Рішення

від 15.01.2024 по справі 160/8093/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 рокуСправа №160/8093/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою керівника Хмільницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» про зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Хмільницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» про:

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» укласти з Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини «Будинок управителя», охоронний номер 324-М, взятий на облік Розпорядженням обласної державної адміністрації від 21.05.1996 №251, за адресою: вул. Заводська, 1, с. Уладівка Хмільницького району Вінницької області на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» за договором купівлі-продажу від 05.06.2020 було набуте нерухоме майно за адресою: Вінницька обл., Літинський р., с. Уладівка, вулиця Заводська, будинок 1. Договір був укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поділля-Промресурс» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» (покупець). До складу цього майна входить будинок управителя, який відповідно до розпорядження від 21.05.1996 №251 Вінницької обласної державної адміністрації «Про визначення пам`яток містобудування і архітектури Вінницької області» є пам`яткою архітектури і містобудування місцевого значення, у зв`язку з чим, відповідач як власник майна повинен укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини. Проте, докази укладення цього договору відсутні. Наведені обставини і стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/8093/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 24.04.2023 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання доказів звернення до суду в межах строків, установлених ст.122 КАС України, або подання заяви про поновлення строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали суду від 24.04.2023, від керівника Хмільницької окружної прокуратури до суду 12.05.2023 (згідно зі штемпелем на поштовому конверті 08.05.2023 здана у відділення поштового зв`язку для відправлення до суду) надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 18.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача. При цьому, в ухвалі суд зазначив, що з огляду на обгрунтування, наведені прокурором у поданій заяві, суд дійшов висновку про відсутність порушення строку звернення до суду.

В ухвалі суд також зауважив, що через недостатність фінансування судової гілки влади відправка поштової кореспонденції в суді припинена, про що зазначено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/pres-centr/general/1274949/, тому процесуальні документи у справі надсилаються учасникам судового процесу за допомогою зазначеної у позовній заяві електронної пошти або повідомляються з використанням вказаних учасниками судового процесу засобів телефонного зв`язку.

Поряд з цим, супровідним листом від 30.11.2023 ухвала від 18.05.2023 була направлена на адресу відповідача (пр. Сергія Нігояна, 22/26, кв.24, м. Дніпро, 49064) рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, станом на час ухвалення рішення у справі докази отримання відповідачем зазначеного листа, а також докази повернення до суду вказаного поштового відправлення в матеріалах відсутні.

Так, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день. Наведені вище норми передбачені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958.

З огляду на викладене, суд зазначає, що вжив усі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.

Станом на час ухвалення рішення у справі відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву, а також не повідомив поважності причин його неподання, тому, з огляду на ч.6 ст.162 КАС України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Розпорядженням від 21.05.1996 №251 Вінницької обласної державної адміністрації «Про визначення пам`яток містобудування і архітектури Вінницької області» визначено пам`ятки категорії місцевого значення для державного обліку пам`яток містобудування і архітектури за переліком, поданим в додатку. У розпорядженні також указано, що користувачам визначених пам`яток в місячний термін оформити відповідно до виду використання охоронні документи з управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації.

У вказаному переліку під охоронним номером 324-М значиться Будинок управителя, дата спорудження 1860р., адреса: Літинський район, с. Уладівка, сучасне використання Будинок цукрозаводу.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» є власником 19/25 часток виробничо-технологічного майнового комплексу з виробництва цукру, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . До 19/25 часток входить; №4 биткорпус загальною площею 1503,1 кв.м., №5 прохідна з пожежним депо загальною площею 193,9 кв.м., №7 прохідна (конюшня заводу), загальною площею 9,3 кв.м., №13 площадка для зберігання буряка, №16 цукровий склад №3, загальною площею 434,1 кв.м, №17 цукровий склад №4, загальною площею 1108,7 кв.м., №18 матеріальний склад загальною площею 876,5 кв.м., №21 вагова загальною площею 7,7 кв.м., №29 цукровий склад №1 загальною площею 435,2 кв.м., №29 цукровий склад №2 загальною площею 1222,1 кв.м., №31 будівля старої школи, майстерня загальною площею 352,8 кв.м., №34 убиральна загальною площею 5,2 кв.м., №45 насіннєвий склад загальною площею 282,4 кв.м., №47 контора бурякопункту, матосховище загальною площею 190,6 кв.м., №80 автодорога, №85 огорожа, №102 автодорога, №103 сплавна площадка.

Вказане вище майно набуте Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» за договором купівлі-продажу від 05.06.2020, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., та зареєстрованим в реєстрі за №3675. Договір був укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поділля-Промресурс» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» (покупець).

Листами від 02.11.2022 №07-03-1134 та від 22.03.2023 №07-04-312 Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації щодо питання укладення охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини «Будинок управителя», охоронний номер 324-М, взяту на облік Розпорядженням обласної державної адміністрації від 21 травня 1996 року №251, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, Літинський район, с. Уладівка, вул. Заводська, 1, повідомило Хмільницьку окружну прокуратуру про те, що власник не звертався до Управління з даного питання.

Прокурор уважає, що відповідач як власник нерухомого майна, розташованого за адресою: Вінницька обл., Літинський р., с. Уладівка, вулиця Заводська, будинок 1, яке віднесено до пам`яток містобудування і архітектури місцевого значення, відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», зобов`язаний укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Проте, докази укладання такого договору відсутні, що і стало підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Згідно з ч.ч.4,5 ст.54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III врегульовано правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь (далі - Закон №1805-III).

Стаття 1 Закону №1805-III визначає, що об`єктом культурної спадщини є визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам`яткою культурної спадщини (далі - пам`ятка) є об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до ст.2 Закону №1805-III за типами об`єкти культурної спадщини поділяються на:

споруди (витвори) - твори архітектури та інженерного мистецтва, твори монументальної скульптури та монументального малярства, археологічні об`єкти, печери з наявними свідченнями життєдіяльності людини, будівлі або приміщення в них, що зберегли автентичні свідчення про визначні історичні події, життя та діяльність відомих осіб;

комплекси (ансамблі) - топографічно визначені сукупності окремих або поєднаних між собою об`єктів культурної спадщини;

визначні місця - зони або ландшафти, природно-антропогенні витвори, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

2. За видами об`єкти культурної спадщини поділяються на:

археологічні - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації;

історичні - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов`язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;

об`єкти монументального мистецтва - твори образотворчого мистецтва: як самостійні (окремі), так і ті, що пов`язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам`ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);

об`єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів;

об`єкти містобудування - історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей;

об`єкти садово-паркового мистецтва - поєднання паркового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами;

ландшафтні - природні території, які мають історичну цінність;

об`єкти науки і техніки - унікальні промислові, виробничі, науково-виробничі, інженерні, інженерно-транспортні, видобувні об`єкти, що визначають рівень розвитку науки і техніки певної епохи, певних наукових напрямів або промислових галузей.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Так, відповідно до Положення про Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 17 липня 2020 року №441 (зі змінами), одним із основних завдань Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації (Вінницької обласної військової адміністрації) є: здійснення контролю за виконанням Закону України «Про охорону культурної спадщини», інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; погодження відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; укладення охоронних договорів на пам`ятки.

Згідно з ч. 1 ст.13 Закону №1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 3-5 статті 13 Закону №1805-III, не підлягають державній реєстрації об`єкти, що є сучасними копіями існуючих пам`яток або спорудами (витворами), створеними за старовинними проектами чи науковими реконструкціями, в тому числі масові тиражовані копії.

Не підлягають державній реєстрації щойно виявлені об`єкти культурної спадщини та пам`ятки, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, які:

є символікою комуністичного тоталітарного режиму відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»;

є символікою російської імперської політики відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Об`єкт не підлягає державній реєстрації до вирішення питання про його відповідність/невідповідність вимогам частини четвертої цієї статті. Рішення про занесення/незанесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру ухвалюється на підставі висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, з урахуванням рекомендацій Українського інституту національної пам`яті.

Згідно з п. «б» ч.1 ст.14 Закону №1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини. Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини. (ч.2 ст.14 Закону №1805-III).

Частинами 1, 2 статті 18 Закону №1805-III об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Пам`ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам`ятки, робіт, які майбутній власник зобов`язується провести на пам`ятці з метою утримання її в належному стані.

Особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам`яткою, за винятком наймача державної або комунальної квартири (будинку), забороняється передавати цю пам`ятку у володіння, користування чи управління іншій особі без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Статтею 23 Закону №1805-III передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини. Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Так, суд установив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» відповідно до договору купівлі-продажу від 05.06.2020, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., та зареєстрованого в реєстрі за №3675, є власником 19/25 часток виробничо-технологічного майнового комплексу з виробництва цукру, що розташований за адресою: Вінницька обл., Літинський р., с. Уладівка, вул. Заводська, 1.

У свою чергу, будинок управителя, дата спорудження 1860р.,за адресою: Літинський район, с. Уладівка значиться під охоронним номером 324-М, як пам`ятка містобудування і архітектури місцевого значення, про що свідчить розпорядження від 21.05.1996 №251 Вінницької обласної державної адміністрації «Про визначення пам`яток містобудування і архітектури Вінницької області».

Станом на час укладання договору купівлі-продажу від 05.06.2020, на підставі якого відповідач набув право власності на 19/25 часток нерухомого майна за адресою: Вінницька область, Літинський район, с. Уладівка, вул. Заводська, буд.1, діяв Порядок обліку об`єктів культурної спадщини, затверджений наказом Міністерства культури України 11.03.2013 №158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 року № 501, далі - Порядок №158).

Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку №158, взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюються на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік).

Розділ IХ Порядку №158 визначає особливості включення до Реєстру об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом.

Так, Мінкультури забезпечує включення до Реєстру об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом: пам`яток всесоюзного, республіканського значення - за категорією національного значення шляхом підготовки проекту постанови Кабінету Міністрів України про занесення пам`ятки до Реєстру за категорією національного значення; інших пам`яток - за категорією місцевого значення шляхом прийняття рішення про занесення таких пам`яток до Реєстру за категорією місцевого значення.

Мінкультури приймає рішення про невключення об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, виключно у разі, якщо такий об`єкт не підлягає занесенню до Реєстру.

Не підлягають занесенню до Реєстру пам`ятки (пам`ятники, пам`ятні знаки), присвячені особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов`язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов`язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

У разі відсутності облікової документації на об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, його включення до Реєстру здійснюється без облікової документації.

Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, до Реєстру, має містити: найменування; вид, тип, категорію; дату утворення; місцезнаходження; охоронний номер.

Передбачені відомості про пам`ятку визначаються в рішенні на підставі облікової документації, а у разі її відсутності - на підставі рішення про взяття на державний облік такого об`єкта відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом. Відомості щодо місцезнаходження пам`ятки коригуються, за необхідності, у разі зміни найменування (перейменування) населених пунктів, вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд на підставі інформації відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських рад з питань адміністративно-територіального устрою відповідного населеного пункту.

Про занесення до Реєстру пам`ятки Мінкультури у строк, що не перевищує 10 робочих днів, повідомляє уповноважений орган, який в свою чергу у п`ятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення інформує власника цієї пам`ятки або уповноваженого(ої) ним органу (особи) про прийняті рішення та особливості здійснення права власності на пам`ятку рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III набрав чинності 12.07.2000.

Будинок управителя, дата спорудження 1860р., адреса: Літинський район, с. Уладівка, сучасне використання Будинок цукрозаводу, був включений до переліку пам`яток містобудування і архітектури місцевого значення згідно з розпорядженням від 21.05.1996 №251 Вінницької обласної державної адміністрації «Про визначення пам`яток містобудування і архітектури Вінницької області».

Таким чином, будинок управителя взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III.

Отже, щодо цього об`єкта мають бути застосовані особливості його включення до Реєстру об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, які визначені Розділом. IХ Порядку №158, зокрема, Мінкультури забезпечує включення до Реєстру об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, після чого Мінкультури у строк, що не перевищує 10 робочих днів, повідомляє уповноважений орган, який в свою чергу у п`ятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення інформує власника цієї пам`ятки або уповноваженого(ої) ним органу (особи) про прийняті рішення та особливості здійснення права власності на пам`ятку рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Проте, доказів вчинення зазначених заходів до матеріалів справи не надано.

Матеріали справи містять копії договорів: купівлі-продажу від 04 грудня 2012 року; дарування від 03 листопада 2015 року; про перерозподіл часток в майні, що є спільною частковою власністю від 07 травня 202 року; купівлі-продажу від 05 червня 2020 року.

Цими договорами відбулось відчуження у різних його формах нерухомого майна, яке розташоване за адресою: Вінницька область, Літинський район, с. Уладівка, вул. Заводська, буд.1.

Проте, жоден з цих договорів не містить відомостей про те, що це майно (його частина) є пам`яткою культурної спадщини, як і не містить доказів погодження відповідного органу охорони культурної спадщини на відчуження цього майна. Наведене свідчить про відсутність у відповідача відомостей про те, що придбаний ним нерухомий об`єкт є об`єктом культурної спадщини (протилежного до матеріалів справи не надано).

Крім цього, суд зазначає, що нерухоме майно за адресою: Вінницька область, Літинський район, с. Уладівка, вул. Заводська, буд.1 складається з декількох будівель і споруд. Поряд з цим, до матеріалів справи не надано доказів того, які з цих будівель і споруд (чи весь комплекс) є будинком управителя, який згідно з розпорядженням від 21.05.1996 №251 Вінницької обласної державної адміністрації «Про визначення пам`яток містобудування і архітектури Вінницької області» був включений до переліку пам`яток містобудування і архітектури місцевого значення, а також доказів того, що вказаний будинок управителя був набутий у власність відповідачем у складі придбаного ним майна за наведеною вище адресою.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Всі встановлені вище обставини і наведені положення чинного законодавства дають суду підстави для висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на положення ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог керівника Хмільницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД» про зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: керівник Хмільницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Бета ЛТД».

Суддя Н.В. Кучугурна