Ухвала

від 24.04.2023 по справі 160/8093/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 квітня 2023 року Справа №160/8093/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В. (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали позовної заяви керівника Хмільницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.04.2023 засобами поштового зв`язку від 14.04.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Хмільницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» про:

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» укласти з Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини «Будинок управителя», охоронний номер 324-М, взятий на облік Розпорядженням обласної державної адміністрації від 21.05.1996 №251, за адресою: вул. Заводська, 1, с. Уладівка Хмільницького району Вінницької області на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/8093/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.122 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено вище, керівник Хмільницької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», серед іншого, встановлено, що у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

З огляду на викладене, суд зазначає, що у цьому випадку застосуванню підлягає ч. 2 ст.122 КАС України, згідно з якою, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

До того ж, керівник Хмільницької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача укласти охоронний договір на об`єкт культурної спадщини «Будинок управителя», охоронний номер 324-М, взятий на облік Розпорядженням обласної державної адміністрації від 21.05.1996 №251, за адресою: вул. Заводська, 1, с. Уладівка Хмільницького району Вінницької області на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Зазначеною постановою КМУ був затверджений Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини.

Згідно з п.2 цього Порядку, власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

У позові прокурор зазначає, що спірний об`єкт культурної спадщини перейшов у власність ТОВ «Альфа-Бета ЛТД» відповідно до договору купівлі-продажу від 05.06.2020, однак відповідний охоронний договір укладений не був.

Водночас згідно з п.17 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам`ятки.

Отже, з моменту, коли згідно з законом, мав бути укладений охоронний договір (2020 рік) до моменту звернення прокурора до суду з цим позовом (квітень 2023 року) минуло майже три роки, що свідчить про пропущення тримісячного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатися».

Так, під поняттям «дізналася» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинна була дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Тобто, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому, при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі цієї позовної заяви до суду подано не було.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, прокурор має надати до суду докази звернення до суду в межах строків, установлених ст.122 КАС України, або подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно з частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення зазначених недоліків.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Також суд зауважує, що через недостатність фінансування судової гілки влади відправка поштової кореспонденції в суді припинена, про що зазначено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/pres-centr/general/1274949/, тому процесуальні документи у справі надсилаються учасникам судового процесу за допомогою зазначеної у позовній заяві електронної пошти або повідомляються з використанням вказаних учасниками судового процесу засобів телефонного зв`язку.

Керуючись статтями 121-123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву керівника Хмільницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» про зобов`язання вчинити певні дії.

Установити десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в описовій частині ухвали, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити позивачу.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Кучугурна