Рішення

від 11.04.2023 по справі 202/781/14-ц

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/781/14-ц

Провадження № 2/202/86/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Свити Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою акціонерноготовариства комерційногобанку «Приватбанк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості задоговором комісії, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор», публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від08.09.2015року узадоволенні вимог публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до фізичних осіб - поручителів відмовлено, а у частині вимог до юридичних осіб-поручителів закрито провадження у справі.

23 травня 2016 року апеляційний суд Дніпропетровської області постановив ухвалу, згідно з якою залишив рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2015 року без змін.

Постановою Верховного Суду від 08.06.2021 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.05.2016 року скасовано у частині відмови у задоволенні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором комісії, а справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 27 грудня 2006 року закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є позивач, і «MToys Limited» уклали договір комісії про відкриття акредитиву в розмірі 264 000,00 Євро. Позивач як комісіонер у повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором комісії, відшкодувавши підтверджуючому банку оплату за поставлений позичальнику товар у розмірі 275 739, 97 Євро. Позичальник зобов`язання за цим договором не виконав, через що у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 987 923,06 Євро. 16 серпня 2007 року закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» і позичальник уклали кредитний договір про надання кредиту у вигляді непоновлюваної кредитної лінії з лімітом 457 600,00 Євро на строк до 15 лютого 2011 року для поповнення оборотних активів, спрямованих на проведення платежу за акредитивом № 1607/4040/impa, відкритим на підставі контракту № 10072007 від 10 липня 2007 року (далі - акредитив № 1607/4040/impa), й акредитивом № 1607/4039/impa, відкритим на підставі контракту № 2006/3994/69 від 20 квітня 2007 року (далі - акредитив № 1607/4039/impa). Позичальник не виконав зобов`язання за кредитним договором, через що у нього виникла заборгованість перед позивачем за кредитом, процентами та пенею у розмірі 1 533 125,63 Євро. 16 серпня 2007 року на виконання зобов`язань за кредитним договором і договором комісії позивач уклав договори поруки з ТзОВ «Фактор», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 № 1-2, № 1-3 та № 1-4 відповідно. 20.03.2013 на виконання зобов`язань за кредитним договором і договором комісії позивач уклав договір поруки з ПАТ «Акцент-Банк». Згідно з договорами поруки поручителі відповідають перед позивачем за виконання зобов`язання у тому ж розмірі, що і позичальник. 19 листопада 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська ухвалив рішення у справі № 2-10331/10 про стягнення з поручителів заборгованості за договором комісії та кредитним договором. Це рішення набрало законної сили, але поручителі його не виконали. Оскільки у вказаному рішенні суд вже стягнув з поручителів частину заборгованості за кредитним договором і за договором комісії, у цій справі з відповідачів необхідно стягнути решту, а саме: 550 961,39 Євро боргу за договором комісії та 1 301 023,52 Євро боргу за кредитним договором.

Представник акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» позов підтримав та просив задовольнити. Надав письмові пояснення зазначаючи, що розмір комісії за проведені платежі за період з 17.07.2013 по 17.01.2014 складає 20850, 47 Євро та розмір пені за несплату комісії за проведені платежі за період з 17.07.2013 по 17.01.2014 складає 33739, 77 Євро.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`являвся. В матеріалах справи містяться письмові заперечення представника ОСОБА_1 на позовну заяву, в яких просив застосувати строк позовної давності відповідно до ст. 559 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`являвся. В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позовну заяву, в яких просила застосувати строки позовної давності.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено,що 27 грудня 2006 року позивач уклав з «MToys Limited» договір комісії №0611/3589/ІМРА про відкриття акредитиву. За умовами вказаного договору комітент (позичальник) доручив комісіонеру (міжнародній банківській одиниці «Приватбанк») інструктувати «Приватбанк» (Дніпро, Україна), укласти за його рахунок акредитивну угоду з «ВОТО s.r.o.» (Словаччина) та доручити «Garantibank» (Амстердам, Нідерланди) надати безвідкличне підтвердження вказаному акредитиву.

За пунктом 2 договору позивач зобов`язався забезпечити відкриття акредитива банком-емітентом «Приватбанк» на суму 264 000 євро з відстроченням платежу в 360 днів з моменту підтвердження, а позичальник - сплатити відповідні комісійні винагороди. При цьому відповідно до розділу 78 додатка № 1 відшкодування підтверджуючому банку з урахуванням нарахованих таким банком відсотків та комісій за цим акредитивом комісіонер зобов`язується сплатити після отриманняSWIFT-повідомлення із зазначенням прийнятих до оплати документів та дати погашення фінансування.

Пунктом 2.2.2. визначено, що сплатити банку-емітету комісію за зобов`язаннями по акредитиву за ставкою 4.0 відсотка річних.

Відповідно до пункту 2.2.3 договору комісії комітет зобов`язується сплатити банку-емітету комісію за проведенні платежі по акредитиву згідно ставки 15 % відсотків річних. Нагорода нараховується на суму здійсненних платежів по акредитиву за вирахуванням сум, які надані комітетом для здійснення відповідних платежів банка-емітета, за період від дати проведення відповідного платежу по акредитиву до дати погашення заборгованості комітету перед банком-емітетом, що виникла під час останнього платежу. Розрахунок винагороді за платіж здійснюється на останній робочий день відповідного місяця.

16 серпня 2007 року позивач уклав з позичальником кредитний договір, за умовами якого банк за рахунок міжбанківського кредиту «Komercni Banka»зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії з лімітом у сумі 457 600 євро для поповнення оборотних активів, призначених для проведення платежу за акредитивами № 1607/4040/ІМРА і № 1607/4039/ІМРА.

Згідно з графіком погашення кредиту, наведеним у додатку № 1 до договору, погашення здійснюється в період з 30 травня 2008 року по 30 листопада2012 року десятьма платежами по 45 760 євро. Додатковою угодою викладено нову редакцію погашення кредиту, за якою його погашення здійснюється шістьма платежами з 15 серпня 2008 року по 15 лютого 2011 рокупо 45 760 євро, а останній платіж - 228 800 євро.

16 серпня 2007 року на виконання зобов`язань за кредитним договором і договором комісії позивач уклав договори поруки з ТОВ «Фактор», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 № 1-2, № 1-3 та № 1-4 відповідно.

20 березня 2013 року на виконання зобов`язань за кредитним договором і договором комісії позивач уклав договір поруки з ПАТ «Акцент- Банк».

19 листопада 2010 року рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська стягнуто на користь позивача солідарно: з ТОВ «Фактор Тойс», ТОВ «Фактор», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - 4 733 430, 98 грн. заборгованості за договором комісії; з ТОВ «Фактор Тойс», ТОВ «Фактор», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» - 1 083, 26 грн. заборгованості за договором комісії; з ТОВ «Фактор Тойс», ТОВ «Фактор», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - 2 514 269,32 грн заборгованості за кредитним договором; з ТОВ «Фактор Тойс», ТОВ «Фактор», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» - 1 083,26 грн. заборгованості за кредитним договором.

Заборгованість за договором комісії була стягнута в розмірі, що існував станом на 02 березня 2010 року, а заборгованість за кредитним договором - у розмірі станом на 11 березня 2010 року.

17 січня 2014 року позивач звернувся з позовом до поручителів про стягнення заборгованості за договором комісії та кредитним договором. Розмір загальної заборгованості за вказаними договорами визначений позивачем станом на03 січня 2014 року з подальшим відрахуванням сум, стягнутих рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2010 року.

Статтею 1011 ЦК Українивизначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно із частинами першою, третьоюстатті 1012 ЦК Українидоговір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першоюстатті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першоюстатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першоюстатті 598 ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином(стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (частина першастатті 546 ЦК України).

Частинами першою, другоюстатті 553 ЦК Українивизначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 554 ЦК Україниу разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто порука є додатковим (акцесорним) способом забезпечення виконання зобов`язань, а тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання.

Частиною четвертоюстатті 559 ЦК України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

Відповідно до частини четвертоїстатті 559 ЦК України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Строк, передбачений частиною четвертоюстатті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати.

Тому і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, у тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

У пункті 5.1 договору комісії сторони дійшли згоди про те, що договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Тобто конкретний строк дії договору в ньому не вказано.

У пунктах 2.2.2 і 2.2.3 договору комісії сторонами погоджено, що комітент зобов`язується оплатити банку-емітенту комісію за зобов`язання по акредитиву по ставці чотири проценти річних. Винагорода нараховується на різницю між фактичною сумою зобов`язань комісіонера по акредитиву і сумою грошових коштів, наданих комітентом для виконання відповідних платежів комітента, за фактичний строк дії акредитива, який визначається його спливом або платежем по ньому. Кількість днів у році приймається рівним фактичному. Розрахунок винагороди за зобов`язання проводиться щомісячно на останній день відповідного місяця і день закінчення операції, нарахування проводиться по закінченню угоди.

Комітент зобов`язується оплатити банку-емітенту комісію за проведені платежі по акредитиву по ставці п`ятнадцять процентів річних. Винагорода нараховується на суму проведених платежів по акредитиву за вирахуванням сум грошових коштів, наданих клієнтом для виконання відповідних платежів банка-емітента, за період від дати проведення відповідного платежу по акредитиву до дати погашення заборгованості комітента перед банком-емітентом, яка виникла при проведенні останнього платежу по акредитиву. Кількість днів у році приймається рівним фактичному. Розрахунок винагороди за платіж проводиться щомісячно на останній робочий день відповідного місяця.

Отже, умовами вказаного договору встановлено обов`язки комітента сплачувати відповідні платежі за кожним зобов`язанням по акредитиву та проведеним платежем по акредитиву. Такі платежі не носять характер періодичних. Кожен платіж здійснюється самостійно за окремим зобов`язанням.

Також у пункті 2.2.4 договору комісії визначено, що на першу вимогу комісіонера на протязі трьох робочих днів з моменту отримання такої вимоги комітент зобов`язується надати комісіонеру кошти, необхідні для виконання завдання комітента, викладеного в цьому договорі, а також для оплати комісії інших банків, які утворилися при відкритті й обслуговуванні акредитива, якщо такі підлягають оплаті комісіонером.

Тобто обов`язок комітента надати кошти комісіонеру виникає з моменту пред`явлення першої вимоги комісіонера на протязі трьох робочих днів.

Окрім цього, відповідно до розділу 78 додатка № 1 відшкодування підтверджуючому банку з урахуванням нарахованих таким банком відсотків та комісій за цим акредитивом комісіонер зобов`язується сплатити після отриманняSWIFT-повідомлення із зазначенням прийнятих до оплати документів та дати погашення фінансування.

Як погоджено сторонами у п. 2.2.3 договору комісії № 0611/3589/impa від 27.12.2006 комітент ("МТ Toys, LTD") зобов`язаний оплатити банку - емітенту комісію за проведені платежі за акредитивом по ставці 15 % річних.

Комісія нараховується щомісяця до моменту виконання зобов`язання комісіонером. Строк нарахування таких платежів не обмежений згідно умов договору.

Також, відповідно до п. 4.2. договору комісії № 0611/3589/ітра від 27.12.2006 сторони домовилися, що у випадку несвоєчасного виконання сторонами зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочки.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є відповідальними перед позивачем за виконання прострочених частин основного зобов`язання за договором комісії в межах шестимісячного строку від дати звернення позивача до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом.

Розмір комісії за проведені платежі за договором комісії № 0611/3589/іmpa від 27.12.2006 за шість місяців від дати звернення позивача до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з 17.07.2013 по 17.01.2014 складає 20850, 47 Євро.

Розмір нарахованої пені за несплату комісії за проведені платежі за період з 17.07.2013 по 17.01.2014 складає 33 739, 77 Євро.

Враховуючи вищезазначене, позов акціонерноготовариства комерційногобанку «Приватбанк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості задоговором комісії підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 76-81,229,258,259,263-265,273,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов акціонерноготовариства комерційногобанку «Приватбанк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості задоговором комісії задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьакціонерноготовариства комерційногобанку«Приватбанк»комісію за проведені платежі за договором комісії № 0611/3589/іmpa від 27.12.2006 з 17.07.2013 по 17.01.2014 у сумі 20850 (двадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) Євро 47 центів та пеню за несплату комісії за проведені платежі за період з 17.07.2013 по 17.01.2014 у сумі 33739 (тридцять три тисячі сімсот тридцять дев`ять) Євро 77 центів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користьакціонерноготовариствакомерційногобанку «Приватбанк»комісію за проведені платежі за договором комісії № 0611/3589/іmpa від 27.12.2006 з 17.07.2013 по 17.01.2014 у сумі 20850 (двадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) Євро 47 центів та пеню за несплату комісії за проведені платежі за період з 17.07.2013 по 17.01.2014 у сумі 33739 (тридцять три тисячі сімсот тридцять дев`ять) Євро 77 центів.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя Г.В. Бєсєда