Ухвала

від 17.07.2023 по справі 917/1765/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/1765/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Жукова С.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області

на додаткову ухвалу Господарського суду Полтавської області

від 25.04.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 15.06.2023

у складі колегії суддів: Плахова О.В., (головуючий), Бородіної Л.І., Лакізи В.В.,

у справі за заявою Головного управління ДПС у Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області, заявник) 28.06.2021, засобами поштового зв`язку, звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 у справі № 917/1765/21 Господарського суду Полтавської області.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/1765/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.07.2023.

Як вбачається з матеріалів скарги, заявник не погоджується з постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2023, якою додаткову ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 про задоволення клопотання арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. та стягнення з ГУ ДПС у Полтавській області грошової винагороди та витрат за виконання ним повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" в розмірі 25 898, 39 грн. - залишено без змін.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов до висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області з наступних підстав.

З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Так, згідно Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII набрав чинності 21.04.2019, цей Кодекс введено в дію з 21.10.2019.

З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, в редакції на момент прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови та винесення судом касаційної інстанції цієї ухвали передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Наведений в частині 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Так, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 у справі № 917/1765/21, зокрема, затверджено звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 20.05.2022 по 28.06.2022 в розмірі 25 748, 39 грн., здійснення та відшкодування витрат за період з 20.05.2022 по 07.09.2022 в розмірі 150,00 грн. за підсумками ліквідаційної процедури ТОВ "Святобор 2018"; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Святобор 2018"; стягнуто з ГУ ДПС у Полтавській області на користь арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. грошову винагороду та витрати за виконання ним повноважень розпорядника майна ТОВ "Святобор 2018" в розмірі 50 743, 49 грн.; ліквідовано ТОВ "Святобор 2018"; провадження у справі закрито.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі № 917/1765/21 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 залишено без змін.

Арбітражний керуючий Бугаєнко А.А. звернувся до Господарського суду Полтавської області із клопотанням про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на його користь грошової винагороди та витрат розпорядника майна в розмірі 25 898, 39 грн. за підсумками ліквідаційної процедури ТОВ "Святобор 2018" та видати відповідний наказ.

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2023, якою додаткову ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 про задоволення клопотання арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. та стягнення з ГУ ДПС у Полтавській області грошової винагороди та витрат за виконання ним повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Святобор 2018" в розмірі 25 898, 39 грн. - залишено без змін.

Відповідно до положень частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи наведене, додаткова ухвала Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 є судовим рішенням пов`язаним із первісним судовим актом та є його невід`ємною частиною.

З огляду на відсутність можливості оскарження в касаційному порядку первісного судового рішення, а саме ухвали Господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 відповідно до приписів ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства в частині затвердження звіту ліквідатора - арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 20.05.2022 по 28.06.2022 в розмірі 25 748, 39 грн., здійснення та відшкодування витрат за період з 20.05.2022 по 07.09.2022 в розмірі 150,00 грн. за підсумками ліквідаційної процедури ТОВ "Святобор 2018" та стягнення з ГУ ДПС у Полтавській області на користь арбітражного керуючого Бугаєнка А.А. грошову винагороду та витрати за виконання ним повноважень розпорядника майна ТОВ "Святобор 2018" в розмірі 50 743, 49 грн., постанова Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 прийнята за результатами перегляду додаткової ухвали Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 не підлягає касаційному перегляду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У зв`язку з чим, касаційна скарга не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийняті слід відмовити з підстав передбачених пунктом 1 частиною 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткову ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 у справі № 917/1765/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

С.В. Жуков