Рішення

від 10.04.2023 по справі 210/3278/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3278/22

Провадження № 2/210/219/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 квітня 2023 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В. Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізького Національного університету про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сільченко В. Є. перебуває вищевказана справа. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді заступника директора з економічної, наукової, технічної та інноваційної роботи Науково-дослідного гірничорудного інституту Криворізького національного університету. 12 вересня 2022 року йому вручено Наказ № 230 від 12.09.2022 року «Про відсторонення від виконання обов`язків на час проведення слідчих дій», яким його відсторонено від виконання посадових обов`язків на час проведення слідчих дій та опрацювання їх результатів без збереження заробітної плати за вказаною посадою на час відсторонення.

В констатуючій частині наказу № 230 від 12.09.2022 року «Про відсторонення від виконання обов`язків на час проведення слідчих дій» вказано, що цей наказ видається з метою оперативного реагування на повідомлення про ймовірне порушення Антикорупційної програми або вчинення корупційного чи пов`язаного з ним правопорушення в Криворізькому Національному Університеті, з врахуванням вимог до керівного складу в умовах воєнного стану, у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022041710000093 від 03.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України. Такий наказ є незаконним, грубо порушує права ОСОБА_1 та норми законодавства України, норми міжнародного права, що ратифіковані Україною.

Як вбачається зі змісту констатуючої частини наказу № 230 від 12.09.2022 року, у кримінальному провадженні № 12022041710000093 від 03.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, відбувається досудове розслідування. Дослідивши фабулу Витягу з Єдиного Реєстру Досудових Розслудувань про кримінальне провадження № 12022041710000093 від 03.02.2022 року, встановлено, що 02.02.2022 року до ВП № 2 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області надійшла письмова заява від громадської організації «Стоп корупція», про вчинення службовими особами ТОВ «Науково-дослідне та проектне підприємство «НДГРІ» (ЄДР 39371535) шахрайських дій вчинених групою осіб (ЖЕО 1539 від 02.02.2022 року). Фабулою не визначено, які саме службові особи є суб`єктом можливого злочину.

Станом на дату 12.09.2022 року позивач не є особою, якій вручено слідчим відділом ВП № 2 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області повідомлення про підозру у вчиненні корупційного чи іншого злочину відповідно до правової кваліфікації ч.1 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні № 12022041710000093 від 03.02.2022 року. Також, відсутні провадження у справі чи постанови суду, що набрали законної сили, про вчинення адміністративного правопорушення у сфері корупційних чи інших правопорушень. Жодного належного чи допустимого доказу іншого не існує.

Позивач за весь час трудових відносин сумлінно виконував свої посадові обов`язки на посаді заступника директора з економічної, наукової, технічної та інноваційної роботи Науково-дослідного гірничорудного інституту Криворізького національного університету. Дотримувався трудової та технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці. Дбайливо ставився до майна власника, з яким він має укладений безстроковий трудовий договір.

Незаконним відстороненням від роботи без збереження заробітної плати порушується право Позивача на гарантоване державою соціальне страхування, розмір пенсії, безпідставно скорочується трудовий стаж особи, порушується право особи на відпустку, гарантовані виплати від час непрацездатності.

У зв`язку з викладеним, позивач просив суд визнати незаконним наказ № 230 від 12.09.2022 року «Про відсторонення від виконання обов`язків на час проведення слідчих дій», скасувати його та поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора з економічної, науково-технічної та інноваційної роботи Науково-дослідного гірничорудного інституту Криворізького національного Університету; зобов`язати Відповідача виплатити Позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення Позивача від роботи.

В судове засідання сторони не викликались.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Так, представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву, згідно якого на думку Відповідача вказані вимоги Позивача, є безпідставними, не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права; зазначає що позивача не було звільнено з роботи, тому вимога про його поновлення є незаконною та не відповідає обставинам справи та суперечить положенням ст. 232 та 235 КЗпП України, якими передбачено, що безпосередньо трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі виникають з підстав їх звільнення (незалежно від підстав припинення трудового договору).

Оскільки оскаржуваним наказом трудові відносини з позивачем не припинялись, відповідач вважає таку вимогу позивача незаконною.

Оскаржуваний наказ № 230 від 12.09.2022 «Про відсторонення від виконання обов`язків на час проведення слідчих дій» винесено на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» з метою запобігання і протидії корупції на час перевірки викладених у заяві ГО «Стоп корупції» фактів. Криворізький національний університет є юридичною особою публічного права, а відтак посадові особи цього закладу є суб`єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Ректор Криворізького національного університету при надходженні інформації про наявність у підлеглої йому посадової особи конфлікту інтересів, зобов`язаний вжити у відношенні цієї особи передбачені Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Актом службового розслідування від 16.05.2018 відповідачем стосовно позивача було встановлено факт вчинення тривалого грубого порушення трудового законодавства, а саме вимоги Постанови № 245 від 033.04.1993 та наказом № 37-кд від 18.05.2018 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, яку позивачем не було оскаржено.

Як було встановлено під час службового розслідування, позивач свідомо приховував та заперечував той факт, що під час перебування на посаді заступника директора НДГРІ КНУ з економічної, науково-технічної та інноваційної роботи займав посади виконавчого директора ТОВ «Фірма ІБК» на оплачуваній основі та виконавчого директора ТОВ «Науково-дослідне та проектне підприємство «НДГРІ» на оплачуваній основі.

У зв`язку зі здійсненням Комісією відповідача службового розслідування щодо виявлення та усунення порушень, в тому числі пов`язаних з корупцією та конфліктом інтересів щодо позивача за час його перебування на посаді заступника директора структурного підрозділу НДГРІ з економічної, науково-технічної та інноваційної роботи, за приписами Комісії позивач звільнився з посад виконавчого директора ТОВ «Фірма ІБК» та виконавчого директора ТОВ «Науково-дослідне та проектне підприємство «НДГРІ», проте свідомого ставлення до встановлених порушень не виявив, вважав виконання вимог закону не обов`язковим, у ході розслідування виявляв ігнорування приписів, ухилявся від надання інформації на запити Комісії, виявляв незадоволення від проведення розслідування.

Оскільки матеріали кримінального провадження № 12022041710000093 від 03.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України стосуються тих самих осіб, чиї дії були підставою та предметом службового розслідування у травні 2018 року, відповідачем, зважаючи на високий корупційний ризик та виявлене під час розслідування ставлення позивача до порушення ним законодавства, було вжито заходів до запобігання корупційних порушень на час здійснення слідчих дій шляхом його відсторонення від виконання обов`язків за основним місцем роботи. При цьому позивач безперешкодно продовжував працювати у відповідача за сумісництвом.

Таким чином, при прийнятті рішення про відсторонення позивача від виконання ним своїх обов`язків за основним місцем роботи були наявні визначені ст. 46 КЗпП України підстави для цього, оскільки такі передбачалися Законом України «Про запобігання корупції», тому відповідач, з метою недопущення порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» відсторонив позивача від виконання його обов`язків заступника директора структурного підрозділу університету.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що нормами ст.46 КЗпП України та КПК України не передбачено збереження заробітної плати на час відсторонення особи від посади. Тобто, якщо збереження заробітної плати прямо не передбачено законодавчими актами, відсторонення відбувається без її збереження.

У зв`язку з викладеним, сторона відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або спрощеного судового провадження з викликом сторін до суду не надходило.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Письмовими матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді заступника директора з економічної, наукової, технічної та інноваційної роботи Науково-дослідного гірничорудного інституту Криворізького національного університету.

12 вересня 2022 року йому вручено Наказ № 230 від 12.09.2022 року «Про відсторонення від виконання обов`язків на час проведення слідчих дій», яким його відсторонено від виконання посадових обов`язків на час проведення слідчих дій та опрацювання їх результатів без збереження заробітної плати за вказаною посадою на час відсторонення (а.с. 13).

Згідно зазначеного наказу № 230 від 12.09.2022 року «Про відсторонення від виконання обов`язків на час проведення слідчих дій» вказано, що цей наказ видається з метою оперативного реагування на повідомлення про ймовірне порушення Антикорупційної програми або вчинення корупційного чи пов`язаного з ним правопорушення в Криворізькому Національному Університеті, з врахуванням вимог до керівного складу в умовах воєнного стану, у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022041710000093 від 03.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

Відповідно до витягу з ЄРДР про кримінальне провадження № 12022041710000093 від 03.02.2022 року, встановлено, що 02.02.2022 року до ВП № 2 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області надійшла письмова заява від громадської організації «Стоп корупція», про вчинення службовими особами ТОВ «Науково-дослідне та проектне підприємство «НДГРІ» (ЄДР 39371535) шахрайських дій вчинених групою осіб (ЖЕО 1539 від 02.02.2022 року). Фабулою не визначено, які саме службові особи є суб`єктом можливого злочину (а.с. 12).

В матеріалах справи відсутні відомості щодо вручення підозри позивачу.

Відповідно до приписів статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права. Незалежно від підстав виникнення трудових правовідносин держава зобов`язана створювати ефективні організаційно-правові механізми для реалізації трудових правовідносин на рівні закону, а відсутність таких механізмів нівелює сутність конституційних прав і свобод працівника.

Не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватися з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів (абзаци перший і п`ятий підпункту 2.2 пункту 2, абзац дванадцятий пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України від 4 вересня 2019 року №6-р(II)/2019).

Стаття 2 Кодексу законів про працю також передбачає основні трудові права працівників. Право громадян України на працю - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Згідно ст.233 КЗпП України у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу).

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Правові підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначені статтею 46 КЗпП України.

Так, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, відсторонення від роботи - це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю на підставі виявленого власником чи уповноваженим ним органом факту, через який він має право усунути або зобов`язаний усунути працівника від роботи.

Таким чином, за змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.

Такої підстави відсторонення як проведення досудового розслідування по факту можливої причетності працівника до вчинення кримінального порушення нормами статті 46 КЗпП України не передбачено.

Слід наголосити, що правовою підставою відсторонення від посади під час досудового розслідування є рішення слідчого судді чи суду під час судового провадження та регламентовано ст.154 КПК України.

Таким чином, в.о. директора НДГРІ КНУ видаючи наказ №230 від 12.09.2022 року діяв в суперечить вимогам зазначених вище норм трудового законодавства та без будь-яких законних на те підстав відсторонили ОСОБА_1 від посади заступника директора з економічної, науково-технічної та інноваційної роботи Науково-дослідного гірничорудного інституту Криворізького національного Університету.

Зважаючи на викладене суд дійшов до висновку про обґрунтованість пред`явлених позовних вимог в частині скасування наказу № 230 від 12.09.2022 року «Про відсторонення від виконання обов`язків на час проведення слідчих дій».

Суд не приймає до уваги заперечення сторони відповідача, так як такі не узгоджуються з нормами права, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини та спростовуються фактами, встановленими судом під час розгляду справи, зокрема, пояснення сторони відповідача не є належною підставою для відсторонення ОСОБА_1 від займаної ним посади.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посадізаступника директораз економічної,науково-технічноїта інноваційноїроботи Науково-дослідногогірничорудного інститутуКриворізького національногоУніверситету є безпідставні з наступних підстав.

За змістом норм КЗпП України під поняттям «звільнення» слід розуміти припинення трудових відносин між працівником і роботодавцем.

Як було зазначено вище, відсторонення від роботи - це тимчасове позбавлення працівника від виконання трудових обов`язків, покладених на нього трудовими договором без його припинення.

Отже «звільнення» та «відсторонення» не є тотожними поняттями та за своєю правовою природою створюють різні правові наслідки.

Відсторонення ОСОБА_1 від виконання покладених на нього посадових обов`язків не припинило з ним трудові відносини.

Відтак, відсутні праві підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді. При цьому слід наголосити, що скасування рішенням суду наказу про відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків є достатньою підставою для поновлення його порушених прав.

У зв`язку із задоволенням вищенаведеної позовної вимоги, підлягає й задоволенню як похідна вимога про стягнення з Відповідача на користь Позивача середньої заробітної плати за час його незаконного відсторонення від роботи. Такі кошти мають бути стягнуті за період з дня відсторонення Позивача від роботи по день завершення досудового розслідування, тобто з 12.09.2022 року по 03.02.2023 рік.

Так, згідно ч. 2 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленомустаттею 615цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину.

А отже, строк досудового розслідування мав тривати з 03.02.2022 року по 03.02.2023 року.

При цьому, середній заробіток нараховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року з подальшими змінами та доповненнями. Згідно з п.2 цього Порядку середній заробіток для оплати вимушеного прогулу слід розраховувати, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю незаконного звільнення. Нарахування загальної суми виплат працівнику за час вимушеного прогулу провадиться множенням середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути йому оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані впродовж двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (п.8 Порядку №100).

Довідки щодо середнього заробітку позивачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76,137,141,259,263-265,268, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Криворізького Національного університету про поновлення на роботі задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 230 від 12.09.2022 року «Про відсторонення від виконання обов`язків на час проведення слідчих дій».

Зобов`язати Криворізький Національний університет нарахувати виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи за період з 12.09.2022 року по 03.02.2023 рік.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Криворізького Національного університету, ЄДРПОУ 37664469, на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.) гривень.

Апеляційна скаргана ухвалусуду подаєтьсяпротягом 15днів здня їїпроголошення доДніпровського апеляційногосуду черезДзержинський районнийсуд м.Кривого Рогу.Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справибез повідомленняучасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.

Суддя: В. Є. Сільченко