Постанова

від 19.04.2023 по справі 278/1303/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 278/1303/20

провадження № 61-5476св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомира,

відповідачі: Тетерівська сільська рада Житомирської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

треті особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційна скарга квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 01 вересня 2020 року у складі судді Грубіяна Є. О. та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й.,

Микитюк О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомира (далі - КЕВ м. Житомира) звернувся до суду з позовом до Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1

та ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство оборони України та військова частина НОМЕР_1 , про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними державних актів на право власності та витребування земельних ділянок.

Позовну заяву мотивовано тим, що у 1978 році Житомирським обласним виконкомом надано Державний акт серії Б № 022537 на безстрокове

і безоплатне користування Житомирській квартирно-експлуатаційній частині (далі - Житомирська КЕЧ) району земельною ділянкою площею 15 724,8 га землі відповідно до положень постанови Ради народних комісарів Української РСР від 06 липня 1945 року № 429/0037 «Про відновлення права Київському, Харківському, Львівському військовим округам на користування земельними ділянками, відведеними під аеродроми, полігони, стрільбища, табори і учбові поля до Вітчизняної війни».

На думку позивача, вказаний Державний акт є законною підставою для користування КЕВ м. Житомира землею. Законність Державного акта підтверджено судовим рішенням у справі № 45/326-50/136, відповідно

до якого Державний акт є документом, що підтверджує право, яке вже виникло у Житомирської КЕЧ району на підставі рішень виконкому Житомирської обласної ради депутатів трудящих від 09 квітня 1945 року

№ 518 та № 519 і від 02 червня 1945 року № 1020 й постанови Ради народних комісарів Української РСР від 06 липня 1945 року № 429/0037 «Про відновлення права Київському, Харківському і Львівському Військовим Округам на користування земельними ділянками, відведеними під аеродроми, полігони, стрільбища, табори і учбові поля до Вітчизняної війни».

КЕВ м. Житомира зазначав, що у листопаді 2019 року ОСОБА_2 зверталась до Житомирського районного суду Житомирської області

з позовом про захист права власності на земельні ділянки, який ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 14 квітня 2020 року у справі № 278/3207/19 залишено без розгляду.

Зі змісту вказаної позовної заяви та долучених до неї додатків стало відомо, що 11 січня 2018 року ОСОБА_1 здійснила продаж ОСОБА_2 двох земельних ділянок з кадастровими номерами 1822080600:03:002:0016 площею 0,2500 га. та 1822080600:03:002:0017 площею 0,0300 га. Земельні ділянки, що були предметом відчуження належали ОСОБА_1

на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки

серії ЯД № 564055 та серії ЯД № 564056, виданих 26 листопада 2008 року,

й були зареєстровані у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010820900428 і № 010820900429.

Цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 1822080600:03:002:0016 площею 0,2500 га - для будівництва

та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а 1822080600:03:002:0017 площею 0,0300 га - для ведення особистого селянського господарства.

Вказані державні акти на право власності на земельні ділянки

серії ЯД № 564055 та серії ЯД № 564056 від 26 листопада 2008 року були видані на підставі рішення 24 сесії 5 скликання Буківської сільської ради Житомирського району від 11 червня 2008 року.

На думку КЕВ м. Житомира, зазначені земельні ділянки входять у межі, визначені Державним актом на право користування землею серії Б № 022537, який виданий Житомирській КЕЧ району ще у 1978 році у безстрокове

і безоплатне користування на виконання рішення Житомирської обласної Ради народних депутатів, постанови Ради народних комісарів від 06 липня 1945 року № 429/0037 та рішення виконкому обласної ради депутатів трудящих Житомирської області від 09 квітня 1945 року, площею 15 724,8 га землі в межах згідно з планом землекористування для державних потреб

та зареєстрований у книзі записів державних актів на право користування землею за № 9.

Оскільки спірні земельні ділянки були передані ОСОБА_1 за рахунок земель, які знаходились у користуванні КЕВ м. Житомира і при цьому

із користування останнього у встановленому законом порядку

не вилучались, на думку КЕВ м. Житомира, передача цих земельних ділянок у власність фізичній особі порушує його права і земельні ділянки мають бути повернуті у користування КЕВ м. Житомира.

Ураховуючи викладене, КЕВ м. Житомира просив суд:

визнати незаконним та скасувати рішення 24 сесії 5 скликання Буківської сільської ради Житомирської області від 11 червня 2008 року;

визнати недійсним Державний акт серії ЯД № 564055, виданого 26 листопада 2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована у селі Тригіря Житомирського району Житомирської області, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1822080600:03:002:0016, що зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010820900428;

визнати недійсним Державний акт серії ЯД № 564056, виданого 26 листопада 2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0300 га, яка розташована у с. Тригіря Житомирського району Житомирської області, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1822080600:03:002:0017, що зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010820900429;

витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь

КЕВ м. Житомир земельні ділянки кадастрові номери 1822080600:03:002:0016 площею 0,2500 га та 1822080600:03:002:0017, площею 0,0300 га, що знаходяться у с. Тригіря Житомирського району Житомирської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області

від 01 вересня 2020 року у задоволенні позову КЕВ м. Житомира відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем

на підтвердження позову не доведено факт того, що земельні ділянки, які

у свій час видавались ОСОБА_1 та набувались у власність ОСОБА_2 , входять у масив земельних ділянок, наданих у постійне користування позивачу. Посилання позивача на план-схему, складену інженером КЕВ м. Житомира, суд першої інстанції вважав неналежним способом підтвердження даних обставин та зазначав, що беззаперечним доказом накладення чи перетинання земельних ділянок відповідачів

із земельною ділянкою позивача були б висновки експертизи, проте така

не надана.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року апеляційну скаргу КЕВ м. Житомира залишено без задоволення. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 01 вересня

2020 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що під час апеляційного розгляду справи за клопотанням представника

ОСОБА_2 була проведена додаткова судова земельно-технічна експертиза від 31 січня 2022 року № 380/01-2022, за висновками якої земельні ділянки з кадастровими номерами 1822080600:03:002:0016 площею 0,2500 га та 1822080600:03:002:0017 площею 0,0300 га, які перебувають

у власності ОСОБА_2 , що розташовані у селі Тригір`я Житомирського району Житомирської області із земельною ділянкою з кадастровим номером 1822080600:04:000:1578 площею 208,7050 га, яка перебуває

у користуванні КЕВ м. Житомир та розташована на території Буківської сільської ради Житомирського району Житомирської області у відповідності до наданих на дослідження матеріалів не перетинаються (не накладаються) у площині, а також не мають спільних меж.

Також, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до висновків цієї експертизи провести зіставлення меж розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 1822080600:03:002:0016 та 1822080600:03:002:0017 із земельною ділянкою площею 15 724,8 га, яка зазначена в Державному акті від 1978 року (бланк серії Б № 022537) з межами та конфігурацією визначеною у державному акті та встановити

чи накладаються досліджувані земельні ділянки не вбачається за можливе

в зв`язку із відсутністю в наданих на дослідження матеріалах каталогу координат на земельну ділянку площею 15 724,8 га.

Разом із тим за результатами зіставлення меж земельних ділянок, які перебувають у власності ОСОБА_2 із земельною ділянкою, межі якої визначені технічним звітом № 22/8-16 від 1978 року «По установлению окружной границы Житомирского полигона, Житомирской КЕЧ р-на»

та перераховані в систему координат 1963 року, які відображені у таблиці координат поворотних точок зведеного кадастрового плану, який складений сертифікованим інженером землевпорядником Науково-дослідного

та проектного інституту землеустрою Житомирської філії Державного підприємства Держгеокадастр Лісіцьким А. С., встановлено, що на земельну ділянку загальною площею 15750,638013 га у площині накладається земельна ділянка з кадастровим номером: 1822080600:03:002:0016 площа накладення становить 2 500 кв. м (відсоток накладання 100 %); 1822080600:03:002:0017 площа накладення становить 300 кв. м (відсоток накладання 100 %).

Проте, на думку суду апеляційної інстанції, зазначені обставини жодним чином не доводять обґрунтованість вимог позивача, оскільки, як вже зазначалось, вище розмір земельної ділянки, який визначений у Державному акті 1978 року, а саме 15 724,8 га, зменшений до 15 414,4100 га внаслідок вилучення частини землі у встановленому законом порядку,

що підтверджується документально і не заперечується сторонами,

а фактично є ще меншим - 14 852,95 га.

Отже, позивачем не надані достовірні та переконливі докази щодо накладання спірних земельних ділянок, а тому висновки суду першої інстанції щодо недоведеності вимог КЕВ м. Житомира не спростовані.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції, який указуючи на відсутність доказів про фактичне накладання земельних ділянок сторін, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводи

У червні 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку

КЕВ м. Житомира подав касаційну скаргу у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, зокрема: суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України), просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що під час апеляційного перегляду справи позивачем до клопотання від 02 листопада 2020 року № 4196 був долучений висновок експерта від 28 жовтня 2020 року № 468/20 для дослідження

з метою встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

КЕВ м. Житомира зазначає, що згідно цього висновку спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 1822080600:03:002:0016

та 1822080600:03:002:0017 повністю накладаються на земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_2 . У мотивувальній частині висновку експерта детально описано процес проведеного дослідження, порядок визначення місцезнаходження земельних ділянок, їх межі, площа та конфігурація згідно з геодезичними координатами 1963 року (8С63). Зазначено, що координати поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_2 були визначені при розробленні інвентаризації земель для розміщення

та постійної діяльності Збройних Сил України товариства з обмеженою відповідальністю «Ленд.Ком» у 2018 році та наявні у кадастрових планах документації із землеустрою, тобто з урахуванням відповідних змін у зв`язку із вилученням частини земельної ділянки.

КЕВ м. Житомира вважає, що у випадку наявних у суду апеляційної інстанції сумнівів щодо представленого експертом висновку, він міг викликати експерта у порядку частини п`ятої статті 102 ЦПК України для надання усних пояснень щодо його висновку, проте не зробив цього, відхиливши цей доказ з посиланням на те, що він не може бути прийнятий до уваги, оскільки «експертом не використовувались первинні документи із землеустрою».

Заявник зазначає, що судовий експерт Лазарчук В. В. має вищу землевпорядну освіту, стаж роботи за фахом більше 30-ти років (з них судовим експертом - 16 років), тому, на його думку, за відсутності спеціальних знань, суд апеляційної інстанції не навів вагомих підстав,

які б дозволяли відхилити висновок експерта, стверджуючи про його сумнівність.

При цьому, проведена іншим експертом Свістуновим І. С. додаткова судова земельно-технічна експертиза від 31 січня 2022 року № 380/01-2022 жодним чином не спростувала наявний у матеріалах справи висновок експерта

від 28 жовтня 2020 року № 468/20 щодо повного накладення спірних земельних ділянок на земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_2 . Інший експерт взагалі не дав відповіді на це питання, посилаючись на відсутність

у наданих на дослідження матеріалах каталогу координат на земельну ділянку площею 15 724,8 га.

Натомість відповідна таблиця координат, за якими проводилось дослідження, з урахуванням проінвентаризованої у 2018 році товариством

з обмеженою відповідальністю «Ленд.Ком» фактичної площі військового містечка НОМЕР_2 (14 852,95 га), була використана експертом Лазарчук В. В. Аргументів про те, що ці координати, не можна брати до уваги і чому, судом апеляційної інстанції не наведено.

Разом із цим, на думку КЕВ м. Житомира, судом апеляційної інстанції не була досліджена долучена позивачем копія рішення державного кадастрового реєстратора від 28 лютого 2019 року № РВ-1800774142019 про відмову

у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо земель оборони військового містечка НОМЕР_2 з причин накладення земельних ділянок приватної власності інших землекористувачів, у тому числі земельних ділянок ОСОБА_2 з кадастровими номерами 1822080600:03:002:0016 та 1822080600:03:002:0017.

Також суд апеляційної інстанції не надав оцінки встановленим кадастровим реєстратором обставинам щодо накладення земельних ділянок

з кадастровими номерами 1822080600:03:002:0016

та 1822080600:03:002:0017, які належать ОСОБА_2 , на землі оборони військового містечка № НОМЕР_2 .

Крім того КЕВ м. Житомира зазначає, що фактичним землекористувачем земельної ділянки згідно Державного акта серії Б № 022537 1978 року (військове містечко № НОМЕР_2 ) на цей час є військова частина НОМЕР_1 . На цих землях оборони проходять підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації

та бойове злагодження особового складу військових частин та підрозділів десантно-штурмових військ Збройних Сил України, вони використовуються

у якості військового навчального полігону.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із Житомирського районного суду Житомирської області.

У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року справу призначено

до розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на касаційну скаргу у якому зазначено,

що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Житомирській КЕЧ району в/ч НОМЕР_3 , правонаступником якої

є КЕВ м. Житомира, на праві постійного користування була надана земельна ділянка площею 15 724,8 га на підставі Державного акта на право користування землею серії Б №022537, виданого у 1978 році Житомирським обласним виконкомом. Відомості щодо присвоєння кадастрового номера цій земельній ділянці відсутні, а відтак встановити її місце розташування

на Публічній кадастровій карті України неможливо (а. с. 9-13, т. 1).

У подальшому у площу і конфігурацію цієї земельної ділянки були внесені такі зміни:

- на підставі акта від 29 квітня 1983 року про встановлення меж в натурі земель, переданих у користування об`єднаній дирекції будівництва

РАС УВД «Стрела» Українського управління цивільної авіації загальною площею 4,9 га (а. с. 29-31, т. 2);

- за рішенням Тетерівської сільської ради Житомирської області

від 11 квітня 1991 року п`ятої сесії XXIII скликання із земель Міністерства оборони України СРСР вилучено земельну ділянку площею 65,0 га

з подальшою передачею цієї ділянки до Житомирського гарнізону для ведення садівництва (а. с. 70, т. 2);

- за рішенням Житомирської обласної ради народних депутатів

від 30 березня 1994 року із земель військового містечка № НОМЕР_2 було припинено право користування земельною ділянкою площею 240,0 га для використання під індивідуальне житлове будівництво (а. с. 66, т. 2);

- за розпорядженням Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 15 жовтня 2004 року № 495 із земель військового містечка № НОМЕР_2 було вилучено земельну ділянку площею 0,49 га з подальшою передачею до земель запасу Сінгурівської сільської ради Житомирської області.

Площа вказаної земельної ділянки зменшилась із 15 724,8 га, яка була передана згідно державного акта від 1978 року до 15 414,4100 га.

На замовлення КЕВ м. Житомир у 2018 році товариством з обмеженою відповідальністю «ЛендКом» проведено інвентаризацію земельної ділянки, посвідченої Державним актом на право користування землею

серії Б № 022537, виданого у 1978 році та сформовано і зареєстровано земельні ділянки за кадастровими номерами: 1822087600:01:000:0850 площею 5 427,89 га; 1822081800:02:000:0432 площею 80,68 га; 1822086500:05:000:0908 площею 293,06 га; 1822080600:04:000:1578 площею 208,71 га; 1822083800:01:000:0918 площею 1 339,91 га; 1822055600:01:000:1970 площею 253,43 га; 1822087600:01:000:1969 площею 81,34 га; 1822086500:05:000:0909 площею 1 596,35 га; 1822086200:01:000:1602 площею 883,84 га; 1822082200:01:000:1287 площею 3 191,61 га; 1822087200:01:000:1209 площею 1 357,20 га; 1822086200:01:000:1603 площею 138,93 га; на загальну площу 14 852,95 га.

Рішенням 24 сесії 5 скликання Буківської сільської ради Житомирської області від 11 червня 2008 року ОСОБА_1 передано у власність 0,2800 га, у тому числі 0,2500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 0,030 га - для ведення особистого селянського господарства у селі Тригір`я Житомирського району Житомирської області (а. с. 28, т. 1).

На підставі вказаного рішення 26 листопада 2008 року ОСОБА_1 видано Державний акт серії ЯД № 564055 на право власності на земельну ділянку, площею 0,2500 га, яка розташована у селі Тригір`я Житомирського району Житомирської області, цільове призначення - для будівництва

та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1822080600:03:002:0016 та Державний акт

серії ЯД № 564056 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0300 га, яка розташована у селі Тригір`я Житомирського району, Житомирської області, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1822080600:03:002:0017 (а. с. 29-32, т. 1).

11 січня 2018 року ОСОБА_1 вказані земельні ділянки

за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу були відчужені ОСОБА_2 (а. с. 35, 36, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального

чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується

з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального

чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна скарга КЕВ м. Житомира підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статті 1 Закону України «Про використання земель оборони»

та статті 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки

і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування

та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються

в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом

(частина четверта статті 77 ЗК України).

Особливості відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом.

Кошти, отримані від відчуження таких земельних ділянок, зараховуються

до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Відповідно до статті 20 ЗК Української РСР (в редакції чинній на час видачі Житомирській КЕЧ району в/ч НОМЕР_3 Державного акта у 1978 році) право землекористування засвідчується державними актами на право користування землею, форми яких встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни

та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності

за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вважав, що матеріали справи не містять доказів того, що спірні земельні ділянки були надані в постійне користування КЕВ м. Житомира для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України.

Відповідно до клопотання представників КЕВ м. Житомира та відповідача ОСОБА_2 - адвоката Козирєва І. М. у справі ухвалою Житомирського апеляційного суду від 28 липня 2021 року призначено додаткову судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

чи накладаються земельні ділянки (повністю або частково) за кадастровими номерами 1822080600:03:002:0016 площею 0,2500 га

та 1822080600:03:002:0017 площею 0,0300 га (адреса розташування:

село Тригір`я Житомирського району Житомирської області, що відноситься до Буківської сільської ради Житомирської області), із земельною ділянкою згідно держаного акта серії Б № 022537 від 1978 року, площею 15 724,8 га, відповідно до технічної документації «По встановленню окружної межі Житомирського полігону» Житомирської КЕЧ району № 22/8-16 від 1978 року? Якщо так, то в яких межах?

чи накладаються земельні ділянки (повністю або частково) за кадастровими номерами 1822080600:03:002:0016 площею 0,2500 га

та 1822080600:03:002:0017 площею 0,0300 га (адреса розташування:

село Тригір`я Житомирського району Житомирської області, що відноситься до Буківської сільської ради Житомирської області), із земельною ділянкою КЕВ м. Житомир кадастровий номер 1822080600:04:000:, площею 208,705 га, (адреса розташування: Буківська сільська рада Житомирської області) згідно даних Публічної кадастрової карти України із врахуванням технічної документації «По встановленню окружної межі Житомирського полігону» Житомирської КЕЧ району № 22/8-16 від 1978 року? Якщо так, то в яких межах?

До суду надійшов висновок судового експерта Свістунова І. С. центру будівельних та земельних експертиз від 31 січня 2022 року № 380/01-2022

у якому вказано, що:

провести зіставлення меж розташування земельних ділянок з кадастровими номерами: 1822080600:03:002:0016 та 1822080600:03:002:0017 із земельною ділянкою площею 15 724,8 та, яка зазначена в державному акті від 1978 року (бланк серії Б № 022537 від 1978 року) з межами та конфігурацією, визначеною в державному акті та встановити чи накладаються досліджувані земельні ділянки не вбачається за можливе, в зв`язку із відсутністю

в наданих на дослідження матеріалах каталогу координат на земельну ділянку площею 15 724,8 га;

разом із тим за результатами зіставлення меж земельних ділянок

з кадастровими номерами: 1822080600:03:002:0016, 1822080600:03:002:0017, які перебувають у власності ОСОБА_2 (підтверджується договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 11 січня 2018 року із земельною ділянкою, межі якої визначено технічним звітом № 22/8-16 від 1978 року «По установленню окружной границы Житомирского полигона, Житомирской КЕЧ р-на» та перераховані в систему координат 1963 року, які відображені

у таблиці координат поворотних точок зведеного кадастрового плану, який складений сертифікованим інженером землевпорядником Науково-дослідного та проектного інституту землеустрою Житомирської філії Державного підприємства Держгеокадастр Лісіцьким А. С., встановлено, що на земельну ділянку загальною площею 15 750,638013 га, в площині накладається земельна ділянка з кадастровим номером: 1822080600:03:002:0016 площа накладання становить: 2500 кв. м (відсоток накладання 100 %); 1822080600:03:002:0017 площа накладання становить: 300 кв. м (відсоток накладання 100 %);

схема взаємного розташування меж досліджуваних земельних ділянок відображено на рисунку № № 4, 5 дослідницької частини висновку. Земельна ділянка з кадастровим номером 1822080600:03:002:0016, площею 0,2500 га та земельна ділянка з кадастровим номером 1822080600:03:002:0017, площею 0,0300 га, які перебувають у власності ОСОБА_2 ,

що розташовані у селі Тригір`я Житомирського району Житомирської області із земельною ділянкою з кадастровим номером 1822080600:04:000:1578, площею 208,7050 га, яка перебуває в користуванні КЕВ м. Житомир

та розташована на території Буківської сільської ради Житомирської області (а. с. 74-100, т. 3).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),

що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими

і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування

є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд

не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі статтею 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести

ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується

на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів

у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так

і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Надаючи оцінку доказам у справі, суд апеляційної інстанції проаналізував зазначений висновок експертизи та зазначив, що указані у висновку експертизи обставини жодним чином не доводять обґрунтованості вимог позивача, оскільки позивачем не надані достовірні та переконливі докази щодо накладення спірних земельних ділянок.

При цьому судом апеляційної інстанції не надавалася оцінка іншим доказам у справі, наведеним вище, які указують на 100% накладення спірної земельної ділянки на земельну ділянку позивача, крім указаного у судовому рішенні висновку експертизи, яким не надано відповіді на поставлені судом запитання, а у судовому рішенні відсутні мотиви відхилення цих доводів.

Суд апеляційної інстанції всупереч положенням статті 367 ЦПК України

не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги та відзивам сторін,

не оцінив усі докази у справі в їх сукупності, зокрема: висновку експерта

від 28 жовтня 2020 року № 468/20, висновку судового експерта,

за результатами проведення судової-земельно-технічної експертизи

від 28 травня 2021 року № 319/05-2021, а лише надав оцінку у висновку судового експерта від 31 січня 2022 року № 380/01-2022. Не надав належної оцінки разом із вимогою КЕВ м. Житомира про внесення відомостей

до Державного земельного кадастру та прийнятим державним кадастровим реєстратором Міськрайонного управління у Житомирському районі

та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області рішенням від 28 лютого 2019 року № РВ-1800774142019.

Отже, судом апеляційної інстанції належним чином не досліджено питання щодо накладення чи ненакладення спірної земельної ділянки на земельну ділянку позивача, що було предметом цього позову та має значення для правильного вирішення спору й перевірки обґрунтованості доводів сторін і висновків суду першої інстанції, який послався на відсутність відповідного експертного висновку.

За наведених обставин передчасними є висновки суду апеляційної інстанції про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з підстав його недоведеності.

Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості досліджувати докази, з`ясовувати обставини справи, необхідні для прийняття рішення, перешкоджає ухваленню нового судового рішення, а тому справа підлягає передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та прийнята з порушення норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої

статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи

на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович