Ухвала

від 25.04.2023 по справі 752/9446/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

адвоката ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року -

В С Т А Н О В И Л А

Цією ухвалою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру від 21.10.2022 року відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12018100060005749 від 13.06.2016 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя вказав на те, що вимоги скарги адвоката не можуть бути предметом судового розгляду, оскільки адвокат оскаржує повідомлення про підозру у кримінальному провадженні відомості про початок якого були внесені в ЄРДР до введення в дію змін до законодавства.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд в суді першої інстанції її скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_5 . По суті апеляції, посилаючись на практику касаційного суду та з врахуванням ст.6 Конвенції, вказує на те, що є всі підстави звертатись зі скаргою щодо повідомлення про підозру у кримінальному провадженнях і відомості про які внесені до ЄРДР 13.01.2016 року, оскільки правовідносини вручення такої підозри виникли після набуття законної сили Законом №2147 -VІІІ, саме 21.10.2022 року, тому останній має право оскаржувати таке повідомлення про підозру згідно п.10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

В судове засідання апеляційної інстанції прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути апеляційну скаргу у його відсутність, що не суперечить положенням ст.405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката та підозрюваного, які підтримали вимоги апеляції та просили їх задовольнити, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Національної поліції у місті Києві розслідувалось кримінальне провадження № 12018100060005749, відомості про яке внесено в ЄДРДР 13.01.2016 року, в якому підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, повідомлена 21.10.2022 року ОСОБА_5 .

23 лотого 2023 року адвокат ОСОБА_6 подала до районного суду скаргу про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні. Слідчий суддя районного суду відмовив у відкритті провадження за даною скаргою

З таким висновком слідчого судді погоджується колегія суддів.

Зокрема, згідно із загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплено в ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце (офіційне тлумачення цього конституційного положення наведено в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).

Водночас Конституція України в ст. 58 допускає зворотну дію законів у часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Формою реалізації ч. 1 ст. 58 Конституції України є положення ч. 1 ст. 5 КПК України 2012 року, яка регулює дію норм кримінального процесуального закону в часі та згідно з якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається відповідно до положень цього Кодексу, чинних на момент початку виконання дії або прийняття такого рішення. На відміну від кримінального (матеріального) закону, чинний кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, частина перша ст. 303 КПК України 2012 року, була доповнена пунктом 10, який, за загальним правилом, підлягає застосуванню з дати набрання чинності цим Законом в частині таких змін.

Згідно з п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону № 2147-VІІІ, положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України вводиться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії у часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін відповідно до п. 7 § 1 розділу 4 вказаного Закону, тобто з 16 березня 2018 року.

Таким чином, з підстав, зазначених у п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя уповноважений розглянути скаргу на повідомлення слідчого, прокурора про підозру у справах (кримінальних провадженнях), по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію вищезгаданих змін, а саме з 16 березня 2018 року.

З огляду на те, що відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12018100060005749 внесені до 16 березня 2018 року, а ОСОБА_5 лише 21 жовтня 2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, то положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України щодо оскарження повідомлення про підозру ОСОБА_5 у даному випадку застосовуватися не можуть.

Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано, відмовив у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 на повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України від 21 жовтня 2022 року, яке складене старшим слідчим СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12018100060005749 від 13.06.2016 року.

Окрім того колегія суддів бере до уваги пояснення надані адвокатом та підозрюваного в суді апеляційної інстанції про те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 передано для розгляду по суті до Печерського районного суду міста Києва.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

За наведеного, керуючись ст. ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону № 2147-VІІІ, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на повідомлення слідчого про підозру в порядку ст. 303 КПК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1837/2023

Єдиний унікальний номер 752/9446/21-к

Доповідач: ОСОБА_1