5/178-06-4521
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" травня 2007 р. Справа № 5/178-06-4521
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
при секретарі судового засідання: Бухтіяровій О.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Алмаз В.В. (довіреність № 02/10-71Д від 25.12.2006 року);
Бойко М.О. (довіреність № 01/10-107Д від 09.02.2007 року)
від відповідача: Богаченков В.Ю. (довіреність № 184 від 24.04.2007 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”
на рішення господарського суду Одеської області від „14” березня 2007 року
по справі № 5/178-06-4521
за позовом Державного підприємства „Енергоринок”, м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”, м. Одеса
про стягнення 96 560 067,02 грн.
В С Т А Н О В И В :
18.05.2006 року Державне підприємство „Енергоринок” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою та послідуючими уточненнями і доповненнями до неї до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (далі по тексту –відповідач) про стягнення заборгованості за поставлену електроенергію у період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року у розмірі 66 733 705,88 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 6 322 330,56 грн., індексу інфляції у сумі 18 980 385,07 грн. та 3 % річних у сумі 4 523 645,51 грн., а всього 96 585 685,02 грн.
Згідно уточнених та доповнених вимог, позивачем зменшено суму основного боргу до 26 276,957,63 грн., у зв'язку з погашенням відповідачем частини боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором № 427/1 від 14.10.1998 року щодо повної та своєчасної оплати отриманої від позивача електроенергії, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість з урахуванням пені, індексу інфляції та 3 % річних.
В процесі розгляду справи, Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” звернулося до господарського суду Одеської області з клопотанням щодо надання розстрочки виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог ДП „Енергоринок”, на 540 місяців, посилаючись на те, що виконання рішення суду по даній справі не зможе бути виконано негайно у зв'язку з тяжким фінансовим станом відповідача, його дебіторську заборгованість та стратегічне значення як енергопостачальної організації на території Одеської області.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2007 року, яке підписано 21.03.2007 року по справі № 5/178-06-4521 (суддя Могил С.К.) позов Державного підприємства „Енергоринок” задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” на користь позивача 26 276 957,63 грн. –суму основного боргу за отриману електроенергію у період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року, 6 936 144,46 грн. –індексу інфляції, 1 653 109,70 грн. –3 % річних, 500 000 грн. –пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті позову відмовлено. Розстрочено виконання судового рішення строком на 48 місяців зі стягненням з відповідача на користь позивача щомісячно по 736 796,07 грн., починаючи з квітня 2007 року.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, послідуючим доповненням та поясненнями до неї, в якій просить це рішення змінити: позов ДП „Енергоринок задовольнити” частково, відмовити у стягненні пені, річних та інфляційних нарахувань повністю; надати ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” розстрочку у виконанні рішення суду на 540 місяців; стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за апеляційне оскарження рішення у розмірі 12 750 грн. В обґрунтування своїх вимог та заперечень, скаржник посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення і невірне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України.
На думку скаржника, ДП „Енергоринок” втратив право на стягнення пені повністю у зв'язку з пропуском встановленого скороченого строку позовної давності. Розрахунок позивача щодо стягнення інфляційних та річних є невірним, а місцевим господарським судом не досліджено та не встановлено правову природу стягуваних сум інфляційних нарахувань та річних, їх вид господарсько-правової відповідальності та норму законодавства, якою передбачено порядок визначення розміру цих санкцій та їх стягнення. Крім того, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” вважає неправомірним рішення суду в частині надання відстрочки лише на чотири роки та вважає, що рішення суду повинно бути розстрочено на 45 років, у зв'язку з тим, що товариством одночасно погашається заборгованість минулих років, йде розвиток, ремонт та реконструкція мереж та іншого обладнання, впровадження ефективної системи обліку постачаємої електроенергії, сплата податків та обов'язкових зборів, виплата заробітної плати персоналу.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.1998 року між Державним підприємством „Національна енергетична компанія „Укренерго”, правонаступником якого є Державне підприємство „Енергоринок” та Державною акціонерною енергопостачальною компанією „Одесаобленерго”, правонаступником якої є Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” був укладений договір купівлі-продажу електроенергії за № 427/01, за умовами якого позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу, а останній своєчасно та в повному обсязі оплачувати її вартість.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.2000 року № 755 „Про утворення Державного підприємства „Енергоринок”, воно є правонаступником Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” щодо активів та боргових зобов'язань, пов'язаних з провадженням ліцензованої діяльності з купівлі та продажу електричної енергії, а тому ДП „Енергоринок” є правонаступником ДП „НЕК „Укренерго” у повному обсязі за договором № 427/01 від 14.10.1998 року, оскільки предметом цього договору є купівля-продаж електричної енергії.
Відповідно до Указу Президента України від 04.04.1995 року № 282/95 „Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України” та пункту 3.4 Статуту Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”, останнє є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії „Одесаобленерго” у повному обсязі за договором № 427/01 від 14.10.1998 року.
У період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року відповідач придбав у позивача електроенергію в обсязі, визначеному в актах купівлі-продажу, які погоджені, підписані та скріплені печатками сторін, що свідчить про те, що позивач свої зобов'язання за укладеним договором виконав належним чином, своєчасно та в повному обсязі.
Пунктом 4.2 укладеного договору передбачено, що платежі за куповану електроенергію здійснюються кожного робочого дня відповідно до Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії України за графіком, затвердженим Радою енергоринку за схемою „день поставки + 14”.
Відповідно до пункту 4.6 Договору, за несвоєчасне проведення розрахунків, сторонами передбачена сплата пені в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день розрахунку.
Судова колегія частково погоджується з позовними вимогами ДП „Енергоринок” та вважає, що апеляційна скарга ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 161 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а за відсутністю таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься у статті 526 Цивільного кодексу України (2003 року, що набрав чинності 01.01.2004 року), чинного на момент вирішення даної справи місцевим судом.
Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Положення цієї статті застосовуються до боржника, у разі порушення ним грошового зобов'язання, в незалежності від наявності вини в його діях, про що зазначив Верховний Суд України в Постанові від 22.02.2005 року при розгляді аналогічної справи № 25/21-04-275.
Наявні в матеріалах справи та надані позивачем докази свідчать про наявність заборгованості відповідача по оплаті отриманої електроенергії за період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року в сумі 66 733 705,88 грн. Але в процесі розгляду справи, частина заборгованості відповідачем була погашена та залишок несплаченого боргу за куповану електроенергію у період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року становить 26 276,957,63 грн., що підтверджується копіями протоколів погодження розрахунків, договорами про переведення боргу, про відступлення права вимоги, договорами про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 року № 705, відповідними копіями платіжних доручень, актами звірки та розрахунком заборгованості.
Відповідно до статті 214 Цивільного кодексу УРСР, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Аналогічна норма встановлена статтею 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, в зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманої електроенергії в період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року, на вимогу позивача, з ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” підлягає стягненню борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.
Між тим, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про зменшення позовних вимог ДП „Енергоринок” в частині стягнення інфляційних з 18 980 385,07 грн. до 6 936 144,46 грн. та 3 % річних з 4 523 645,51 грн. до 1 653 109,70 грн., з огляду на таке.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2000 року № 934 „Про затвердження порядку проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, природний газ, житлово-комунальні послуги та послуги водопостачання і водовідведення”, Закону України „Про внесення змін до статті 214 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), який діяв до 01.01.2004 року”, Закону України „Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилися станом на 01.12.2006 року”, Постанови Верховної Ради України „Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України”, на частину суми заборгованості позивача перед відповідачем в розмірі 24 387 000 грн. в період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року інфляційні та річні не можуть бути нараховані, оскільки цей борг є боргом населення.
Судова колегія не погоджується з позовними вимогами ДП „Енергоринок” в частині стягнення пені та вважає неправомірними та безпідставними висновки місцевого господарського суду про їх часткове задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2004 року, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Така норма підлягає застосуванню до правовідносин між сторонами на підставі пункту 5 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, оскільки вона пом'якшує відповідальність за порушення господарського зобов'язання, а тому нарахування пені відповідачеві повинно припинитися з 15.09.2004 року, оскільки, згідно умов договору № 427/01від 14.10.1998 року, кінцевий строк оплати купованої електроенергії за розрахунковий місяць до 15 числа наступного місяця, із чого випливає, що строк виконання зобов'язань по оплаті електроенергії купованої у квітні 2003 року починає спливати з 15.05.2003 року, а відповідно і інші місяці позовного періоду.
Згідно з частиною 1 статті 223 Господарського кодексу України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України.
Пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), на підставі чого строк позовної давності щодо вимог ДП „Енергоринок” в частині стягнення пені за період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року сплинув 15.09.2005 року, а позов до суду з такими вимогами поданий лише 18.05.2006 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Крім того, відповідно до частини 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи 29.09.2006 року, тобто до винесення місцевим господарським судом оскаржуваного рішення, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просило застосувати до вимог про стягнення пені скорочену позовну давність і відмовити у їх задоволенні.
Таким чином, в зв'язку з пропуском позивачем строку скороченої позовної давності та клопотанням відповідача про застосування такого строку, судова колегія дійшла до висновку про відмову ДП „Енергоринок” в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, що підлягає стягненню становить 34 866 211,79, що складається з: 26 276 957,63 грн. –суми боргу за отриману електроенергію в період з 01.04.2003 року по 01.03.2004 року, 6 936 144,46 грн. –інфляційних збитків та 1 653 109,70 грн. –річних.
Крім того, судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.03.2007 року по справі 5/178-06-4521 лише на 48 місяців та вважає, що таке рішення суду підлягає зміні, а термін розстрочення виконання рішення збільшенню до 480 місяців, виходячи з наступного.
Статтею 17 Закону України „Про електроенергетику” передбачено, що роздрібна ціна на електричну енергію для постачання споживачам формується згідно з умовами і правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом. Ці тарифи підлягають регулюванню і затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики України на підставі розрахунку тільки поточних витрат підприємства на свою діяльність. Згідно постанови НКРЕ України від 15.02.2007 року № 164, в 2007 році така сума становить 383 990 тис. грн., що складається з витрат на: виробничні послуги (0,4 % від загальних витрат –1 450 грн.); сировину та матеріали (2,4 % від загальних витрат –9 335 грн.); придбання лічильників (2,3 % від загальних витрат –9 000 грн.); паливо (3,1 % від загальних витрат –11 742 грн.); ремонти (8,1 % від загальних витрат –31 294 грн.); електроенергію для господарчих потреб (0,8 % від загальних витрат –3 090 грн.); інвестиційну програму (31,1 % від загальних витрат –119 384 грн.); податки на обов'язкові збори (6,7 % від загальних витрат – 25 908 грн.); оплату праці (28,5 % від загальних витрат –109 489 грн.); відрахування на соціальні заходи (10,5 % від загальних витрат –40 467 грн.); інвентаризацію землі (1,7 % від загальних витрат –6 700 грн.); інші (4,4 % від загальних витрат –16 131 грн.).
Крім того, фінансування погашення боргів за рахунок зменшення витрат на передачу та постачання електроенергії НКРЕ розглядає як суттєве порушення умов ведення ліцензійної діяльності і може застосувати штрафні санкції. Також, незалежно від рівня сплати коштів споживачами за спожиту електроенергію, енергокомпанія повинна здійснювати стовідсоткові розрахунки за куповану в ОРЕ електроенергію поточного розрахункового періоду, при цьому формування оптової ринкової ціни, за якою ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” проводить покупку електроенергії, не є прозорим, та може змінюватися за місяць на 10 % в бік зростання ціни, а енергокомпанія не має права на протязі місяця змінювати тарифи згідно з якими споживачі сплачують спожиту електроенергію.
Колегією суддів не приймається розрахунок позивача про отримання відповідачем за 10 місяців 2006 року 282 015 427,97 грн., наданий у суді першої інстанції у якості обґрунтування фінансової спроможності ВАТ „Одесаобленерго” виконати рішення господарського суду без надання розстрочки, оскільки ДП „Енергоринок” посилається на алгоритм перерахування коштів на поточні рахунки відповідача, що діяв у 2006 році, тоді як рішення про стягнення з відповідача боргу прийняте у 2007 році, а тому, оцінюючи фінансове становище відповідача слід керуватися постановою НКРЕ України від 15.02.2007 року № 164, якою затверджено структуру тарифу на постачання та передачу електричної енергії для ВАТ „Одесаобленерго” на 2007 рік.
Також не приймаються судовою колегія доводи ДП „Енергоринок” про те, що високий рівень оплат за електроенергію до Оптового ринку електричної енергії з боку відповідача свідчить про можливість виконання ним рішення суду в повному обсязі без надання розстрочки, й з тих підстав, що як вбачається з постанови НКРЕ України від 15.02.2007 року № 164, тариф на електричну енергію для відповідача не включає затрат на погашення заборгованостей минулих періодів, а тому усі отримані останнім кошти згідно з вимогами Умов та правил здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом повинні бути витраченими на забезпечення ліцензійної діяльності ВАТ „Одесаобленерго”.
Згідно з частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до пункту 5 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002 року № 04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” –питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови або ухвали апеляційної чи касаційної інстанції за наявності обставин, передбачених частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, вирішує сама апеляційна чи касаційна інстанція, якщо ці обставини стали їй відомі до винесення ухвали або постанови за результатами перегляду рішення господарського суду першої інстанції. У цих випадках припис про відстрочку або розстрочку, зміну способу та порядку виконання ухвали або постанови має міститись у резолютивній частині зазначеної ухвали або постанови.
Аналіз прогнозованого надходження та витрачення грошових коштів ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, здійснений на підставі структури тарифів, встановлених постановою НКРЕ України від 15.02.2007 року № 164, свідчить про відсутність у відповідача коштів та наявність обставин, які значно ускладнюють виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.03.2007 року по справі 5/178-06-4521 лише за 48 місяців, із чого випливає, що місцевим господарським судом не приділено належної уваги до фінансового стану ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та невірно відхилено положення постанови НКРЕ України від 15.02.2007 року № 164, а тому термін розстрочення виконання рішення підлягає збільшенню до 480 місяців.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 14.03.2007 року по справі № 5/178-06-4521 зміні.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.
Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Одеської області від 14.03.2007 року по справі № 5/178-06-4521 змінити, виключивши з пункту 2 резолютивної частини позовні вимоги про стягнення пені, а в пункті 4 резолютивної частини збільшити термін розстрочення виконання рішення до 480 місяців, тобто зі стягненням по 72 637,94 грн. щомісячно, починаючи з квітня 2007 року.
Решту рішення залишити без змін.
3.Стягнути з Державного підприємства „Енергоринок” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну,27, п/р № 2604308241486 в Київському міському відділенні Промінвестбанку м. Києва, МФО 322250, код ЄДРПОУ 21515381) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65029, м. Одеса, вул. Садова,3, р/р 26008236684 в ВАТ „МТБ” м. Іллічівська, МФО 328168, код ЄДРПОУ 00131713) 701,25 грн. –державного мита за розгляд апеляційної скарги.
4.Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Одеської області.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 630082 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Колоколов С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні