ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"26" квітня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/636/20
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши заяву представника відповідача 2 від 07.04.2023 (вх. № 02.3.1-02/2557/23) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Феофанова Юрія Івановича, м. Ужгород
до відповідача 1 Фізичної особи - підприємця Перегинця Романа Михайловича, м. Ужгород
до відповідача 2 Фізичної особи - підприємця Брийовської Тетяни Володимирівни, м. Ужгород
за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмета спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського 63,65,67, м. Ужгород
про зобов`язання вчинити певні дії
Секретар судового засідання Райніш М.І.
від позивача Сочка В.І.;
від відповідача 1 не з`явився;
від відповідача 2 Дрюченко О.С.;
від третьої особи не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вимогою про зобов`язання відповідача демонтувати тимчасову споруду за адресою м. Ужгород, вул. Грушевського, 65. Позов заявлено з посиланням на статті 15, 16, 316, 317, 386, 391 Цивільного кодексу України.
На адресу суду від позивача 31.03.2023 надійшла заява про відмову від позову.
Ухвалою суду від 04.04.2023 провадження у справі закрито.
На адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява представника відповідача 2 від 07.04.2023 (вх. № 02.3.1-02/2557/23) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі.
Ухвалою від 11.04.2023 прийнято до розгляду заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу.
На адресу Господарського суду Закарпатської області надійшло клопотання представника позивача від 25.04.2023 (вх. № 02.3.1-02/3015/23), у якому останній просить у задоволенні заяви відповідача 2 про відшкодування витрат на правничу допомогу відмовити у повному обсязі.
Ухвалою від 26.04.2023 вказане клопотання представника позивача повернуто заявнику без розгляду.
Розглянувши матеріали заяви та додані до неї докази суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 3 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу (ч.6 ст. 130 ГПК України).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні, що відбулося 04 квітня 2023 року, представником відповідача 2 у порядку статей 129, 130 ГПК України було заявлено, що ФОП Брийовською Т.В. понесені витрати на професійну правничу допомогу, докази понесення яких будуть подані у визначений ГПК строк.
Як встановлено судом, між позивачем та Адвокатським об`єднанням «ДРЮЧЕНКО» укладено договір від 01.02.2023 про надання правової допомоги відповідачу 2.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 2 здійснено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується рахунком від 05.04.2023, квитанцією №339_20 від 06.04.2023, а також розрахунком (детальним описом) виконаних робіт.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
У разі закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову, унеможливлюється повторне звернення цієї особи з таким позовом, однак інші учасники справи, які добросовісно реагували на відкриття провадження поданням відзиву, понесли судові витрати, оскільки, у цьому випадку, звернулися за правничою допомогою до адвоката, а відтак могли розраховувати на відшкодування вказаних витрат у випадку відмови від позову.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені.
Також, відповідно до ч. 9 статті 129 ГПК, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що представником позивача неодноразово були заявлені клопотання про відкладення судового засідання (вх. № 02.3.1-02/5517/20 від 03.11.2020, вх. № 02.3.1-02/407/22 від 25.01.2022, вх. № 02.3.1-02/6574/22 від 30.11.2022).
Вище зазначені дії позивача суд може розцінювати як зловживання процесуальними правами (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України), а саме вчинення дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Також 31.03.2023 надійшла заява позивача про відмову від позову без зазначення причини, що може свідчити про подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Окрім цього, 15.12.2022 представник позивача подав до суду клопотання про залучення Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 04053699) як співвідповідача у справі № 907/636/20, а 16.12.2022 представник позивача подав до суду заяву про зміну предмету позову у справі № 907/636/20.
02.03.2023 представник позивача подав до суду заяву про відкликання клопотання про залучення Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 04053699) як співвідповідача та відкликання заяви про зміну предмету позову у справі № 907/636/20.
Вище зазначені дії позивача суд може розцінювати як зловживання процесуальними правами (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України), а саме вчинення дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
ГПК України не містить норм, які встановлювали б критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, ч. 5 ст. 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Реалізація права позивача на подання позову у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним в якості відповідача, який цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею.
За таких обставин, дослідивши зазначені докази і доводи сторін, врахувавши, що відповідач 2 добросовісно відреагував на відкриття провадження поданням відзиву та інших додаткових пояснень, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідність цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, суд визнає вимоги відповідача 2 правомірними, належним чином підставними та доведеними.
Відтак, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача 2, що є підставою для постановлення ухвали по справі про стягнення з позивача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву представника відповідача 2 від 07.04.2023 (вх. № 02.3.1-02/2557/23) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Феофанова Юрія Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Брийовської Тетяни Володимирівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на правову допомогу.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 27.04.2023
Суддя Андрейчук Л.В.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2023 |
Оприлюднено | 01.05.2023 |
Номер документу | 110483764 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Андрейчук Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні