Рішення

від 25.04.2023 по справі 917/1765/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВА УХВАЛА

25.04.23 Справа № 917/1765/21

Суддя Господарського суду Полтавської області Іванко Л.А., за участі секретаря судового засідання Ісенко М.В., розглянувши клопотання арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. про стягнення грошової винагороди та витрат по справі №917/1765/21

за заявою Головного управління ДПС у Полтавській області, 36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4. ідент. код ВП44057192

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018", 36020, м.Полтава, вул. Котляревського, буд. 1/27, ідент. код 42286466

про банкрутство

учасники справи: згідно протоколу

встановив:

Господарським судом Полтавської області розглянута справа № 917/1765/21 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" (далі - ТОВ "Святобор 2018").

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 року затверджено звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 20.05.2022 по 28.06.2022 в розмірі 25748,39 грн, здійснення та відшкодування витрат за період з 20.05.2022 по 07.09.2022 в розмірі 150,00 грн, за підсумками ліквідаційної процедури ТОВ "Святобор 2018".

Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018". Ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" (ідент. код 42286466).

Крім того, ухвалою суду від 13.09.2022 постановлено сплатити арбітражному керуючому Бугаєнку Андрію Анатолійовичу основну грошову винагороду за виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" в розмірі 532,26 грн за рахунок коштів, внесених на депозитний рахунок Господарського суду Полтавської області у відповідності до платіжного доручення № 2782 від 03.11.2021 року.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошову винагороду та витрати за виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" в розмірі 50743,49 грн.

Провадження у справі закрито.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою, ГУ ДПС у Полтавській області звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 у справі № 917/1765/21 в частині стягнення з ГУ ДПС у Полтавській області грошової винагороди та витрат розпорядника майна в розмірі 50743,49 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаних вимог арбітражного керуючого.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 апеляційну скаргу ГУДПС у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 у справі № 917/1765/21 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 у справі № 917/1765/21 залишено без змін.

На виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 Господарським судом Полтавської області 29.03.2023 видано наказ про стягнення з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошової винагороди та витрат за виконання ним повноважень розпорядника майна ТОВ "Святобор 2018 в розмірі 50743,49 грн.

28.03.2023 від арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. надійшло клопотання (вх.№ 3882) про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на його користь грошової винагороди та витрат в розмірі 25898,39 грн за підсумками ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018", та видати відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду від 10.04.2023 клопотання арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. призначено до розгляду.

24.04.2023 на електронну адресу суду від ГУ ДПС у Полтавській області надійшли заперечення (вх.№ 5139) на клопотання про стягнення грошової винагороди.

Дослідивши матеріали справи, на підставі приписів чинного законодавства та встановлених обставин, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого з огляду на таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - Кодекс) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Статтею 1 Кодексу визначено, що арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст. 30 Кодексу визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною 4 ст. 30 Кодексу визначено, що витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Тобто, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо Кодексом встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Відповідно до ч. 5 ст. 30 Кодексу кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, однією з передбачених форм дієвої участі кредиторів у справі про банкрутство є реалізація ними правомочностей на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, відтак нестворення такого фонду, за об`єктивної відсутності інших джерел відшкодування витрат арбітражного керуючого, зокрема зі сплати судового збору за заявами про визнання недійсними правочинів боржника, витребування майна з чужого незаконного володіння тощо може вплинути на ефективність здійснення ліквідаційної процедури, що матиме відповідні наслідки і для кредиторів боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718/2011.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, арбітражний керуючий Бугаєнко А.А. був призначений ліквідатором ТОВ "Святобор 2018" постановою Господарського суду Полтавської області від 19.05.2022 у цій справі.

За наслідками ліквідаційної процедури ухвалою господарського суду від 13.09.2022 у справі № 917/1765/21, окрім іншого:

- затверджено звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Бугаєнка Андрія Анатолійовича про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 20.05.2022 по 28.06.2022 в розмірі 25748,39 грн, здійснення та відшкодування витрат за період з 20.05.2022 по 07.09.2022 в розмірі 150,00грн, за підсумками ліквідаційної процедури товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018".

В заявленому до суду клопотанні арбітражний керуючий Бугаєнко А.А. просить стягнути з Головного управління ДПС у Полтавській області на його користь грошову винагороду та витрати в розмірі 25898,39 грн за підсумками ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018".

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення ліквідаційної процедури у справі №917/1765/21 арбітражним керуючим Бугаєнком А.А. вживались всі необхідні для пошуку та виявлення майна банкрута заходи, що підтверджується долученими до матеріалів справи запитами, листами та іншими документами. В ході вжитих заходів в ліквідаційній процедурі встановлено, що майно, яке може належати підприємству-банкруту відсутнє, розрахункові рахунки закриті, заставні вимоги відсутні, підприємство не знаходиться за податковою адресою, не здійснює господарську діяльність, фінансово-господарські документи відсутні, заборгованість по заробітній платі відсутня.

З урахуванням викладених обставин, а також досліджених заходів ліквідаційної процедури та інформації, яка міститься в ліквідаційному звіті та балансі, судом встановлено, що в ліквідаційній процедурі боржник не здійснював господарської діяльності та у нього не було виявлено майна для розрахунку з кредитором та здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним обов`язків ліквідатора.

Кошти, внесені ініціюючим кредитором на депозитний рахунок Господарського суду Полтавської області в розмірі 54000,00 грн (авансування) сплачені арбітражному керуючому Бугаєнку А.А. за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Святобор 2018" .

Як вже зазначалось, боржник не здійснював господарської діяльності та у боржника відсутні активи, кошти від реалізації яких можливо було б спрямувати на оплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Святобор 2018", про що також зазначено ліквідатором банкрута Бугаєнком А.А. у підсумковому звіті ліквідатора від 06.07.2022, який погоджено комітетом кредиторів у складі єдиного кредитора ГУ ДПС у Полтавській області.

У поданих до суду запереченнях Головне управління ДПС у Полтавській області зазначає, що ініціюючий кредитор у справі № 917/1765/21 є бюджетною організацією, кошторисом витрат якої не передбачено видатків на фінансування витрат по виплаті грошової винагороди розпоряднику майна, відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання обов"язків розпорядника майна.

Крім того, кредитор вказує, що перелік джерел оплати грошової винагороди арбітражного керуючого є вичерпним та законодавством не передбачено обов"язку кредитора відшкодовувати за власний рахунок грошову винагороду ліквідатору у випадку, якщо у банкрута відсутні активи і кредитори не створили відповідний фонд.

Суд не приймає до уваги зазначені доводи. Відповідно до ст. 30 Кодексу, у разі, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника - юридичної особи або від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, арбітражний керуючий не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредитора банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718/2011.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Наведена правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16.

Суд зазначає, що Головне управління ДПС у Полтавській області є єдиним кредитором у даній справі про банкрутство ТОВ "Святобор 2018", а тому оплата грошової винагороди ліквідатора повинна здійснюватися за рахунок такого кредитора, оскільки будь-які інші можливі джерела для оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого взагалі відсутні.

При цьому, згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства визначення джерел оплати послуг розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора не ставиться в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо) та від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.

Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, чого у цій справі не встановлено.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено відсутність будь-яких скарг чи заперечень кредитора щодо дій/бездіяльності арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень.

Наявні в матеріалах справи протоколи зборів кредиторів свідчать про те, що Головне управління ДПС у Полтавській області погоджувалось з проведеною арбітражним керуючим Бугаєнком А.А. роботою, звіти розпорядника майна, ліквідатора кредитор схвалив без будь-яких зауважень.

При цьому, відмову від оплати витрат розпорядника майна за відсутності майна у боржника або ж інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Судом встановлено, що сума коштів (54000,00грн), авансованих заявником при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є недостатньою для сплати винагороди арбітражного керуючого за увесь період виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора ТОВ "Святобор 2018" .

Звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 20.05.2022 по 28.06.2022 в розмірі 25748,39 грн, здійснення та відшкодування витрат за період з 20.05.2022 по 07.09.2022 в розмірі 150,00 грн, за підсумками ліквідаційної процедури ТОВ "Святобор 2018" затверджено ухвалою суду від 13.09.2022, яка набрала законної сили.

Грошова винагорода та витрати арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури у розмірі 25898,39 грн є невиплаченими.

Встановивши факт невиконання кредитором у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з такого кредитора відповідних грошових сум шляхом винесення додаткової ухвали та видачі судового наказу.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16 та від 04.10.2018 у справі №916/1503/17.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 30, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання арбітражного керуючого Бугаєнка А.А (вх.№ 3882 від 28.03.2023) задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління ДПС у Полтавській області (36014, м.Полтава, вул.Європейська, 4 код ЄДРПОУ 44057192) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 в АТ КБ "Приватбанк", м.Київ) грошову винагороду та витрати за виконання ним повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" в розмірі 25898,39 грн.

Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи - з моменту її підписання суддею (суддями)) та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст. ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 01.05.2023

Суддя Іванко Л.А.