Постанова

від 27.04.2023 по справі 910/14870/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2023 р. Справа№ 910/14870/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 27.04.2023

розглядаючи апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023

у справі № 910/14870/22 (суддя Літвінова М.Є.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імперія-Буд» про забезпечення позову

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імперія-Буд»

до 1) Фонду державного майна України

2) Державної казначейської служби України

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарттендер»

про визнання недійсним результату електронного аукціону

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імперія-Буд» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі - відповідач-1), Державної казначейської служби України (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу «Дніпропетровськавтотранссервіс» № SPE001-UA-20221123-93262, що відбувся 15.12.2022 року оформлені протоколом, сформованим 15.12.2022 р;

- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ «ІМПЕРІЯ-БУД» грошові кошти у сумі 1068 600,00 грн.

Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імперія-Буд просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони ТОВ «Смарттендер» перераховувати на казначейський рахунок Фонду державного майна України сплачений гарантійний внесок переможця електронного аукціону № SPE001-UA-20221123-93262 від 15.12.2022 р. з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», адреса місцезнаходження активу: Україна, м. Дніпро, 49044, Дніпропетровська область, Василя Жуковського вулиця, 23.

- заборони Фонду державного майна України та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на укладання та підписання за результатами електронного аукціону № SPE001-UA-20221123-93262 від 15.12.2022 р. договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», адреса місцезнаходження активу: Україна, м. Дніпро, 49044, Дніпропетровська область, Василя Жуковського вулиця, 23.

- заборони Фонду державного майна України складати та завантажувати в електронну торгову систему акт про відмову ТОВ «КОМПАНІЯ «ІМПЕРІЯ-БУД» (42400932, місцезнаходження: Україна, 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, БУЛЬВАР КАТЕРИНОСЛАВСЬКИЙ, будинок 2) як переможця електронного аукціону № SPE001-UA-20221123-93262 від підписання договору купівлі-продажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 30.12.2022 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імперія-Буд» про вжиття заходів забезпечення позову.

10.01.2023 від позивача до суду першої інстанції надійшла заява про забезпечення позову, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імперія-Буд» просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; ідентифікаційний код 00032945) складати та завантажувати в електронну торгову систему акт про відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ІМПЕРІЯ-БУД» (49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, БУЛЬВАР КАТЕРИНОСЛАВСЬКИЙ, будинок 2; ідентифікаційний код 42400932) як переможця електронного аукціону № SPE001-UA-20221123-93262 від підписання договору купівлі-продажу;

- заборони Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; ідентифікаційний код 00032945) та будь-яким органам приватизації затверджувати та опубліковувати через особистий кабінет протокол про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20221123-93262 з визначенням переможцем електронного аукціону № SPE001-UA-20221123-93262 учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 16.01.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імперія-Буд» про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; ідентифікаційний код 00032945) складати та завантажувати в електронну торгову систему акт про відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ІМПЕРІЯ-БУД» (49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, БУЛЬВАР КАТЕРИНОСЛАВСЬКИЙ, будинок 2; ідентифікаційний код 42400932) як переможця електронного аукціону № SPE001-UA-20221123-93262 від підписання договору купівлі-продажу;

- заборони Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; ідентифікаційний код 00032945) та будь-яким органам приватизації затверджувати та опубліковувати через особистий кабінет протокол про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20221123-93262 з визначенням переможцем електронного аукціону № SPE001-UA-20221123-93262 учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 13.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Фонду державного майна України про скасування заходів забезпечення, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 16.01.2023, Фонд державного майна України 30.01.2023 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 910/14870/22 повністю та постановити нове рішення, яким у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імперія-Буд» про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, така ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Оскаржувана ухвала суду прийнята на припущеннях позивача та не підтверджена доказами.

За доводами скаржника, вчинені судом першої інстанції заходи забезпечення позову жодним чином не захищають права та інтереси позивача у справі, а лише спрямовані на блокування продажу об`єкта приватизації, та перешкоджають Фонду здійсненню визначених законодавством повноважень у сфері приватизації.

В оскаржуваній ухвалі суду фактично відображено лише доводи заявника без їх оцінки судом. Тобто, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення чи неможливість захисту прав за відсутності заходів забезпечення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/14870/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14870/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 91014870/22.

01.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/14870/22.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.03.2023 у справі № 910/14870/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А. апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 910/14870/22 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного суду від 31.03.2023 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, справу призначено до розгляду на 25.04.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці з 10.04.2023 по 05.05.2023, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.04.2023 у справі № 910/14870/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 справу № 910/9002/22 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.

25.04.2023 по праві оголошено перерву на 27.04.2023.

Відзив на апеляційну скаргу сторони не подали.

У судове засідання 27.04.2023 з`явилися представники ТОВ «Компанія «Імперія-Буд» та Фонду державного майна України.

Представники Державної казначейської служби України та ТОВ «Смарттендер» у судове засідання не з`явилися про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи третя особа повідомлялася шляхом направлення ухвали засобами електронного зв`язку, а відповідач-2 через систему «Електронний суд».

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки, представники сторін, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась.

Судом апеляційної інстанції врахована правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 20.01.2023 у справі №465/6147/18 де суд касаційної інстанції зазначив, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Представник Фонду державного майна України у судовому засіданні надав суду свої пояснення по справі в яких підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 скасувати, у заяві про забезпечення позову відмовити.

Представник ТОВ «Компанія «Імперія-Буд» також надав суду свої пояснення по справі в яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача, вважає скаргу необґрунтованою та безпідставною, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи протоколом про результати електронного аукціону сформованого 15 12.2022, ТОВ «Компанія «Імперія-Буд» було визнано переможцем аукціону № SPE001-UA-20221123-93262 від 15.12.2022 з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», адреса місцезнаходження активу: Україна, м. Дніпро, 49044, Дніпропетровська область, Василя Жуковського вулиця, 23.

Згідно Додатку 2 до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 03.02.2022 № 157) до переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році, включено позицію: 30324911 «Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс».

Зазначений аукціон відбувся на підставі наказу Фонду державного майна України від 18.11.2022 № 1424, яким були затверджені умови продажу об`єкту приватизації та інформаційне повідомлення про цей об`єкт.

За умовами продажу об`єкта приватизації визначено, що погашення протягом шести місяців від дати переходу права власності на об`єкт приватизації боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс» у розмірі, що складеться на день переходу права власності на об`єкт приватизації (у разі наявності такої заборгованості).

На виконання умов вказаного аукціону позивач сплатив на рахунок оператора електронного майданчика - ТОВ «Смарттендер» гарантійний внесок у сумі 1068600,00 грн.

До складу єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс» входить об`єкт нерухомого майна - Адміністративна будівля (сім поверхів з цоколем) літ. А-9. А-1, адреса розташування якої м. Дніпро, вул. Шевченка, 32 (Свідоцтво про право власності від 04.05.2012 САЕ №314840000 вичерпна інформація про яку надана у описі об`єкта продажу (з фото), та яка є єдиним об`єктом нерухомості ЄМК.

Як зазначає позивач, після підписання протоколу про результати електронного аукціону, 22.12.2022 переможцю аукціону стало відомо про те, що Фондом державного майна України всупереч Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації не було надано достовірну інформацію про вищевказаний об`єкт продажу, а саме про його аварійний стан, який за доводами позивача не підлягає відновленню. Отже ТОВ «Компанія «Імперія-Буд», як переможець аукціону, не отримала того, на що розраховувала придбавши об`єкт вартістю 109 206 000,00 грн.

Звертаючись до суду з позовом, про визнання недійсним результату електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», що відбувся 15.12.2022 і оформлений протоколом про результати електронного аукціону, позивач вважає, що Фондом державного майна України було приховано достовірну інформації про об`єкт продажу.

Крім того, позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом: заборони Фонду державного майна України складати та завантажувати в електронну торгову систему акт про відмову ТОВ «Компанія «Імперія-Буд» як переможця електронного аукціону № SPE001-UA-20221123-93262 від підписання договору купівлі-продажу та заборони Фонду державного майна України та будь-яким органам приватизації затверджувати та опубліковувати через особистий кабінет протокол про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20221123-93262 з визначенням переможцем електронного аукціону № SPE001-UA-20221123-93262 учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією.

В обгрунтування вказаної заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач послався на те, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову переможець аукціону - ТОВ «Компанія «Імперія-Буд», втрачає можливість на відновлення свого порушеного права у судовому порядку, ще на стадії судового розгляду і до винесення рішення по суті він понесе негативні наслідки, пов`язані з вимушеним невиконанням ним обов`язків, встановлених Законом, що спричинить втрату грошових коштів у розмірі гарантійного внеску, які в силу п.111 Порядку та положень Закону «Про приватизацію державного і комунального майна» мають бути йому повернуті за наслідками визнання недійсними результатів аукціону.

Разом з тим, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 2, 4 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Частинами 5-7, 11 ст. 137 ГПК України передбачені випадки, в яких не допускається забезпечення позову.

Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, з метою забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, своєю чергою, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов`язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 тощо.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову місцевий господарський суд не зазначив мотивів, з яких суд дійшов висновків щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Зазначені заходи жодним чином не захищають права та інтереси позивача у справі, а лише спрямовані на блокування продажу об`єкта приватизації, та перешкоджають Фонду державного майна України на здійснення визначених законодавством повноважень у сфері приватизації.

В ухвалі суду фактично відображено лише доводи заявника без їх оцінки судом. Тобто, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення чи неможливість захисту прав за відсутності заходів забезпечення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Колегія суддів критично відноситься до доводів позивача про те, що Фондом державного майна України не було надано достовірну інформацію про об`єкт продажу, а саме про його аварійний стан, який за доводами позивача не підлягає відновленню.

У відповідності до п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» інформаційний пакет - відомості про державне або комунальне підприємство, єдиний майновий комплекс якого є об`єктом приватизації, або господарське товариство, акції або частки якого є об`єктом приватизації, зокрема про його фінансовий стан, та інші відомості, у тому числі інформація з обмеженим доступом (крім таємної та службової інформації), визначені Фондом державного майна України або органом приватизації територіальної громади.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, у відповідності до пункту 21 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 № 432, (надалі - Порядок) інформація, яка підлягає внесенню до електронної торгової системи під час опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, включає зокрема:

- назву, дату і номер рішення Фонду державного майна про затвердження переліку об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, або про включення нового об`єкта (об`єктів) до переліку, прийнятого відповідно до частини третьої статті 11 Закону;

- назву, дату і номер рішення представницького органу місцевого самоврядування щодо включення нового об`єкта до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, прийнятого відповідно до частини четвертої статті 11 Закону;

- щодо об`єктів нерухомого майна - адресу, площу об`єкта і повне найменування балансоутримувача об`єкта нерухомого майна, інформацію про балансову вартість або її відсутність, а також інформацію про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна та дата реєстрації) або стан здійснення такої реєстрації;

- щодо єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів - найменування підприємства і інформацію про приватизацію підприємства (структурного підрозділу) як єдиного майнового комплексу, балансову вартість (вартість активів) або її відсутність, а також інформацію про державну реєстрацію права власності на єдиний майновий комплекс підприємства (реєстраційний номер об`єкта та дата реєстрації) або стан здійснення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 24 Поряду, інформаційне повідомлення, що публікується органом приватизації, містить такі відомості:

1) інформацію про об`єкт приватизації:

щодо об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва:

- дані про будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт приватизації (місцезнаходження, кадастровий номер (за наявності), площу, цільове призначення земельної ділянки, інформацію про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або користування, про наявність обтяжень на земельну ділянку), функціональне використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними;

- інформацію про договори оренди об`єкта або його частини із зазначенням за кожним договором найменування орендаря, орендованої площі, розміру місячної орендної плати, строку дії договору оренди;

- інформацію про балансоутримувача (найменування, його місцезнаходження і контактні дані);

- рівень будівельної готовності (щодо об`єктів незавершеного будівництва);

- план будівлі (за наявності) (у разі прийняття рішення органом приватизації);

- фотографічне зображення об`єкта (у разі прийняття рішення органом приватизації).

Відповідно до пункту 27 Порядку орган приватизації через свій особистий кабінет вводить інформацію про лот в електронну торгову систему, опубліковує інформаційне повідомлення в електронній торговій системі, а також вчиняє інші дії, необхідні для проведення та завершення електронного аукціону, встановлені цим Порядком.

Відповідно до пункту 35 Порядку, орган приватизації надає:

відповіді на запитання щодо лота, надіслані потенційними покупцями, протягом п`яти робочих днів з дня отримання таких запитань. До дня, що передує дню проведення електронного аукціону, відповіді надаються через особистий кабінет в електронній торговій системі, після - в інший спосіб, встановлений законодавством;

доступ потенційним покупцям до документів, що стосуються лота, у спосіб, визначений законодавством, не пізніше ніж за один робочий день до дня проведення електронного аукціону або в день звернення, якщо така особа/учасник звернулися в останній день строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні/закритих цінових пропозицій.

Відповіді на запитання щодо лота та доступ до документів, що стосуються лота, надаються протягом робочого часу (понеділок - четвер з 9 до 18 години, п`ятниця - з 9 години до 16 години 45 хвилин).

Отже, необґрунтованими є доводи позивача про те, що Фондом державного майна України не було надано достовірну інформацію про об`єкт продажу. Позивач мав можливість ознайомитися з документами, що стосується лота продажу. У разі наявності запитань щодо лота, позивач мав можливість поставити такі запитання органу приватизації та отримати на них відповідь. Крім того, позивач мав можливість самостійно оглянути цілісний майновий комплекс, який виставлявся на продаж, щоб бути впевненим у якому стані перебуває приміщення, враховуючи при цьому вартість об`єкта нерухомості 109 206 000,00 грн, яка є значною.

Посилання позивача на звіт за результатами обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій громадської будівлі, що розташована за адресою: м, Дніпро, вул. Шевченка, №32, висновок експерта №683-21 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження по заяві від 20.05.2021 року та на звіт ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» за результатами інструментального обстеження будівлі громадського призначення за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, №32 є передчасним, оскільки оцінка таким доказам повинна надаватися лише при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» до основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема: реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; управління об`єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства: управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

Крім того, згідно з п. 2 ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд у сфері приватизації державного майна: бере участь у підготовці спільних проектів щодо фінансування міжнародними організаціями структурних перетворень в економіці держави, приватизації та післяприватизаційної підтримки підприємств; формуванні інвестиційної політики; сприяє залученню недержавних інвестицій в об`єкти державного сектора економіки, зокрема шляхом реалізації інвестиційних проектів на засадах спільної чи інвестиційної діяльності; здійснює продаж державного майна в процесі його приватизації; приймає рішення про приватизацію; утворює аукціонні комісії; бере та передає функції управління майном державних підприємств; укладає; угоди щодо проведення підготовки об`єктів до приватизації та їх продажу; публікує в офіційних друкованих виданнях Фонду державного майна України інформацію про приватизацію.

Зазначені вище завдання що покладені на Фонд державного майна України додатково підтверджують, що задоволенням заяви про забезпечення не проаналізовано повноваження Фонду та не враховано інтереси держави в цілому.

При цьому, щодо істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову то Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» не передбачено жодних обмежень оскарження процедури приватизації, на якому б етані остання не проводилась.

На переконання колегії суддів, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів, щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Таких обставин не наведено і судом першої інстанції при прийнятті ухвали про забезпечення позову.

Однак, задовольняючи заяву про забезпечення позову місцевим господарським судом не враховано, що позивачем не наведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до прийняття у справі судового рішення, викладені аргументи не підтверджені жодними доказами. Матеріали справи такі докази не містять. Заявником не обгрунтовано про існування обставин, які б унеможливили захист прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, або обставин, що ускладнювали б відновлення таких прав та інтересів при виконанні судового рішення у межах заявлених позовних вимог у разі задоволення позову.

На переконання колегії суддів, забезпечення позову, шляхом заборони Фонду державного майна України, складати та завантажувати в електронну торгову систему акт про відмову ТОВ «Компанія «Імперія-Буд» як переможця електронного аукціону № SPE001-UA-20221123-93262 від підписання договору купівлі-продажу та заборони Фонду державного майна України та будь-яким органам приватизації затверджувати та опубліковувати через особистий кабінет протокол про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20221123-93262 з визначенням переможцем електронного аукціону № SPE001-UA-20221123-93262 учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією спрямовані на блокування продажу об`єкта приватизації, та перешкоджають Фонду державного майна України здійсненню визначених законодавством повноважень у сфері приватизації.

Зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 137 ГПК України. Зміст оскаржуваної ухвали суду свідчить, що суд першої інстанцій, задовольняючи заяву, не навів жодних обгрунтованих мотивів, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в господарській справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.

Як зазначалось вище, оскаржувана ухвала не містить висновків суду про те, що невжиття запропонованих заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. З ухвали суду не вбачається, що суд надав оцінку співмірності запропонованих заходів на предмет негативних для відповідача наслідків їх застосування. Суд першої інстанції, залишив поза увагою збалансованість інтересів сторін, зокрема, інтереси відповідача по справі - Фонду державного майна України, фактично оспорюваною ухвалою заблокував роботу Фонду державного майна України з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс».

Визначені повноваження Фонду державного майна України Законом України «Про Фонд державного майна України», Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» та Порядком проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу не можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо своїх обов`язків, позаяк така заборона є крайньою мірою судового примусу і може застосовуватись у виняткових випадках. Інакше таке обмеження може призвести до істотних негативних наслідків, а саме - порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави.

За таких обставин вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову не відповідають приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та за даних фактичних обставин справи є неспіврозмірними із заявленими вимогами, оскільки спричиняють невиправдане обмеження у реалізації Фондом державного майна України своїх прав та обов`язків за відсутності реальних передумов для висновку про ймовірність утруднення ефективного захисту прав позивача. Прийняті на припущеннях та не підтверджені відповідними доказами.

Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву ТОВ «Компанія «Імперія-Буд» дійшов до невірного висновку, в результаті чого винесено незаконну та необгрунтовану ухвалу щодо забезпечення позову. Оскаржувана ухвала суду про забезпечення позову підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 227 ГПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на те, що судом першої інстанції прийнято ухвалу за відсутності належної оцінки наведених позивачем доводів стосовно наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову, з порушенням норм права, що регулюють спірні відносини та здійснені передчасні висновки про наявність підстав для забезпечення позову, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «Імперія-Буд» про забезпечення позову у справі №910/14870/22.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 910/14870/22 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі № 910/14870/22 про забезпечення позову - скасувати.

3. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імперія-Буд» про забезпечення позову у справі №910/14870/22.

4. Матеріали справи №910/14870/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 28.04.2023.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала