Постанова

від 02.09.2010 по справі 47/65

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2010 р. № 47/65

Вищий господарський су д України у складі колегії су ддів:

головуючого судді: Олійника В.Ф. (доповідача) ,

суддів: КостенкоТ.Ф.,

Швець В.О.

розглянувши у відкритом у судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Схід Захід "

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2010р .

у справі №47/65 господарського суду м іста Києва

за позовом Приватного підприємства "Арі-Агро"

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Схід Захід"

про стягнення коштів

за участю представників сто рін:

позивача - директор Цибенко Ю.Г.

відповідача - не з'явились

в с т а н о в и в :

Приватне підприємс тво "Арі-Агро" звернулось до го сподарського суду міста Києв а з позовом до Товариства з об меженою відповідальністю "Сх ід Захід" про стягнення кош тів за договором №8-2979 від 16.12.2008р., який був уточнений.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 03.03.2010 р. у спр аві №47/65 (суддя Станік С.Р.) позов був задоволений та постанов лено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Захід" на користь Приват ного підприємства "Арі-Агро" 27625,00 грн. основного боргу, пеню у розмірі 3000,08грн., 3% річних у розм ірі 653,76 грн., 1932,10 грн. витрат з ура хуванням індексу інфляції, в итрати на оплату послуг адво ката у розмірі 3500,00 грн., 382,11 грн. ви трат по сплаті державного ми та та 219,93 грн. витрат на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оскаржуване рішення місце вого господарського суду мот ивоване тим, що позивач належ ним чином виконав свої зобов ' язання по наданню відповід ачу послуг, що підтверджуєть ся відповідними документами у справі, а саме: актом прийма ння-передачі виконаних робіт №2 від 26.12.2008 р., який підписаний у повноваженими представника ми сторін без зауважень та за перечень та скріплений печат ками юридичних осіб на суму 3 2625,00 грн., а відповідач (замовник ) свого обов' язку щодо повно ї оплати наданих позивачем п ослуг не виконав, а лише частк ово оплатив за надані позива чем послуги по роботі будіве льної спецтехніки на об' єкт і відповідача суму у розмірі 5000,00 грн., що у визначений законо м спосіб відповідачем не зап еречувалось, доказів протиле жного станом на день розгляд у справи відповідачем суду п ершої інстанції не надано, а т ому суд першої інстанції виз нав позовні вимоги позивача законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задово ленню. Враховуючи, що відпові дач прострочив перед позивач ем виконання зобов'язання по повній та своєчасній оплаті наданих позивачем послуг, су д визнав також вимоги позива ча про стягнення з відповіда ча, суми пені, витрат з урахува нням індексу інфляції та 3% річ них законними та обґрунтован ими. Крім того, у відповідност і до статі 44 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни відповідач поклав на відповідача витрати на опла ту послуг адвоката в розмірі 3500,00 грн.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 08.06.2010р. (судді: Ропій Л.М. - головуючий, Гольцова Л.А., Конд ратова І.Д.) рішення Господарс ького суду міста Києва від 03.03.2 010 р. у справі №47/65 було змінено т а резолютивну частину рішенн я було викладено в такі редак ції: "Позов задовольнити повн істю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Захід" (код ЄДРПОУ 31980480, міс цезнаходження: 02225, м. Київ, вул. А рхітектора Ніколаєва, 7) на кор исть Приватного підприємств а "Арі-Агро" (код ЄДРПОУ 33556426, міс цезнаходження: 17500, Чернігівсь ка обл., м. Прилуки, вул. Фабричн а, буд.40, кв. 2) 27 625 (двадцять сім тис яч шістсот двадцять п' ять) 00 грн. основного боргу, пеню у ро змірі 3 000 (три тисячі) грн. 08 коп., 3 % річних у розмірі 653 (шістсот п' ятдесят три) грн. 76 коп., 1 932 (одна т исяча дев' ятсот тридцять дв і) грн. 10 коп. витрат з урахуванн ям індексу інфляції, витрати на оплату послуг адвоката у р озмірі 3 500 (три тисячі п' ятсот ) грн. 00 коп., 332 (триста тридцять д ві) грн. 11 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті т ридцять шість) грн. 00 коп. витра т на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у. Повернути Приватному підприємству "Арі-Агро" (код Є ДРПОУ 33556426, місцезнаходження: 175 00, Чернігівська обл., м. Прилуки , вул. Фабрична, буд.40, кв. 2) з Держ авного бюджету України зайво сплачене державне мито в роз мірі 77,92 грн. (…)"

В касаційній скарзі Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Схід Захід" ставиться питання про скасування ріше нь попередніх судових інстан цій в частині стягнення пені в розмірі 3000,00грн., 3% річних в роз мірі 653,76грн,1932,10грн. інфляційних та витрати по оплаті послуг а двоката в розмірі 3500,00грн., поси лаючись на неповне з'ясуванн я обставин справи.

Перевіривши за матеріалам и справи наведені в касаційн ій скарзі доводи, застосуван ня господарськими судами поп ередніх інстанцій норм матер іального та процесуального п рава при прийнятті рішень, Ви щий господарський суд Україн и дійшов висновку про відсут ність підстав для задоволенн я касаційної скарги, виходяч и із наступного.

Як видно із матеріалів спр ави судами попередніх інстан цій було встановлено, що мі ж Товариством з обмеженою ві дповідальністю "Схід Захід" т а Приватним підприємством "А рі-Агро" було укладено догові р №8-2979 від 16.12.2008 року на транспорт не - експедиторське обслугов ування, який регулює взаємов ідносини сторін щодо організ ації перевезень та транспорт но-експедиторського обслуго вування вантажів автомобіль ним транспортом, коли ініціа тором таких перевезень є від повідач, який виступає від св ого імені або від імені ванта жовласника, з яким має відпов ідний господарський договір , або виконує доручення за окр емими завданнями, заявками, з амовленнями.

Крім того, 01.12.2008 р. між сторонам и була укладена додаткова уг ода №1 до договору №8-2379, за умова ми якої сторони визначили, що позивач (надалі - виконавець) за завданням відповідача (на далі - замовник) в порядку та на умовах, встановлених у дод атковій угоді, надає послуги по роботі будівельної спецт ехніки, а саме Крану КРАЗ СВ 73-97 АІ, на об' єктах замовника, за адресами, вказаними в заявка х.

За умовами договору та за св оєю правовою природою вищевк азаний договір є договором т ранспортного експедируванн я.

Статтею 3 Закону України "Про транспортно-експедитор ську діяльність" передбач ено, що відносини в галузі тра нспортно-експедиторської ді яльності регулюються Цив ільним кодексом України, Господарським кодексом Ук раїни, Законами Україн и "Про транспорт", "Про зо внішньоекономічну діяльніс ть", "Про транзит вантажі в", цим Законом, іншими зако нами, транспортними кодексам и та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами , що видаються відповідно до н их.

Згідно зі статтею 929 Цивіл ьного кодексу України за д оговором транспортного експ едирування одна сторона (екс педитор) зобов'язується за пл ату і за рахунок другої сторо ни (клієнта) виконати або орга нізовувати виконання визнач ених договором послуг, пов'яз аних з перевезенням вантажу.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності правових під став для стягнення з відпові дача заборгованості в розмір і 27625,00грн. за надані транспортн о-експедиторські послуги згі дно додаткової угоди №1 до дог овору №8-2379, а також нарахованих позивачем пені в розмірі за п еріод з 20.01.2009 р. по 19.07.2009р., витрати в ід інфляції в розмірі 1932,10грн. з а період з 01.02.2009 р. по 31.10.2009 р. та 3 % річ них в розмірі 653,76грн. за період з 01.02.2009 р. по 15.11.2009р.

Відповідно до частини 2 стат ті 11 Цивільного кодексу Ук раїни підставами виникне ння цивільних прав і обов'язк ів є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав в иникнення господарського зо бов'язання згідно статті 17 4 Господарського кодексу Укр аїни, є господарський дого вір.

Відповідно до статей 525 , 526, 530, 629 Цивільн ого кодексу України догов ір є підставою для виникненн я зобов'язання, які повинні ви конуватись належним чином і в установлений законом строк , відповідно до умов договору ; одностороння відмова від зо бов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встано влений строк (термін) його вик онання, то воно підлягає вико нанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 стат ті 12 Закону України "Про тра нспортно-експедиторську дія льність" клієнт зобов'язан ий у порядку, передбаченому д оговором транспортного експ едирування, сплатити належну плату експедитору, а також ві дшкодувати документально пі дтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах кл ієнта в цілях виконання дого вору транспортного експедир ування.

Сторони погодили строк вик онання зобов' язання відпов ідачем щодо оплати вартості наданих послуг, а саме : відпов ідно до п.п. 3.3.1, 3.3.2 додаткової уго ди №1 до договору №8-2979 замовник зобов' язався оплачувати на дані виконавцем послуги та п роводити розрахунки в наступ ному порядку: за кожні 5 (п' ят ь ) днів роботи будівельної сп ецтехніки після початку здій снення таких робіт виконавце м. Остаточний розрахунок зам овник здійснює на протязі 14 ба нківських днів з моменту під писання сторонами акту прийм ання - передачі наданих послу г.

26.12.2008 р. сторонами підписаний акт виконаних робіт №2 від 26.12.200 8 р. на суму 32625,00грн. Факт надання послуг згідно даного акту ві дповідачем визнається та не оспорюється.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду п ершої інстанції про те, що поз ивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, але відповідач, в порушення у мов договору, не сплатив плат у експедитору, що дало підста ви суду першої інстанції при йняти рішення про стягнення з відповідача на користь поз ивача основного боргу в сумі 27625,00грн. (32625,00грн. - 5000,00грн.).

Згідно зі статтею 14 Закон у України "Про транспортно-ек спедиторську діяльність" за невиконання або неналежн е виконання обов'язків, які пе редбачені договором транспо ртного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згі дно із Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного е кспедирування.

Статтею 934 Цивільного код ексу України передбачено , що за порушення обов'язків за договором транспортного екс педирування експедитор відп овідає перед клієнтом відпов ідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до статті 611 Ци вільного кодексу України , у разі порушення зобов'язанн я настають правові наслідки, встановлені договором або з аконом, зокрема, сплата неуст ойки.

Відповідно до вимог п.п. 1,3 ст атті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штраф ом, пенею) є грошова сума або і нше майно, які боржник повине н передати кредиторові у раз і порушення боржником зобов' язання. Пенею є неустойка, що о бчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов' язання за кожен день прострочення вико нання.

Приписами частини 2 статті 551 Цивільного кодексу Украї ни передбачено, що якщо пр едметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюєть ся договором або актом цивіл ьного законодавства.

Відповідно до п. 6.2 додатково ї угоди №1 до договору №8-2979 стор они погодили, що за порушення строків оплати наданих посл уг замовник сплачує пеню, у ро змірі 1% від вартості таких пос луг за кожний день простроче ння.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в розмірі 3000,08грн. за період простроченн я з 20.01.2009 р. по 19.07.2009 р. та розрахунок проводився виходячи з подві йної облікової ставки НБУ, ос кільки законом щодо окремих видів зобов'язань може бути в изначений розмір штрафних са нкцій, зміна якого за погодже нням сторін не допускається (частина 1 статті 231 Господар ського кодексу України), а також за шість місяців від дн я, коли зобов' язання мало бу ти виконано, враховуючи поло ження частини 6 статті 232 Гос подарського кодексу України .

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду п ершої інстанції про притягне ння відповідача до відповіда льності у вигляді стягнення з останнього пені у розмірі 300 0,08грн., оскільки такий висново к ґрунтується на вимогах чин ного законодавства та відпов ідає фактичним обставинам сп рави.

Відповідно до частини 2 стат ті 625 Цивільного кодексу Ук раїни боржник, який простр очив виконання грошового зоб ов'язання, на вимогу кредитор а зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встанов леного індексу інфляції за в есь час прострочення, а також три проценти річних від прос троченої суми, якщо інший роз мір процентів не встановлени й договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати б оргу з урахуванням індексу і нфляції та процентів річних є способами захисту його май нового права та інтересу, сут ь яких полягає у відшкодуван ні матеріальних втрат кредит ора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційни х процесів та отриманні комп енсації (плати) від боржника з а користування утримуваними ним грошовими коштами, належ ними до сплати кредиторові.

Враховуючи те, що матеріала ми справи підтверджується пр острочення відповідачем вик онання грошового зобов' яза ння, суд апеляційної інстанц ії погодився з висновками су ду першої інстанції щодо зад оволення позовних вимог в ча стині стягнення витрат від і нфляції в розмірі 1932,10грн. за пе ріод з 01.02.2009 р. по 31.10.2009 р. та 3 % річних в розмірі 653,76грн. за період з 01.02. 2009 р. по 15.11.2009р. згідно правильног о та обґрунтованого розрахун ку позивача, оскільки позовн і вимоги в цій частині відпов ідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а також ґрунтуються на нормах чинно го законодавства.

Крім того, суд апеляційної і нстанції встановив, що умова ми договору №8-2379 та додаткової угоди №1 до нього, які укладен і між сторонами по даній спра ві та є підставою для стягнен ня заборгованості за надані послуги, не передбачено, що ві дповідач розраховується з по зивачем лише після отримання коштів від Державної служби автомобільних доріг України у Чернівецькій області, а так ож не встановлено, що фінансу вання наданих позивачем посл уг здійснюється за рахунок к оштів Державного бюджету Укр аїни.

Правовідносини відповідач а з іншими контрагентами та р озрахунки між ними жодним чи ном не впливають на обов' яз ок відповідача своєчасно та в повному обсязі розрахувати сь з позивачем за виконані ни м роботи та надані послуги зг ідно акту виконаних робіт №2 в ід 26.12.2008 р. на суму 32625,00грн. Отриман ня відповідачем коштів від Т ОВ "Тувал" за договором №33 від 11 .10.2007 р. не є відкладальною умово ю за договором №8-2379 в розумінні статті 212 Цивільного кодек су України, вказані обстав ини жодним чином не впливают ь на строки виконання зобов' язання щодо оплати виконаних робіт, які встановлені п.п. 3.3.1, 3 .3.2 додаткової угоди №1 до догов ору №8-2979 та не спростовують фак т прострочення виконання від повідачем грошового зобов' язання за даним договором та наявності його вини.

В свою чергу, стаття 42 Гос подарського кодексу України визначає господарську ко мерційну діяльність (підприє мництво) як самостійну, ініці ативну, систематичну, на влас ний ризик господарську діяль ність, що здійснюється суб' єктами господарювання з мето ю досягнення економічних і с оціальних результатів та оде ржання прибутку. При цьому зд ійснення підприємницької ді яльності на власний ризик оз начає покладення на підприєм ця тягаря несприятливих насл ідків такої діяльності. В дан ому випадку відповідач несе всі несприятливі наслідки, п ов' язані з власним вибором контрагентів, які не розрахо вують за виконані відповідач ем роботи.

Клопотання відповідача що до відстрочки виконання ріше ння строком на шість місяців правомірно відхилено судом першої інстанції, при цьому с уд апеляційної інстанції вка зав, що стаття 83 Господарсь кого процесуального кодексу України передбачає право , але не обов' язок господарс ького суду у виняткових випа дках розстрочити виконання с удового рішення, при цьому бо ржник повинен довести наявні сть обставин, що ускладнюють або роблять неможливим вико нання рішення господарськог о суду у даній справі. Відпові дачем не надано жодних доказ ів, які б підтверджували те, що господарське та фінансове с тановище відповідача є дійсн о скрутним, що ускладнить вик онання судового рішення або зробить його неможливим, а та кож доказів, які б підтверджу вали відсутність у відповіда ча коштів та майна за рахунок яких можливо задовольнити в имоги позивача. Судом першої інстанції враховано також м айнові інтереси позивача, як ий має зобов' язання перед і ншими юридичними особами, зо крема : ТОВ "Український проми словий банк" щодо погашення з аборгованості за кредитом.

Судові витрати, згідно стат ті 44 Господарського процес уального кодексу України , складаються з державного ми та, сум, що підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, призначеної господарськ им судом, витрат пов' язаних з оглядом та дослідженням ре чових доказів у місці їх знах одження, оплати послуг перек ладача, адвоката, витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу та ін ших витрат, пов' язаних з роз глядом справи.

При цьому, у відповідності д о частини 5 статті 49 Господ арського процесуального код ексу України суми, які під лягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витра ти на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладают ься: при задоволенні позову - н а відповідача; при відмові в п озові - на позивача; при частко вому задоволенні позову - на о бидві сторони пропорційно ро зміру задоволених позовних в имог.

Судом апеляційної інстанц ії встановлено, що здійснююч и розподіл судових витрат, су дом першої інстанції порушен і вищенаведені норми чинного законодавства та невірно ви значено розмір судових витра т, які підлягають стягненню з відповідача на користь пози вача.

Зокрема, як вбачається з мот ивувальної та резолютивної ч астини рішення, суд першої ін станції позовні вимоги задов ольнив повністю, а відповідн о судові витрати, понесені по зивачем, мають бути покладен і на відповідача.

Порядок оплати витрат з інф ормаційно-технічного забезп ечення судових процесів, пов 'язаних з розглядом цивільни х та господарських справ, зат верджений постановою Кабіне ту Міністрів України від 21.12.2005 р . року №1258.

Згідно з Порядком оплати ви трат з інформаційно-технічно го забезпечення судових проц есів, пов'язаних з розглядом ц ивільних та господарських сп рав та їх розмірів, затвердже ним постановою Кабінету М іністрів України від 21.12.2005 р. №1258 (у редакції, чинній на час п одання позову), розмір витрат з інформаційно-технічного з абезпечення судових процесі в, пов'язаних з розглядом госп одарських справ становить 236,0 0грн. Позивач, звертаючись з по зовом по даній справі сплати в 236,00 грн., що підтверджується п латіжним дорученням №225 від 18.11 .2007р., тобто, задовольняючи позо в в повному обсязі, суд першої інстанції повинен був стягн ути з відповідача на користь позивача 236,00 грн. витрат з інфо рмаційно-технічного забезпе чення судових процесів, прот е суд першої інстанції помил ково стягнув лише 219,93 грн. витр ат з інформаційно-технічного забезпечення судового проце су.

Судом першої інстанції так ож невірно був встановлений розмір державного мита, який підлягає відшкодуванню пози вачу за рахунок відповідача.

Відповідно до частини четв ертої статті 22 Господарськ ого процесуального кодексу У країни позивач вправі до п рийняття рішення у справі, зо крема, зменшити розмір позов них вимог.

Під зменшенням розміру поз овних вимог слід розуміти зм іну (у бік зменшення) кількісн их показників, у яких виражає ться позовна вимога, в тому чи слі ціни позову.

Згідно з частиною третьою с татті 55 Господарського про цесуального кодексу України ціну позову вказує позива ч.

У разі зменшення позовних в имог, якщо його прийнято госп одарським судом, має місце но ва ціна позову, виходячи з яко ї й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплач еної суми державного мита у з в'язку із зменшенням позовни х вимог вирішується господар ським судом на загальних під ставах і в порядку, визначени х законодавством.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуал ьного кодексу України бул о зменшено позовні вимоги до 27625,00 грн. основного боргу, 3% річн их у розмірі 653,76грн., пені - 3000,08грн ., 1932,10грн. - витрат з урахуванням індексу інфляції та судових витрат, в даному випадку має м ісце нова ціна позову, а саме - 33210,94грн., а тому і відповідно роз мір державного мита, який під лягає відшкодуванню позивач у за рахунок відповідача, має визначатись саме з цієї суми .

Відповідно до пункту "а" час тини 2 статті 3 Декрету Кабі нету Міністрів України "Про д ержавне мито" №7-93 від 21.01.1993р., д ержавне мито з заяв майновог о характеру, що подаються до г осподарського суду, сплачуєт ься у розмірі 1 відсотка від ці ни позову, але не менше 6 неопо датковуваних мінімумів дохо дів громадян і не більше 1500 нео податковуваних мінімумів до ходів громадян.

Ціна позову складає 33210,94 грн., а тому державне мито, яке підл ягає стягненню з відповідача на рахунок позивача, складає 332,10грн., тоді як зайво сплачене державне мито у сумі 77,92грн. пі длягає поверненню позивачу.

Суд першої інстанції вказа ні норми процесуального прав а не врахував та неправильно визначив розмір державного мита та витрат з інформаційн о-технічного забезпечення су дових процесів, який підляга є відшкодуванню відповідаче м позивачу, суд апеляційної і нстанції прийшов до висновку про наявність підстав для зм іни рішення суду першої інст анції в розумінні статті 10 4 Господарського процесуальн ого кодексу України, а сам е щодо розподілу судових вит рат, як таке, що прийнято з пор ушенням та неправильним заст осуванням норм процесуально го права.

Щодо рішення суду першої ін станції в частині покладення на відповідача витрат, що пов ' язані з оплатою послуг адв оката, судом апеляційної інс танції рішення в даній части ні визнано таким, що ґрунтуєт ься на нормах чинного законо давства, оскільки витрати, що підлягають сплаті за послуг и адвоката, визначаються у по рядку, встановленому Зако ном України "Про адвокатуру" (частина 3 статті 48 Господ арського процесуального код ексу України), а статтею 12 Закону України "Про адвокат уру" визначено, що оплата п раці адвоката здійснюється н а підставі угоди між юридичн ою особою та адвокатом.

Відповідно до ст. ст. 44, 48 Господарського процесуа льного кодексу України, ст . ст. 2, 12 Закону України "Про адвокатуру" судові ви трати за участь адвоката при розгляді справи підлягають стягненню у випадку, якщо вон и сплачені адвокату стороною , якій такі послуги надавалис я та їх сплата підтверджуєть ся відповідними платіжними д окументами. В даному випадку вартість адвокатських послу г, що надаються по цій справі, підтверджуються договором п ро надання правової допомоги від 02.11.2009 р., який укладений між п озивачем та адвокатом ОСОБ А_1 (діє на підставі свідоцтв а НОМЕР_1 про право на заня ття адвокатською діяльністю ), актом приймання-передачі на даних послуг від 03.03.2010 р., видатк овим касовим ордером від 02.03.2009 р . на суму 3500,00грн.

Гонорарні відносини між ад вокатом і клієнтом врегульов уються Законом України "Пр о адвокатуру" та Правилами адвокатської етики, схвален ими Вищою кваліфікаційною ко місією адвокатури 01.10.1999 р. (прот окол № 6/VI). Статтею 33 Правил пере дбачено, що гонорар є єдиною допустимою формою одержання адвокатом винагороди за над ання правової допомоги клієн ту. Гонорар, отримуваний адво катом за надання правової до помоги, повинен бути законни м за формою і порядком внесен ня і розумно обґрунтованим з а розміром. Фактори, що повинн і братися до уваги при визнач енні обґрунтованого розміру гонорару, включають у себе: об сяг часу і роботи, що вимагают ься для належного виконання доручення; ступінь складност і й новизни правових питань, щ о стосуються доручення: необ хідність досвіду для його ус пішного завершення; вірогідн ість того, що прийняття доруч ення перешкоджатиме прийнят тю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить викон ання їх у звичайному часовом у режимі; необхідність виїзд у у відрядження; важливість д оручення для клієнта; роль ад воката в досягненні гіпотети чного результату, якого бажа є клієнт; досягнення за резул ьтатами виконання доручення позитивного результату, яко го бажає клієнт; особливі або додаткові вимоги клієнта ст осовно строків виконання дор учення; особливості і тривал ість професійних відносин да ного адвоката з клієнтом; про фесійний досвід, науково-тео ретична підготовка, репутаці я, значні професійні здібнос ті адвоката.

З урахуванням вищенаведен их вимог, перевіривши співро змірність наданих послуг і п ерерахування позивачем на ко ристь адвоката 3500,000грн., врахов уючи, що ці витрати обґрунтов ані результатом розгляду спр ави, суд апеляційної інстанц ії прийшов до висновку, що вар тість наданих послуг є співр озмірною сумі, перерахованій адвокату, а висновок суду пер шої інстанції щодо стягнення з відповідача витрат на опла ту послуг адвоката в розмір 350 0,00грн. є обґрунтованим та зако нним.

Судові витрати за розгляд а пеляційної скарги, у зв' язк у з відмовою в її задоволенні , на підставі статті 49 Госпо дарського процесуального ко дексу України суд апеляці йної інстанції поклав на апе лянта.

Оскільки суд апеляційн ої інстанції всебічно, об'єкт ивно і повно встановив обста вини справи, цим обставинам с прави надав правильну юридич ну оцінку згідно діючого зак онодавства, застосував прави льно норми матеріального та процесуального права при при йнятті рішення, тому Вищи й господарський суд України визнає постанову суду апеляц ійної інстанції обґрунтован ою і законною, яка не може бути скасованою.

За таких обставин касаційн а скарга підлягає задоволенн ю.

На підставі викладеного т а керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.1 ст.1119, 11111 Господарського процесуальн ого кодексу України Вищий го сподарський суд України,-

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю "Схід Захід" на поста нову Київського апеляційн ого господарського суду від 08.06.2010р. у справі №47/65 господарськ ого суду міста Києва залиши ти без задоволення.

Постанову Київського апе ляційного господарського су ду від 08.06.2010р. у справі №47/65 господ арського суду міста Києва з алишити без змін.

Головуючий суддя:

В. Олійник

Судді: Т. Костенко

В. Швець