданому Октябрським районним судом м. Полтави від 22 лютого 2017 року у справі № 554/14276/14-ц, та у виконавчому провадженні № 61123786.

Доводи касаційної скарги про те, що право вимоги до боржника відповідно до договору відступлення права вимоги № ЯІ/АІ-01 в ПП «Аграрні інвестиції» не виникло, Верховний Суд відхиляє, з огляду на таке.

Відповідно до розділу 4 договору про відступлення права вимоги від 25 травня 2020 року № ЯІ/АІ-01 новий кредитор зобов`язується сплатити в строк до 31 червня 2020 року вартість права вимоги за основним зобов`язанням, шляхом переказу на поточний рахунок первісного кредитора 3 000 000,00 грн без ПДВ.

Встановлено, що ціну відступлення за договором про відступлення права вимоги від 25 травня 2020 року № ЯІ/АІ-01, ПП «Аграрні Інвестиції» сплачено, що підтверджується копією платіжного доручення від 19 червня 2020 року № 159224 про перерахунок грошових коштів в розмірі 3 000 000,00 грн (т. 6, а. с. 24).

Верховний Суд відхиляє доводи заявника про те, що апеляційний суд установив зазначені обставини всупереч статті 367 ЦПК України.

ПП «Аграрні Інвестиції» обґрунтовувало підстави для заміни стягувача у виконавчому листі, виданому 22 лютого 2017 року Октябрським районним судом м. Полтави, та у виконавчому провадженні, тим, що набуло право вимоги до боржника відповідно до договору відступлення права вимоги № ЯІ/АІ-01. Примірник указаного договору ПП «Аграрні Інвестиції» надало до суду першої інстанції.

Процесуальний обов`язок зі спростування зазначених ПП «Аграрні Інвестиції» підстав правонаступництва, зокрема щодо сплати ціни відступлення за договором про відступлення права вимоги, ОСОБА_1 не виконав.

На момент звернення ПП «Аграрні Інвестиції» до суду з указаною заявою у липні 2020 року ціну відступлення за договором про відступлення права вимоги від 25 травня 2020 року № ЯІ/АІ-01 вже було сплачено.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо сплати ціни відступлення за договором про відступлення права вимоги, суд апеляційної інстанції з дотриманням норм процесуального права прийняв від ПП «Аграрні Інвестиції» копію квитанції про сплату для належного обґрунтування зазначених обставин.

Ураховуючи зазначене, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для заміни стягувача з ПП «Ямпіль Інвест» на його правонаступника ПП «Аграрні Інвестиції».

Аргументи касаційної скарги про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16, від 25 червня 2019 року у справі № 810/1411/15, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.

У справі № 916/2286/16 новий кредитор не виконав вимоги зі сплати ціни відступлення права вимоги, у зв`язку з чим відмовлено у заяві нового кредитора про заміну сторони виконавчого провадження.

У справі № 810/1411/15 Верховний Суд зазначив, що договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Відповідно, визначення господарська операція пов`язане не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Висновки у справі, що переглядається у касаційному порядку, не суперечать висновкам у справах № 916/2286/16, № 810/1411/15.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів, не дають підстав вважати, що суди порушили норми процесуального права, зокрема статті 12, 183 ЦПК України, зводяться до незгоди з судовими рішеннями у справі з формальних міркувань.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_1 , подану через адвоката Онопко Вікторію Олександрівну, залишити без задоволення.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 30 липня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

О. В. Ступак

В. В. Яремко