Ухвала

від 25.04.2023 по справі 372/1679/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1679/23

Провадження 2-з-19/23

ухвала

25 квітня 2023 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОС 2014» до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, третя особа яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАРТЕК»,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2023 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОС 2014» до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, третя особа яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАРТЕК».

Разом з позовом представник позивача подала до суду заяву про забезпечення позову в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта у реєстрі 279813332231).

В обрунтування заяви представник зазначила, що спірний житловий будинок вибув із законного володіння власника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОС 2014» внаслідок незаконних дій третьої особи. 20.03.2023 року позивачу стало відомо з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що житловий будинок, внаслідок незаконних дій Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАРТЕК», перейшов у власність відповідача на підставі посвідченого 22.03.2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасимчуком В.В. договору купівлі-продажу. Представник вважає, що у зв`язку з тим, що спірний будинок незаконно перейшов у власність відповідача, існує велика ймовірність відчуження спірного майна на користь третіх осіб, і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Дослідивши заяву та додані до неї докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

В порядку ст.150 ЦПК України, видами забезпечення позову, зокрема може бути накладення арешту на майно, частина 3 цієї ж статті передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на захист матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження. Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особувідповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З інформаційної довідки 326323304 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відлучення об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна доданої педставником позивача до заяви про забезпечення позову вбачається, що на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 належить житловий будинок АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 22.03.2021 року, однак відомостей щодо належності спірного майна ТОВ «ВІКОС 2014» з вказаного реєстру та інших матеріалів позову не вбачається.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя Т.В.Проць