Вирок

від 04.05.2023 по справі 368/180/20

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/180/20

номер провадження 1-кп/368/34/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2023 рокум.КагарликКиївської області

Кагарлицький районнийсуд Київської області в складі:

Головуючий суддя: ОСОБА_1

При секретарі: ОСОБА_2

ОСОБА_3

-розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області в м. Кагарлик кримінальне провадження за ч. 1 ст. 185 КК України, внесеного 31.01.2020 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020110190000044 відносно обвинуваченого:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кагарлик Київської області, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, в силу положень ст. 89 КК України, - раніше не судимого, -

-якому в рамках даного кримінального провадження 12.02.2020року органом досудового розслідування повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), -

-відносно якого в рамках даного кримінального провадження запобіжний захід не обрано, -

- за участі сторін кримінального провадження:

- сторона обвинувачення:

Прокурор - ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

- сторона захисту:

Обвинувачений - ОСОБА_4

Захисник обвинуваченого- адвокат ОСОБА_9

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення:

- 31.01.2020 приблизно о 02 годині 40 хвилин обвинувачений ОСОБА_4 у власних потребах знаходився на неогородженій та неохоронюваній території Кагарлицької центральної районної лікарні, - поблизу терапевтичного відділення, що розташоване за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Паркова, 10, де шляхом візуального огляду біля входу в терапевтичне відділення виявив сміттєву урну.

В цей час у обвинуваченого ОСОБА_4 виник раптовий, прямий, визначений умисел на вчинення крадіжки чужого майна, - сміттєвої урни.

Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_4 діючи умисно, з метою збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв сміттєву урну, яка знаходилася неподалік входу до терапевтичного відділення, та полишив територію Кагарлицької центральної районної лікарні.

Відповідно, - з викраденим майном обвинувачений ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій юридичній особі, - Кагарлицькому комунальному підприємству «Міськрембудсервіс» матеріальної шкоди на суму 552,80 (п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 80 копійок.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений:

- Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, - як умисні, протиправні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка).

Обгрунтування судом наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

В даномувипадку об`єктомкримінального правопорушенняє,- саме право власності на майно юридичної особи, - в даному випадку право власності потерпілої юридичної особи «Міськрембудсервіс» на речі матеріального світу.

Предметом кримінальногоправопорушення є саме майно потерпілої юридичної особи, - річ матеріального світу, - майно потерпілої юридичної особи Кагарлицького комунального підприємства «Міськрембудсервіс», - сміттєва урна.

Об`єктивна сторонаскладу кримінальногоправопорушення, - дії обвинуваченого ОСОБА_4 , спрямовані на умисне, протиправне заволодіння майном потерпілої юридичної особи, які виразилися в незаконному фізичному переміщенні викраденої речі, яке було спрямоване на викрадення майна потерпілої юридичної особи.

Суб`єктом даногокримінального правопорушенняє обвинувачений ОСОБА_4 , так як суб`єктом простої крадіжки (ч. 1 ст. 185 КК Укаїни) є фізична, осудна особа, яка на момент вчинення кримінального правопорушення досягла віку 14 років.

Суб`єктивна сторонаскладу даногокримінального правопорушення, - прямий, (направлений на викрадення майна), визначений, (щодо кількості та виду майна), умисел обвинуваченого ОСОБА_4 на умисне, протиправне заволодіння майном потерпілої особи.

Крадіжка майнає закінченою з моменту, коли обвинувачений ОСОБА_4 повністю здійснив умисел на заволодіння майном потерпілої особи, - Кагарлицького комунального підприємства «Міськрембудсервіс», та мав реальну можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, - а тому суд вважає, що даний злочин був закінченим з того моменту, як обвинувачений ОСОБА_4 з викраденим майном (сміттєвою урною) полишив територію Кагарлицької центральної районної лікарні, на якій скоїв кримінальне правопорушення.

Окрім того, з огляду на фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні, в діях обвинуваченого ОСОБА_4 відсутня така кваліфікуюча ознака таємного викрадення чужого майна (крадіжки) як проникнення, а тому дії обвинуваченого ОСОБА_4 , дійсно, слід кваліфікувати саме за ч. 1 ст. 185 КК України, а не за ч. 3 ст. 185 КК України (за ознакою кваліфікуючої ознаки проникнення).

Свою правову позицію суд в даному випадку обгрунтовує тим, що, як встановлено в судовому засіданні, - сміттєва урна була розташована на території Кагарлицької центральної районної лікарні, яка не огороджена та не охороняється фізичною охороною чи іншими охоронними засобами, а тому на таку територію будь яка пересічна особа має вільний, ніким не обмежений доступ, фактично, - територія лікарні є громадським місцем, а тому на ній і знаходилося майно потерпілої юридичної особи, - Кагарлицького комунального підприємства «Міськрембудсервіс».

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів:

- так, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 185 КК України обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю, беззаперечно, та в судовому засіданні показав наступне:

- Положення ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України йому судом роз`яснено та зрозумілі, проте, він бажає дати показання по суті справи.

Зазначив, що обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, - відповідають дійсності, і ним не оспорюються.

Додатково (на запитання суду та прокурора) зазначив наступне:

- вночі 31.01.2020, орієнтовно 2 3 години, він йшов до хати та по дорозі зайшов на територію лікарні, де під одним із приміщень виявив металеву урну.

В нього раптово виник умисел на крадіжку цієї урни, тому він підійшов до неї, взяв в руки та поніс до свого помешкання.

Територія лікарні не огороджена, там немає охорони, тому захід на територію вільний. Також в той час на території лікарні не було нікого.

Щиро розкаюється у вчиненому злочині, обіцяє більше такого не вчиняти, просить не призначати йому міру покарання, яка буде пов`язана з позбавленням чи обмеженням волі, так як усвідомив всю протиправність своєї поведінки, та зробив з цього висновки, йому соромно за вчинене, а тому ще раз просить суд суворо його не карати.

Суд, оцінюючи покази обвинуваченого ОСОБА_4 , які були надані ним в добровільному порядку під час судового слідства, з яких видно, що він повністю визнає себе винним в інкримінованих йому діях, - суд переконаний, що визнання вини обвинуваченим та відповідні його покази, що викривають його у вчиненні кримінального правопорушення, - не є результатом якихось погроз з боку потерпілої сторони, чи третіх осіб, або погроз чи обіцянок працівників правоохоронних органів (слідчих, прокурорів), приходить до висновку, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 є логічними, послідовними, та, зглядаючись на обставини справи, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, - достовірними та обґрунтованими, а тому вони є однією із підстав (поруч із іншими доказами, які були досліджені судом в судовому засіданні) для притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 185 КК України.

Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 185 КК України, органами досудового слідства зібрано і інші докази на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, однак, за клопотанням прокурора, - проти чого обвинувачений та його захисник не заперечували, - суд визнав на недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, зокрема, суд визнав за недоцільне:

- допит представника потерпілого;

- допит свідків, які зазначені в додатку до обвинувального акту;

- обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідженням письмових доказів, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що стосуються речових доказів, обґрунтовуючи своє рішення наступним:

-щодо недопитупредставника потерпілоїюридичної особи,то судзазначає,що на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява потерпілої юридичної особи, - Кагарлицького комунального підприємства «Міськрембудсервіс», в якій представник потерпілої юридичної особи просить суд слухати дане кримінальне провадження без участі представника потерпілої юридичної особи, претензій до обвинуваченого не має, щодо призначення виду та міри покарання, - покладається на розсуд суду;

-щодо недопитусвідків,зазначених вдодатку дообвинувального акта,-то судзазначає,що в судовому засіданні прокурор відмовився від допиту таких свідків, так як вважав, що, з огляду на визнання вини обвинуваченим, - на його думку, - дослідження письмових доказів, зібраних органами досудового розслідування, дослідження доказів, що характеризують особу обвинуваченого, та дослідження доказів, що стосується речових доказів, - буде достатнім для доведення вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Також судзазначає,що противстановлення такогооб`єму доказівне заперечуваласторона захисту, - як обвинувачений ОСОБА_4 , так і його захисник, - адвокат ОСОБА_9 .

Окрім того, - суд вважає, що визначення об`єму доказів з сторони обвинувачення, які суд має дослідити в судовому засіданні, - залежить від позиції сторони обвинувачення (прокурора) і це є його процесуальне право відмовитися від дослідження доказів, які він не вважає за доцільне досліджувати;

- щодо недопиту свідків, які зазначені в додатку до обвинувального акту, то суд зазначає, що свідки, які зазначені в обвинувальному акті, - є свідками сторони обвинувачення, а тому прокурор, як сторона обвинувачення, - має повне процесуальне право відмовитися від допиту свідків, яких він вважає за недоцільне допитувати.

Також судзазначає,що стороназахисту (обвинувачений та його захисник), - не наполягала на допиту свідків обвинувачення в судовому засіданні.

Суд зазначає, що доказів із сторони захисту, - в судовому засіданні стороною захисту, - не подавалися.

Отже, винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, в судовому засіданні підтверджена наступними письмовими доказами:

-заявою представникапотерпілої сторонивід 31.01.2020року проскоєне кримінальнеправопорушення, в якій він просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка вночі 31.01.2020 року скоїла крадіжку сміттєвої урни;

-протоколом оглядумісця подіївід 12.02.2022та фототаблицеюдо нього, з якого вбачається, що місцем огляду є територія Кагарлицької центральної районної лікарні Київської області, яка розміщена за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Паркова, 10.

Оглядалося місце вчинення кримінального правопорушення, - територія на вході терапевтичного відділення Кагарлицької центральної районної лікарні Київської області;

-заявою ОСОБА_10 (ріднийбрат обвинуваченого ОСОБА_4 )від 31.01.2020року, з якої вбачається, що заявник добровільно видає працівникам поліції сміттєвий бак синього кольору, який за адресою: АДРЕСА_2 приніс його брат, - ОСОБА_4 ;

-протоколом оглядумісця подіївід 31.01.2020року, з якого вбачається, що викрадена сміттєва урна, яка належить потерпілій юридичній особі, - була виявлена працівниками поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 ;

-висновком експертасудово товарознавчої експертизи№ 396від 12.02.2020року, з якого вбачається, що ринкова вартість сміттєвої урни, бувшої у використанні, яка придбана у 2018 році, станом на 31.01.2020 року з урахуванням зносу складає 552 грн. 80 коп., відповідно, - з даного доказу вбачається вартість викраденого майна;

- висновком судово психіатричного експерта № 5 від 09.11.2022 року, в якому зазначено, що:

1. ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності.

2. ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

3. У ОСОБА_4 під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання не виявлено.

4. ОСОБА_4 в даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

5. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує.

6. ОСОБА_4 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю та потребує лікування від алкогольної залежності на загальних підставах. Протипоказань для такого лікування у нього не виявлено.

7. Відхилень у психічному розвитку, які не є проявами психічного захворювання , у ОСОБА_4 не виявлено.

8. ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту та у будь-якому іншому вираженому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував.

З даного доказу вбачається, що ОСОБА_4 під час скоєння злочину не перебував в станах, які б виключали його кримінальну відповідальність, а тому кримінальна відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження здійснюється на загальних підставах.

Матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 :

- згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , який видано 4 листопада 1997 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, - обвинувачений ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Кагарлик Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно, - обвинувачений ОСОБА_4 на час скоєння кримінального правопорушення досягнув віку кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, так як кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 185 КК України настає з моменту досягнення осудною особою віку 14 ти років, відповідно, обвинувачений є суб`єктом вчинення кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 185 КК України;

- згідно довідки вимоги про судимість № 31 06022020/32012, станом на 17.02.2022 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кагарлик Київської області є наступні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності:

- був засуджений 28.05.1993 року за вчинення злочину, який передбачено ч. 2 ст. 141 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 5 (п`ять) років та додаткового покарання у виді конфіскації всього майна.

Звільнений з місць позбавлення волі 25.10.1997 року по відбуттю строку покарання.

З даного доказу вбачається, що обвинувачений в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 станом на час вчинення нового злочину, - а саме, - станом на 31.01.2020 року в силу положень ст. 89 КК України вважався таким, що раніше не судимий;

-згідно довідки вимогипро судимість№ 29 28042023/32012, станом на 30.04.2023 року відомості, які вказані у попередній довідці вимозі про судимості, - не змінилися.

- згідно довідки № 70, яка видана 06.02.2020 року КНП КРР «Кагарлицька центральна районна лікарня», - ОСОБА_4 , 1969 року народження, зареєстрований по АДРЕСА_2 , - за психіатричною допомогою не звертався, в психіатричному кабінеті КНП КМР «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» не спостергіався;

- згідно довідки № 71, яка видана 06.02.2020 року КНП КРР «Кагарлицька центральна районна лікарня», - ОСОБА_4 , 1969 року народження, зареєстрований по АДРЕСА_2 , - лікувався від алкогольної залежності в КНП КОР «ОПНМО» в смт. Глеваха, - 2008, 2009, - 2010, - 2011, 2012, - 2013, 2014, 2015 роках з діагнозом, - психічні та поведінкові розлади психіки внаслідок вживання алкоголю.

- згідно довідки характеристики № 218/02 - 41, яка видана 06 лютого 2020 року Кагарлицькою міською радою Київської області, - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кагарлик Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , - по місцю проживання характеризується посередньо;

- що ж до досудової доповіді органу пробації у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , то, відповідно, - така доповідь не враховується судом при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 при призначення виду та міри покарання, з огляду на наступне:

- згідноч.2ст.314 1КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно, - з огляду на положення ч. 2 ст. 314 1 КПК України, - досудова доповідь складається, перш за все, - у відношенні особи, яка обвинувачується у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину.

В рамкахданого кримінальногопровадження ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення,яке передбаченоч.1ст.185КК України, яке згідно кваліфікації по тяжкості, яка визначена положеннями ст. 12 КК України, - відноситься до проступку (що судом буде обгрунтовано нижче), а томувраховувати досудовудоповідь увідношенні обвинуваченого ОСОБА_4 для її подальшого дослідження та врахування під час призначення виду та розміру покарання, - немає процесуальної необхідності.

Матеріали кримінального провадження стосовно речових доказів:

- в матеріалах кримінального провадження міститься постанова про визнання та приєднання до провадження речових доказів від 31.01.2020 року, згідно резолютивної частини якої:

1. Визнати в якості речових доказів сміттєву урну синього кольору.

2. Речові докази передати на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів Кагарлицького ВП.

В матеріалахкримінального провадженняміститься розпискавід 13.02.2020року представникапотерпілої юридичноїособи, - Кагарлицького комунального підприємства «Міськрембудсервіс», юридична адреса: 09200, Київська область, м. Кагарлик, вл. Каштанова, 93, МФО 380805, КОД ЗКПО 03330815, - з якоївбачається,що речовийдоказ у виді сміттєвої урни знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої юридичної особи.

- також в матеріалах кримінального провадження міститься карта амбулаторного хворого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була вилучена з КНП КРР Кагарлицька ЦРЛ, юридична адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Паркова, 10, - на підставі ухвали суду від 17 грудня 2020 року про надання довзолу на тимчасовий доступ до речей і документів, що містять охоронювану Законом таємницю.

Зміна обвинувачення, визнання частини обвинувачення необгрунтованою, - судом в рамках даного кримінального провадження не приймалися.

Обставинами, які згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Що ж до позиції сторони захисту, зокрема, - захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , - адвоката ОСОБА_9 , яка полягає в тому, що в діях обвинуваченого ОСОБА_4 є в наявності ще одна обставина, яка пом`якшує відповідальність, - добровільне відшкодування шкоди, що передбачено п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України, - то до такої позиції захисту суд відноситься критично, з огляду на ту обставину, що сміттєву урну, який вкрав обвинувачений ОСОБА_4 , - повернув працівникам поліції не сам обвинувачений, а його рідний брат, - ОСОБА_10 , а тому повернення викраденого майна було не вольовим, добровільним рішенням обвинуваченого ОСОБА_4 , тому в його діях, на думку суду, - відсутня така пом`якшуюча вину обставина, як відшкодування шкоди в добровільному порядку.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжували б покарання обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні не встановлено.

Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання:

- Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності з положеннями ст. 65 КК України, - враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , наслідки вчиненого кримінального правопорушення, наявності відомостей про судимість, позицію державного обвинувача (прокурора), позицію потерпілої сторони.

Так, санкція ч. 1 ст. 185 КК України передбачає наступні покарання:

-штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або, -

-громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або, -

-виправні роботи на строк до двох років, або, -

-арешт на строк до шести місяців, або,-

-обмеження волі на строк до п`яти років.

Згідно ч.1ст.12КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Згідно ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Відповідно,з оглядуна положенняч.ч.1,2,ст.12,ст.ст.23,24КК Україниобвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, - кримінальний проступок.

Отже,враховуючи тіобставини,що: обвинувачений ОСОБА_4 хоч і раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте, - в силу положень ст. 89 КК України, - раніше не судимий, кримінальне правопорушення не пов`язане з насильством, кримінальне правопорушення по тяжкості відноситься до кримінальних проступків, обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому злочині, є в наявності лише обставини, які пом`якшують покарання, при повній відсутності обставин, що обтяжують покарання, матеріальна шкода, заподіяна злочином, - відшкодована в повному обсязі (шляхом повернення викраденої речі), та потерпіла юридична особа в зв`язку з цим не має до обвинуваченого претензій, обвинувачений по місцю проживання характеризується посередньо, то суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливо здійснити в умовах, не пов`язаних із ізоляцією від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі, так як, зважаючи на обставини справи, які були вище досліджені судом (зокрема, враховуючи ту обставину, що обвинувачений раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, в зв`язку з чим відбував реальну міру покарання у виді позбавлення волі), призначення інших видів покарання, які передбачене санкцією статті, а саме, - штрафу, громадських робіт, виправних робіт, арешту, - на думку суду, - в даному випадку будуть занадто м`якими покараннями, та такими, що не відповідають тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, та, особливо, - обставинам, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 .

Відповідно, - суд, (та представник державного обвинувачення - прокурор) вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 все ж таки можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, а саме, - призначивши йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі, проте, - з застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, - що, на думку суду, - відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, - обставинам справи, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 .

Що стосується розміру призначеного покарання, то слід призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, так як суд вважає, що тривалість такого виду покарання, як обмеження волі строком на 2 (два_ роки, - буде необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання засудженого ОСОБА_4 , та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Що ж до позиції суду про застосування у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 при призначенні покарання положення ст. 75 КК України, то суд зазначає наступне:

- Згідно положень ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Що стосується розкаювання обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), то суд зазначає про ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 , зглядаючись на його поведінку як під час проведення досудового розслідування, так і під час судового слухання справи, - переконав суд у своєму щирому розкаюванні, причому, - суд зазначає, що щире каяття, як одна із обставин, яка пом`якшує кримінальну відповідальність, - була врахована судом при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .

Суд вважає, що, - враховуючи поведінку обвинуваченого під час слухання кримінального провадження, яка слугує як доказ того, що обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся, усвідомив в повному обсязі всю протиправність своєї поведінки, що, відповідно, поруч з позицією сторони державного обвинувачення (прокурора), яка просить застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, - дає змогу суду застосувати при призначенні покарання у відношенні засудженого ОСОБА_4 положення ст.ст. 75, 76 КК України.

Що стосуєтьсяположень ст.76КК України,то суд в даному випадку, застосовуючи положення даної статті матеріального права, вважає за необхідне покласти на засудженого обов`язки, які передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

1. періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Відповідно,на підставіст.65КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, з застосуванням положень ст. 75, (іспитовий строк терміном на 1 рік), п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України (заходи процесуально обмежувального характеру), - з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення (проступку), з урахуванням особи обвинуваченого та його характеризуючих обставин, які були досліджені судом, буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, тому суд, враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_4 , хоча і раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте, - в силу положень ст. 89 КК України, - раніше не судимий, кримінальне правопорушення не пов`язане з насильством, кримінальне правопорушення по тяжкості відноситься до кримінальних проступків, обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому злочині, є в наявності лише обставини, які пом`якшують покарання, при повній відсутності обставин, що обтяжують покарання, матеріальна шкода, заподіяна злочином, - відшкодована в повному обсязі (шляхом повернення викраденої речі), та потерпіла юридична особа в зв`язку з цим не має до обвинуваченого претензій, обвинувачений по місцю проживання характеризується посередньо, враховуючи позицію державного обвинувача (прокурора), яка вважала за можливе застосувати до обвинуваченого покарання, не пов`язане з реальним обмеженням волі, - то суд вважає, що до обвинуваченого необхідно застосувати такий вид покарання, як обмеження волі строком на 2 (два) роки, з застосуванням положень ст. 75 КК України, (іспитовий строк терміном на 1 рік), та положень п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України щодо обвинуваченого ОСОБА_4 судом в судовому засіданні не виявлено.

Цивільний позов:

Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлено.

Мотиви ухвалення інших рішень, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:

Рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації:

- Вирішення питання щодо речових доказів і документів врегульовано ст. 100 КПК України, так:

-згідно ч.9 ст.100КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому:

- згідно п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

Враховуючи вищевикладену норму КПК України, що стосується речових доказів, суд приходить до висновку щодо наступного:

-сміттєву урну синього кольору, яка згідно зберігальної розписки від 13.02.2020 року знаходиться на відповідальному зберіганні в потерпілої юридичної особи, - на підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, -залишити потерпілійюридичній особі,-Кагарлицькому комунальномупідприємству «Міськрембудсервіс», юридична адреса: 09200, Київська область, м. Кагарлик, вл. Каштанова, 93, МФО 380805, КОД ЗКПО 03330815.

-карту амбулаторногохворого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - повернути за належністю до КНП КРР Кагарлицька ЦРЛ, юридична адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Паркова, 10, - за минуванням потреби.

Спеціальна конфіскація в рамках даного кримінального провадження, - судом не застосовується.

Рішення щодо роцесуальних витрат:

Питання процесуальних витрат в кримінальному провадженні врегульовано положенням Глави 8 Процесуальні витрати.

Згідно п.3ч.1ст.118ЦПК України процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Згідно ч.1ст.122КПК України витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та кеспертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч.2ст.122КПК України залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України.

Згідно ч.4ст.122КПК України експертам, спаціалістам і перекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов`язком.

Згідно ч.2ст.124КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно ч.1ст.126КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, - в рамках даного кримінального провадження було проведено одну експертизу, - товарознавчу, - висновок № 396 від 12.02.2020 року, при цьому вартість залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи згідно звіту про фактичні затрати на проведення експертизи становить 150 (сто п`ятдесят) грн. 00 коп.

Відповідно, - загальна вартість витрат на залучення експерта в даному кримінальному провадженні становить 150 (сто п`ятдесят) грн. 00 коп., які мають бути стягнені з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь експерта, - ОСОБА_11 , з огляду на наступне:

- так, для проведення судової товарознавчої експертизи (отримання експертного висновку) експерт ОСОБА_11 був залучений на підставі постанови слідчого про призначення судової товарознавчої експертизи від 12.02.2020 року.

В тойже час,-судовий експерт ОСОБА_11 неє експертомспеціалізованих державнихустанов,а здійснюєсвою діяльністьіндивідуально,- на підставі свідоцтва № 1847 від 25 листопада 2016 року, (на проведення товарознавчих експертиз), виданого на підставі рішення Центральної експертно кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, та на підставі свідоцтва № 2025 від 13 грудня 2019 року.

З оглядуна туобставину,що: експерт ОСОБА_11 не є експертом спеціалізованих державних установ, а здійснює свою діяльність індивідуально, надання висновків експертиз в рамках даного кримінального провадження, - не входить в коло службових обов`язків даного експерта, - в даному випадку не застосовується положення ч. 2 ст. 122 КПК України (компенсація за рахунок Державного бюджету України), а застосовується положення ч. 4 ст. 122 КПК України, - відповідно, - судові витрати у виді витрат на залучення експерта повинні бутии стягнені з обвинуваченого на користь експерта.

Враховуючи вищевикладене, суд в частині процесуальних витрат приходить до наступних висновків:

- Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця місто Кагарлик Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 4 листопада 1997 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , на користьексперта ОСОБА_11 , (свідоцтво № 1847 від 25 лиситопада 2016 року, видане на підставі рішення Центральної експертно кваліфікаційної комісії при Міністерстві Юстиції України), адреса: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6 го Грудня, 27, р/р НОМЕР_3 , рахунок в форматі ІВАN: НОМЕР_4 , МФО 323583, код отримувача НОМЕР_5 в Кіровоградському РУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Олександрія, - кошти в сумі 150 (сто п`ятдесят) грн. 00 коп.

Заходи забезпечення кримінального провадження:

Заходи забезпечення кримінального провадження в кримінальному провадженні передбачені ст. 131 КПК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Такий вид забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, - в даному кримінальному провадженні не застосовувався.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , - не застосовувався, правових підстав для обрання у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, - немає.

Враховуючи вищевикладене,керуючись ст.ст. 12, 23, 24, 50, п. 9 ч. 1 ст. 51, 61, 65, 66, 75, 76, ч. 1 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 369, 370, 371, ч.ч. 2, 3 ст. 373, 374 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні ним кримінального правопорушення (проступку), який передбачено ч. 1 ст. 185 КК України, як за вчинення умисних, протиправних дій, які виразились у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до положень ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити відвідбування призначеногосудом покаранняу видіобмеження воліз іспитовимстроком на1(один)рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

В порядку п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Цивільний позов:

- Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся.

Речові докази по справі:

-сміттєву урну синього кольору, яка згідно зберігальної розписки від 13.02.2020 року знаходиться на відповідальному зберіганні в потерпілої юридичної особи, - на підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, -залишити потерпілійюридичній особі,-Кагарлицькому комунальномупідприємству «Міськрембудсервіс», юридична адреса: 09200, Київська область, м. Кагарлик, вул. Каштанова, 93, МФО 380805, КОД ЗКПО 03330815.

-карту амбулаторногохворого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - повернути за належністю до КНП КРР Кагарлицька ЦРЛ, юридична адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Паркова, 10, - за минуванням потреби.

Спеціальна конфіскація в рамках даного кримінального провадження, - судом не застосовується.

Процесуальні витрати:

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця місто Кагарлик Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 4 листопада 1997 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , на користьексперта ОСОБА_11 , (свідоцтво № 1847 від 25 лиситопада 2016 року, видане на підставі рішення Центральної експертно кваліфікаційної комісії при Міністерстві Юстиції України), адреса: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6 го Грудня, 27, р/р НОМЕР_3 , рахунок в форматі ІВАN: НОМЕР_4 , МФО 323583, код отримувача НОМЕР_5 в Кіровоградському РУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Олександрія, - кошти в сумі 150 (сто п`ятдесят) грн. 00 коп.

Заходи забезпечення кримінального провадження:

- Заходи забезпечення кримінального провадження в даному кримінальному провадженні не застосовувалися.

Запобіжний захід.

Запобіжний захід, як вид забезпечення кримінального провадження, (п. 9 ч. 2 ст. 131, ст. 176 КПК України) у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, - не обирати.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження, - в даному кримінальному провадженні не застосовувалися.

Вирок може бути оскаржений до Київського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кагарлицький районний суд.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі ч. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право на підставі ч. 6 ст. 366 КПК України отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_12 Закаблук