Рішення

від 28.04.2023 по справі 320/4301/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2023 року справа № 320/4301/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячне-місто» до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, дозволу на виконання будівельних робіт.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячне-місто» (далі позивач та/або ОСББ «Сонячне-місто») з позовом до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (далі відповідач-1 та/або Відділ), Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради (далі відповідач-2 та/або Інспекція ДАБІ Ірпінської міської ради) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі третя особа та/або ОСОБА_1 ) та, з урахуванням заяв про уточнення та збільшення позовних вимог від 05.06.2020 та від 16.07.2020, просить суд:

- визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області щодо видачі 23.07.2019 містобудівних умов та обмежень №0092-07-2019, із змінами, внесеними на підставі заяви від 17.02.2020 №10-12/122, для проектування об`єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на земельній ділянці, кадастровий номер 3210900000:01:043:0231, за адресою: АДРЕСА_1 ,

- скасувати містобудівні умови та обмеження від 23.07.2019 №0092-07-2019, із змінами, внесеними на підставі заяви від 17.02.2020 №10-12/122, для проектування об`єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на земельній ділянці, кадастровий номер 3210900000:01:043:0231, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати нечинним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт КС №112201490970 об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 ».

Мотивуючи позовні вимоги, представник ОСББ «Сонячне-місто» зазначає, що відповідно до генерального плану м. Ірпінь, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради 19.12.2018 №4573-62-VІІ, територія, де розташована земельна ділянка приватної власності площею 0,2000 га (кадастровий номер 3210900000:01:043:0231) та на якій розпочато будівництво багатоквартирного житлового будинку відноситься до «Зелених насаджень загального користування (парки, сквери)», що виключає багатоквартирну забудову.

На переконання представника позивача, відповідач, надаючи містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва - «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 », не врахував, що останні не відповідають Генеральному плану м. Ірпінь та містобудівній документації на місцевому рівні, а також не врахував громадські та приватні інтереси при плануванні та забудові територій, власників будівель, що оточують місце будівництва, чим порушив основи містобудування. Як наслідок, представник ОСББ «Сонячне-місто» вважає протиправним дозвіл на виконання будівельних робіт КС №112201490970 об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 ».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №320/4301/20 за правилами загального позовного провадження.

01.07.2020 до суду від представника Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про правомірність дій щодо надання третій особі містобудівних умов та обмежень (т. 1, а.с. 60-66

При цьому, представник відповідача наголошує, що земельна ділянка, розташована в м. Ірпінь по вул. Сім`ї Шкарівських, 22-г відповідає цільовому та функціональному призначенню, визначеному у затвердженому Генеральному плані м. Ірпінь та плані зонування (зонінгу) м. Ірпінь.

Водночас, представник Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради зазначає, що при розроблені Генерального плану м. Ірпінь, заяви місцевих мешканців м.Ірпінь, депутатів Ірпінської міської ради, керівників підприємств, установ, організацій щодо планування та розвитку території м. Ірпінь були враховані, що вказує на безпідставність доводів позивача в цій частині.

Також 02.07.2020 до суду від представника Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (т. 1, а.с. 98-102), у якому ним зазначено про те, що Відділ не мав жодних законодавчо визначених підстав для відмови у наданні третій особі містобудівних умов та обмежень. Окрім цього, у відзиві на позовну заяву представник вказував про пропуск ОСББ «Сонячне-місто» строку звернення до суду.

07.07.2020 від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог (т. 1, а.с. 115-116), де він зазначив, що Відділ містобудування та архітектури Ірпінської міської ради при наданні містобудівних умов та обмежень діяв в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень.

10.07.2020 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якому останній повторно наголосив, що містобудівні умови та обмеження, які надані Відділом ОСОБА_1 , не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні та наполягав на відсутності обставин пропуску строку звернення до суду із даним адміністративним позовом (т. 1, а.с. 128-129).

Разом з цим до відповіді на відзив на позовну заяву представником ОСББ «Сонячне-місто» долучено заяву про збільшення позовних вимог (т. 1, а.с. 130).

Також 16.07.2020 до суду надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог (т. 1, а.с. 158-171).

У заяві від 16.07.2020 представник ОСББ «Сонячне-місто» просило суд не розглядати позовні вимоги від 07.07.2020 щодо скасування наказу №92 від 20.02.2020 (т. 1, а.с. 174).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 прийнято до розгляду заяву представника позивача від 16.07.2020 про збільшення позовних вимог. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради.

06.11.2020 до суду від представника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради надійшов відзив на позовну заяву із долученням до останнього належним чином засвідчених копій документів, які стали підставою для видачі ОСОБА_1 дозволу на виконання будівельних робіт КС №112201490970 об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 » (т. 2, а.с. 2-61).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 зупинено провадження в адміністративній справі №320/4301/20 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №320/2837/20.

11.03.2021 на офіційну електронну адресу суду від представника позивача - адвоката Махнівського Миколи Олексійовича надійшло клопотання про поновлення провадження у справі від 10.03.2021, у зв`язку з тим, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №320/2837/20 набрало законної сили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 поновлено провадження в адміністративній справі №320/4301/20 та призначено підготовче засідання у справі на 20.04.2021.

У підготовче судове засідання, призначене на 20.04.2021, сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

У той же час, 20.04.2021 на офіційну електронну адресу суду від представника позивача - адвоката Махнівського Миколи Олексійовича надійшло клопотання про подальший розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження.

Крім того, 20.04.2021 через канцелярію суду представником третьої особи подано клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

11.05.2021 представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також клопотання про розгляду справи за його відсутності було подано і представником відповідача-1 19.05.2021.

В судове засідання 18.05.2021 сторони по справі не прибули.

Згідно із частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Приймаючи до уваги наведене судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 у задоволенні клопотання Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячне-місто» до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, дозволу на виконання будівельних робіт відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячне-місто» (код ЄДРПОУ 37075925) як юридична особа зареєстрована 10.11.2010 номер запису 13571020000002612 за адресою: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Рильського, буд. 7-г. Вид діяльності: 81.10 комплексне обслуговування об`єктів.

Судом встановлено, що напроти житлових будинків за адресою: вул. М. Рильського, 7г та 7д, м. Ірпінь, Київська область, в яких створено ОСББ «Сонячне-місто», розташована земельна ділянка площею 0,2 га (кадастровий номер 3210900000:01:043:0231) за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки, кадастровий номер 3210900000:01.043:0231 за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

23.07.2019 відділом архітектури та містобудування Ірпінської міської ради за заявою ОСОБА_1 від 10.07.2019 вх. №10-12/368 (т. 2, а.с. 65) надані містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва за № 0092-07-2019, із внесенням до них змін, на підставі заяви від 28.08.2019 № 10-12/459: Об`єкт будівництва: «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 » (далі оскаржуване та/або спірне рішення, містобудівні умови та обмеження) (т. 1, а.с. 84-85 містобудівні умови та обмеження із внесеними змінами, т. 2, а.с. 104-105 первинно надані містобудівні умови та обмеження).

02.12.2019 ОСОБА_1 зареєстрував повідомлення про початок будівельних робіт за №КС061193360254 на об`єкт будівництва «Індивідуальний житловий будинок» та розпочав будівництво. Підстава набуття права власності - витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія номер: НВ-3216269092019, виданий 21.08.2019 відділом у м. Ірпені міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Надалі, Ірпінською міською радою прийнято рішення від 19.12.2019 за № 6170-76-711 «Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється з будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 » (т. 2, а.с. 108).

Судом встановлено, що вказане рішення було предметом судового оскарження.

Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі № 320/2837/20, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021, у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячне-місто» до Ірпінської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Ірпінської міської ради від 19.12.2019 за №6170-76-VII «Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється з будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 » відмовлено.

У той же час, як свідчать матеріали справи, 28.05.2020 третя особа звернулась до відповідача-2 із заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт: нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями в АДРЕСА_1 (т. 2, а.с. 10-13).

За наслідком розгляду поданих ОСОБА_1 документів Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради надано дозвіл на виконання будівельних робіт КС №112201490970 об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 .» від 28.05.2020 (далі оскаржуване та/або спірне рішення №2, дозвіл) (т. 2, а.с. 130).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячне-місто» вважає, що спірні рішення порушують його права та охоронювані законом інтереси, з огляду на що звернулось до суду з метою їх захисту та відновлення.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI).

Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 2 Закону № 3038-VI).

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;

Статтею 6 Закону № 3038-VI регламентовано, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч. 4 ст. 26 Закону № 3038-VI).

Згідно із частиною 5 статті 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

В свою чергу, відповідно до частин 1, 2 статті 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

За правилами частини 3 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

У той же час, частиною 4 статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Згідно із частиною 8 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

У той же час, статтею 19 Закону № 3038-VI передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

За правилами статті 25 Закону № 3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, за межами населених пунктів встановлюється відповідними районними державними адміністраціями, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Севастопольською міською державними адміністраціями.

Узгодження питань щодо забудови визначених для містобудівних потреб територій суміжних територіальних громад здійснюється на підставі відповідних угод, відображається у схемах планування зазначених територій та генеральних планах населених пунктів.

Встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Між тим статтею 33 Закону № 3038-VI врегульовано питання комплексної забудови території.

Так, комплексна забудова території здійснюється з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об`єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об`єктів будівництва, а також на благоустрій території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду одним або кількома інвесторами.

Аналізуючи наведене суд приходить до висновку, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території.

Отже, відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час ухвалення рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи із містобудівної документації на місцевому рівні - генерального плану та детального плану території, якщо такий розроблено.

Невідповідність намірів забудови земельної ділянки є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень. При цьому невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 11.04.2018 у справі №803/1231/17, від 14.08.2018 у справі №823/5265/15, від 20.03.2019 у справі №810/726/18, від 17.05.2019 у справі №806/1576/18, від 02.02.2020 у справі №826/9713/18, від 29.04.2020 у справі №712/6577/18, від 15.02.2021 у справі №320/5710/20 та від 16.06.2021 у справі №2340/3189/18.

Крім того, здійснення забудови, наміри якої суперечать вимогам містобудівної документації (Генерального плану населеного пункту, Детального плану території), нівелює мету планування та забезпечення сталого розвитку населеного пункту, а отже, порушує суспільні інтереси, які виражаються у забезпеченні дотримання правил благоустрою населеного пункту, спрямованих на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини; містобудівні умови та обмеження, які не відповідають Генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні не можуть вважатися такими, що враховують громадські та приватні інтереси при плануванні та забудові територій,

Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій, зокрема, у постановах від 20.05.2019 у справі №826/15338/18, від 04.09.2019 у справі №826/13852/17, від 19.01.2023 у справі №640/9995/20.

Досліджуючи матеріали справи суд приходить до висновку, що спірним аспектом в її межах є встановлення обставин відповідності/невідповідності містобудівних умов та обмежень оновленому Генеральному плану м. Ірпінь, який затверджений рішенням Ірпінської ради від 19.12.2018 №4574-62-VII (далі Генеральний план).

З метою перевірки вказаних обставин суд враховує, що для планування і забудови територій населених пунктів та міжселенних територій на державному, регіональному та місцевому рівні застосовуються Державні будівельні норми України «Планування і забудова» ДБН Б.2.2-12:2018, чинні з 01.09.2018 (далі - ДБН Б.2.2-12:2018) та аналогічні за змістом ДБН Б.2.2-12:2019, чинні з 01.10.2019 (далі - ДБН Б.2.2-12:2019).

Відповідно до пунктів 3.5, 3.23, 3.31 ДБН Б.2.2-12:2018, багатоквартирна забудова територія житлової забудови або її частини, у межах якої розташовуються багатоквартирні житлові будинки з відповідними прибудинковими територіями, на яких розміщуються дитячі, спортивні, господарські майданчики, проїзди, пішохідні доріжки, зелені насадження та автостоянки; зона житлової забудови - зона населеного пункту, призначена для розміщення житлової забудови і пов`язаних з нею громадських центрів, підприємств повсякденного та періодичного обслуговування населення, зелених насаджень та вулично-дорожньої мережі; квартал - первинний елемент архітектурно-планувальної структури населеного пункту, що являє собою частину його території, обмеженої червоними лініями вулиць, у деяких випадках проїздами, або природними межами; функціональне зонування визначення документацією з просторового планування належність території до відповідної функціональної зони.

Згідно із пунктом 5.1 ДБН Б.2.2-12:2018 в процесі просторового планування території на місцевому рівні визначаються сельбищна, виробнича, рекреаційна та ландшафтна, у межах яких окремі земельні ділянки мають бути планувально об`єднані у такі функціональні зони:

- житлової та громадської забудови, яка складається з прибудинкових територій багатоквартирних будинків, земельних ділянок садибних будинків, гуртожитків, а також земельних ділянок, на яких розташовуються заклади дошкільної освіти, загальної середньої освіти, громадські центри мікрорайонів, заклади охорони здоров`я, соціального захисту, культури та мистецтва, фізкультурно-оздоровчі та спортивні споруди культури та мистецтва фізкультурно-оздоровчі і спортивні споруди, підприємства торгівлі харчування, побутового обслуговування, органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських та релігійних організацій, фінансово-кредитних установ, науково-дослідних та проектних організацій;

- виробничої забудови, на якій розташовані підприємства промисловості, енергетики, сільського, лісового, водного господарства та інших виробничих об`єктів;

- рекреаційного та оздоровчого використання;

- озеленених територій, що складаються із зелених насаджень загального користування, зелених насаджень обмеженого користування та спеціального призначення;

- транспортних комунікацій (транспортної інфраструктури), що складається з вулиць, доріг, об`єктів підприємств та мереж міського і зовнішнього транспорту;

- інженерних комунікацій (інженерної інфраструктури), яка включає території інженерних споруд і мереж.

Відповідно до пункту 5.3 ДБН Б.2.2-12:2018 зонування території населених пунктів здійснюється за ознаками:

- функціонального використання функціональне зонування;

- граничних значень показників щільності проживаючих осіб на 1 га, а також поверховості забудови будівельне зонування;

- за показниками співвідношення площ забудованих та відкритих просторів, у тому числі, озеленених територій ландшафтне зонування;

- за розташуванням об`єктів містобудування відносно центру населеного пункту: центральна (з визначенням меж ядра центру для найкрупніших, крупних та великих міст), серединна та периферійна частини.

За правилами підпункту 8.2.1 пункту 8.2 ДБН Б.2.2-12:2018 у населених пунктах слід визначати озеленені території, що належать до земель рекреаційного призначення і входять до складу єдиної мережі ландшафтних та рекреаційних територій.

Ділянки озеленених територій треба встановлювати згідно з існуючими межами землекористувань, природних рубежів та транспортних магістралей. До озеленених територій загального користування населених пунктів відноситься багатофункціональні та спеціалізовані парки, сади, сквери, бульвари, міські лісопарки, озеленені ділянки набережних пляжів, ботанічні сади та зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва та інші природні і штучно створені ландшафтні об`єкти.

Як вбачається з Викопіювання з Генерального плану (т. 1, а.с. 87) вул. Сім`ї Шкарівських входить до кварталу багатоквартирної та котеджної забудови.

Разом з цим, Рішенням Ірпінської міської ради від 27.06.2013 №3260-45-VII затверджено план зонування території (зонінг) міста Ірпінь, яким затверджено план зонування території (зонінг) міста Ірпінь, розроблений Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» на площу 3705,1 га. (далі План зонування).

Згідно із Викопіюванням з Плану зонування територій (зонінгу) м. Ірпінь земельна ділянка по вул. Сім`ї Шкарівських, б. 22-г розміщена у кварталі мішаної багатоквартирної забудови Ж-5 (т. 1, а.с. 88).

Відповідно до затвердженого проекту плану зонування території (зонінг) міста Ірпінь, розробленого Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» на площу 3705,1 га. (http://kyiv-landuse.com/sites/default/files/%D0%86%D1%80%D0%BF%D1%96%D0%BD%D1%8C%20%D0%97%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3%20(%D0%94%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE)%202013%20121c.pdf) зона мішаної багатоквартирної житлової забудови Ж-5 - це зона, призначена для розташування багатоквартирних 5-9 поверхових житлових будинків, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування населення, окремих об`єктів загальноміського та районного значення.

Переважні види використання: 1. Багатоквартирні 5-9 поверхові житлові будинки. 2. Окремі багатоквартирні будинки до 5-х поверхів, що існували на момент розроблення зонінгу. 3. Окремі житлові будинки садибного типу, що існували на момент розроблення зонінгу. 4. Бібліотеки. 5. Клубні приміщення багатоцільового та спеціалізованого призначення. 6. Приміщення для занять спортом. 7. Дитячі дошкільні установи. 8. Навчально-виховні комплекси. 9. Загальноосвітні школи. 10. Малі архітектурні форми декоративно-технологічного призначення. 11. Майданчики у внітрішньодворових просторах дитячі, відпочинку, спортивні, господарські.

Супутні види використання: 1. Вбудовані, напівпідземні гаражі та відкриті стоянки. 2. Відкриті стоянки для тимчасового зберігання автотранспорту з розрахунку відповідно ДБН 360-92**. 3. Поліклініки, центри народної медицини, кабінети лікарів, що займаються практикою, відділення сімейної медицини. 4. Аптеки. 5. Підприємства громадського харчування. 6. Підприємства побутового обслуговування. 7. Відділення банків. 8. Юридичні контори. 9. Відділення зв`язку, поштові відділення. 10. Магазини торговою площею до 200,0 м2 . 11. Адміністративні споруди, офіси. 40 12. Комунальні підприємства по обслуговуванню та експлуатації житлового фонду. 13. Відділки, дільничні пункти управління внутрішніх справ. 14. Судові установи. 15. Гуртожитки.

Допустимі види використання (потребують спеціального дозволу або погодження): 1. Окремі багатоквартирні житлові будинки вище 9 поверхів (за умови обов`язкового розроблення детального плану території). 2. Спортивні зали, басейни. 3. Культові споруди. 4. Готелі. 5. Багатоповерхові гаражі. 6. Пожежні депо. 7. Тимчасові споруди для роздрібної торгівлі. Використання території зони, розміщення підприємств і установ здійснюється відповідно до вимог ДБН 360-92**.

Окрім цього, суд звертає увагу, що відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3218450372020 від 04.02.2020 земельна ділянка кадастровий номер 3210900000:01:043:0231 має цільове призначення 02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та є приватною власністю третьої особи (т. 1, а.с. 74).

Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, земельна ділянка може використовуватися у будь-який спосіб, який відповідає категорії земельної ділянки. Віднесення земель України до конкретної категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Оскільки зазначена територія відноситься до мішаної багатоквартирної житлової забудови, земельна ділянка може використовуватися власником або користувачем для забудови у будь-який спосіб, що відповідає категорії земельної ділянки.

Крім цього, суд враховує, що згідно містобудівного розрахунку під будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями в м. Ірпінь, Київської області, вул. Сім`ї Шкарівських, 22-г (т. 1, а.с. 89-103) дане будівництво не матиме негативного впливу, оскільки у складі проекту буде передбачено благоустрій території з компенсаційним озелененням (т. 1, а.с. 99).

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти до висновку, що земельна ділянка, розташована в АДРЕСА_1 , на яку відповідачем надано третій особі спірні містобудівні умови та обмеження, відповідає цільовому та функціональному призначенню, визначеному у Генеральному плані м. Ірпінь та Плані зонування (зонінгу) м.Ірпінь.

Разом з цим, вирішуючи позовні вимоги в цій частині суд критично сприймає посилання представника позивача на те, що відповідач-1, надаючи містобудівні умови та обмеження не врахував громадські та приватні інтереси при плануванні та забудові території, власників будівель, що оточують місце будівництва, без розроблення детального плану території та громадських слухань, адже предметом розгляду даної адміністративної справи не є рішення Ірпінської ради від 19.12.2018 №4574-62-VII «Про затвердження містобудівної документації оновлення Генерального плану міста Ірпінь». У той же час відсутність розроблення міською радою детального плану території не вказує на невідповідність намірів забудови Генеральному плану м. Ірпінь.

Також не заслуговують на увагу і посилання представника позивача в частині відсутності підстав для застосування Плану зонування, оскільки Рішення Ірпінської міської ради від 27.06.2013 №3260-45-VII є чинним, відомості щодо його оскарження та/або скасування в судовому порядку матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд наголошує, що в межах даної адміністративної справи перевірці підлягають обставини наявності/відсутності невідповідності намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації, зокрема Генеральному плану м. Ірпінь, порушення щодо чого (відповідної невідповідності) судом в ході розгляду справи не встановлено.

Суд вкотре нагадує, що земельна ділянка, розташована в м. Ірпінь по вул. Сім`ї Шкарівських, б. 22-г, на яку відповідачем-1 надано третій особі спірні містобудівні умови та обмеження, відповідає цільовому та функціональному призначенню, визначеному у Генеральному плану м. Ірпінь та Плану зонування (зонінгу) м. Ірпінь.

Окрім цього суд вказує, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження неподання третьою особою ОСОБА_1 визначених частиною 3 статті 29 Закону № 3038-VI документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень та/або виявлення уповноваженим суб`єктом владних повноважень недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, щодо якої Відділом видано містобудівні умови та обмеження.

Відтак, стверджувати про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень не вбачається за можливе.

Резюмуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач-1, надаючи третій особі спірні містобудівні умови та обмеження діяв у порядку, спосіб та в межах наданих йому повноважень, що у свою чергу виключає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у наведеній частині.

Вирішуючи позовні вимоги в частині позовних вимог щодо визнання нечинним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт КС №112201490970 об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 » суд зазначає про наступне.

За правилами частин 1-3 статті 37 Закону № 3038-VI (у редакції чинній з 01.03.2020) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); 3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; 4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту; 5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; 5-1) інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення); 6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати; 7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, якщо державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:

1) кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, а також земель, що використовуються для будівництва об`єктів на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої статті 34 цього Закону та частини першої статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", - за його наявності);

2) реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;

3) реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об`єкта в Реєстрі будівельної діяльності;

4) реєстраційний номер енергетичного сертифіката в Реєстрі будівельної діяльності;

5) ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (у заяві про видачу дозволу зазначається для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) до подання заяви);

6) відомості про складові частини об`єкта (квартири, вбудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будинку, будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна).

У день виготовлення з використанням Реєстру будівельної діяльності дозволу на виконання будівельних робіт програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва.

Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 37 Закону № 3038-VI відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.

Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

У той же час пунктом 30 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 №747) (далі Порядок №466) визначено, що підставою для відмови у видачі дозволу є: невідповідність цільового призначення земельної ділянки; наявність у поданих документах порушень містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, зокрема дотримання вимог висотності (блакитна лінія), щільності населення, планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони), дотримання охоронних зон об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури та об`єктів підвищеної небезпеки (червоні та жовті лінії), а також зелених насаджень (зелена лінія).

Згідно із частиною 6 статті 37 Закону № 3038-VI дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;

2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.

Відомості про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт з підстав, визначених пунктами 1 та 2 цієї частини, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Дозвіл на виконання будівельних робіт вважається анульованим з дати внесення відомостей про анулювання такого дозволу до Реєстру будівельної діяльності.

Приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи судом не встановлено правових підстав для скасування містобудівних умов та обмежень, наданих відповідачем-1 третій особі, суд не вбачає підстав для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт КС №112201490970 об`єкта будівництва: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 ».

Разом з цим суд наголошує, що позивачем не зазначено інших підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, а судом під час розгляду справи не встановлено обставин наявності у відповідача-2 правових підстав для відмови у видачі третій особі відповідного дозволу.

Отже, зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Окремо з приводу тверджень відповідача-1 щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із даним адміністративним позовом, які викладені у відзиві на позовну заяву від 02.07.2020, без подання ним окремого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд вказує про наступне.

Як слідує з матеріалів справи, а саме з листа від 12.02.2020 №01-32/89 на заяву ОСББ «Сонячне-місто» від 06.02.2020 №89/01-32 Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області проінформував заявника про обставини надання третій особі містобудівних умов та обмежень та вказав, що інша запитувана інформація належить до службової згідно із частиною 1 статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (т. 1, а.с. 22-23).

Листом від 29.01.2020 №01-32/22 відповідач-1 надав позивачу викопіювання з Генерального плану м. Ірпінь, плану зонування території м. Ірпінь території кварталу, обмеженого вул. М. Рильського, Сім`ї Шкарівських, із зазначенням розташування земельної ділянки за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Сім`ї Шкарівських, 22-г, кадастровий номер 3210900000:01:043:02031 (т. 1, а.с. 24).

У той же час, даний адміністративний позов направлено ОСББ «Сонячне-місто» до суду засобами поштового зв`язку 18.05.2020.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Беручи до уваги наведене суд вважає, що ОСББ «Сонячне-місто» не пропущено строк звернення до суду, визначений частиною 2 статті 122 КАС України, що зумовлює висновок суду про безпідставність тверджень Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області в цій частині.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 72 КАС України).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відповідність спірних рішень критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак відсутні підстави для задоволення адміністративного позову в цілому.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, у тому числі витрат, понесених позивачем на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 28.04.2023.

Суддя Кушнова А.О.