СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року м. Харків Справа № 917/1765/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,
від апелянта - не з`явився;
від боржника - не з`явився;
від арбітражного керуючого - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, м.Полтава (вх. №923 П/2) на додаткову ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.04.2023р. у справі №917/1765/21 (суддя Іванко Л.А., постановлену в м.Полтава, дата складення повного тексту - 01.05.2023р.) постановлену за результатами розгляду клопотання арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. про стягнення грошової винагороди та витрат у справі №917/1765/21
за заявою Головного управління ДПС у Полтавській області, м. Полтава,
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018", м.Полтава,
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
15.11.2021р. Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до господарського суду Полтавської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018".
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.12.2021р. відкрито провадження у справі №917/1765/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018"; визнано кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області у розмірі 769663,00грн основного боргу; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бугаєнка А.А.
З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, 09.12.2021р. місцевим господарським судом було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" .
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.02.2022р. визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до боржника по пені та штрафним санкціям в розмірі 727804,17грн.; 27662,00грн. витрат зі сплати судового збору; 54000,00грн. - витрат на авансування винагороди арбітражного керуючого.
Постановою господарського суду Полтавської області від 19.05.2022р. припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Святобор 2018" та припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Бугаєнка А.А.; боржника - ТОВ "Святобор 2018" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ТОВ "Святобор 2018" арбітражного керуючого Бугаєнка А.А.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.09.2022р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.01.2023р.) залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023р. у справі №917/1765/21 затверджено звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Бугаєнка Андрія Анатолійовича про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 20.05.2022 по 28.06.2022 в розмірі 25748,39грн., здійснення та відшкодування витрат за період з 20.05.2022 по 07.09.2022 в розмірі 150,00грн., за підсумками ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018"; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Святобор 2018"; ліквідовано ТОВ "Святобор 2018"; сплачено арбітражному керуючому Бугаєнку Андрію Анатолійовичу основну грошову винагороду за виконання ним повноважень розпорядника майна ТОВ "Святобор 2018" в розмірі 532,26,00грн. за рахунок коштів, внесених на депозитний рахунок Господарського суду Полтавської області у відповідності до платіжного доручення №2782 від 03.11.2021; стягнуто з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Бугаєнка Андрія Анатолійовича грошову винагороду та витрати за виконання ним повноважень розпорядника майна ТОВ "Святобор 2018" в розмірі 50743,49грн.
28.03.2023 від арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. надійшло клопотання (вх.№3882) про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на його користь грошової винагороди та витрат в розмірі 25898,39грн. за підсумками ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018", та видати відповідний наказ.
Додатковою ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.04.2023р. у справі №917/1765/21 задоволено клопотання арбітражного керуючого Бугаєнка А.А (вх.№ 3882 від 28.03.2023р.); стягнуто з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Бугаєнка Андрія Анатолійовича грошову винагороду та витрати за виконання ним повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" в розмірі 25898,39грн.
Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 20.05.2022 по 28.06.2022 в розмірі 25748,39грн., здійснення та відшкодування витрат за період з 20.05.2022 по 07.09.2022 в розмірі 150,00грн., за підсумками ліквідаційної процедури ТОВ "Святобор 2018" затверджено ухвалою суду від 13.09.2022р., яка набрала законної сили, проте, грошова винагорода та витрати арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури у розмірі 25898,39грн. залишаються невиплаченими, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення клопотання арбітражного керуючого Бугаєнка А.А.
Головне управління ДПС у Полтавській області з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.04.2023р. у справі №917/1765/21 в частині стягнення з ГУ ДПС у Полтавській області грошової винагороди в розмірі 25898,39грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні з ГУ ДПС у Полтавської області заборгованості з оплати грошової винагороди в розмірі 25898,39грн. та наказу, виданого на виконання даної ухвали.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом не було враховано тих обставин, що примусове стягнення грошової винагороди на користь арбітражного керуючого у спосіб, не передбачений чинним законодавством, з кредитора, який звернувся до суду за захистом порушеного банкрутом права, завдає останньому не передбачених додаткових матеріальних збитків та фактично таке стягнення призведе до порушення публічного порядку у суспільстві, порушення права власності кредитора на належні йому матеріальні засоби, в тому числі кошти.
Апелянт наголошує, що оплата послуг ліквідатора за період виконання ним своїх повноважень повинна здійснюватись за рахунок коштів, одержаних в результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу його майна (майнових прав), або із фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, якщо такий створено комітетом кредиторів боржника. Крім того, Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено можливість стягнення в примусовому порядку із ініціюючого кредитора або з кредиторів пропорційно визнаних грошових вимог без згоди кредиторів та без утворення відповідного фонду кредиторами на користь розпорядника майна грошової винагороди та видачу відповідного наказу.
Враховуючи відсутність коштів, одержаних від господарської діяльності, відсутність майна підприємства, яке б реалізовувалось в процедурі ліквідації, та фонду для авансування винагороди ліквідатора, на думку апелянта джерела сплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у даній справі про банкрутство ТОВ "Святобор 2018" відсутні.
Окрім викладеного, апелянт також зазначає, що Головне управління ДПС у Полтавській області є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок Державного бюджет України, кошторисом витрат якої не передбачено видатків на фінансування витрат по виплаті грошової винагороди розпоряднику майна, відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання обов`язків ліквідатора.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткову ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.04.2023р. у справі №917/1765/21; встановлено учасникам провадження у справі про банкрутство строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено учасникам провадження у справі про банкрутство строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та призначено справу до розгляду на 15 червня 2023 р. о 13:45годині.
01.06.2023р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду заяву про розгляд справи без участі його представника (вх.№6289).
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2023р. у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Мартюхіної Н.О., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.
12.06.2023р. арбітражним керуючим Бугаєнко А.А. подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№6657), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області, додаткову ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.04.2023р. у справі №917/1765/21 залишити без змін. Також, арбітражний керуючий просить суд судове засідання призначене на 15.06.2023р., провести за наявними матеріалами без його участі.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, учасники провадження у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені завчасно належним чином, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргуи в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційнійих скарзігах доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає встановила наступне.
15.11.2021р. Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до господарського суду Полтавської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" (т.1 а.с.1-7).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.12.2021р. відкрито провадження у справі №917/1765/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018"; визнано кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області у розмірі 769663,00грн основного боргу; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. (т.1 а.с.109-123).
З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, 09.12.2021р. місцевим господарським судом було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" (т.1 а.с.124).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.02.2022р. визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до боржника по пені та штрафним санкціям в розмірі 727804,17грн; 27662,00грн витрат зі сплати судового збору; 54000,00грн - витрат на авансування винагороди арбітражного керуючого (т.1 а.с.135-138).
Постановою господарського суду Полтавської області від 19.05.2022р. припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Святобор 2018" та припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Бугаєнка А.А.; боржника - ТОВ "Святобор 2018" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ТОВ "Святобор 2018" арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. (т.2 а.с.211-217).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.09.2022р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.01.2023р.) залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023р. у справі №917/1765/21 затверджено звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Бугаєнка Андрія Анатолійовича про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 20.05.2022 по 28.06.2022 в розмірі 25748,39грн., здійснення та відшкодування витрат за період з 20.05.2022 по 07.09.2022 в розмірі 150,00грн., за підсумками ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018"; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Святобор 2018"; ліквідовано ТОВ "Святобор 2018"; сплачено арбітражному керуючому Бугаєнку Андрію Анатолійовичу основну грошову винагороду за виконання ним повноважень розпорядника майна ТОВ "Святобор 2018" в розмірі 532,26,00грн. за рахунок коштів, внесених на депозитний рахунок Господарського суду Полтавської області у відповідності до платіжного доручення №2782 від 03.11.2021; стягнуто з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Бугаєнка Андрія Анатолійовича грошову винагороду та витрати за виконання ним повноважень розпорядника майна ТОВ "Святобор 2018" в розмірі 50743,49грн. (т.1 а.с.134-144, а.с.253-267, т.4 а.с.8-9).
28.03.2023р. від арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. надійшло клопотання (вх.№ 3882) про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на його користь грошової винагороди та витрат в розмірі 25898,39 грн за підсумками ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018", та видати відповідний наказ (т.4 а.с.14).
25.04.2023р. господарським судом Полтавської області постановлено додаткову ухвалу у даній справі, якою було задоволено клопотання арбітражного керуючого Бугаєнка А.А (вх.№ 3882 від 28.03.2023р.) та стягнуто з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Бугаєнка Андрія Анатолійовича грошову винагороду та витрати за виконання ним повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" в розмірі 25898,39грн., що і стало підставою для звернення Головного управління ДПС у Полтавській області з відповідною апеляційною скаргою (т.4 а.с.34-39).
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, колегія суддів погоджується з правильністю правових висновків господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав задоволення клопотання арбітражного керуючого Бугаєнко А.А. та стягнення з кредитора грошової винагороди та витрат ліквідатора, з огляду на таке.
Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018р.
У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1 та 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Частиною 4 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Відповідно до частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданні комітету кредиторів.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений комітетом кредиторів, а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Тобто, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо КУзПБ встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Відповідно до частини 5 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Таким чином, однією з передбачених форм дієвої участі кредиторів у справі про банкрутство є реалізація ними правомочностей на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, відтак нестворення такого фонду, за об`єктивної відсутності інших джерел відшкодування витрат арбітражного керуючого, зокрема зі сплати судового збору за заявами про визнання недійсними правочинів боржника, витребування майна з чужого незаконного володіння тощо може вплинути на ефективність здійснення ліквідаційної процедури, що матиме відповідні наслідки і для кредиторів боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.09.2021р. у справі №5002-17/1718/2011.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, арбітражний керуючий Бугаєнко А.А. був призначений ліквідатором ТОВ "Святобор 2018" постановою господарського суду Полтавської області від 19.05.2022р. у даній справі (т.2 а.с.211-217).
За наслідками ліквідаційної процедури ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.09.2022р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.01.2023р.) залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023р. у справі №917/1765/21, окрім іншого:
- затверджено звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Бугаєнка Андрія Анатолійовича про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 20.05.2022 по 28.06.2022 в розмірі 25748,39 грн, здійснення та відшкодування витрат за період з 20.05.2022 по 07.09.2022 в розмірі 150,00грн, за підсумками ліквідаційної процедури товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" (т.1 а.с.134-144, а.с.253-267, т.4 а.с.8-9).
Звертаючись 28.03.2023р. до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням арбітражний керуючий Бугаєнко А.А. просив суд стягнути з Головного управління ДПС у Полтавській області на його користь грошову винагороду та витрати в розмірі 25898,39 грн за підсумками ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018".
З матеріалів справи вбачається, що під час проведення ліквідаційної процедури у справі №917/1765/21 арбітражним керуючим Бугаєнко А.А. вживались всі необхідні для пошуку та виявлення майна банкрута заходи, що підтверджується долученими до матеріалів справи запитами, листами та іншими документами.
В ході вжитих заходів в ліквідаційній процедурі встановлено, що майно, яке може належати підприємству-банкруту відсутнє, розрахункові рахунки закриті, заставні вимоги відсутні, підприємство не знаходиться за податковою адресою, не здійснює господарську діяльність, фінансово-господарські документи відсутні, заборгованість по заробітній платі відсутня.
З урахуванням викладених обставин, а також досліджених заходів ліквідаційної процедури та інформації, яка міститься в ліквідаційному звіті та балансі, судом першої інстанції було встановлено, що в ліквідаційній процедурі боржник не здійснював господарської діяльності та у нього не було виявлено майна для розрахунку з кредитором та здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним обов`язків ліквідатора.
З матеріалів справи також вбачається, що ініціюючим кредитором на депозитний рахунок господарського суду Полтавської області було внесено грошові кошти у розмірі 54000,00грн. відповідно до платіжного доручення №2782 від 03.11.2021р.
Як було зазначено вище, боржник не здійснював господарської діяльності та у боржника відсутні активи, кошти від реалізації яких можливо було б спрямувати на оплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Святобор 2018", про що також зазначено ліквідатором банкрута Бугаєнко А.А. у підсумковому звіті ліквідатора від 06.07.2022р., який погоджено комітетом кредиторів у складі єдиного кредитора ГУ ДПС у Полтавській області.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги Головне управління ДПС у Полтавській області посилається на те, що ініціюючий кредитор у справі №917/1765/21 є бюджетною організацією, кошторисом витрат якої не передбачено видатків на фінансування витрат по виплаті грошової винагороди розпоряднику майна, відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання обов`язків ліквідатора.
Крім того, апелянт вказує, що перелік джерел оплати грошової винагороди арбітражного керуючого є вичерпним та законодавством не передбачено обов`язку кредитора відшкодовувати за власний рахунок грошову винагороду ліквідатору у випадку, якщо у банкрута відсутні активи і кредитори не створили відповідний фонд.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника - юридичної особи або від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, арбітражний керуючий не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредитора банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі..
Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2021р. у справі №5002-17/1718/2011.
Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.
Наведена правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16.
Судова колегія зазначає, що Головне управління ДПС у Полтавській області є єдиним кредитором у даній справі про банкрутство ТОВ "Святобор 2018", а тому оплата грошової винагороди ліквідатора повинна здійснюватися за рахунок такого кредитора, оскільки будь-які інші можливі джерела для оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого взагалі відсутні.
Крім того, відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 30.01.2019р. у справі 910/32824/15, ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
При цьому, згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства визначення джерел оплати послуг розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора не ставиться в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо) та від джерел фінансування того чи іншого кредитора.
Можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.
Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, чого у цій справі не встановлено.
З досліджених матеріалів справи, судовою колегією встановлено відсутність будь-яких скарг чи заперечень кредитора щодо дій/бездіяльності арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень.
Наявні в матеріалах справи протоколи зборів кредиторів від 20.04.2022р., від 28.06.2022р. (т.2 а.с.169-171, т.3 а.с.23-25) також свідчать про те, що Головне управління ДПС у Полтавській області погоджувалось з проведеною арбітражним керуючим Бугаєнком А.А. роботою, звіти розпорядника майна, звіт ліквідатора кредитор схвалено без будь-яких зауважень.
Як вірно зазначено місцевим господарським судом, суми коштів (54000,00грн.), авансованих заявником при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є недостатньою для сплати винагороди арбітражного керуючого за увесь період виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора ТОВ "Святобор 2018" .
Звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 20.05.2022 по 28.06.2022 в розмірі 25748,39грн., здійснення та відшкодування витрат за період з 20.05.2022 по 07.09.2022 в розмірі 150,00грн., за підсумками ліквідаційної процедури ТОВ "Святобор 2018" затверджено ухвалою суду від 13.09.2022р., яка набрала законної сили.
Проте, грошова винагорода та витрати арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури у розмірі 25898,39грн. залишаються невиплаченими.
Судова колегія враховує, що відмову від оплати витрат розпорядника майна за відсутності майна у боржника або ж інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
Разом з цим, діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) згідно пункту 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України віднесено до незалежної професійної діяльності.
Платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності, є самозайнятою особою.
Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".
Статтею 178 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи.
З наведеного випливає, що надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Кодексом України з процедур банкрутства не визначено підстав для безоплатного здійснення функцій розпорядника майна.
Конституцією України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ч.ч.1, 4, 7 ст. 43 Основного закону).
Відповідно до правової позиції викладеної у постановах Верховного Суду від 01.08.2018р. у справі № 912/1783/16, від 04.10.2018р. у справі №916/1503/17, встановивши факт невиконання кредитором у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з такого кредитора відповідних грошових сум шляхом винесення додаткової ухвали та видачі судового наказу.
Враховуючи наведене, та встановлені у справі обставини (зокрема, затвердження ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.09.2022р. за підсумками ліквідаційної процедури ТОВ "Святобор 2018" звіту ліквідатора - арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 20.05.2022 по 28.06.2022 в розмірі 25748,39грн., здійснення та відшкодування витрат за період з 20.05.2022 по 07.09.2022 в розмірі 150,00грн.), колегія суддів вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення клопотання арбітражного керуючого Бугаєнко А.А. та стягнення з Головного управління ДПС у Полтавській області грошової винагороди та витрат за виконання ним повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" в розмірі 25898,39грн.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За наведених обставин, враховуючи межі перегляду рішення місцевого господарського суду, визначені частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв`язку з чим апеляційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області не підлягає задоволенню, додаткову ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.04.2023р. у справі №917/1765/21 слід залишити без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянтів.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суду,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Додаткову ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.04.2023р. у справі №917/1765/21 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 19.06.2023
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя В.В. Лакіза
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2023 |
Оприлюднено | 20.06.2023 |
Номер документу | 111608985 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Плахов Олексій Вікторович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Мартюхіна Наталя Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні