Рішення

від 08.05.2023 по справі 753/11304/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №753/11304/21

2/760/2937/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Соколовській А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРО ЮА», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

08.09.2021 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Електро ЮА», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та стягнення коштів з ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.07.2021 року про передачу справи на розгляд за підсудністю.

Позов обґрунтовується тим, що між ТОВ «Електро ЮА» та ОСОБА_1 був укладений попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 06-06-2020-1 від 07.06.2020 року, предметом якого є укладення у майбутньому (не пізніше 07.06.2023 року) договору купівлі-продажу транспортного засобу (легковий автомобіль) марки BMW, модель i3, колір білий, рік випуску: 2015, VIN № НОМЕР_1 , у технічно справному стані, придатному для користування за призначенням.

За умовами попереднього договору продавець зобов`язується передати автомобіль у користування покупця, а покупець зобов`язується прийняти автомобіль і оплатити його ціну в сумі 320 280 грн., що є еквівалентом 12 000 доларів США відповідно до курсу НБУ з урахуванням ПДВ, згідно з таким графіком: до 07.07.2020 - 428 доларів США, до 07.08.2020 - 428 доларів США, до 07.09.2020 - 428 доларів США, до 07.10.2020 - 428 доларів США, до 07.11.2020 - 428 доларів США, до 07.12.2020 - 428 доларів США, до 07.01.2021 - 428 доларів США, до 07.02.2021 - 428 доларів США, до 07.03.2021 - 428 доларів США, до 07.04.2021 - 428 доларів США, до 07.05.2021 - 428 доларів США, до 07.06.2021 - 428 доларів США, до 07.07.2021 - 428 доларів США, до 07.08.2021 - 428 доларів США, на момент підписання договору - 6000 доларів США.

Позивач при підписанні попереднього договору 07.06.2020 року передав за актом приймання-передачі грошові кошти в сумі 162 809 грн. ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності № 7 від 17.09.2019 року від імені ТОВ «Електро ЮА». В подальшому позивач передав грошові кошти в іноземній валюті 4280 доларів США директору ТОВ «Електро ЮА» ОСОБА_3 за актами приймання-передачі від: 02.07.2020 року - 576 доларів США; 14.08.2020 року - 708 доларів США;20.10.2020 року - 1284 доларів США; 20.10.2020 року - 428 доларів США; 11.11.2020 року - 428 доларів США; 16.12.2020 року - 428 доларів США; 16.01.2021 року - 428 доларів США.

Як стало відомо позивачу після укладення вказаного договору, у відповідача не було на момент його укладення та не має на день звернення до суду з цим позовом права власності на автомобіль, який є предметом цього попереднього договору, оскільки він належав і належить на праві власності ТОВ «Кар інвест Україна».

Таким чином, враховуючи, що предмет договору - автомобіль не належав і не належить відповідачу та останній включив до договору неправдиву інформацію про відсутність прав на автомобіль у третіх осіб, вбачається, що зміст цього попереднього договору суперечить ч. 1 ст. 655 та ч. 1 ст. 656 ЦПК України і цей правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, позивач вважає, що ОСОБА_2 отримав від нього 162 809 грн. без відповідних правових підстав, без складання касового документу, лише за актом приймання-передачі, діяв у своїх власних інтересах, а не в інтересах ТОВ «Електро ЮА», з перевищенням повноважень, наданих йому довіреністю, оскільки законодавством заборонено здійснювати операцію протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з фізичними особами у розмірі більше 50 000 грн. Тому, ОСОБА_2 привласнив ці кошти і має відповідати за цим позовом солідарно з ТОВ «Електро ЮА».

Також ОСОБА_3 отримав від нього грошові кошти в сумі 4280 доларів США без відповідних правових підстав, без складання касових документів, лише за актами приймання-передачі, діяв у своїх власних інтересах, а не в інтересах ТОВ «Електро ЮА», з перевищенням повноважень, наданих йому статутом та законом, оскільки законодавством забороняється на території України здійснювати розрахунки за валютними операціями з використанням готівкової іноземної валюти як платіжного засобу.

Враховуючи викладене, сторона позивача просить:

1. визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 06-06-2020-1 від 07.06.2020 року;

2. стягнути солідарно з ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА» та з ОСОБА_2 162 809 грн.;

3. стягнути солідарно з ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА» та з ОСОБА_3 4280 доларів США.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17.09.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20.04.2023 року відмовлено у задоволенні заяви сторони позивача про відвід судді як такої, що є необґрунтованою, та передано її на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для подальшого вирішення.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у складі судді Аксьонової Н.М. від 28.04.2023 року у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Калініченко О.Б. відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відзивів на позовну заяву та пояснень у встановлений судом строк подано не було.

Положеннями ч. 8 ст. 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так як розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, сторони у судове засідання не викликалися. Суд вважає за можливе розглянути справу за матеріалами, наявними у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Судом встановлено, що 07.06.2020 року між ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 06-06-2020-1, за яким сторони зобов`язуються не пізніше 07.06.2023 року укласти договір купівлі-продажу транспортного засобу, який є предметом основного договору та має такі ідентифікаційні особливості: легковий автомобіль марки BMW, модель i3, колір білий, рік випуску 2015, VIN номер НОМЕР_1 , технічно справний автомобіль придатний для користування за призначенням.

Статтею 635 ЦК України визначено, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Таким чином, укладенням попереднього договору сторони при відсутності фактичної можливості укласти договір на той час зафіксували свої наміри, надавши їм статус взаємного зобов`язання, у певний термін укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, передбачених попереднім договором.

При цьому, попередній договір не створює для сторін будь-яких матеріальних прав і обов`язків, окрім одного зобов`язання - укласти протягом узгодженого терміну основний договір на заздалегідь визначених умовах. Обов`язок у покупця сплатити грошову суму (частками або повністю), а у продавця - право вимагати сплати цієї суми виникає лише після укладення основного договору купівлі-продажу.

Як вбачається з п. 1.6 попереднього договору, Продавець зобов`язується передати Майно у користування Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти Майно і оплатити його ціну в сумі 320 280 грн., що є еквівалентом 12 000 доларів США відповідно до курсу НБУ з урахуванням ПДВ.

У вказаному пункті визначено графік, відповідно до якого сплачуються кошти.

Пунктом 1.7 визначено, що Продавець гарантує, що на момент підписання Сторонами цього договору Майно не є проданим, переданим у користування іншим особам, у заставі, під арештом не знаходиться, судових справ щодо нього не ведеться, будь-яких інших відомих йому прав третіх осіб на Майна немає.

Сторони погодили, що Продавець передає транспортний засіб - Автомобіль, зазначений в даному договорі, Покупцю в безоплатне користування з 07.06.2020 року, про що складається Акт прийому-передачі транспортного засобу. Покупець користується даним авто до моменту укладання основного договору, без права власності. Після підписання основного договору право власності переходить до Покупця (п. 3.1.).

На виконання вимог вказаного договору, згідно копії доданих до матеріалів справи актів приймання-передач до попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу № 06-06-2020-1 від 07.06.2020 року, позивачем було передано ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА», від імені та в інтересах якого діяли відповідно на підставі статуту директор - ОСОБА_3 та на підставі довіреності - ОСОБА_2 , грошові кошти: 07.06.2020 року - 162 809 грн., що є еквівалентом 6100 доларів США; 02.07.2020 року - 576 доларів США, що еквівалентно 15 374 грн.; 14.08.2020 року - 708 доларів США, що еквівалентно 19 400 грн.; 20.10.2020 року - 428 доларів США, що еквівалентно 12 145 грн.; 11.11.2020 року - 428 доларів США, що еквівалентно 12 198 грн.; 16.12.2020 року - 428 доларів США, що еквівалентно 12 005 грн.; 16.01.2021 року - 428 доларів США, що еквівалентно 12 005 грн.

Згідно наданої копії акту звірки від 20.10.2020 року до попереднього договору станом на 20.10.2020 року позивачем загалом було передано грошові кошти у розмірі 1 284 доларів США, тобто, грошові кошти саме у сумі 1284 доларів США за цим актом від 20.10.2022 року, попри доводи представника позивача, останнім не сплачувалися. Залишок по договору становив 4708 доларів США, з яких було в подальшому оплачено по 428 доларів США: 20.10.2020 року, 11.11.2020 року, 16.12.2020 року, 16.01.2021 року.

Таким чином, сплачена позивачем сума в іноземній валюті складає - 2996 доларів США.

Також до позовної заяви долучено акт звірки до попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобі № 30-12-2019-2, який не має жодного відношення до предмету розгляду даної справи.

Сторона позивача у позові посилається на те, що на момент укладення з позивачем вказаного попереднього договору автомобіль, що є предметом основного договору, який сторони мають укласти до 07.06.2023 року, не належав та не належить наразі ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА», яке включило до договору неправдиву інформацію про відсутність прав на нього у третіх осіб.

З наданих до позовної заяви документів, а саме копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу встановлено, що власником автомобіля марки BMW, модель i3, тип загальний легковий - загальний Хетчбек-В, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік випуску 2015, з 19.01.2021 року є ТОВ «КАР ІНВЕСТ УКРАЇНА» (дата реєстрації - 19.01.2021 року, дата першої реєстрації - 04.10.2018 року).

Таким чином, не вбачається, що на момент укладення - 07.06.2020 року з позивачем вищевказаного попереднього договору ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА» не було власником зазначеного майна, оскільки власник за попередньою реєстрацією не встановлений. Сторона позивача таких відомостей не надає, хоча за умовами договору позивач мав отримати з 07.06.2020 року в користування цей автомобіль, разом з яким надається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що є необхідною умовою користування ним.

Відповідно до ст. 626 ЦК України домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, є договором.

Разом з тим, попередній договір створює для сторін лише одне зобов`язання - укласти протягом узгодженого терміну певний тип цивільно-правового договору на заздалегідь узгоджених умовах.

Отже, основна відмінність попереднього договору від основного полягає в тому, що попередній не створює прав і обов`язків, пов`язаних із придбанням майна. Такий договір підтверджує наміри сторін, але водночас фактично ні до чого не зобов`язує.

Предмет договору в такому випадку - це майно (товар), яке продавець зобов`язується передати покупцеві, яке є у продавця на момент укладення такого договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

З урахуванням положень ст. 635 ЦК України саме попередній договір купівлі-продажу майна за своєю правовою природою не є правовстановлюючим в питанні визначення власника цього майна ні для продавця, ні для покупця за таким попереднім договором.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 06-06-2020-1 від 07.06.2020 року не підлягає визнанню недійсним в силу закону.

В даному випадку має значення належність майна, яке мало б виступати предметом основного договору, на момент укладення останнього.

Позивач, також посилаючись на ст. 1212 ЦК України, просить стягнути солідарно з ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА» та з ОСОБА_2 162 809 грн., з ТОВ «ЕЛЕКТРО ЮА» та з ОСОБА_3 4280 доларів США, частина з яких, як було вже встановлено, були сплачені ним за умовами вказаного попереднього договору, а саме: 162 809 грн. та 2996 доларів США.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

За правилами ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України (глава 83) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз цієї статті дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набуте поза межами правової підстави, у випадку, якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Дійсно, станом на дату розгляду справи відомості про те, що між сторонами укладено основний договір щодо купівлі-продажу майна, яке було обумовлене попереднім договором, відсутні.

За правилами ч. 3 ст. 635 ЦК України зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

За викладених вище обставин, вчинені позивачем платежі жодним чином не пов`язані із виконанням зобов`язань саме по попередньому договору.

Аванс - це частина платежу за договором (тобто частина платежу, який вчинює, покупець за договором купівлі-продажу продавцю до моменту передачі йому товару). Тобто, по відношенню до договорів купівлі-продажу «аванс» відповідає поняттю «попередньої оплати», визначення якої наведено у ст. 693 ЦК України, відповідно до якої така попередня оплата проводиться згідно з укладанням договору купівлі-продажу і у випадках, коли договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що сплачені позивачем кошти можна вважати такими, що отримані стороною відповідача без достатньої правової підстави у разі неукладення основного договору після спливу обумовленого в попередньому договорі кінцевого терміну - не пізніше 07.06.2023 року щодо зобов`язання укласти основний договір.

Так, грошові відносини на підставі попереднього договору можуть виникати та існувати як платежі, здійснені до укладення основного договору, але на його виконання, і повинні вважатись авансом, якщо за умовами договору не встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних за договором платежів, є завдатком.

У випадку, якщо протягом строку, на який укладається попередній договір, сторони не укладуть основного договору, зобов`язання за попереднім припиняється. Водночас, відповідальна за укладення основного договору певна особа у випадку його неукладення несе тягар відшкодування пов`язаних із цим збитків як допустимого способу забезпечення отримання певного результату за основним договором.

Однак, в даному випадку вбачається, що відсутні підстави вважати, що зобов`язання, встановлене попереднім договором купівлі-продажу транспортного засобу № 06-06-2020-1 від 07.06.2020 року, припинено, оскільки сторони погодили істотні умови договору, серед яких укладення основного договору в строк не пізніше 07.06.2023 року, який на даний часі не наступив, але сторона позивача наполягала на прискоренні розгляду спору саме на даний час і за вказаних обставин.

Таким чином, стягнення зі сторони відповідача сплаченої позивачем суми коштів на даний час є передчасним, тому з урахуванням розумних строків для розгляду справи та подання представником позивача клопотань про пришвидшення розгляду даної справи, суд, розглядаючи справу, наразі приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

З огляду на наведене, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11, 13, 509, 626-628, 635 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРО ЮА» (м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6-Л, код ЄДРПОУ 41927622), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про визнання договору недійсним, стягнення коштів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: