Постанова

від 19.04.2023 по справі 128/114/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/114/21

Провадження № 22-ц/801/837/2023

Категорія: 8

Головуючий у суді 1-ї інстанції Саєнко О. Б.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 рокуСправа № 128/114/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук О.А.,

за участюсторін:представника ФОП ОСОБА_1 адвокатаЛавренчука А.С.,представника ОСОБА_2 - адвоката Якименка К.В., представника ГУ Держгеокадастру Ковальчук В.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Вінниці цивільнусправу №128/114/21запозовом Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько Подільське підприємство «Євромед» про визнання недійсними та скасування наказів, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування реєстрації права власності на земельні ділянки,

за апеляційною скаргою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 13 вересня 2022 року, яке ухвалене суддею Саєнко О.Б. в Вінницькому районному суді Вінницької області, повний текст складено 17 жовтня 2022 року,

в с т а н о в и в :

В січні2021року Фізичнаособапідприємець ОСОБА_1 звернувся всуд зпозовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,Головного управлінняДержавної службиУкраїни зпитань геодезії,картографії такадастру,за участютретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача Товариствоз обмеженоювідповідальністю Українсько Подільськепідприємство «Євромед»про визнаннянедійсними таскасування наказів,визнання недійснимсвідоцтва проправо власностіна нерухомемайно,скасування реєстраціїправа власностіна земельніділянки,мотивуючи йоготим,що наказом Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 23 липня 2014 року № 2-2082/15-14-сг відповідачу ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту відведення у власність земельної ділянки на території Ільківської сільської ради Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства площею 0,80 га.

Наказом Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 13 серпня 2014 року №2-2343/15-14-сг затверджено проект відведення ОСОБА_2 у власність земельної ділянки на території Ільківської сільської ради Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства площею 0,80 га за межами населеного пункту та надано її у власність із кадастровим номером 0520682200:05:002:0121.

01 вересня 2014 року відповідачу ОСОБА_2 реєстраційною службою Вінницького районного управління юстиції Вінницької області видано свідоцтво на нерухоме майно номер НОМЕР_1 та цього ж числа зареєстровано за ним право власності на вказану земельну ділянку.

Крім того, наказом Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 30 вересня 2015 року №2-4234/2015-сг відповідачу ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту відведення у власність земельної ділянки на території Ільківської сільської ради Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства площею 0,30 га.

Наказом Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 28 грудня 2015 року №2-7799/20-15-сг затверджено проект відведення ОСОБА_3 у власність земельної ділянки на території Ільківської сільської ради Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства площею 0,30 га за межами населеного пункту та надано її у власність із кадастровим номером 0520682200:05:002:0123.

В подальшому, відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вищезазначені земельні ділянки відчужено за договором купівлі-продажу від 19 грудня 2014 року та 15 лютого 2016 року відповідно на користь ТОВ УПП «Євромед», третій особі по справі.

Вважає, що надання у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вищезазначених земельних ділянок відбулось з порушенням процедури їх відведення, що призвело до порушення земельних прав позивача ФОП ОСОБА_1 та неможливості ним подальшого оформлення документів на них, оскільки позивач є власником 66/100 часток нежитлових будівель загальною площею 340,6 кв.м., розташованих по АДРЕСА_1 .

Зазначає, що розпорядженням голови Вінницької ОДА від 30 листопада 2010 року №545 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту відведення в оренду земельної ділянки площею 0,69 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Ільківської сільської ради Вінницького району Вінницької області для експлуатації власних промислових будівель деревообробного цеху (за рахунок земель наданих у власність відповідачам). На виконання вказаного розпорядження позивачем замовлено в ППВП «Еководземпроект» відповідний проект, який у подальшому затверджений не був по причині його втрати управлінням Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області, тобто з причин, які не залежали від волі позивача.

Також, вказує, що в СВ Вінницького РВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження № 12019020100000260 в межах якого була проведена експертиза за № 33537/1-41 від 26 березня 2020 року з питань землеустрою, предметом якої було дослідження питання відповідності розроблених проектів відведення відповідачами у власність земельних ділянко вимогам земельного законодавства та іншим нормативно-правовим актам. За результатом проведення експертизи, булі виявлені численні порушення вимог земельного законодавства при відведенні земельних ділянок відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зокрема виявлені порушення вимог ст. ст.29, 50 Закону України «Про землеустрій», ст.198 ЗК України, що призвело до невірного визначення меж земельних ділянок і їх площі. Також, в різних документах, які використовувалися в процесі оформлення проектів відведення спірних земельних ділянок відповідачам, містилася різна інформація щодо суміжних земельних ділянок та в матеріалах вказаних проектів відведення, були відсутні відомості про об`єкти нерухомого майна, розташовані на цих спірних земельних ділянках. Не була додержана обов`язковість погодження меж земельних ділянок з суміжними власниками.

Таким чином, оскільки позивачу про порушення вищевказаних вимог земельного законодавства при відведенні відповідачам спірних земельних ділянок стало відомо з висновку експертизи за № 33537/1-41 від 26 березня 2020 року в рамках кримінального провадження №12019020100000260, тому вважає що строк позовної давності на подачу даного позову до суду ним було пропущений з поважних причин, а тому просить суд його поновити.

Крім того, просив суд:

- визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 13 серпня 2014 року №2-2343/15-14сг, яким затверджено проект відведення ОСОБА_2 у власність земельної ділянки на території Ільківської сільської ради Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства площею 0,80 га;

- визнати недійним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 28 грудня 2015 року № 2-7799/20-15-сг, яким затверджено проект відведення ОСОБА_3 у власність земельної ділянки на території Ільківської сільської ради Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства площею 0,30 га;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 26255736, видане ОСОБА_2 01 вересня 2014 року Реєстраційною службою Вінницького районного управління юстиції Вінницької області;

- скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, розташовану на території Ільківської сільської ради Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства площею 0,80 га за межами населеного пункту із кадастровим номером 0520682200:05:002:0121, проведену 01 вересня 2014 року Реєстраційною службою Вінницького районного управління юстиції Вінницької області;

- скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, розташовану на території Ільківської сільської ради Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства площею 0,30 га за межами населеного пункту із кадастровим номером 0520682200:05:002:0123, проведену 26 січня 2016 року Реєстраційною службою Вінницького районного управління юстиції у Вінницькій області.

Рішенням Вінницького районногосуду Вінницькоїобласті від13вересня 2022року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним, необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Просив апеляційний суд скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не звернув належної уваги, що відповідачі отримали земельні ділянки з порушенням вимог земельного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокатЯкименко К.В.зазначив,що апеляційнаскарга немістить підставдля скасуваннярішення суду,томупросив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

У відзивіна апеляційнускаргу Головнеуправління Державноїслужби Україниз питаньгеодезії,картографії такадастру зазначило,що апеляційнаскарга єнеобґрунтованою,безпідставною,такою,що неспростовує висновківсуду першоїінстанції,томупросило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість судових рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Доказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач невірно зазначив коло відповідачів, оскільки спірні земельні ділянки належать на праві власності третій особі в справі ТОВ Українсько-польське підприємство «Євромед». Крім того, мав би звернутися до суду із віндикаційним позовом (стаття 387 ЦК України), належним відповідачем за яким є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням третейського суду для вирішення конкретного спору від 23 січня 2008 року, договір купівлі-продажу, укладеного в простій письмовій формі 05 червня 2007 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за яким ОСОБА_1 придбав у власність 66/100 частин будівлі автогаражу з прибудовою та спорудами літ. «А»: приміщення №1: з №1 по №8, загальною площею 340,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 визнано дійсним, а також визнано за ОСОБА_1 право власності на вищевказане майно (т.1 а.с.20 21).

Згідно копії реєстраційного посвідчення ВООБТІ від 26 січня 2008 року, за гр. ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на підставі рішення третейського суду від 23 січня 2008 року на 66/100 часток нежитлових будівель, за адресою АДРЕСА_1 , що складаються з будівлі автогаражу з прибудовою та спорудами літ. «А»: приміщення №1: з №1 по №8, загальною площею 340,6 кв.м та записано в реєстрову книгу за №3 за реєстровим №9 (т.1 а.с.22).

З копії розпорядження голови Вінницької ОДА від 30 листопада 2010 року №545, вбачається, що фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту відведення в оренду земельної ділянки площею 0,69 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Ільківської сільської ради Вінницького району Вінницької області для експлуатації власних промислових будівель деревообробного цеху (т.1 а.с.15).

Згідно копій наказів №2-7799/20-15-ст від 28 грудня 2015 року та №2-2343/15-14-ст від 13 серпня 2014 року, вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано у власність: ОСОБА_3 земельну ділянку із земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Ільківської сільської ради Вінницького району площею 0,3000 га із кадастровим номером 0520682200:05:002:0123 та ОСОБА_2 земельну ділянку із земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Ільківської сільської ради Вінницького району площею 0,8000 га із кадастровим номером 0520682200:05:002:0121, цільове призначення вищевказаних земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.189, 191).

25 квітня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся із клопотання до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, в якому просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відновлення земельної ділянки орієнтовною площею 0,45 га на території Ільківської сільської ради у власність для ведення особистого селянського господарства із земель резерву, запасу сільськогосподарського призначення, про що свідчить вказане клопотання (т.1 а.с.194).

За результатами розгляду вищевказаного клопотання, ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 0,45 га на території Ільківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №2-5034/15-16-ст від 16 травня 2016 року (т.1 а.с.197).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №2-12284/15-16-ст від 27 вересня 2016 року, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та надано останньому у власність земельну ділянку із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення площею 0,4420 га, розташовану на території Ільківської сільської ради Вінницького району Вінницької області із кадастровим номером 0520682200:05:002:0124 для ведення особистого селянського господарства, про що свідчить копія вищевказаного наказу (т.1 а.с.198), що також підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0504784222016 від 18 серпня 2016 року (т.1 а.с.200).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України), до яких звернуто матеріально-правові вимоги позивача. Отже, можливість інших суб`єктів, зокрема посадових осіб, у тому числі державних реєстраторів, брати участь у цивільному процесі в якості позивачів і відповідачів у цивільному процесі обмежена.

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки (стаття50 ЦПК України).

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовано у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17).

Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі.

За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16 (пункт 40), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16 (пункт 31.10),від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи.

Аналогічні висновки викладені у постановахВеликої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16 (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15 (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17 (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16(пункти37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16 (пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15 (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15 (пункт 63)).

З копії договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 19 грудня 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ УПП «Євромед», встановлено, що ОСОБА_2 передав у власність (продав), а ТОВ УПП «Євромед» прийняв у власність (купив) земельну ділянку, площею 0,8 га, у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: Ільківська сільська рада Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої: 0520682200:05:002:0121, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.16 17).

Також з копії договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 15 лютого 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ УПП «Євромед», вбачається, що ОСОБА_3 передав у власність (продав), а ТОВ УПП «Євромед» прийняв у власність (купив) земельну ділянку, площею 0,3000 га, у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: Ільківська сільська рада Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої: 0520682200:05:002:0123, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.18 19).

З матеріалів справи вбачається, а саме згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку від 21 травня 2021 року, вищевказані земельні ділянки площею 0,8000 га з кадастровим номером 0520682200:05:002:0121 та 0,3000 га з кадастровим номером 0520682200:05:002:0123, належать на праві власності Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько Подільське підприємство «Євромед» - третій особі в даній справі (т.1 а.с.201, 202).

Отже, судом встановлено, що власником спірних земельних ділянок є Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько Подільське підприємство «Євромед», яке не залучено співвідповідачем.

У пунктах 57, 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 (провадження № 14-40цс21) зазначено, що вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав. Якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочинунедійнимсуд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави.

У справі, яка переглядається, залучення належного співвідповідача до участі у справі має важливе значення, оскільки це пов`язане також й з обранням належних та ефективних способів захисту прав, на захист яких заявлено позовні вимоги.

Обраний спосіб захисту особи, яка наполягає на застосуванні судового захисту її цивільного права та інтересу, має відповідати характеру та природі спірних правовідносин.

Колегія суддів,також зауважує,що заявленіпозивачем вимогибезпосередньо стосуютьсяправ таобов`язківТовариства зобмеженою відповідальністюУкраїнсько Подільське підприємство«Євромед» іне можутьбути розглянутісудом івирішені успорі позивача з третьою особою, а тому не надає оцінки змісту позовних вимог про визнання незаконними і скасування оспорюваних позивачем наказів ГУДержгеокадастру у Вінницькій області як способу захисту.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач всупереч положенням статей 51, 175 ЦПК України не зазначив усіх відповідачів, прав та інтересів яких може стосуватись ухвалене судове рішення, що є підставою для відмови у позові з підстав неналежного складу учасників.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року №322/867/21 (провадження №61-10769св22).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який обґрунтовано зазначив, що належним відповідачем щодо позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про скасування рішень про державну реєстрацію є Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько Подільське підприємство «Євромед».

Щодо доводів апеляційної скарги в тому, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги висновок експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою №33537/19-4 від 26 березня 2020 року, проведеного в рамках кримінального провадження №12019020100000260 (т.1 а.с.23 31), то колегія суддів зауважує, що тільки після звернення до суду з позовом, вказавши належних відповідачів, суд має оцінити зазначений доказ.

Апеляційний суд звертає увагу, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку у рішенні суду, що позивач має звернутись до суду з віндикаційним позовом, пославшись при цьому на правові висновки ВП ВС, оскільки як встановлено в судовому засіданні апеляційного суду, позивач не є власником спірних земельних ділянок. Разом з тим, зазначене не впливає на висновок суду першої інстанції, який прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позову. Зокрема зазначивши, що позивачем не залучено усіх співвідповідачів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не містять доказів та посилань, що оскаржуване рішення є незаконним, та судом допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню апеляційним судом.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького районногосуду Вінницькоїобласті від13вересня 2022року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20 квітня 2023 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Войтко Ю.Б.

Міхасішин І.В.