Постанова

від 04.10.2007 по справі 5/178-06-4521

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/178-06-4521

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

04 жовтня 2007 р.                                                                                   № 5/178-06-4521  

                         Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддіКозир Т.П.,

суддівСамусенко С.С., Плюшка І.А.,  

розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Енергоринок"

нарішення господарського суду Одеської області від 14.03.2007 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду                      від 08.05.2007 року

у справі        № 5/178-06-4521

за позовомдержавного підприємства "Енергоринок"

доВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

простягнення  96 560 067,02 грн.,

за участю представників сторін від:

позивача –Алмаз В.В. (дов. від 09.02.2007р.), Васильєв Д.В. (дов. від 12.02.2007р.);

відповідача –Паскаль Т.В. (дов. від 24.04.2007р.), Шандрук О.Т. (дов. від 12.12.2006р.),

                                            встановив:

          Державне підприємство "Енергоринок" (далі по тексту - позивач) 18.05.2006 року звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства   „Енергопостачальна   компанія   "Одесаобленерго"   (далі   по   тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за поставлену електроенергію у період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року у розмірі 66 733 705,88 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 6 322 330,56 грн., індексу інфляції у сумі 18 980 385,07 грн. та 3 % річних у сумі 4 523 645,51 грн., а всього 96 585 685,02 грн.

Згідно уточнених та доповнених вимог, позивачем зменшено суму основного боргу до 26 276,957,63 грн., у зв'язку з погашенням відповідачем частини боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором № 427/1 від 14.10.1998 року щодо повної та своєчасної оплати отриманої від позивача електроенергії, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість з урахуванням пені, індексу інфляції та 3 % річних.

      В процесі розгляду справи, Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" звернулося до господарського суду Одеської області з клопотанням щодо надання розстрочки виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог ДП "Енергоринок", на 540 місяців, посилаючись на те, що виконання рішення суду у даній справі не зможе бути виконано негайно, у зв'язку з тяжким фінансовим станом відповідача, його дебіторську заборгованість та стратегічне значення, як енергопостачальної організації на території Одеської області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2007 року, яке підписано 21.03.2007 року у справі №5/178-06-4521 (суддя Могил С.К.) позов Державного підприємства "Енергоринок" задоволено частково, згідно якого стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" на користь позивача 26 276 957,63 грн. суму основного боргу за отриману електроенергію у період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року, 6 936 144,46 грн. - індексу інфляції, 1 653 109,70 грн. - 3 % річних, 500 000 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті позову відмовлено. Крім того, розстрочено виконання судового рішення строком на 48 місяців зі стягненням з відповідача на користь позивача щомісячно по 736 796,07 грн., починаючи з квітня 2007 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2007р. (головуючий суддя - Колоколов С.І., Разюк Г.П., Петров М.С.) апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  "ЕК "Одесаобленерго" задоволено частково, а рішення господарського суду Одеської області від 14.03.2007р. у справі №5/178-06-4521 змінено, виключено з пункту 2 резолютивної частини позовні вимоги про стягнення пені, а в пункті 4 резолютивної частини збільшено термін розстрочення виконання рішення до 480 місяців, тобто зі стягненням по 72 637 грн. 94 коп. щомісячно, починаючи з квітня 2007р., решту рішення залишено без змін. Крім того, стягнуто з Державного підприємства "Енергоринок" на користь Відкритого акціонерного товариства  "ЕК "Одесаобленерго" 701 грн. 25 коп. –державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Державне підприємство "Енергоринок" не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2007р. та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2007р. подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2007р., скасувати рішення господарського суду Одеської області від 14.03.2007р. у справі №5/178-06-4521 в частині надання розстрочки виконання рішення терміном на 48 місяців.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами  першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального та процесуального права.

       Розглянувши доводи касаційної скарги та заслухавши представників сторін, перевіривши оскаржувані судові рішення на предмет дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті останніх, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, з огляду на наступне.

       Відповідно до ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.        Встановлення фактичних обставин справи, перевірка та оцінка доказів, надання переваги одним доказам над іншими є виключною прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.  

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.10.1998 року між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є Державне підприємство „Енергоринок" та Державною акціонерною енергопостачальною компанією „Одесаобленерго", правонаступником якої є Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" був укладений договір купівлі-продажу електроенергії за №427/01 від 14.10.1998 року, за умовами якого позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу, а останній своєчасно та в повному обсязі оплачувати її вартість.

В період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року відповідач придбав у позивача електроенергію в обсязі, визначеному в актах купівлі-продажу, які погоджені, підписані та скріплені печатками сторін, що свідчить про те, що позивач свої зобов'язання за укладеним договором виконав належним чином, своєчасно та в повному обсязі.

Пунктом 4.2 вказаного вище договору передбачено, що платежі за електроенергію здійснюються кожного робочого дня відповідно до Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії України за графіком, затвердженим Радою енергоринку за схемою "день поставки + 14".

Відповідно до пункту 4.6 договору, за несвоєчасне проведення розрахунків, сторонами передбачена сплата пені в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день розрахунку.

Відповідно до статті 161 Цивільного кодексу УРСР (ст.526 ЦК України), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а за відсутністю таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Положення цієї статті застосовуються до боржника, у разі порушення ним грошового зобов'язання, в незалежності від наявності вини в його діях.

Матеріали справи свідчать про наявність заборгованості відповідача по сплаті отриманої електроенергії за період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року в сумі 66 733 705,88 грн., але в процесі розгляду справи, частина заборгованості відповідачем була погашена та залишок несплаченого боргу за електроенергію в період з 01.04.2003  року по 01.03.2004          року становить 26 276,957,63 грн., що підтверджується копіями протоколів погодження   розрахунків, договорами про переведення боргу, про відступлення права   вимоги, договорами про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 року №705, відповідними копіями платіжних доручень, актами звірки та розрахунком заборгованості.

Відповідно до статті 214 Цивільного кодексу УРСР, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Таким чином, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання по сплаті отриманої електроенергії в період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року, з ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" підлягає стягненню борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду про зменшення позовних вимог ДП "Енергоринок" в частині стягнення інфляційних з 18 980 385,07 грн. до 6 936 144,46 грн. та 3 % річних з 4 523 645 грн. 51 коп. до 1 653 109 грн. 70 коп., з огляду на таке.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2000 року №934 "Про затвердження порядку проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, природний газ, житлово-комунальні послуги та послуги водопостачання і водовідведення", Закону України "Про внесення змін до статті 214 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), який діяв до 01.01.2004 року", Закону України "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилися станом на 01.12.2006 року", Постанови Верховної Ради України "Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України", на частину суми заборгованості позивача перед відповідачем в розмірі 24 387 000 грн. в період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року інфляційні та річні не можуть бути нараховані, оскільки цей борг є боргом населення.

Одеський апеляційний господарський суд правомірно скасував рішення господарського суду Одеської області в частині стягнення пені, оскільки відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Така норма підлягає застосуванню до правовідносин між сторонами на підставі пункту 5 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, оскільки вона пом'якшує відповідальність за порушення господарського зобов'язання, а тому   нарахування   пені   відповідачеві   повинно   припинитися   з 15.09.2004 року,  оскільки,  згідно умов договору №427/01 від 14.10.1998 року, кінцевий строк оплати купованої електроенергії за розрахунковий місяць до  15 числа наступного місяця, із чого випливає, що строк виконання зобов'язань по оплаті електроенергії придбаної у квітні 2003 року починає спливати з 15.05.2003 року, а відповідно і інші місяці позовного періоду.

Згідно з частиною 1 статті 223 Господарського кодексу України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), на підставі чого строк позовної давності щодо вимог ДП "Енергоринок" в частині стягнення пені за період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року сплинув 15.09.2005 року, а позов до суду з такими вимогами поданий лише 18.05.2006 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Крім того, відповідно до частини 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, у зв'язку з пропуском позивачем строку скороченої позовної давності, судова колегія дійшла обґрунтованого висновку про відмову ДП "Енергоринок" в задоволенні вимог в частині стягнення пені.

Судом апеляційної інстанції, правильно визначено заборгованість відповідача перед позивачем, що підлягає стягненню та становить 34 866 211,79 грн., що складається з: 26 276 957,63 грн. суми боргу за отриману електроенергію в період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року, 6 936 144,46 грн. інфляційних збитків та 1 653 109,70 грн.  річних.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо зміни рішення місцевого суду в частині надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.03.2007 року у справі №5/178-06-4521, яким  збільшено термін розстрочення виконання рішення до 480 місяців.          

Статтею 17 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що роздрібна ціна на електричну енергію для постачання споживачам формується згідно з умовами і правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом. Ці тарифи підлягають регулюванню і затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики України на підставі розрахунку тільки поточних витрат підприємства на свою діяльність.

       Крім того, фінансування погашення боргів за рахунок зменшення витрат на передачу та постачання електроенергії НКРЕ розглядає як суттєве порушення умов ведення ліцензійної діяльності і може застосувати штрафні санкції. Також, незалежно від рівня сплати коштів споживачами за спожиту електроенергію, енергокомпанія повинна здійснювати стовідсоткові розрахунки за куповану в ОРЕ електроенергію поточного розрахункового періоду, при цьому формування оптової ринкової ціни, за якою ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" проводить покупку електроенергії, може змінюватися за місяць на 10 % в бік зростання ціни, а енергокомпанія не має права на протязі місяця змінювати тарифи згідно з якими споживачі сплачують спожиту електроенергію.

Колегією суддів апеляційної інстанції правомірно не прийнятий розрахунок позивача про отримання відповідачем за 10 місяців 2006 року 282 015 427,97 грн., наданий у суді першої інстанції у якості обґрунтування фінансової спроможності ВАТ "Одесаобленерго" виконати рішення господарського суду без надання розстрочки, оскільки ДП "Енергоринок" посилається на алгоритм перерахування коштів на поточні рахунки відповідача, що діяв у 2006 році, тоді як рішення про стягнення з відповідача боргу прийняте у 2007 році, а тому, оцінюючи фінансове становище відповідача слід керуватися постановою НКРЕ України від 15.02.2007 року №164, якою затверджено структуру тарифу на постачання та передачу електричної енергії для ВАТ "Одесаобленерго" на 2007 рік.

       Також обґрунтовано не прийняті до уваги судовою колегією апеляційної інстанції доводи ДП "Енергоринок" про те, що високий рівень оплат за електроенергію до оптового ринку електричної енергії з боку відповідача свідчить про можливість виконання ним рішення суду в повному обсязі без надання розстрочки, та з тих підстав, що як вбачається з постанови НКРЕ України від 15.02.2007 року №164, тариф на електричну енергію для відповідача не включає затрат на погашення заборгованостей минулих періодів, а тому усі отримані останнім кошти, згідно з вимогами Умов та правил здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, повинні бути витраченими на забезпечення ліцензійної діяльності ВАТ "Одесаобленерго".

Згідно з частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

 Відповідно до пункту 5 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002 року №04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" - питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови або ухвали апеляційної чи касаційної інстанції за наявності обставин, передбачених частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, вирішує сама апеляційна чи касаційна інстанція, якщо ці обставини стали їй відомі до винесення ухвали або постанови за результатами перегляду рішення господарського суду першої інстанції. У цих випадках припис про відстрочку або розстрочку, зміну способу та порядку виконання ухвали або постанови має міститись у резолютивній частині зазначеної ухвали або постанови.

          Аналіз прогнозованого надходження та витрачення грошових коштів ВАТ "ЕК "Одесаобленерго", здійснений на підставі структури тарифів, встановлених постановою НКРЕ України від 15.02.2007 року №164, свідчить про відсутність у відповідача  коштів  та  наявність  обставин,  які  значно  ускладнюють   виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.03.2007 року у справі №5/178-06-4521 лише за 48 місяців, із чого випливає, що місцевим господарським судом не надано належної уваги  фінансовому стану ВАТ "ЕК"Одесаобленерго" та невірно відхилено положення постанови НКРЕ України від 15.02.2007 року №164, а тому термін розстрочення виконання рішення обґрунтовано збільшено до 480 місяців, що також підтверджується практикою Вищого господарського суду України (постанова від 12.07.2006р. у справі №27-31/146-03-2842, яка залишена без змін ухвалою Верховного Суду України від 14.09.2006р.).

Переглянувши оскаржувані судові рішення в касаційному порядку, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку щодо повноти встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, необхідних для правильного застосування норм матеріального права згідно встановленого процесуального порядку та про відсутність порушень норм матеріального і процесуального права при прийнятті постанови Одеським апеляційним господарським судом від 08.05.2007р. у справі №5/178-06-4521.

Дослідження та перевірка інших доводів та посилань скаржника викладених в касаційній скарзі, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки останнє призведе до порушення меж касаційного перегляду судових рішень визначених в ст.1117 ГПК України.

Відповідно до викладеного вище, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишити без задоволення.

2.          Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2007р. зі справи №5/178-06-4521 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                                   Т. Козир                                                  

Судді                                                                                                   С. Самусенко

                                                                                                                  І. Плюшко