Ухвала

від 18.05.2023 по справі 160/8093/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 травня 2023 рокуСправа №160/8093/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В. (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали позовної заяви керівника Хмільницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.04.2023 засобами поштового зв`язку від 14.04.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Хмільницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» про:

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» укласти з Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини «Будинок управителя», охоронний номер 324-М, взятий на облік Розпорядженням обласної державної адміністрації від 21.05.1996 №251, за адресою: вул. Заводська, 1, с. Уладівка Хмільницького району Вінницької області на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/8093/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 24.04.2023 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання доказів звернення до суду в межах строків, установлених ст.122 КАС України, або подання заяви про поновлення строку звернення до суду.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвала суду від 24.04.2023 у справі №160/8093/23 була надіслана одержувачу Керівник Хмільницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації в його електронний кабінет і доставлена до цього кабінету 27.04.2023 о 13:45 год.

При цьому, суд зазначає, що учасником (позивачем) у цій справі є також і Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації, яке має вчиняти разом з прокурором дії, направлені на сприяння своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи, у тому числі, і щодо повідомлення прокурора про надходження від суду процесуальних документів.

На виконання вимог ухвали суду від 24.04.2023, від керівника Хмільницької окружної прокуратури до суду 12.05.2023 (згідно зі штемпелем на поштовому конверті 08.05.2023 здана у відділення поштового зв`язку для відправлення до суду) надійшла заява про усунення недоліків.

У заяві керівник Хмільницької окружної прокуратури зазначає про те, що відповідно до інформації Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації, власник пам`ятки не звертався щодо укладення охоронного договору. Таким чином, уповноваженому органу охорони культурної спадщини відомо про відсутність охоронного договору та заходи щодо його укладення не вживались. Водночас, у вказаних листах Управління повідомило, що згідно з Положенням вони не наділені повноваженнями на звернення до суду із позовними вимогами щодо усунення порушень у сфері охорони культурної спадщини. У зв`язку з цим, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим. Також на думку прокурора, в умовах повномасштабної війни з РФ збереження культурного надбання, яке несе в собі генетичний код держави та є невідновним свідком того, хто ми і як відбувалося становлення країни, - це інвестиція в підняття рівня національної ідентичності, результатом якого може бути зміцнення державності та безпеки України. Прокурор зазначає, що ТОВ «Альфа-Бета ЛТД» маючи законодавчо встановлений обов`язок щодо утримання пам`ятки архітектури місцевого значення з охоронним номером № 324-М- «Будинок управителя» з моменту набуття у 2020 році права власності на зазначене нерухоме майно й дотепер не виконує свій обов`язок щодо укладення охоронного договору, а отже вказане правопорушення є триваючим. Враховуючи викладене, прокурор уважає, що на дату звернення Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області до суду з цим позовом підстави для звернення до суду існувати не припинили.

З огляду на обгрунтування, наведені прокурором у поданій заяві, суд дійшов висновку про відсутність порушення строку звернення до суду.

При цьому, суд ураховує, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду, триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону

Таким чином, позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 171 КАС України.

Справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Крім цього, судзазначає, що відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їхнього захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта статті 53 КАС України).

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Окремими абзацами частини четвертої статті 23 цього Закону встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, зазначила, що за змістом частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

За висновками Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, проте не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, однак якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, керівник Хмільницької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача укласти охоронний договір на об`єкт культурної спадщини «Будинок управителя», охоронний номер 324-М, взятий на облік Розпорядженням обласної державної адміністрації від 21.05.1996 №251, за адресою: вул. Заводська, 1, с. Уладівка Хмільницького району Вінницької області на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

З матеріалів позовної заяви видно, що спірний об`єкт культурної спадщини перейшов у власність ТОВ «Альфа-Бета ЛТД» відповідно до договору купівлі-продажу від 05.06.2020, однак відповідний охоронний договір у встановлений законодавством місячний строк укладений не був.

При цьому, Положення про Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації, затверджене розпорядженням Голови Вінницької обласної державної адміністрації від 17.07.2020 №441, з відповідними змінами свідчить про те, що Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації не наділене повноваженнями на звернення до суду з позовними вимогами щодо усунення порушень у сфері охорони культурної спадщини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації.

З огляду на положення ст.12, ст.257, ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Також суд зауважує, що через недостатність фінансування судової гілки влади відправка поштової кореспонденції в суді припинена, про що зазначено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/pres-centr/general/1274949/, тому процесуальні документи у справі надсилаються учасникам судового процесу за допомогою зазначеної у позовній заяві електронної пошти або повідомляються з використанням вказаних учасниками судового процесу засобів телефонного зв`язку.

Керуючись ст. ст. 12, 160, 161, 171, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду позовну заяву керівника Хмільницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» про зобов`язання вчинити певні дії і відкрити провадження в адміністративній справі №160/8093/23 за наведеним позовом.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Кучугурною Н.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відзив має відповідати вимогам, установленим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.6 ст.162, ч.2 ст.175 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов. Разом із відповіддю на відзив позивачу надати докази, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу відповіді на відзив і доданих до неї документів.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Разом із наведеними запереченнями відповідачу надати докази, що підтверджують надіслання (надання) позивачу заперечень і доданих до них документів.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до п.10 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи, відповідачу разом з копією ухвали надіслати копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Інформацію щодо цієї адміністративної справи особи, які беруть участь у справі, можуть отримати на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Кучугурна