Рішення

від 08.05.2023 по справі 484/172/23

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/172/23

Провадження № 2/484/295/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Маржиної Т.В.

за участю секретаря судового засідання - Мирошниченко Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кравченко Олександр Сергійович, до ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Філатов Іван Леонідович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія», про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Юсупова 09.01.2023 року звернулася до суду з наданим позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.02.2008 року її мати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір оренди землі, який було зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Софіївської сільської ради у Державному реєстрі земель за № 0840802200090 від 02.06.2008 року, відповідно до умов якого вона передала, а орендар прийняв у строкове платне користування на 49 років земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,52 га кадастровий номер 4825486700:08:000:0345 в межах території Софіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Відповідно до п.п. 9 та 11 вказаного Договору орендна плата має сплачуватись орендарем грошовими коштами в сумі 1 100 грн. або сільськогосподарською продукцією за домовленістю сторін до 31 грудня поточного року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 14.10.2022 року, право власності на земельну ділянку перейшло до позивачки ОСОБА_1 , про що 17.10.2022 року вона повідомила ОСОБА_2 і ТОВ «Софія», керівником якого він є. При цьому, з дня укладення договору і до звернення до суду з наданим позовом відповідач орендну плату не сплачував ані попередній власниці земельної ділянки, ані позивачці, а на підставі договору суборенди землі б/н від 15.01.2015 року передав земельну ділянку в суборенду ТОВ «Софія».

Посилаючись на те, що несплата орендної плати є істотним порушенням умов договору оренди і таке порушення є систематичним, просить розірвати укладений між сторонами договір оренди землі.

Ухвалою суду від 12.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14.02.2023 року, надіслано відповідачу і третій особі копію позову з додатками, роз`яснено відповідачу право надати відзив, заперечення проти відповіді на відзив, право подати докази. Роз`яснено позивачу право подати відповідь на відзив. Учасникам процесу роз`яснено порядок доказування в цивільній справі.

Ухвалою від 12.01.2023 року зобов`язано позивачку надати суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків з Первомайської ДПІ Южноукраїнського управління ГУ ДПС у Миколаївській області за 2017-2022 роки.

На виконання ухвали суду 30.01.2023 року представником позивачки надано витребувану інформацію про її доходи.

02.02.2023 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Філатов І.Л. подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що одразу після укладення договору оренди землі орендодавець просила орендаря виплатити їй орендну плату наперед, на що орендар погодився, виплатив наперед орендну плату, про що ОСОБА_3 написала розписку, копію якої він надав суду. За клопотанням представника позивачки представник відповідача також надав суду оригінал розписки. Вважає, що позивачка не довела позовні вимоги, а тому просив відмовити в задоволенні позову.

За клопотанням представника позивачки ухвалою суду від 14.02.2023 року обов`язано Первомайську ДПІ ГУ ДПС у Миколаївській області надати суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_3 .

За таких обставин у підготовчому засіданні була оголошена перерва до 15.03.2023 року.

На виконання ухвали суду надана інформація про джерела/суми доходів та податків ОСОБА_3 за період з 01.01.1998 по 31.12.2017 року, а також повідомлення про те, що її РНОКПП був закритий 25.10.2027 року у зв`язку зі смертю.

15.03.2023 року представником позивачки адвокатом Кравченко О.С. подано відповідь на відзив, у якому він зазначив, що вважає подану відповідачем розписку неналежним доказом, оскільки вона складена від імені ОСОБА_3 , яка не є власником зазначеної в позові земельної ділянки і не укладала спірний договір оренди. Оскільки за твердженням представника відповідача ОСОБА_3 писала таку розписку власноручно особисто, вона не могла невірно написати своє власне прізвище. Невірно вказане прізвище, на думку представника позивачки, свідчить про те, що розписка складена іншою особою, тож вважає наведені у відзиві доводи безпідставними.

Для підготовки заперечень на відповідь на відзив за клопотанням представника відповідача підготовче засідання відкладено на 04.04.2023 року.

21.03.2023 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Філатов І.Л. подав заперечення проти відповіді на відзив, в яких зазначив, що відповідачу невідомо, з яких причин допущено помилку чи описку в написанні прізвища орендодавця у наданій суду розписці про дострокове отримання орендної плати, однак інші данні орендодавця, вказані у розписці, збігаються з її персональними даними, як то ім`я, по батькові, серія та номер паспорту, дата його видачі. У відповідача також зберіглася копія паспорта ОСОБА_3 . Вважає, що з урахуванням принципу «балансу вірогідностей» наявність таких обставин може свідчити про доведеність відповідних обставин.

Від третьої особи ТОВ «Софія» пояснень з викладенням своєї позиції і доказів не надійшло.

Ухвалою суду від 04.04.2023 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 02.05.2023 року.

Представник позивачки адвокат Кравченко О.С. надав суду заяву, в якій просив розглянути справу у відсутність його та позивачки та задовольнити позов.

Представник відповідача адвокат Філатов І.Л. надав заяву, в якій просив розглянути справу у відсутність його та відповідача і відмовити в задоволенні позову.

ТОВ «Софія» повідомлено про час судового розгляду своєчасно і належним чином. Представник в судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив.

На підставі ст.ст. 211, 223 ЦПК України суд розглядає справу у відсутність сторін та їх представників.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не перешкоджає судовому розгляду в даному випадку, оскільки така особа належним чином повідомлена про час судового розгляду і не повідомила суду про причини своєї неявки та не подала клопотання про відкладення судового розгляду з обґрунтуванням підстав.

За таких обставин суд вирішує справу на основі наявних письмових доказів, з врахуванням позицій сторін, викладених в адресованих суду письмових заявах по суті спору.

Ознайомившись з позиціями сторін, викладеними у письмових заявах по суті справи, дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого у статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень крім випадків, коли наявні підстави для звільнення від доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст.ст. 77-80 ЦПК України докази повинні бути належними, допустимими, достовірними і достатніми.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 18.02.2008 року між ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , та фізичною особою ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , був укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець ОСОБА_3 надала, а орендар ОСОБА_2 прийняв у платне строкове користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва на території Софіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області площею 5,52 га ріллі, нормативна грошова оцінка якої становить 48 964 грн. 85 коп. на 49 років. Договір зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.06.2008 року за № 040802200090. Наведені обставини підтверджуються копією договору. 31.01.2017 року про зазначений договір внесений запис № 18864789 до Державного реєстру речових прав, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 2833051545 від 06.11.2021 року.

З цієї ж інформаційної довідки вбачається, що зазначена земельна ділянка орендарем була передана в суборенду ТОВ «Софія», код ЄДРПОУ 03761146, керівник Шеремета І.В., на підставі договору суборенди землі без номеру від 15.01.20215 року, при цьому нормативна грошова оцінка землі зазначена як 104 896 грн. 45 коп., а строк дії піднайму до 15.01.2022 року.

Копія самого договору суборенди землі сторонами суду не надана. З наведеної інформації вбачається, що строк його дії на момент звернення до суду з наданим позовом скінчився.

Відповідно до п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у таких формі та розмірі: грошовими коштами в сумі 1 100 грн. або сільськогосподарською продукцією за домовленістю сторін. Відповідно до п.11 договору орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року.

Невід`ємною частиною договору є, в тому числі, акт прийому-передачі об`єкта оренди та копія державного акту ЯБ 825349 від 10.02.06 року.

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки, який наявний у справі, об`єкт оренди передано 02.06.2008 року.

В договорі оренди землі та в акті прийому-передачі земельної ділянки наявні підписи сторін договору. Підпис орендодавця збігається з її прізвищем і зазначено як « ОСОБА_3 » рядковими (маленькими) прописними літерами.

Відповідачем надано копію паспорта орендодавця НОМЕР_3 , виданого 16.03.1999 року Первомайським РВ УМВС України в Миколаївській області на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому наявний її підпис, який також зазначено як «скрипченко» рядковими прописними літерами.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 орендодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про спадщину за законом, виданого 14.10.2022 року у спадковій справі № 109/2022 приватним нотаріусом Мовчаном А.С., зареєстрованого у реєстрі за №1176, позивачка ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері ОСОБА_3 отримала у власність земельну ділянку площею 5,52 в межах згідно з планом кадастровий номер 4825486700:08:000:0345, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1164300848254, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Софіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області і належала спадкодавиці на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 825349, виданого 10.02.2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010602200051.

Перехід права власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується витягом з такого реєстру № 312395786, що доданий до свідоцтва про право на спадщину за законом.

За таких обставин право власності на об`єкт оренди перейшло до позивачки, а тому відповідно до умов договору оренди, а також до вимог ЦК України та Закону України «Про оренду землі» до позивачки перейшли і всі права та обов`язки орендодавця за спірним договором оренди землі.

На підставі Договору суборенди землі б/н від 15.01.2015 року ОСОБА_2 передав зазначену вище земельну ділянку в суборенду ТОВ «Софія», керівником якого він є. Наведені обставини підтверджуються Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 2833051545 від 06.11.2021 року, з якого вбачається, що

Як видно з довідки з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків № 1408-23-00479 станом на 30.01.2023 року ОСОБА_1 у період з 1 кварталу 2008 року по 3 квартал 2022 року офіційно не отримувала доходи від оренди землі за спірним договором оренди.

Також з інформаційної довідки з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про доходи вбачається, що ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 за період з 1 кварталу 1998 до часу смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 офіційних доходів від передачі землі в оренду від ОСОБА_2 не отримувала.

Наведені вище докази, подані суду в копіях, не оспорювались сторонами і третьою особою, тож відповідно до ст.ст. 76-80, ч.1 ст. 82 ЦПК України суд визнає їх належними, допустимими, достовірними і такими, що підтверджують наявну в них інформацію, тож наведені вище обставини, встановлені на підставі зазначених доказів, суд визнає встановленими. Зокрема, такими обставинами є факт укладення спірного договору оренди між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , факт переходу права власності, а відповідно і прав та обов`язків орендодавця, до позивачки ОСОБА_1 та факти не отримання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 офіційно зареєстрованих доходів від оренди землі, з яких були сплачені податки.

Крім того, відповідачем суду надано оригінал розписки, в якій зазначено, що цією розпискою ОСОБА_3 засвідчила, що передала в оренду земельну ділянку площею 5,52 га, належну їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ № 825349, виданого Первомайською районною державною адміністрацією Миколаївської області 10.02.2006 року громадянину ОСОБА_2 . Гроші за (вставка «оренду») земельну ділянку нею отримані в повному обсязі в сумі 53 900 грн. Зауважень, заперечень і майнових претензій до громадянина ОСОБА_2 вона не має. Зазначено орендодавця ОСОБА_3 , наявний підпис « ОСОБА_3 ».

Наведений доказ оспорюється позивачкою з підстав його недостовірності та неналежності. За таких обставин доказуванню в наданій справі з боку позивачки підлягає факт невиконання орендарем - відповідачем ОСОБА_2 свого обов`язку як орендаря по сплаті орендної плати за спірним договором оренди землі, а відповідачем - факт сплати.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди. Відповідно до ч.2 ст. 792 та ст. 93 ЗК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору є також орендна плата.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Згідно пункту 1 частини першої ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

У правовій позиції, висловленій у справі № 6-1449цс17 від 11.10.2017 року Верховний Суд України зазначив, що системний аналіз зазначених положень законодавства з врахуванням врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати або слати її з порушенням строку, визначеного у договорі, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати орендну плату за користування орендарем земельною ділянкою у строки, в які він розраховував її отримати.

Відтак, систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, або несплата її у строки, передбачені договором, тобто систематичне порушення договору умов оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору. Разове порушення умов договору оренди не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Розглядаючи можливість дострокового розірвання договору оренди, слід виходити із приписів та умов самого договору.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки.

Відповідно до змісту ст.ст. 629, 526, 530 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами і зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом, установленим ч.1 ст. 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Таким чином, для вирішення спору у наданій справі необхідно встановити наявність або відсутність систематичного (неодноразового) порушення зобов`язань орендаря щодо виплати орендної плати та істотність цього порушення в аспекті такого обмеження права орендодавця на одержання благ, визначених договором, яке призводить до втрати інтересу з його сторони на підтримання договірних правовідносин.

Дійсно, нормативно-правові акти, що регулюють правовідносини з оренди землі не забороняють сплачувати орендну плату за землю наперед. Однак, при цьому слід враховувати, що розмір орендної плати обчислюється з нормативно-грошової оцінки землі, яка з часом може змінюватися.

Позивачка стверджує, що ані вона, ані первісний орендодавець орендної плати не отримували і на підтвердження такого факту надали суду інформацію про доходи, з якої вбачається, що вони не отримували орендної плати офіційно протягом усього часу з моменту укладення договору оренди.

Суд погоджується з тим, що надати будь-які інші докази на підтвердження факту неотримання орендної плати неможливо, адже неможливо довести факт, що не існує.

За таких обставин, оспорюючи факт невиплати орендної плати, відповідач повинен довести факт сплати орендної плату первісному орендодавцеві ОСОБА_3 та нинішній орендодавиці ОСОБА_1 .

Факт невиплати орендної плати ОСОБА_1 відповідач не оспорює. Натомість стверджує, що сплатив ОСОБА_3 всю орендну плату наперед за весь час, на який був укладений договір оренди, виходячи з розміру зазначеного в договорі оренди. Відповідач не заперечує, що офіційно інформацію про сплату орендної плати не реєстрував і як податковий агент податків з такого платежу не сплачував. Суд погоджується з тим, що порушення податкового законодавства орендарем не може свідчити про те, що він не сплатив орендну плату насправді і що на підтвердження факту сплати орендної плати може бути надана розписка орендодавця про отримання орендної плати.

Однак, відповідачем такого доказу суду не надано, тобто факт виплати орендної плати ним не доведений.

Надану суду розписку ОСОБА_3 про отримання орендної плати суд не може визнати належним і достовірним доказом на підтвердження оспорюваних обставин, оскільки ОСОБА_3 не є стороною спірного договору оренди і отримання нею орендної плати не доводить належного виконання обов`язків орендаря по договору оренди, укладеному із ОСОБА_3 . Наявність у відповідача копії паспорту на ім`я ОСОБА_3 не доводить того факту, що саме ОСОБА_3 написала надану відповідачем розписку і помилково тричі зазначила у ній своє прізвище неправильно як ОСОБА_3 , адже така копія паспорту могла бути надана ОСОБА_3 як для укладення договору оренди, так і з інших причин, що не мають відношення до написання будь-ким розписки від імені ОСОБА_3 . Такого зв`язку судом не встановлено.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача, що факт наявності у наданій ним розписці багатьох граматичних помилок свідчить про те, що саме ОСОБА_3 власноручно помилково тричі написала своє прізвище невірно як « ОСОБА_3 », при цьому також і свій підпис зазначила « ОСОБА_3 ». На думку суду, таке твердження є хибним і суперечить наведеним самим же представником відповідача у його запереченнях правовим позиціям Верховного суду з приводу оцінки доказів у цивільному процесі. При цьому суд зазначає, що не тільки прізвище орендодавиці відмінне від зазначеного в договорі оренди землі, а також її підпис суттєво відрізняється від підпису, зазначеного в договорі оренди землі та в копії її паспорту, що візуально очевидно навіть без експертного висновку. Наявність у розписці інформації про саму земельну ділянку, а також про анкетні дані орендодавця, які фактично відповідають даним ОСОБА_3 , також не доводить того факту, що розписку складено нею власноручно, адже за наявності такої інформації у відповідача, вона могла бути внесена у розписку будь-якою особою.

Враховуючи наведене, відповідачем не надано суду належних, допустимих і достовірних доказів на підтвердження факту сплати орендної плати за спірним договором оренди і відсутності заборгованості по орендній платі, тобто судом на підставі наявних доказів встановлено систематичне порушення відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати у строки, передбачені у договорі оренди, що є істотним порушенням умов договору та підставою для розірвання договору оренди.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що наявні передбачені законом підстави для розірвання договору землі, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,52 га, розташованої на території Софіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Крім того, оскільки позов задоволено, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути документально підтверджені понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст.2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія» про розірвання договору оренди землі задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,52 га, кадастровий номер 4825486700:08:000:0345, розташованої в межах території Софіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, укладений 18.02.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Софіївською сільської ради у Державному реєстрі земель за № 0840802200090 від 02.06.2008 року (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33716873 від 06.02.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ПНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія», адреса: 55253, Миколаївська область, Первомайський район, с. Софіївка, вул. Центральна, 26; код ЄДРПОУ 03764146.

Повний текст судового рішення виготовлено 08.05.2023 року.

СУДДЯ: