Постанова
від 28.02.2023 по справі 910/11761/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2023 р. Справа№ 910/11761/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Колосовська А.Р.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 28.02.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеотрансляції апеляційні скарги Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району міста Києва "Київський еколого-культурний центр", Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва

від 14.06.2022 (повний текст складено 27.06.2022)

у справі №910/11761/21 ( суддя Головіна К.І.)

за позовом Київської міської ради

до 1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна";

2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каравай Надії Володимирівни

третя особа: Благодійна організація "Благодійний фонд Дніпровського району міста Києва "Київський еколого-культурний центр"

про визнання протиправними та скасування рішень, припинення права постійного користування земельними ділянками

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каравай Надії Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каравай Надії Володимирівни від 30.09.2020 № 54327210 та № 54332518 про державну реєстрацію права постійного користування за СТОВ "Нова Україна" на земельні ділянки кадастровий номер 8000000000:62:212:0008 площею 96,2065 га, кадастровий номер 8000000000:62:211:0127 площею 278,9776 га та припинити право постійного користування за СТОВ "Нова Україна" на зазначені земельні ділянки посилаючись на ст. 122 Земельного кодексу України, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Позов обґрунтований тим, що позивачем із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно установлено, що 30.09.2020 приватним нотаріусом Каравай Н.В. у порушення порядку, визначеного Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" були прийняті рішення № 54327210 та № 54332518 про державну реєстрацію права постійного користування за СТОВ "Нова Україна" на земельні ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127 площею 96,2065 га та 278,9776 га з одночасною реєстрацією права комунальної власності на вказані земельні ділянки за територіальною громадою міста Києва і особі Київської міської ради. Підставою прийняття вищезазначених рішень є державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, серія та номер Б 3085659, виданий у 1981 році Виконавчим комітетом Броварської районної ради народних депутатів загальною площею 7584, 2 га. Одночасно позивач зазначає, що зазначені земельні ділянки розташовані на території міста Києва і належать на праві власності територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради. Будь-яких рішень щодо передачі у власність або у користування СТОВ "Нова Україна" зазначених земельних ділянок Київрада не приймала, відтак, у відповідача-1 відсутнє право постійного користування цими земельними ділянками, а рішення державного реєстратора порушують інтереси територіальної громади міста Києва у вигляді позбавлення права розпоряджатись та користуватись своїм майном (земельними ділянками).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 у справі № 910/11761/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами того факту, що територіальна громада міста Києва в особі Київради набула права власності на земельні ділянки кадастрові номера 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що Виконавчим комітетом Броварської районної ради народних депутатів у 1981 році радгоспу ім. Кірова був виданий державний акт Б3085659 на право користування землею, відповідно до якого за вказаним радгоспом закріплено в безстрокове безоплатне користування 7 584,2 га землі для використання у сільськогосподарському виробництві. Зазначений акт був зареєстрований виконавчим комітетом Броварської районної ради народних депутатів в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № Б 085659 в 1981 році.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі № 910/4319/19, що набрало законної сили, за позовом СТОВ "Нова Україна" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про визнання недійсними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії та рішенням Господарського суду Київської області від 06.05.2014 у справі № 911/579/14, що набрало законної сили, за позовом ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат» до СТОВ "Нова Україна" про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею були встановлені обставини набуття ТОВ "Нова Україна" статусу правонаступника КСП "Нова Україна" та радгоспу ім. Кірова.

Зокрема, судовим рішенням у справі № 910/4319/19 було встановлено, що радгосп ім. Кірова перетворено у КСП "Нова Україна" (код ЄДРПОУ 00448737), котре є правонаступником майнових прав та обов`язків радгоспу ім. Кірова, а з 01.04.2005 - дати державної реєстрації припинення КСП "Нова Україна" в результаті його приєднання (реорганізації) до СТОВ "Нова Україна", останній вважається правонаступником усіх прав та обов`язків колишнього КСП "Нова Україна", що не потребує доведенню в силу частини 4 статті 75 ГПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що акт на право постійного користування 7584,2 га землі для використання в сільськогосподарському виробництві, виданого виконавчим комітетом Броварської районної ради народних депутатів за № Б 3085659 у 1981 році був взятий до уваги державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каравай Н.В. при прийнятті рішень № 5433251 та № 54327210 від 30.09.2020 про реєстрацію за СТОВ «Нова Україна» права постійного користування земельними ділянками комунальної власності площами 278,9776 га та 96,2065 га.

Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. За визначенням, наведеним у п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера (п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр") відтак, державний акт на право постійного користування на земельну ділянку є документом, що посвідчує відповідне право.

При цьому положення про обов`язок переоформити право користування земельною ділянкою у відповідний строк, передбачений у п. 6 Перехідних положень ЗК України, визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 (у справі № 1-17/2005) за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 92, п. 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України (справа про постійне користування земельними ділянками).

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги земельного законодавства, пов`язані із припиненням права постійного користування, не передбачають обов`язку вчинення зі сторони користувача будь-яких додаткових дій, у тому числі тих, що пов`язані зі встановленням меж земельної ділянки та присвоєнням їй кадастрового номера. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. При цьому чинний Земельний кодекс України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки. Крім того, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визнаються державою.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав доказів того, що розпоряджаючись спірними землями під час прийняття рішення Київради № 655/2065 від 21.10.2004 про передачу в оренду землі СТОВ "Нова Україна" 11 земельних ділянок знаходились/перебували у власності територіальної громади м. Києва (перейшли у таку власність у визначеному законом порядку за перехідними положеннями наведених норм), чи були заново оформлені належним чином з прийняттям відповідного рішення Київради, із визначенням нових меж та з припиненням права постійного користування вказаною землею СТОВ "Нова Україна", а у подальшому - за заявою відповідних органів були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав.

Разом із цим, рішенням Господарського суду Київської області від 06.05.2014 у справі № 911/579/14, яке набрало законної сили, встановлено, що площі та межі земельних ділянок, які були у власності та користуванні КСП «Нова Україна» на підставі вищевказаного державного акту, в подальшому значно змінились (в результаті вилучень земельних ділянок та розпаювання земель) і не відповідали первинним площам та межам земель радгоспу імені Кірова.

Про вказані обставини у даній справі свідчить те, що згідно з рішенням Київради № 655/2065 від 21.10.2004 про передачу в оренду землі СТОВ "Нова Україна" останньому передавались земельні ділянки, в тому числі земельні ділянки площею 278,9776 га (кадастровий номер 8000000000:62:211:0127) та площею 96,2065 га (кадастровий номер 8000000000:62:212:0008), які є новоствореними і у визначених в цьому рішенні межах раніше не існували, проект землеустрою щодо їх відведення в установленому законом порядку не розроблявся та не затверджувався, що було встановлено і рішенням адміністративного суду від 19.12.11 у справі № 2а-4190/11/2670.

Водночас, суд першої інстанції зазначив, що доказів того, яким чином земельна ділянка 7 584,20 га, зазначена в державному акті від 1981 року № Б3085659, виданому Радгоспу ім. Кірова, була поділена позивачем на менші земельні ділянки та як з неї були виділені земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:212:0008 (площею 96,2065 га) та 8000000000:62:211:0127 (площею 278,9776 га), матеріали даної справи не містять.

У письмових поясненнях ГУ Держгеокадастру у місті Києві вказувало, що за заявами СТОВ "Нова Україна" № ЗВ-9703872952019 та № ЗВ-9703872702019 від 04.06.2019, а також на підставі технічної документації із землеустрою про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 28.05.2019, розробленої ТОВ "Ран Груп", державним кадастровим реєстратором 05.06.2019 були внесені відомості до Державного земельного кадастру про земельні ділянки кадастровий номер 8000000000:62:212:0008 площею 96,2065 га та кадастровий номер 8000000000:62:211:0127 площею 278,9776 га.

Однак, доказів на підтвердження зазначених обставин, зокрема, витягів з Державного земельного кадастру щодо вказаних земельних ділянок ні ГУ Держгеокадастру у місті Києві, ні позивач суду не надали.

Наявна у матеріалах справи технічна документація із землеустрою про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 28.05.2019, розроблена ТОВ "Ран Груп", яка була надана на вимогу суду ГУ Держгеокадастру у місті Києві у електронному вигляді, не містить відомостей про те, як була розподілена земельна ділянка загальною площею 7 584,20 га (зазначена в державному акті № Б3085659) та яким чином були виділені земельні ділянки, зокрема, земельні ділянки кадастровий номер 8000000000:62:212:0008 площею 96,2065 га та кадастровий номер 8000000000:62:211:0127 площею 278,9776 га.

Також у рішенні Київради № 655/2065 від 21.10.2004 "Про оформлення СТОВ "Нова Україна" права користування земельними ділянками для введення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Деснянського району міста Києва", що було в подальшому скасоване судовим рішенням, відсутня будь-яка ідентифікація земельних ділянок, у тому числі, за ознакою кадастрових номерів, а визначена у цьому рішенні площа земельних ділянок відрізняється та не співпадає з площею ділянок, що є предметом розгляду даної справи (8000000000:62:211:0127 та 8000000000:62:212:0008).

Згідно з ч. 2, 5 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки у справі відсутні докази того, що земельні ділянки, які були об`єктами рішення Київради № 655/2065 від 21.10.2004, вилучались у передбаченому законом порядку із постійного користування СТОВ "Нова Україна" та право комунальної власності на ці ділянки в подальшому були зареєстровані за територіальною громадою міста Києва, отже зазначені обставини свідчать про недотримання самим позивачем передбаченого законом порядку щодо визначення меж та оформлення вказаних земельних ділянок, що потягло за собою неправильну їх реєстрацію.

Крім того, суд першої інстанції зазначає, що у якості підстав заявленого позову Київрада посилається на те, що припинення права постійного користування у СТОВ «Нова Україна» відбулось на підставі пункту "а" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України - у зв`язку зі зверненням СТОВ "Нова Україна" до Київської міської ради з листами-згодами № 26/07 від 19.06.2007, № 28/07 від 28.07.2007, № 02-16/05 від 16.05.2008 та № 01-16/05 від 16.05.2008 про добровільну відмову від користування землею.

Наявність зазначеної підстави для припинення права постійного користування суд першої інстанції вважає необґрунтованою та недоведеною, оскільки по-перше, до позовної заяви позивачем не додано копій листів СТОВ "Нова Україна" № 02-16/05 від 16.05.2008 та № 01-16/05 від 16.05.2008, які він називає згодою, а у заяві про усунення недоліків, направленою на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, позивач вказав, що у зв`язку із виїмкою кадастрових справ у позивача відсутні оригінали листів-згод № 26/07 від 19.06.2007, № 28 07 від 28.07.2007, а також відсутні оригінали листів про припинення права користування № 02-16/05 від 16.05.2008 та № 01-16/05 від 16.05.2008. При цьому у протоколі виїмки, що доданий позивачем до заяви про усунення недоліків, відсутні будь-які відомості про виїмку листів № 02-16/05 від 16.05.2008 та № 01-16/05 від 16.05.2008. Тобто позивачем були надані лише копії листів-згод № 26/07 від 19.06.2007, № 28/07 від 28.07.2007), з яких неможливо встановити, від яких наданих позивачем земельних ділянок СТОВ "Нова Україна" відмовилось, в той час, як відповідач-1 обставини щодо його звернення до міськради з такими листами заперечує.

За висновком суду першої інстанції сам факт звернення СТОВ "Нова Україна" до Київської міської ради з листами про відмову від договорів оренди, як і факт наявності вказаних листів є недоведеним позивачем.

По-друге, листи-згоди, на які посилається позивач, стосуються набутих СТОВ "Нова Україна" прав на оренду землі відповідно до рішення міської ради № 655/2065 від 21.10.2004 та в подальшому укладених між Київрадою та відповідачем-1 договорів оренди. Таким чином, якщо і могло припинитись речове право СТОВ "Нова Україна", то лише право оренди.

Разом з тим, вказане рішення міськради було визнане нечинним та скасоване постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2011 у справі № 2а-4190/11/2670 з підстав порушення самим позивачем порядку надання земельних ділянок відповідачу-1 у користування та з цієї підстави відповідні договори оренди були визнані недійсними рішеннями Господарського суду міста Києва від 26.07.2012 у справі № 5011-13/1060-2012, від 18.07.2012 у справі № 5011-62/1103-2012, від 08.08.2012 у справі 5011-52/882-2012, від 26.07.2012 у справі № 5011-10/1408-2012, що спростовує доводи позивача про припинення права користування відповідачем землею у 2007-2008 роках у зв`язку із його добровільною відмовою від такого права.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не навів обґрунтованих доводів та не надав належних доказів на підтвердження заявлених у позові вимог, не довів суду наявність свого порушеного права з боку відповідачів, виходячи з наведених ним підстав позову.

Суд першої інстанції зазначає, що саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, і тому потребують захисту. У даному випадку позивачем не доведено того факту, що земельні ділянки (з кадастровими номерами 8000000000:62:211:0127 та 8000000000:62:212:0008) перейшли до комунальній власності територіальної громади м. Києва та ними має право розпоряджатись Київрада, а право постійного користування землею у відповідача-1 припинилось на підставі добровільної відмови від нього СТОВ "Нова Україна", відтак, суд першої інстанції вважає, що позивач не довів тих обставин, що майнові права територіальної громади м. Києва, від імені якої виступає Київрада, були порушені відповідачами у справі. Оскільки, за висновком суду першої інстанції, позивачем не доведено факту порушення відповідачами його майнових прав в частині розпорядження та користування земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:62:211:0127 та 8000000000:62:212:0008, вимоги про припинення права постійного користування за СТОВ "Нова Україна" і визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району міста Києва "Київський еколого-культурний центр"

Не погодившись з прийнятим рішенням, Благодійна організація "Благодійний фонд Дніпровського району міста Києва "Київський еколого-культурний центр" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2022 у справі № 910/11761/21 скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт вказує на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального в процесуального права.

Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що СТОВ «Нова Україна» обґрунтовує свої права на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:211:0127 та 8000000000:62:212:0008 державним актом, виданим у 1981 році радгоспу імені Кірова. В матеріалах справи міститься копія певного державного акту Б3085659 виданого у 1981 році виконавчим комітетом Броварської районної ради народних депутатів, площею 7 584, 2 га, однак оригіналу зазначеного акту надано суду не було. Крім того, ні в зазначеному акті, ні і будь-якому іншому документі відсутні геодезичні дані земельної ділянки, якою у 1981 році володів радгосп імені Кірова. Отже, дійти висновку про те, чи знаходяться спірні земельні ділянки в межах тих 7 584,2 га на які було видано державний акт, чи вони взагалі знаходяться за межами тієї земельної ділянки, якою володів радгосп імені Кірова, неможливо.

Також апелянт зазначає, що Господарськими судами розглядалась справа № 911/773/20 за позовом Броварської міськради до СТОВ «Нова Україна» про скасування права постійного користування на земельну ділянку у місті Бровари, яка подібна до даної справи. Відповідачем було надано навіть експертний висновком про те, що земельна ділянка в місті Бровари знаходиться в межах тих 7584,2 га на які радгоспу імені Кірова було видано у 1981 році державний акт. Суд апеляційної інстанції у справі № 911/773/20 критично оцінив зазначену експертизу і не взяв її до уваги, скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов Броварської міськради (Верховний Суд залишив рішення апеляційної інстанції в силі).

Апелянт звертає увагу суду на те, що у справі № 910/11761/21 взагалі немає жодних доказів того, що спірні земельні ділянки, що є предметом розгляду, мають хоч якесь відношення до тих 7584,2 га (знаходяться в межах тієї землі) якими володів радгосп імені Кірова. У наданій копії начебто державного акту 1981 року, що міститься в матеріалах справи є опис меж ділянки. Апелянт спробував хоча б приблизно винести ці межі на карту (що можна більш менш ідентифікувати), однак ні за формою, ні за місцем розташування земельні ділянки не співпадають, що наводить на думку про те, що спірні ділянки - не входять у межі тієї землі, якою володів радгосп імені Кірова та й цілком можливо що в матеріалах справи знаходиться не копія оригіналу державного акту 1981 року, який був у радгоспу, а на переконання апелянта копія неіснуючого акта, чкий був намальований пізніше, під потреби рейдерських планів тих, хто наразі володіє корпоративними правами СТОВ «Нова Україна». Також апелянт зазначає, що в судовому засіданні представник СТОВ «Нова Україна» не зміг показати на державному акті 1981 року де саме, в якій його частині, знаходяться спірні земельні ділянки.

Апелянт зазначає, що СТОВ «Нова Україна» наразі веде бурхливу рейдерську діяльність і подає цілу купу різних позовів про визнання за ними цілого ряду «вільних», «гуляючих» земельних ділянок навколо Броварів і Києва.

Також апелянт зазначає, що навіть якщо припустити, що спірні земельні ділянки знаходились в межах тих 7584,2 га, якими колись користувався радгосп імені Кірова, необхідно встановити - чи є СТОВ «Нова Україна» належним правонаступником радгоспу імені Кірова.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції прийшов до висновку, що СТОВ «Нова Україна» є належним правонаступником радгоспу імені Кірова, пославшись на рішення у справі № 910/4319/19, яким було встановлено, що радгосп ім. Кірова перетворено у КСП "Нова Україна" (код ЄДРПОУ 00448737), яке є правонаступником майнових прав та обов`язків радгоспу ім. Кірова, а з 01.04.2005 - з дати державної реєстрації припинення КСП "Нова Україна" в результаті його приєднання (реорганізації) до СТОВ "Нова Україна", останній вважається правонаступником усіх прав та обов`язків колишнього КСП "Нова Україна". Суд першої інстанції порахував це обставиною, що має преюдиціальне значення. Проте, судом не було взято до уваги висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/7758/14-ц, в якій встановлено, якщо у справі беруть участь нові особи, то преюдиційний характер рішення втрачається (постанова від 04.06.2020). Верховний Суд зауважив, що оскільки обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники, то в інших випадках ці обставини встановлюються на загальних підставах. Особи, які не брали участі в цивільній, господарській або адміністративній справі, в якій судом ухвалено відповідне судове рішення, мають право при розгляді іншої цивільної справи за їх участю оспорювати обставини, встановлені цими судовими рішеннями. У даному випадку суд ухвалює рішення на основі досліджених у судовому засіданні доказів.

Апелянт зазначає, що Київська міська рада (позивач) не брала участь у справі № 910/4319/19, отже обставини встановлені судовими рішеннями по справі № 910/4319/19 не мають преюдиціального характеру під час розгляду справи № 910/11761/21, отже суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення не мав права вважати обставини встановлені у справі № 910/4319/19 такими, що мають преюдиціальне значення і мав заново перевірити та піддати правовому аналізу обставини щодо правонаступництва.

Апелянт зазначає, що СТОВ «Нова Україна» вважає себе правонаступником радгоспу імені Кірова, однак відповідно до ч.1, 5 ст. 59 ГК України ( в редакції, що діяла станом на 01.04.2005) припинення діяльності суб`єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноваженим ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб`єктв господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом - за рішенням суду. У разі перетворення одного суб`єкта господарювання і в інший до новоутвореного суб`єкта господарювання переходять усі майнові права і обов`язки попереднього суб`єкта господарювання. Тобто реорганізація шляхом перетворення передбачає припинення однієї юридичної особи і виникнення нової юридичної особи, при цьому нова юридична особа виникає одразу після припинення реорганізованої юридичної особи.

Як вбачається із свідоцтв про державну реєстрацію та витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань нова юридична особа СГ ТОВ «Нова Україна» (код 32831581) створена (зареєстрована) набагато раніше (31.12.2003), ніж припинена юридична особа - КМП «Нова Україна» (01.04.2005), що на переконання апелянта свідчить про те, що СТОВ «Нова Україна» не є правонаступником КСП «Нова Україна».

Також апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що так само як у справі № 911/773/20 так і у даній справі, під час вчинення спірної реєстрації, СТОВ «Нова Україна» не було надано документи, що підтверджують повноваження особи, що подала заяву про державну реєстрацію, документи на підтвердження правонаступництва СТОВ «Нова Україна» після КСП «Нова Україна», документи на підтвердження правонаступництва КСП «Нова Україна» після Радгоспу імені Кірова у земельних відносинах, документів щодо належності спірної ділянки СТОВ «Нова Україна», документи що дозволяють ідентифікувати земельну ділянку щодо якої проводилась державна реєстрація. На підставі викладеного, апелянт зазначає, що державний реєстратор мав відмовити у реєстрації.

Апелянт зазначає, що безпідставно зареєструвавши за собою право постійного користування на землі, що на праві власності належать Територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, відповідач-1 за допомогою відповідачача-2 позбавив власника землі, територіальну громаду міста Києва і особі Київської міської ради в інший спосіб розпорядитись цією землею на власний розсуд - надати її в оренду іншим особам, на конкурсних засадах, або продати і суттєво поповнити бюджет, або залишити її а якості екологічного заказника для природоохоронних цілей.

Узагальнені доводи відзиву СГТОВ «Нова Україна» на апеляційну скаргу Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району міста Києва "Київський еколого-культурний центр"

СГТОВ «Нова Україна» заперечує проти доводів апеляційної скарги Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району міста Києва "Київський еколого-культурний центр" ( далі апелянт) та звертає увагу суду на те, що у позивача та в процесу розгляду справи не виникало сумнівів щодо наявності державного акту на право користування землею № Б3085659, виданого у 1981 році, апелянтом жодних доказів відсутності державного акту на право користування землею № Б3085659, виданого у 1981 році суду не надано. Також висновки апелянта про те, що спірні земельні ділянки не входять до меж землі, якою володів радгосп імені Кірова не підтверджені жодними доказами.

Відповідач-1 зазначає, що 01.04.2005 - дати державної реєстрації припинення КСП "Нова Україна" в результаті його приєднання (реорганізації) до СТОВ "Нова Україна", останній вважається правонаступником усіх прав та обов`язків колишнього КСП "Нова Україна".

Відповідач-1 зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України встановлені господарськими судами у справах № 910/4319/19, № 911/379/14 обставини щодо переходу до відповідача-1 прав та обов`язків КСП «Нова Україна», радгоспу імені Кірова звільнені від доказування.

Також відповідач не погоджується з доводами апелянта про те, що у відповідача-1 відсутнє право постійного користування та припинення такого права у зв`язку з переоформленням права оренди, виходячи з наступного.

У 1981 році виконавчим комітетом Броварської районної ради народних депутатів видано радгоспу імені Кірова державний акт на право користування землею, відповідно до якого за вказаним радгоспом закріплено в безстрокове користування 7584,2 га землі, що було зареєстровано в книзі записів державних актів на право користування землею за № Б№ 085659.

Згідно із абз. 3 п.5 Постанови Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки від 18.12.1990 N 562-ХІІ "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР" громадяни, підприємства, установи, організації, мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав землеволодіння або землекористування.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Земельного кодексу України, прийнятого 18.12.1990 ( в редакції, чинній на час реорганізації радгоспу) постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Земельний кодекс України, прийнятий 25.01.2001 року, визначає право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» встановлено, що раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Частиною 10 ст. 28-1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Відповідач-1 зазначає, що згідно п. 5.4 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5рп/2005 у справі № 1-17/2005 поняття «набувати права» за змістом ч. 2 ст. 92 та ч. 1 ст.116 Земельного кодексу України припускає поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності.

Отже, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку 01.01.2002 року (набрання чинності Земельного кодексу України, прийнятого 25.10.2001 року), не втрачається внаслідок його непереоформлення підприємством, яке згідно положень чинного законодавства не може набувати право постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.09.2011 року справі № 6-14цс11).

Поряд із вищевказаним, згідно із ч. 1 ст. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час реорганізації КСП «Нова Україна») юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам-правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації; юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 106 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час припинення КП «Нова Україна») передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюється за рішення його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Аналогічні за змістом норми містилися в ч. 1, ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, чинній на час припинення КСП «Нова Україна»).

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час припинення КСП «Нова Україна») у разі приєднання одного або кількох суб`єктів господарювання до іншого суб`єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов`язки приєднаних суб`єктів господарювання.

Відповідач-1 зазначає, що як вбачається зі змісту вищезазначених норм законом встановлено принцип універсального правонаступництва у випадку припинення юридичної особи шляхом реорганізації, згідно якого під час реорганізації переходять усі права та обов`язки, котрі існували на час припинення, без жодних застережень.

Отже, на переконання відповідача-1, у зв`язку з реорганізацією радгоспу та КСП «Нова Україна» відбувся перехід усієї сукупності прав та обов`язків до відповідача -1, в тому числі права постійного користування згідно державного акта на право користування землею Б № 085659.

Право постійного користування є одним із видів права користування землею, яких також є право оренди та право суборенди. Відповідач-1 переконаний, що наразі відсутні будь-які докази та юридичні факти, що могли б ними підтверджуватись, на підставі яких згідно із положеннями ст. 141 Земельного кодексу України саме право постійного користування відповідача-1 було припинено.

Більше того, добровільна відмова від права користування потребує дотримання формальних вимог, серед яких є прийняття такої відмови відповідним рішенням органу місцевого самоврядування згідно із частиною 4 статті 142 Земельного кодексу України (як у редакції від 01.01.2004 редакція ЗК України чинна на момент написання листів-згод, так і у редакції чинній станом на дату подання позовної заяви).

Відповідач-1 вважає, що він є останнім правонаступником КСП «Нова Україна», радгоспу імені Кірова, є законним землекористувачем згідно вказаного державного акта, який є чинним правовстановлюючим документом і на теперішній час.

Крім того, відповідач-1 переконаний, що апелянтом не надано суду належних та допустимих доказів того, що державний реєстратор мав відмовити у реєстрації враховуючи висновки у справі № 911/773/20, мотивуючи ненаданням відповідачем-1 належних для реєстрації документів.

Відповідач-1 зазначає, що право постійного користування земельною ділянкою підлягає державній реєстрації (якщо воно оформлене після 01.01.2013 ч.2 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що діяв на дату винесення оскаржуваного рішення).

Право постійного користування земельною ділянкою, що виникло до вказаної дати, визнається дійсним за наявності однієї з таких умов:

- реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

- на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». ч. 3 3акону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (що діяв на дату винесення оскаржуваних рішень)).

Відповідач-1 зазначає, що на момент виникнення у відповідача-1 (як правонаступника радгоспу імені Кірова) права постійного землекористування земельною ділянкою згідно державного акта на право користування землею Б № 085659 діяло законодавство, що не передбачало його обов`язкової реєстрації, а отже в силу положень ч.3 ст. 3 3акону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право постійного землекористування відповідача-1 згідно державного акта на право користування землею Б № 085659 визнається дійсним.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на же майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, державного акта на право користування землею, виданого до 01.01.2013 року.

Згідно положень ст. 28, 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація похідних речових прав на земельні ділянки (в тому числі права постійного землекористування) державної та комунальної власності може проводитися після державної реєстрації права власності держави або територіальної громади на ці земельні ділянки, або одночасно з реєстрацією похідного права на земельну ділянку.

Відповідач-1 переконаний, що нотаріус на виконання вимог ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виконав усі необхідні дії для державної реєстрації речових прав за заявою відповідача-1, а апелянт не надав належних та допустимих доказів того, що державний реєстратор мав відмовити у реєстрації як загалом, так і зважаючи на наявність рішень по інших судових справах за участі відповідача-1

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Київської міської ради.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Київська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2022 у справі № 910/11761/21 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з`суваннм обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами того факту, що територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради набула право власності на вказані земельні ділянки. Аапелянт не погоджується з зазначеним висновком суду та зазначає, що згідно із нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з 1 січня 2013 року вважаються розмежованими землі відповідно до положень статей 83 і 84 ЗК України. Таким чином, з 01.01.2013 всі землі в межах міста Києва є землями комунальної власності (окрім земельних ділянок приватної власності та державної власності) і виключно право на розпорядження ними належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Більш того, право комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на спірні земельні ділянки підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що містяться в матеріалах справи і є достовірним носієм доказової інформації (№ 258541409, № 258548208), які судом першої інстанції не враховані.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною двадцятою статті 21 «Про державний земельний кадастр» передбачено, що внесені відомості зберігаються у Державному земельному кадастрі постійно.

Спірні земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі 05.06.2019 і мають кадастрові номери: 8000000000:62:212:0008, 8000000000:62:211:0127.

Наказом Держстандарту від 31.10.1997 № 659 було затверджено державний класифікатор ДК 014-97 «Класифікатор об`єктів адміністративно - територіального устрою України»

В основу національного класифікатора ДК 014-97 «Класифікатор об`єктів адміністративно-територіального устрою України", затвердженого наказом Держстандарту від 31.10.1997 № 659 (далі - КОАТУУ), покладено адміністративно - територіальний поділ країни, встановлений статтею 133 Конституції України, а також Положенням про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженим Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.03.1981 № 1654-Х, яке є чинним у частині, що не суперечить Конституції України.

КОАТУУ використовується в автоматизованих системах міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, зокрема Мінфіну, Мінрегіону, Мін`юсту, Держказначейства, Державної податкової служби, Пенсійного фонду тощо.

Об`єктами класифікації в КОАТУУ є одиниці адміністративно- територіального устрою України, а саме: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони у містах, селища міського типу, сільради, селища і села.

Апелянт зазначає, що наказ Держстандарту від 31.10.1997 № 659 на момент реєстрації спірних земельних Державному земельному кадастрі ділянок був чинним.

Відповідно до Класифікатора кадастровий номер земельної ділянки, що знаходиться в межах міста Києва розпочинається та складається з коду КОАТУУ 8000000000.

Апелянт звертає увагу суду на те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:212:0008, 8000000000:62:211:0127 розташовані на території міста Києва, і як наслідок, перебувають у законному володінні та розпорядженні Київської міської ради.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції повністю проігноровано доводи позивача про те, що Київська міська рада як власник в силу закону та розпорядник всіх земель комунальної власності на території міста Києва жодних рішень щодо передачі у власність або користування будь-яким фізичним чи юридичним особам земельної ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:211:0127, 8000000000:62:212:0008 не приймала, в тому числі СТОВ «НОВА УКРАЇНА».

Крім того, судом першої інстанції не досліджено перехід прав та обов`язків права постійного користування СТОВ «НОВА УКРАЇНА» як правонаступника КСП «Нова Україна», а також правонаступництво КСП «Нова Україна» від Радгоспу ім. Кірова.

З державного акта на право користування землею Б № 085659 слідує, що у 1981 році виконавчим комітетом Броварської районної (міської) Ради народних депутатів за радгоспом імені Кірова закріплено в безстрокове і безплатне користування 7584,2 га землі. Тобто дані плану приватизації не відповідають даним державного акту (є меншими).

У судових рішеннях по справі № 911/3588/13 суд посилався на Порядок оформлення правонаступництва та зобов`язання реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 №63, відповідно до п.12 якого: при виділенні з КСП одного або декількох нових підприємств до кожного з них переходять за передавальним або роздільним актом (балансом) майнові права та обов`язки підприємства, що реорганізується. При реорганізації шляхом виділення КСП не втрачає статусу юридичної особи. У нього залишаються майнові права та обов`язки в частині, що не перейшли до правонаступників. Пункт 17 Порядку оформлення правонаступництва та зобов`язання реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств зазначає, що обсяг правонаступництва визначається за передавальним (розподільчим) актом (балансом), складеним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом управління КСП, який може бути уточнений на дату врегулювання майнових відносин у частині боргових зобов`язань підприємства і затверджений загальними зборами співвласників або іншим уповноваженим органом. Разом з установчими документами підприємства правонаступника розподільний (передавальний) баланс є правовою підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов`язками КСП.

За передавальним актом ліквідатор КСП "Нова Україна" передав, а ТОВ "Земельний актив" та ТОВ "Синкол" прийняли 0 активів та 0 пасивів КСП "Нова Україна". Цим передавальним актом затверджено, що усе майно КСП "Нова Україна", у тому числі пайовий фонд були використані для задоволення вимог кредиторів згідно переліку, затвердженого у матеріалах справи № 263/126-98.

Відсутність правонаступництва у земельних правовідносинах у СТОВ «Нова Україна» підтверджується також судовими рішеннями у справі №911/2403/16.

Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 (рішення чинне з 06.13.2002року) в справі «Совтрансавто - Холдінг проти України» у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в закону силу, не може бути поставлено під сумнів. Судові рішення не можуть бути суперечливими одне одному.

Апелянт зазначає, що численними судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено, що у СТОВ «Нова Україна» відсутнє правонаступцтво прав КСП "Нова Україна", а також правонаступництво КСП «Нова Україна» прав радгоспу імені Кірова, що як наслідок унеможливлює подальшу реєстрацію прав на земельні ділянки на підставі державного акту на право постійного користування землею серія Б № 085659, виданого у 1981 році виконавчим комітетом Броварської районної ради народних депутатів.

Також апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що на замовлення СТОВ «Нова Україна» у 2019 році було розроблено технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості площею 278, 9776 га з кадастровим номером 8000000000:62:211:0127 та площею 96, 2065 га з кадастровим номером 8000000000:62:212:0008, що розташовані у Деснянському районі м. Києва та зареєстровані в Державному земельному кадастрі. Разом із тим, частиною 14 статті 186 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент здійснення державної реєстарації земельних ділянок) встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності. Однак, відповідно до пункту 4 Порядку до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) зазначена документація Київською міською радою чи Департаментом не затверджувалась.

Апелянт зазначає, що на СТОВ «НОВА УКРАЇНА», як на зацікавлену особу імперативно покладено обов`язок подати таку документацію на затвердження Київській міській раді для прийняття відповідного рішення. В разі прийняття рішення про затвердження зазначеної документації це б могло вважатися завершенням процедури формування земельних ділянок в розумінні земельного законодавства України.

Апелянт звертає увагу суду на те, що Київська міська рада, як власник та розпорядник земель комунальної власності на території міста Києва жодних рішень щодо передачі у власність або користування будь-яким фізичним чи юридичним особам зазначених земельних ділянок з кадастровим номером 8000000000:62:211:0127 та кадастровим номером 8000000000:62:212:0008 не приймала.

Проте, державним кадастровим реєстратором 05.06.2019 всупереч вищезазначеним нормам права зареєстровано земельні ділянки в Державному земельному кадастрі, що призвело до незаконного набуття права користування ними.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено Законом України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон). Повноваження державного реєстратора встановлені частиною другою статті 10 Закону, до яких, зокрема, належать прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та про відмову в державній реєстрації. Однак приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каравай Н.В. в порушення установленого Законом порядку та всупереч передбаченій процедурі державної реєстрації речових прав прийнято протиправне рішення про державну реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки за СТОВ «НОВА УКРАЇНА» з кадастровим номером 8000000000:62:212:0008, 8000000000:62:211:0127.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що 12.01.2021 СТОВ «НОВА УКРАЇНА» звернулося до Київської міської ради із заявою (№ 204667757) на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 278, 9776 га з кадастровим номером 8000000000:62:211:0127, що розташована у Деснянському районі м. Києва.

Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Депаратамент) за резолюцією (дорученням) заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Бондаренка В. В. опрацьовано зазначену заяву та листом від 26.01.2021 № 0570202/3-1226 повідомлено СТОВ «Нова Україна» про відсутність підстав для надання згоди на поділ земельної ділянки.

Таким чином, відповідно до Порядку, Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», відсутні правові підстави для надання згоди на поділ земельної ділянки площею 278, 9776 га з кадастровим номером 8000000000:62:211:0127 комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Апелянт переконаний, що Господарський суд м. Києва під час розгляду справи № 910/11761/21 неповно та не всебічно дослідив обставини справи, не застосував при вирішенні спору необхідні спеціальні правові норми, повністю проігнорувавши доводи позивача, а також не врахував висновки, викладені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 у справі 911/773/20, залишеній без змін постановою Верховного Суду від 24.05.2022, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

Узагальнені доводи відзиву СТОВ «Нова Україна» на апеляційну скаргу Київської міської ради

Відповідач-1 заперечує проти доводів апеляційної скарги Київської міської ради, про те, що відповідач-1 не є правонаступником КСП «Нова Україна», які ґрунтуються на судових рішеннях, зокрема: № 5011-62/1104-2012 від 18.07.2012; № 5011-13/1060-2012, № 5011-10/1408-2012, № 5011-55/1012-2012 від 26.07.2012; № 5011-581049-2012 від 06.08.2012; № 5011-41/958-2012, 5011-52/882-2012, 5011-52/887-2012 від 08.08.2012; № 5011-9/940-2012 від 14.08.2012; № 5011-47/1016-2012 від 11.09.2012 за позовами першого заступника прокурора Деснянського району м. Києва, якими визнано недійсними договори оренди земельних ділянок від 16.01.2006, загальною площею 484 га, укладені на підставі рішення Київської міської ради від 21.10.2004 № 655/2065 та визнано відсутнім у СТОВ «Нова Україна» право користування ними. Також апелянт посилається на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 911/773/20, якою на думку апелянта, встановлено відсутність правонаступництва відповідача-1 прав та обов`язків КСП «Нова Україна».

Відповідач-1 не погоджується з доводами Київської міської ради та звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що у справах №5011-62/1104-2012, №5011-62/1103-2012, №5011-13/1060-2012, №5011-10/1408-2012, №5011-55/1012-2012, №5011-5/1049-2012, №5011-41/958-2012, №5011-52/882-2012, №5011-52/887-2012, №5011-9/940-2012, №5011-47/1016-2012, предметом та підставами було визнання недійсним договорів оренди, які були укладені на виконання рішення Київської міської ради № 655/2065, № 655/2065 «Про оформлення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» права користування земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Деснянського району міста Києва» наявність / відсутність у СГ ТОВ «Наша Україна» права користування земельними ділянками шляхом їх оренди, а не право постійного користування визначеного ст. 92 Земельного кодексу України.

Крім того, додатковим доказом того, що суду під час розгляду вказаних справ досліджували лише право користування СГ ТОВ "Нова Україна" земельними ділянками у вигляді оренди, є те, що у рішенні Київської міської ради № 655/2065 № 655/2065 чітко вказано, що земельні ділянки надаються СГ ТОВ "Нова Україна, на праві довгострокової оренди на 15 років.

Таким чином, у судових справах №5011-62/1104-2012, №5011-62/1103-2012, №5011-13/1060-2012, №5011-10/1408-2012, №5011-55/1012-2012, №5011-5/1049-2012, №5011-41/958-2012, №5011-52/882-2012, №5011-52/887-2012, №5011-9/940-2012, №5011-47/1016-2012, суди взагалі не досліджували питання правонаступництва відповідача-1 прав та обов`язків КСП «Нова Україна», радгоспу імені Кірова.

Що стосується посилання апелянта Київської міської ради на обставини та висновки викладені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 24.05.2022 року у справі №911/773/20, то у даному випадку відповідач-1 звертає увагу суду на постанову Верховного Суду від 24.05.2022 року у справі №911/773/20, з якої вбачається, що суд касаційної інстанції не досліджував питання наявності/відсутності правонаступництва відповідача-1 прав та обов`язків КСП «Нова Україна» радгоспу мені Кірова.

Крім того, відповідач-1 вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення у іній справі дійшов до вірних висновків, щодо наявності правонаступництва у відповідача-1 прав та обов`язків КСП «Нова Україна», радгоспу імені Кірова, які полягають у наступному.

Виконавчим комітетом Броварської районної ради народних депутатів у 1981 році радгоспу ім. Кірова був виданий державний акт Б№ 3085659 на право користування землею, згідно якого передано в безстрокове безоплатне користування 7584,2 га землі для використання у сільськогосподарському виробництві.

Відповідач-1 зазначає, що протягом 1992-1994 років радгосп імені Кірова у відповідності до законодавства з питань про приватизацію перетворено у КСП «Нова Україна, код ЄДРПОУ 00448737. На виконання ухвали Господарського суду Київської області від 22.07.2004 у справі № 263/12б-98 про банкрутство КСП «Нова Україна» 01.04.2005 припинило свою діяльність у результаті реорганізації шляхом приєднання до ТОВ «Нова Україна» ,код ЄДРПОУ 32831851, яке є останнім правонаступником усіх прав та обов`язків колишнього радгоспу та КСП, в т.ч. права постійного землекористування згідно вищезазначеного державного акту. В масив земель згідно вказаного державного акту входять спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127.

На переконання відповідача-1 з 01.04.2005 - з дати державної реєстрації припинення КСП «Нова Україна» в результаті його приєднання (реорганізації) до відповідача-1, останній вважається останнім правонаступником усіх прав та обов`язків колишнього КСП «Нова Україна», радгоспу імені Кірова, у тому числі права постійного користування згідно державного акта на право користування землею Б № 085659.

Відповідач-1 просить суд апеляційної інстанції залишити рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 у справі № 910/11762/21 без змін, апеляційну скаргу Київської міської ради без задоволення.

Пояснення Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району міста Києва "Київський еколого - культурний центр" на відзив СТОВ «Нова Україна»

Надаючи пояснення на відзив відповідача-1, третя особа зазначає, що СТОВ «Нова Україна» намагається переконати суд у тому, що він дійсно є правонаступником і радгоспу імені Кірова і КСП «НоваУкраїна», посилаючись на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019року у справі № 910/4319/19, яке на думку представника СТОВ «Нова Україна» має преюдиціальне значення. Однак, зазначене рішення у справі № 910/4319/19 стосувалось прав на нерухоме майно - будівлю лазні, в той час, як іншими судами, наприклад у справі № 911/2997/16 та інших справах встановлювалась обставина, що згідно затвердженого передавального акту від КСП «Нова Україна» до ТОВ «Нова Україна» передавалось певне нерухоме майно, але не земля. Земля від КСП «Нова Україна» до СТОВ «Нова Україна» так і не була передана по сьогоднішній день.

Проте, Київська міська рада не брала участь у справі № 910/4319/19, відповідно у нашій справі обставини встановлені судовими рішеннями по справі № 910/4319/19 не мають преюдиційного характеру.

Крім того, третя особа звертає увагу суду на те, що згідно ухвали Господарського суду Київської області від 26.12.2003 року у справі № 263/12б-98 (якою затверджено мирову угоду) всі майнові і немайнові права та обов`язки КСП «Нова Україна» переходили не до ТОВ «Нова Україна», а до ТОВ «Земельний актив» та ТОВ «Синкол» (абзац 1 аркушу ухвали). Тобто, саме вони були судом визнані правонаступниками КСП «Нова Україна». Причому, суд не зобов`язував їх у подальшому передати ці права і обов`язки новоствореному ТОВ «Нова Україна». Суд лише зобов`язав створити нове ТОВ «Нова Україна», але не зобов`язував ні ТОВ «Земельний актив» ні ТОВ «Синкол» у подальшому передавати якісь активи, права та обов`язки новоствореному ТОВ «Нова Україна».

Також третя особа зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ТОВ "Земельний актив" та ТОВ "Синекол" коли-небудь передавали новоствореному СТОВ «Нова Україна» якісь активи, права чи обов`язки від КСП «Нова Україна» правонаступником якого, згідно мирової угоди і є саме ТОВ «Земельний актив» та ТОВ «Синекол», а не СТОВ «Нова Україна».

Щодо наявності права комунальної власності територіальної громади міста Києва на землю та належності спірних земельних ділянок до території міста Києва, третя особа зазначає, що і в кадастрі і в реєстрі - була здійснена реєстрація не за зверненням Київської міської ради, а за зверненнями самого відповідача-1. Відповідач-1 подаючи документи про реєстрацію вказав власником спірної землі територіальну громаду міста Києва. Тобто сам відповідач-1 наполягав і вимагав від реєстратора Держгеокадастру і державного реєстратора - зареєструвати ці землі в земельному кадастрі і Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - як власність територіальної громади міста Києва. Вказане підтверджується і витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 17, 27 том 1). Де вказано, що ці дві ділянки зареєстровані - як комунальна власність. А тепер представник відповідач-1 наполягає на тому, що територіальна громада м. Києва не власник.

Крім того, на сторінці 12 свого відзиву (абзац 5) відповідач-1 пише, що "Також відповідно до п.5 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у п.3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно ст.122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку".

Третя особа зазначає, що відповідач-1 сам визнає, що спочатку Київська міська рада сама мала звернутись до державного реєстратора і зареєструвати своє право на цю землю - лише потім відповідач-1 міг би реєструвати якісь свої похідні права користування. Тобто, на переконання третьої особи, відповідач-1 подаючи документи на реєстрацію спірних земельний, ділянок як комунальної власності - узурпував права Київської міської ради для здійснення реєстраційних дій, щодо реєстрації чужої власності.

Також третя особа звертає увагу на те, що у відзиві представник відповідача-1 наполягає на тому, що приймаючи 21.10.2004 року рішення № 655/2065 Про оформлення відповідачу-1 спірних земель (тоді в складі інших кадастрових ділянок) в оренду, Київрада на той час не була ще власником цієї землі, а тому не мала права передавати її в оренду (і таким чином припиняти право постійного користування), тому що на той час ще не було остаточно завершене розмежування земель державної і комунальної власності.

Третя особа зазначає, що станом на 2004 рік і на 2006 рік (на час оформлення договорів оренди) ще не було здійснене остаточне розмежування земель державної і комунальної, оскільки остаточне розмежування земель відбулось у 2013 році з прийняттям Закону України № 5245-VI. Остаточно Київрада стала власником цієї землі з 1 січня 2013 року.

Проте, станом на 2004 і 2006 роки діяла норма п. 12 Розділу Х «Перехідні Положення» Земельного кодексу України (в редакції, чинній на той час), в якій зазначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Третя особа звертає увагу суду на те, що саме Київська міська рада станом на 2004 і 2006 роки була законним належним розпорядником спірних земель, в незалежності від того чи були вони тоді ще державні, чи вже комунальні. А у 2013 році з остаточним унормуванням питання розмежування земель за власністю - ця земля стала комунальною власністю Територіальної громади Києва, в особі Київської міської ради згідно Закону, а не правочину.

Однак суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав, що представник третьої особи вказує, що акт на право постійного користування землею, виданий виконавчим комітетом Броварської районної ради народних депутатів за № Б 3085659 в 1981 році, втратив свою чинність з моменту звернення СТОВ "Нова Україна" до Київради з приводу оформлення оренди на землю, а тому право власності на вказані землі з цього часу автоматично перейшло до територіальної громади міста Києва. Третя особа зазначає, що зазначене не відповідає дійсності, оскільки представник третьої особи говорив про зовсім інше, а саме про те, що з моменту переоформлення прав на землю на інший вид права - на право оренди (укладенням відповідних договорів оренди у січні 2016 року), попереднє право - право постійного користування припинилось, тому що не може бути одна і та ж земля перебувати одночасно у того ж самого користувача і у постійному користуванні і в оренді. Тим більше, що припинення права постійного користування шляхом переоформлення на право оренди, визначене відповідним рішенням Конституційного суду від 22.09.2005 № 5-рп/2005.

Третя особа зазначає щодо припинення державного акту, що наразі СТОВ «Нова Україна» обліковується лише дві земельні ділянки, іншої землі більше не рахується, вся інша земля була в свій час розпайована. Таким чином, з переоформленням цієї останньої землі в 2004-2006 роках на право оренди, у відповідача-1 просто вичерпалась будь яка земля, яка була в простійному користуванні згідно державного акту 1981 року. Таким чином, після переоформлення в оренду останніх 486 гектарів, із землі державного акту 1981 року - залишилось нуль гектарів. Таким чином саме тоді у 2006 році держакт фактично втратив чинність - у зв`язку з відсутністю у ньому землі.

Також третя особа звертає увагу суду на те, що спірні земельні ділянки можна якось ідентифікувати - як такі, що знаходяться в межах тієї ділянки (накладаються на ту землю), на яку радгоспу імені Кірова в новорічну ніч 1 січня 1981 року було видано державний акт). Жодних доказів того, що ці землі (чи принаймні частина з них), коли - небуть мали хоч якесь відношення до радгоспу імені Кірова і знаходились у того в користуванні, відповідач-1 так і не надав. І взагалі де взялись ці землі - яка їх історія (до складу яких земель вони входили до 2019 року) - таємниця. Землі радгоспу імені Кірова (486 га) за час з 2004 року були і в оренді, у власності різних Житлово-будівельних кооперативів (у складі інших кадастрових ділянок). Проте, відповідач-1 розробляючи проект «відновлення» не вказав, а де він взяв цю землю, які докази що ця земля, або частина з неї, хоч колись знаходились у користуванні радгоспу імені Кірова.

Третя особа зазначає, що жодних можливостей ідентифікувати цю землю і довести, що ця земля входила з межі тієї землі, якою колись користувався радгосп імені Кірова, принаймні із матеріалів наявних у справі (в тому числі в матеріалах реєстраційних справ) немає, тому з врахуванням позиції Верховного Суду, яка була викладена у справі №911/773/20 нотаріус мав відмовити у реєстрації.

Третя особа звертає увагу суду на те, що головною позицією Верховного Суду, яка є визначально для нашої справи, є не питання правонаступництва, а питання наявності доказів ідентифікації спірних земельних ділянок, того, чи вони входили у склад земель якими колись користувався радгосп імені Кірова. Як і у справі № 911/773/20 так і у справі № 910/11761/21 немає жодних доказів того, що наші спірні земельні ділянки входили до складу тієї землі, якою користувався радгосп імені Кірова на підставі державного акту 1981 року.

Явка учасників у судове засідання

В судове засідання представник відповідача-2 не з`явився, про причини неявки суд не повідомлено.

У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності відповідача-2 та його повноважених представників за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Представник позивача підтримав позовні вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також підтримав апеляційну скаргу третьої особи, просить суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 у справі № 910/11761/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги та підтримав апеляційну скаргу позивача, просить суд оскаржуване рішення скасувати, позов задовольнити повністю.

Представник відповідача-1 заперечив проти доводів апеляційних скарг, просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача та апеляційної скарги третьої особи, судове рішення залишити без змін, як таке, що прийняте з всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин справи.

Відповідач-2 не скористались своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

30.09.2020 приватним нотаріусом Каравай Н.В. були прийняті рішення № 54327210 та № 54332518 про державну реєстрацію права постійного користування за СТОВ "Нова Україна" на земельні ділянки кадастровий номер 8000000000:62:212:0008 площею 96,2065 га та 8000000000:62:211:0127 площею 278,9776 га з одночасною реєстрацією права комунальної власності на вказані земельні ділянки за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.

Підставою прийняття вищезазначених рішень є державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Б № 085659, виданий радгоспу ім. Кірова м. Бровари Української Радянської Соціалістичної республіки Виконавчим комітетом Броварської районної ради народних депутатів у тому, що за вказаним землекористувачем закріплюються безстрокове і безоплатне користування 7 584, 2 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Землі надана для використанні в сільськогосподарському виробництві. Акт датований 1981 роком (а.с. 46-48 том 2)

Київська міська рада звернулась до суду з даним позовом та зазначає, що зазначені земельні ділянки розташовані на території міста Києва і належать на праві власності територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради. Будь-яких рішень щодо передачі земельних ділянок кадастровий номер 8000000000:62:212:0008 площею 96,2065 га та кадастровий номер 8000000000:62:211:0127 площею 278,9776 га у власність чи користування будь-яким фізичним чи юридичним особам Київрада не приймала, отже у відповідача-1 відсутнє право постійного користування земельними ділянками, а спірні рішення приватного нотаріуса про реєстрацію такого права є протиправними та підлягають скасуванню.

21.10.2004 Київською міською радою було прийнято рішення № 655/2065 «Про оформлення сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» права користування земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Деснянського району м. Києва», зокрема право довгострокової оренди на 15 років 11 земельних ділянок площею 486, 50 га за рахунок частини земель, закріплених за радгоспом ім. Кірова згідно з держаним актом на право користування землею від 1981р., з них: ділянка № 1 - площею 2,64 га; ділянка № 2 - площею 6,79 га; ділянка № 3 - площею 13,04 га; ділянка № 4 - площею 34,91 га; ділянка № 5 - площею 20,36 га; ділянка № 6 - площею 90,28 га; ділянка № 7 - площею 51,95 га; ділянка № 8 - площею 17,67 га; ділянка № 9 - площею 59,97 га; ділянка № 10 - площею 93,09 га; ділянка № 11 - площею 95,80 га.

На підставі зазначеного рішення між Київською міською радою (орендодавцем) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» (орендар) було укладено 11 договорів оренди земельних ділянок в межах Деснянського району міста Києва від 16.01.2006, серед яких:

№ 62-6-00292 земельної ділянки площею 176716 кв.м. кадастровий номер 8000000000:62:213:0050;

№ 62-6-00295 земельної ділянки площею 957937 кв.м. кадастровий номер 8000000000:62:212:0008;

№ 62-6-00298 земельної ділянки площею 599729 кв.м. кадастровий номер 8000000000:62:213:0049;

№ 62-6-00302 земельної ділянки площею 930923 кв.м. кадастровий номер 8000000000:62:211:0017;

СТОВ «Нова Україна» звернулось до Київської міської ради з листами - згодами від 19.07.2007 № 26/07, від 28.07.2007 № 28/07, від 16.05.2008 №№ 02-16/05, 01-16/05 щодо припинення права користування частиною земельних ділянок. Одночасно в листі - згоді № 26/07 від 19.07.2007 СГ ТОВ «Нова Україна» не заперечувало проти надання частини земельної ділянки площею 95, 79 га обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Забудовник» в межах, визначених проектом відведення. В листі - згоді № 28/07 від 28.07.2007 СГ ТОВ «Нова Україна» не заперечувало проти надання частини земельної ділянки площею 62, 54 га обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Містобудівник» межах, визначених проектом відведення.

Позивач вважає, що підставою для припинення права користування СТОВ «Нова Україна» зазначеними земельними ділянками, що входить в площу новостворених земельних ділянок було припинено в силу Закону, а саме пункту «а» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, шляхом добровільної відмови.

Рішеннями Господарського суду міста Києва № 5011-62/1103-2012 від 18.07.2012, № 5011-10/1408-2012 від 26.07.2012, 5011-10/1408-2012 від 26.07.2012 визнано відсутнім право користування Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» земельними ділянками.

Київська міська рада зазначає, що у подальшому жодних рішень щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127 будь-яким фізичним чи юридичним особам не приймала.

Крім того, позивач зазначає, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42019000000000:62:211:0127 від 08.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України встановлено, що окремі службові особи Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, зловживаючи службовими повноваженнями, усупереч інтересів служби, з метою отримання неправомірної вигоди від юридичних осіб, у порушення вимог статті 9 Земельного кодексу України, статей 9,22,24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, за відсутності волевиявлення власника або користувача земельних ділянок, провели реєстрацію 19 земельних ділянок в Оболонському районі м. Києва, присвоївши їм кадастрові номери, у тому числі 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:52:211:0127 у Дарницькому районі м. Києва. Внаслідок таких дій на даний час 19 земельних ділянок без рішення власника - Київської міської ради вибули з комунальної власності, що спричинило тяжкі наслідки інтересам територіальної громади міста Києва.

Позивач зазначає, що всупереч вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» приватним нотаріусом Каравай Н.В. не вчинено жодних дій для отримання інформації від Київської міської ради щодо прийняття останньою рішення щодо передачі у власність або користування земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127 в установленому законом порядку. Відповідно до п.2,3, 4 частини першої Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» держаний реєстратор мав відмовити в державній реєстрації прав.

На переконання позивача, дії державного реєстратора є незаконними та такими, що призвели до негативних наслідків для територіальної громади міста Києва у вигляді позбавлення права розпоряджатись та користуватись своїм майном (земельними ділянками), а отже підлягають скасуванню, а право постійного користування СТОВ «Нова Україна» на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127 припиненню.

Суд першої інстанції перевіривши доводи позивача та дослідивши наявні у справі матеріали, дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами того факту, що територіальна громада міста Києва в особі Київради набула права власності на спірні земельні ділянки, а отже позивачем не доведено, порушення його прав, у зв`язку із чим Господарським судом міста Києва було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками Господарського суду міста Києва, виходячи з таких підстав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Як вбачається з матеріалів справи, Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Б № 085659, виданим радгоспу ім. Кірова м. Бровари Української Радянської Соціалістичної республіки Виконавчим комітетом Броварської районної ради народних депутатів у тому, що за вказаним землекористувачем закріплюються безстрокове і безоплатне користування 7 584, 2 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для використанні в сільськогосподарському виробництві. Акт датований 1981 роком (а.с. 46-48 том 2). В акті зазначено, що він складений в двох примірниках, з яких перший надано землекористувачу, другий екземпляр зберігається у виконавчому комітеті районної (міської) Ради народних депутатів трудящих. Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні геодезичні дані про межі земельної ділянки, яка була надана у постійне користування радгоспу ім. Кірова.

Указом президії Верховної Ради Української РСР від 26.08.1988 №6486-ХІ «Про розширення меж міста Києва» до меж міста Києва було включено села Жуляни, Троєщина та смт Бортничі. При цьому село Троєщина та землі навколо нього входили раніше до Броварського району Київської області.

На виконання вищезазначеного Указу Українським державним інститутом інженерно - геодезичних вишукувань і зйомок Головного управління геодезії та картографі при Раді Міністрів СРСР у 1990 році були виконані роботи щодо встановлення меж міста Києва в натурі (на місцевості), закріплення їх межовими знаками та складання каталогу координат і висот знаків міських меж.

Тобто частина земель КСП ім. Кірова із зазначених у Акті 1981 (площею 7 584, 2 га) у зв`язку з розширенням меж міста Києва перейшла в межі міста Києва.

Згідно постанови Верховної Ради України «Про колективне сільськогосподарське підприємство від 14.02.1992р. протоколом № 1 зборів уповноважених радгоспу ім. Кірова від 24.03.1992 було прийнято рішення про: створення на базі радгоспу ім. Кірова Колективного сільськогосподарського підприємства "Нова Україна" та затверджено статут КСП. Пунктом 6 протоколу зборів вирішено звернутись до Фонду державного майна та Міністерства сільського господарства України про безкоштовну передачу основних засобів виробництва радгоспу імені Кірова в колективну власність створеного підприємства та до земельної комісії райвиконкому з проханням видати державний акт землекористування. Пунктом 7 протоколу зборів вирішено просити земельну комісію райвиконкому видати Державний акт землекористування колективного сільськогосподарського підприємства «Нова Україна».

Пунктом 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» встановлено, що приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств і організацій (крім тих, що підлягають приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів) здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства.

Обставини щодо перетворення радгоспу ім. Кірова у КСП «Нова Україна» підтверджуються: атом оцінки вартості цілісного майнового комплексу - радгоспу ім.. Кірова, затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 30.11.1993, протоколом № 2 загальних зборів уповноважених членів колективу радгоспу ім.. Кірова від 21.12.1993, Свідоцтвом № 461 про реєстрацію КСП «Нова Україна» реєстраційний № 212-461-КСП виданого Броварською районною держаною адміністрацією Київської області 27.12.1003, Статутом КСП «Нова Україна» затвердженого зборами уповноважених трудового колективу радгоспу ім.. Кірова 24.03.1992. Пунктом 2.3 Статуту встановлено, що землі підприємства належать йому на праві колективної власності. Право підприємства на земельну ділянку посвідчується державним актом. І зберігається при входженні його до складу агропромислових об`єднань, комбінатів, агрофірм та інших формувань. Це право може бути припинено в порядку і на підставах, установлених Земельним кодексом України. Свідоцтвом про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності КСП «Нова Україна» виданого 17.02.1997 згідно якого ідентифікаціний код суб`єкта підприємницької діяльності в ЄДРПОУ 00448737.

Планом приватизації, державного радгоспу імені Кірова, затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 23.12.1993 пунктом 2.4. якого встановлено, землекористування здійснюється згідно Державного акту на право користування землею, виданого виконавчим комітетом Броварської районної Ради народних депутатів за № Б№ 085659 в 1981 році. Всього станом на 01.11.1993 в землекористуванні радгоспу знаходиться 4114, 2 га землі. Сільськогосподарських угідь 3292,4 га з них : рілля - 1382, 4 га, сінокоси - 1573, 3 га, пасовища 286, 6 га .

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що радгоспу ім. Кірова за Державним актом від 1981 року виділялась земельна ділянка сільськогосподарського призначення розміром 7 584, 2 га, однак за планом приватизації в користуванні радгоспу знаходилось значно менша земельна ділянка розміром 4 114, 2 га., з якої сільськогосподарських угідь 3 292, 4 га. В матеріалах справи відсутній державний акт на право постійного користування земельною ділянкою для ведення господарської діяльності, виданий КСП «Нова Україна» та зареєстрований у книзі записів державних актів на право користування земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.11.2016, постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017, постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2017 у справі № 911/2997/16 щодо заявленого СТОВ «Нова Україна» позову про порушення його права постійного користування спірною земельною ділянкою, яке, за його твердженням, належить йому як правонаступнику КСП "Нова Україна", судами встановлено таке.

21.02.1997 КСП «Нова Україна» внесене до ЄДРПОУ під ідентифікаційним кодом 00448737.

26.12.2003 ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 263/126-98 за заявою ЗАТ "Васильківхлібпродукт" про визнання банкрутом КСП "Нова Україна" затверджено мирову угоду від 16.12.2003, у зв`язку з чим провадження у справі № 263/126-98 припинено. Ухвалено ТОВ "Земельний актив" (код 32665536) та ТОВ "Синкол" (код 31753097) провести реорганізацію КСП "Нова Україна" в нове підприємство СГТОВ "Нова Україна" на правах його засновників за умови повного прийняття на себе правонаступництва по всіх боргових зобов`язаннях та майнових і немайнових прав КСП "Нова Україна" з обов`язковим присвоєнням нового ідентифікаційного коду та виключенням КСП "Нова Україна" з ЄДРПОУ.

СГ ТОВ "Нова Україна" із ідентифікаційним кодом 32831851 було зареєстроване Броварською РДА 31.12.2003.

З матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Нова Україна" (код ЄДРПОУ 32831851) вбачається, що 29.12.2003 відбулись загальні збори засновників СГ ТОВ "Нова Україна" - ТОВ "Земельний актив" та ТОВ "Синкол", на яких було ухвалено рішення про створення СГ ТОВ "Нова Україна", затвердження його статуту та установчого договору на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 26.12.2003 у справі № 263/126-98. Також було затверджено статутний фонд у розмірі 30 000,00 грн. (протокол № 1 від 29.12.2003).

У п. 1.2 затвердженого рішенням зборів засновників (протокол № 1 від 29.12.2003) статуту СГ ТОВ "Нова Україна" зазначено, що товариство створено на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 22.07.2004, якою припинено провадження у справі № 263/126-98 про банкрутство КСП "Нова Україна" і затверджено мирову угоду від 26.12.2003, згідно якої ТОВ "Земельний актив" та ТОВ "Синкол" в результаті реорганізації КСП "Нова Україна" в нове підприємство - СГ ТОВ "Нова Україна" на правах його засновників за умови повного прийняття на себе правонаступництва по всіх боргових зобов`язаннях та майнових і немайнових правах КСП "Нова Україна".

17.03.2004 ліквідатор, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 26.12.2003, звертався до Броварської РДА з проханням скасувати державну реєстрацію КСП "Нова Україна" згідно із п. 36 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.98 № 740 "Про порядок державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності". Проте йому було відмовлено, оскільки в представлених ним матеріалах був відсутній затверджений судом ліквідаційний баланс, передавальний акт та розподільчий баланс відповідно до ст. 107 ЦК України, а сама ухвала суду не зобов`язувала орган реєстрації здійснити скасування державної реєстрації КСП "Нова Україна", код 00448737.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2004 за апеляційною скаргою АКАБ "Україна" ухвала Господарського суду Київської області від 26.12.2003 у справі № 263/126-98 була скасована повністю.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.07.2004 у справі № 263/126-98 було затверджено мирову угоду від 16.12.2003 з наступними змінами від 07.07.2004, у зв`язку з чим провадження у справі № 263/126-98 припинено. Ухвалено ТОВ "Земельний актив" (код 32665536) та ТОВ "Синкол" (код 31753097) провести реорганізацію КСП "Нова Україна" в нове підприємство СГ ТОВ "Нова Україна" на правах його засновників за умови повного прийняття на себе правонаступництва по всіх боргових зобов`язаннях та майнових і немайнових прав КСП "Нова Україна" з обов`язковим присвоєнням нового ідентифікаційного коду та виключенням КСП "Нова Україна" з ЄДРПОУ, державну реєстрацію якого провести в межах Броварського району Київської області через Броварську РДА Київської області.

Предметом затвердженої ухвалою Господарського суду Київської області від 22.07.2004 у справі № 263/126-98 мирової угоди було погашення в повному обсязі залишкової суми майнових вимог, які виникли в процесі ліквідації підприємства, в межах визначених даною мировою угодою. Сторони мирової угоди (кредитори, боржник та заінтересовані особи - ТОВ "Земельний актив" та ТОВ "Синкол") дійшли згоди, що КСП "Нова Україна" має змінити свою організаційно-правову форму і пройти процес перетворення в СГ ТОВ "Нова Україна" шляхом реорганізації підприємства-боржника з обов`язковим виключенням КСП "Нова Україна" з ЄДРПОУ після повного погашення кредиторської заборгованості. ТОВ "Земельний актив" та ТОВ "Синкол" зобов`язались провести реорганізацію КСП "Нова Україна" в нове підприємство - СГ ТОВ "Нова Україна" та стати його засновниками. Сторонами було погоджено, що реорганізація КСП "Нова Україна" в інше підприємство відповідно до цієї мирової угоди може відбуватися лише за умови повного прийняття на себе ТОВ "Земельний актив" та ТОВ "Синкол" правонаступництва по всіх боргових зобов`язаннях та майнових і немайнових правах боржника, які Існували на день укладення мирової угоди і визначених в даній мировій угоді.

Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. (ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній на час винесення ухвали господарським судом Київської області у справі № 263/126-98 про банкрутство КСП "Нова Україна").

Згідно із ст. 37 наведеного Закону про банкрутство мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов`язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Затверджена ухвалою Господарського суду Київської області і від 22.07.2004 у справі №263/126-98 мирова угода не визначає правонаступника в земельних правовідносинах боржника - КСП "Нова Україна", а правонаступниками по всіх боргових зобов`язаннях та майнових і немайнових правах боржника, які існувати на день укладення мирової угоди і визначені в даній мировій угоді, називає не новостворене підприємство, а ТОВ "Земельний актив" та ТОВ "Синкол".

В подальшому, на засіданні комісії з припинення КСП "Нова Україна" шляхом реорганізації у складі ліквідатора та представників ТОВ "Земельний актив" і ТОВ "Синкол" був обговорений та затверджений переданий на розгляд комісії проект передавального акту.

На виконання ухвали Господарського суду Київської області від у справі № 263/126-98 від 26.07.2004 був затверджений ліквідатором та керівниками ТОВ "Земельний актив" і ТОВ "Синкол" 26.07.2004 передавальний акт КСП "Нова Україна".

За передавальним актом ліквідатор КСП "Нова Україна" передало, а ТОВ "Земельний актив" та ТОВ "Синкол" прийняли 0 активів та пасивів КСП "Нова Україна". Цим передавальним актом затверджено, що усе майно КСП "Нова Україна", у тому числі пайовий фонд були використані для задоволення вимог кредиторів згідно переліку, затвердженого у матеріалах справи № 263/126- 98

Довідки про зняття з обліку КСП "Нова Україна" свідчать про зняття з обліку у зв`язку з ліквідацією товариства.

31.05.2005 було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - КСП "Нова Україна" за записом № 13321120002000207, про що на свідоцтві серії А00 № 080196 державним реєстратором була проставлена відмітка. При цьому, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань дані про припинення юридичної особи були внесені 01.04.2005.

Стаття 108 ЦК України визнає перетворенням юридичної особи зміну її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Згідно із п. 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118, що було чинне на час створення СГ ТОВ "Нова Україна" та припинення КСП "Нова Україна" у разі включення суб`єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому присвоюються ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Суб`єктам підприємницької діяльності ідентифікаційний код присвоюється органами державної реєстрації під час реєстрації. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування.

У разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Із свідоцтв про державну реєстрацію та витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається існування обох юридичних осіб одночасно - нова юридична особа СГ ТОВ "Нова Україна" (код 32831851) створена (зареєстрована) (31.12.2003) ніж знята з обліку 01.04.2005 юридична особа - КСП "Нова Україна" (код 00448737 ).

Відповідно до ч. 1,ч.5 ст. 59 ГК України (в редакції, що діяла станом на 01.04.2005) припинення діяльності суб`єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб`єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. У разі перетворення одного суб`єкта господарювання в інший до новоутвореного суб`єкта господарювання переходять усі майнові права і обов`язки попереднього суб`єкта господарювання.

Відповідно до ст. 107 ЦК України (у редакції, чинній нас час виникнення спірних правовідносин) передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення. Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Передавальний акт КСП "Нова Україна" від 26.07.2004, складений на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 22.07.2004 у справі № 263/126-98, не був затверджений органом, який прийняв рішення про припинення КСП "Нова Україна" - Господарським судом Київської області у справі № 263/126-98. Зазначений акт не підтверджує передачу будь-яких прав чи обов`язків КСП "Нова Україна" новоствореному підприємству СГ ТОВ "Нова Україна".

Вищезазначене у своїй сукупності спростовує доводи позивача (СТОВ «Нова Україна») про його наступництво прав КСП "Нова Україна" на право постійного користування землею.

Чинними судовими рішеннями по справі 911/3588/13 (постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014, постанова Вищого господарського суду від 31.07.2014) щодо права користування земельною ділянко за актом Б № 085659, виданого в 1981 році, СТОВ «Нова Україна» як правонаступника КСП «Нова Україна» та Радгоспу імені Кірова судом встановлено наступне:

Реорганізація (злиття, поділ, приєднання) державно-колгоспних, інших державно-кооперативних організацій, що є юридичними особами, могла відбуватись тільки за рішенням загальних зборів їх членів або зборів уповноважених з наступним підписанням передаточного балансу майна та прав

Разом із тим, прокурор не подав суду належних доказів, а саме рішення загальних зборів членів або зборів уповноважених радгоспу ім. Кірова про реорганізацію даного радгоспу у КСП «Нова Україна» та передаточного балансу передачі майна та прав від радгоспу ім. Кірова до КСП «Нова Україна», які б підтверджувати правонаступництво права постійного користування спірною земельною ділянкою КСП «Нова Україна».

Посилання прокурора на протокол №1 зборів уповноважених радгоспу ім. Кірова від 24.03.1992 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки рішенням, прийнятим на цих зборах, уповноважені радгоспу ім. Кірова вирішили лише затвердити статут самостійного колективного сільськогосподарського підприємства «Нова Україна», та не приймали рішень про реорганізацію радгоспу ім. Кірова у КСП «Нова Україна» та правонаступництво його прав вказаним КСП. Більш того, ухвалення на вказаних зборах колективного договору на 1992 рік свідчить про відсутність у зборів уповноважених намірів припиняти чи реорганізовувати радгосп ім. Кірова.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає недоведеним прокурором факт правонаступництва КСП «Нова Україна» майна та прав радгоспу ім. Кірова, в тому числі права постійного користування спірною земельною ділянкою.

Колегія повторно звертає увагу, що згідно плану приватизації державного майна радгоспу ім. Кірова станом на 01.11.1993 у землекористуванні радгоспу значиться 4114,2 га. землі. Сільськогосподарських угідь - 3292,4 га. з них: рілля - 1382,4га, сінокоси -1573,3, пасовища - 289,6 га.

Як вбачається з державного акта на право користування землею Б № 085659, у 1981 році виконавчим комітетом Броварської районної (міської) Ради народних депутатів за радгоспом імені Кірова закріплено в безстрокове і безплатне користування 7584,2 га землі. Тобто дані плану приватизації не відповідають даним державного акту (є меншими).

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення дійшов висновку про те, що ТОВ "Нова Україна" набуло статусу правонаступника КСП "Нова Україна" та радгоспу ім. Кірова, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі № 910/4319/19, яке набрало законної сили, за позовом СТОВ "Нова Україна" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про визнання недійсними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії та рішенням Господарського суду Київської області від 06.05.2014 у справі № 911/579/14, що набрало законної сили, за позовом ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат» до СТОВ "Нова Україна" про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею були встановлені обставини набуття ТОВ "Нова Україна" статусу правонаступника КСП "Нова Україна" та радгоспу ім. Кірова.

Суд першої інстанції, посилаючись на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року у справі № 910/4319/19, як на преюдиціальне рішення, не звернув увагу на те, що у справі № 910/4319/19 предметом розгляду було визнання прав на нерухоме майно - будівлю недіючої лазні і не стосувалося питання правонаступництва земельних ділянок, в той час, як у справах Господарського суду міста Києва № 911/2997/16, та № 911/773/20 встановлювалась обставина відсутності правонаступництва ТОВ «Нова Україна» права постійного користування на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні КСП «Нова Україна», оскільки згідно затвердженого передавального акту від КСП «Нова Україна» до ТОВ «Нова Україна» передавалось певне нерухоме майно, але не земля за актом Б № 085659 від 1981 році площею 7584,2 га.,

Відповідно до ч.1 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами

Згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; г) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку

З наведених приписів земельного законодавства вбачається, що право постійного користування земельною ділянкою, по-перше, є похідним від права власності, причому виключно від державної чи комунальної власності на землю, а по-друге, може належати обмеженому колу суб`єктів, які виконують публічні, соціальні, освітянські функції або ж надавати послуги загального користування значній кількості споживачів

Пунктом "в" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, крім іншого, припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій. Аналогічно пункт 3 частини першої статті 27 Земельного кодексу від 18.12.1990 N 561-ХІІ(в редакції Закону від 13.03.19 92 № 2196-ХП), чинного до 01.01.2002, регламентував, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

За таких обставин припинення державного підприємства у будь-якій з форм - реорганізації чи ліквідації, матиме своїм наслідком припинення права постійного користування відповідною земельною ділянкою, наданою такому державному підприємству.

Земельний кодекс України (в редакції, чинній на момент видання Державного акту) і Земельний кодекс України (в редакції, чинній на момент створення КСП «Нова України», СТОВ «Нова Україна») не передбачали жодних виняткових підстав для автоматичного набуття постійного права користування земельними ділянками правонаступниками колишніх землекористувачів.

Таким чином, автоматичне переоформлення прав землекористування діючим законодавством України не передбачено. Перехід до правонаступника частини майнових прав і обов`язків не породжує автоматичний перехід до новоствореного підприємства (відповідача-1) права саме постійного користування земельною ділянкою, як і в минулому не відбулося переходу до КСП «Нова Україна» такого права постійного користування земельною ділянкою, яка була відведена радгоспу імені Кірова.

Крім того, в державному акті Б № 085659 від 1981 році відсутні геодезичні дані меж земельної ділянки, що унеможливлює встановити яким чином були виділені земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127, чи є вони частиною земельної ділянки, яка була відведена радгоспу імені Кірова.

Згідно інформації Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) з 01.01.1997 земельні ділянки КСП «Нова Україна» площею 565,7 га, обліковувалась в межах Ватутінського (Деснянського) району м. Києва. Тобто частина земель колишнього КСП «Нова Україна» у зв`язку з розширенням меж міста Києва перейшла до території м. Києва. Однак неможливо встановити геодезичні межі земельної ділянки КСП «Нова Україна», яка перейшла до території міста Києва і чи є земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127 частиною земельної ділянки площею 535,7 га.

2004 і 2006 роки діяла норма п. 12 Розділу Х «Перехідні Положення» Земельного кодексу України (в редакції, чинній на той час) в якій зазначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Саме Київська міська рада станом на 2004 і 2006 роки була законним належним розпорядником спірних земель, в незалежності від того чи були вони тоді ще державні, чи вже комунальні.

Пунктом 6 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України було регламентовано, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть їх мати на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до закону.

У подальшому зазначений пункт 6 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України був скасований рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано неконституційним та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Однак до винесення вищезазначеного рішення Конституційним Судом України, 21.04.2004 року Київська міська рада прийняла рішення № 655/2065 «Про оформлення сільськогосподарському Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» права користування земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва межах Деснянського району м. Києва, яким оформлено право довгострокової оренди на 15 років земельних ділянок загальною площею 486, 50 га. в межах Деснянського району за рахунок частини земель, закріплених за радгоспом ім.. Кірова згідно з державним актом на право користування землею від 1981, з них : ділянка № 1 - площею 2,64 га; ділянка № 2 - площею 6,79 га; ділянка № 3 - площею 13,04 га; ділянка № 4 - площею 34,91 га; ділянка № 5 - площею 20,36 га; ділянка № 6 - площею 90,28 га; ділянка № 7 - площею 51,95 га; ділянка № 8 - площею 17,67 га; ділянка № 9 - площею 59,97 га; ділянка № 10 - площею 93,09 га; ділянка № 11 - площею 95,80 га.

№ 62-6-00292 земельної ділянки площею 176716 кв.м. кадастровий номер 8000000000:62:213:0050;

№ 62-6-00295 земельної ділянки площею 957937 кв.м. кадастровий номер 8000000000:62:212:0008;

№ 62-6-00298 земельної ділянки площею 599729 кв.м. кадастровий номер 8000000000:62:213:0049;

№ 62-6-00302 земельної ділянки площею 930923 кв.м. кадастровий номер 8000000000:62:211:0017;

В подальшому, СТОВ «Нова Україна» звернулось до Київської міської ради з листами - згодами від 19.07.2007 № 26/07, від 28.07.2007 № 28/07, від 16.05.2008 №№ 02-16/05, 01-16/05 щодо припинення права користування частиною земельних ділянок. Одночасно в листі - згоді № 26/07 від 19.07.2007 СГ ТОВ «Нова Україна» не заперечувало проти надання частини земельної ділянки площею 95, 79 га обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Забудовник» в межах, визначених проектом відведення. В листі - згоді № 28/07 від 28.07.2007 СГ ТОВ «Нова Україна» не заперечувало проти надання частини земельної ділянки площею 62, 54 га обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу «Містобудівник» межах, визначених проектом відведення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.11 у справі № 2а-4190/11/2670 позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради задоволено, визнано нечинним та скасовано рішення Київської міської ради № 655/2065 від 21.10.2004 "Про оформлення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" права користування земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Деснянського району міста Києва". Судом встановлено, що згідно з довідкою Державного комітету України із земельних ресурсів від 04.06.2010 року, Планом землекористування до державного акту на право користування землею від 1981 року, виданого радгоспу імені Кірова, Схемами міської межі міста Києва, наданими ДП «Київгеоінформатика» та Київською обласною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» вищезазначені земельні ділянки, на які оформлено право довгострокової оренди сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» територіально розташовані між рікою Десенка та с. Троєщина Броварського району Київської області. Під час надання в оренду вищезазначених земельних ділянок третій особі, в порушення вимог ст.ст. 123, 184 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 16 Закону України «Про оренду землі», Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 677 фактично складалася технічна документація щодо оформлення права довгострокової оренди без проекту відведення земельних ділянок. Також суд звернув увагу на те, що в технічній документації щодо оформлення Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» права користування земельними ділянками відсутній проект землеустрою щодо встановлення водоохоронної зони та виділення в її межах прибережної захисної смуги.

На підставі вищевказаної постанови Окружного адміністративного суду міста Києва, рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-13/1060-2012 від 26.07.2012 визнано недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки загальною площею 95, 7939 га, вартістю 33 603 431, 69 грн., яка розташована в межах Деснянського району міста Києва (кадастровий номер 8000000000:62:212:0008), укладений між Київською міською радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис № 62-6-00295 від 16.01.2006. Визнано відсутнім право користування Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» земельною ділянкою загальною площею 95,7937 га, яка розташована в межах Деснянського району міста Києва (кадастровий номер 8000000000:62:212:0008).

Рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-62/1103-2012 від 18.07.2012, на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.11 у справі № 2а-4190/11/2670, визнано недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки загальною площею 17, 6716 га, вартістю 5440015, 60 грн., яка розташована в межах Деснянського району міста Києва (кадастровий номер 8000000000:62:213:0050, укладений між Київською міською радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис № 62-6-00292 від 16.01.2006. Визнано відсутнім право користування Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» земельною ділянкою загальною площею 17,6716 га, яка розташована в межах Деснянського району міста Києва (кадастровий номер 8000000000:62:213:0050).

Рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-10/1408-2012 від 26.07.2012, на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.11 у справі № 2а-4190/11/2670, визнано недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки укладений між Київською міською радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Україна», що зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис від 16.01.2006 № 62-6-00302 в Книзі записів державної реєстрації договорів, загальною площею земельної ділянки 93,0923 га, вартістю 18 817 497, 47 грн., що розташована в межах Деснянського району міста Києва (кадастровий номер 8000000000:62:211:0017). Визнано відсутнім право користування Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» земельною ділянкою загальною площею 93, 0923га, що розташована в межах Деснянського району міста Києва (кадастровий номер 8000000000:62:211:0017).

Крім того, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42019000000000:62:211:0127 від 08.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України встановлено, що окремі службові особи Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, зловживаючи службовими повноваженнями, усупереч інтересів служби, з метою отримання неправомірної вигоди від юридичних осіб, у порушення вимог статті 9 Земельного кодексу України, статей 9,22,24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, за відсутності волевиявлення власника або користувача земельних ділянок, провели реєстрацію 19 земельних ділянок в Оболонському районі м. Києва, присвоївши їм кадастрові номери, у тому числі 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:52:211:0127 у Дарницькому районі м. Києва. Внаслідок таких дій на даний час 19 земельних ділянок без рішення власника - Київської міської ради вибули з комунальної власності, що спричинило тяжкі наслідки інтересам територіальної громади міста Києва.

28.07.2020 року Київська міська рада прийняла рішення № 92/9171 «Про оголошення ландшафтним заказником місцевого значення «Троєщинські луки», згідно з яким, вирішено:

- оголосити ландшафтним заказником місцевого значення "Троєщинські луки" території Деснянського району міста Києва орієнтовною площею 381,8 га, не надані у власність чи користування;

- забезпечити охорону зазначеного об`єкта з оформленням охоронного зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження цього об`єкта Благодійній організації "Благодійний фонд Дніпровського району м.Києва "Київський еколого - культурний центр";

- внести зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 806/3381 (зі змінами), включивши до переліку територій і об`єктів природно-заповідного фонду заказник місцевого значення, зазначений у пункті 1 цього рішення.

Однак 30.09.2020 приватним нотаріусом Каравай Н.В. були прийняті рішення № 54327210 про державну реєстрацію права постійного користування за СТОВ "Нова Україна" на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:212:0008) площею 96,2065 га та рішення № 54332518 - на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:211:0127) площею 278,9776 га. з одночасною реєстрацією права комунальної власності на вказані земельні ділянки за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправними та скасування вказаних рішень про державну реєстрацію права постійного користування зазначеними земельними ділянками та припинення права постійного користування за СТОВ "Нова Україна" зазначеними земельними ділянками.

13.07.2021 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/868/21 відмовлено у позові Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Україна» до Київської міської ради, треті особи на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Благодійна організація "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого - культурний центр" про визнання недійсним рішення Київської міської ради № 92/9171 від 28.07.2020. Звертаючись з позовом до суду СТО «Нова Україна» крім іншого, посилається на те, що зазначене рішення Київської міської ради порушує його право господарської діяльності у використанні двох земельних ділянок для здійснення житлової забудови, які перебувають у позивача на праві постійного користування з кадастровими номерами 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127. Рішення господарського суду № 910/838/21 не набрало чинності, оскільки було оскаржено до суду апеляційної інстанції.

Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень» передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Частиною 4 тієї ж статті визначено, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі: 1) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав; 3) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону; 4) державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно; 5) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава; 6) державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину

Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена (ч. 5 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Зі змісту зазначених вище правових норм вбачається, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації; у свою чергу рішення про відмову в державній реєстрації може прийматися лише за наявності підстав, передбачених ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Таким чином, в межах спірних правовідносин визначальним є встановлення наявності чи відсутності підстав для відмови в державній реєстрації права користування СТОВ «Нова Україна» на об`єкт нерухомості.

На дату реєстрації спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі порядок (процедура) відновлення меж земельної ділянки визначались ст. 186 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій» (в редакції - на час реєстрації) та Інструкцією «Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками розділ IV Інструкції.

Пунктом 4.1. розділу IV інструкції встановлено, що відновлення меж земельної ділянки в натурі місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевостімежових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Відтак, мова йде не про формування нових ділянок, а саме про відновлення меж раніше сформованої ділянки.

Однак у даному випадку відбулось не відновлення меж раніше існуючої ділянки - формування нових земельних ділянок, шляхом поділу.

В матеріалах справи (том 3, а.с. 52) знаходиться лист Держгеокадастру від 15.12.2021 року, в якому зазначено, що дві земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127 зареєстровані в Державному земельному кадастрі державним кадастровим реєстратором 05.06.2019 за заявами СТОВ «Нова Україна» на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)

Частиною 14, ст. 186 Земельного кодексу України, в редакції, яка діяла станом на момент реєстрації спірних земельних ділянок і в державному земельному кадастрі в реєстрі речових прав на нерухоме майно, було зазначено, що - Технічна документація із землеустрою щез встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає, але затверджується: Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономні Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцева самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності.

Тобто є дві різні процедури погодження і затвердження уже розробленої технічної документації, які застосовуються до різних випадків - відновлення меж формування нових ділянок шляхом поділу, тощо.

ТОВ «Ран-груп» на замовлення СТОВ «Нова Україна» було розроблено проект - землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки (хоча фактично це є формування нових ділянок шляхом поділу), проте розроблений проект землеустрою замовником - всупереч ч.14 статті 186 Земельного кодексу України на час реєстрації цієї ділянки в кадастрі і реєстрі - не було подано до Київської міської ради на затвердження. Таким чином, кадастровий реєстратор не мав права реєструвати зазначені земельні ділянки у державному кадастрі.

Наявна у матеріалах справи технічна документація із землеустрою про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 28.05.2019, розроблена ТОВ "Ран Груп" не містить відомостей про те, як була розподілена земельна ділянка загальною площею 7 584,20 га (зазначена в державному акті № Б3085659) та яким чином були виділені земельні ділянки, зокрема, земельні ділянки кадастровий номер 8000000000:62:212:0008 площею 96,2065 га та кадастровий номер 8000000000:62:211:0127 площею 278,9776 га.

В матеріалах наданих Держгеокадастром на CD-R диску (а.с. 162 том 3) аркуші ненумеровані, але вони є окремими аркушами. На аркушах 18-19 диску є лист Департаменту земельних ресурсів КМДА від 05.04.2019 року, яким Департамент надав згоду на відновлення однієї земельної ділянки з кадастровим № 8000000000:62:211:0127, проте це не може бути затвердженням виготовленого проекту, тому що як слідує з аркушу 7 на диску Технічне завдання було погоджено замовником СТОВ «Нова Україна виконавцем ТОВ «Ран груп» лише 8 квітня 2019 і раніше цієї дати проект не міг бути виготовлений, отже 5 квітня 2019 року Департамент земельних ресурсів фізично не міг затвердити проект землеустрою. Таким чином, лист Департаменту земельних ресурсів КМДА від 05.04.2019 року є наданням дозволу на розробку проекту, проте уже розроблений проект, всупереч ч.14 ста 186 Земельного кодексу (в чинній на той час редакції) на затвердження просто не подавався і Київрадою не затверджувався.

Що стосується земельної ділянки з кадастровим № 8000000000:62:212:0008 це не нова ділянка сформована у 2019 році, зазначена ділянка сформована ще в 2004 році і яка в 2006 році передавалась (переоформлялась) на право оренди і мала площу 95,7937 га., яким чином вона сформована площею 96,2065 га доказів суду не надано.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження та зберігається протягом всього часу існування об`єкта.

Реєстраційна справа ведеться в електронній формі та формується автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, до якої за результатом проведення кожної реєстраційної дії щодо об`єкта нерухомого майна автоматично включаються заяви, сформовані або подані в електронній формі, електронні копії документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, поданих у паперовій формі, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, подані в електронній формі, документи в електронній формі, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, електронні копії запитів державного реєстратора в паперовій формі та документів, отриманих із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

При вчиненні спірної реєстрації не було надано 1) документів щодо підтвердження повноважень особи, яка подала заяву про державну реєстрацію; 2) документів на підтвердження правонаступництва СТОВ «Нова Україна» після КСП «Нова Україна», 3) документів на підтвердження правонаступництва КСП "Нова Україна" після Радгоспу імені Кірова, у земельних правовідносинах, 4) документів щодо належності спірної ділянки СТОВ "Нова Україна", 5) документів, що дозволяють ідентифікувати земельну ділянку щодо якої проводилася державна реєстрація.

Висновок суду першої інстанції про те, що копія державного акта на право користування землею Б №085659 від 1981 року наявна в матеріалах електронних копій реєстраційних справ, що свідчить про виконання реєстратором відповідної вимоги закону є передчасним.

Так, зі змісту вказаного Державного акту не можливо встановити, по перше, підстави набуття відповідачем-1 права постійного користування, по друге, саме земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127. У вказаному Державному акті зазначена одна земельна ділянка площею 7 584, 2 га, інформація про поділ зазначеної ділянки відсутня, тому висновки суду з цього приводу суперечать обставинам справи.

Відсутність в Державному реєстрі при проведенні реєстраційної дії скан-копій документів, що підтверджують повноваження СТОВ "Нова Україна"; невідповідність даних в державному акті на право користування землею від 1981, серія та номер Б № 085659, виданого виконавчим комітетом Броварської районної ради народних депутатів на радгосп ім. Кірова даним щодо реєстрації права власності на зазначену ділянку за Броварською міською радою Київської області; відсутність документів, що підтверджують користування СТОВ "Нова Україна" земельними ділянками кадастровими номерами 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127; недоведеність, що зазначені земельні ділянки відноситься до земель наданих в користування за державним актом 1981 року, відсутність документів, що підтверджували б правонаступництва СТОВ "Нова України" прав та обов`язків радгоспу імені Кірова, на переконання колегії суддів, свідчить про грубе порушення порядку державної реєстрації, встановленого Законом, які є безумовними та імперативними підставами виключно відмови в державній реєстрації права користування, а ні прийняття державним реєстратором спірного рішення.

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальні громади та утворені нею органи місцевого самоврядування.

За змістом положень ст.ст.316, 317, 392 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає в безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом - володіння, користування, розпорядження майном.

Власником земельної ділянки, щодо якої вчинена спірна реєстраційна дія, на підставі рішення державного реєстратору від 29.09.2020, є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Скасування рішення про державну реєстрацію, виключення запису про державну реєстрацію спрямовано на відновлення становища позивача, яке існувало до порушення.

Зважаючи на все вищевикладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати

У відповідності до ст. 129 ГПК України слід здійснити перерозподіл судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 126, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району міста Києва "Київський еколого-культурний центр" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 у справі №910/11761/21 задовольнити.

Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 у справі №910/11761/21 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 у справі №910/11761/21 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каравай Надії Володимирівни від 30.09.2020 індексний номер 54327210 про державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:212:0008, площею 96,2065 га за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Україна".

Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каравай Надії Володимирівни від 30.09.2020 індексний номер 54332518 про державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:211:0127, площею 278,9776 га за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Україна".

Припинити право постійного користування за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:212:0008.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каравай Надії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , свідоцтво №9613) на користь Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код 22883141) 4540,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" (с. Зазимья, Київська область, Броварський район, 07415, код 32831851) на користь Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код 22883141) 6810,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каравай Надії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , свідоцтво № 9613) на користь Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код 22883141) 6810,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна" (с. Зазимья, Київська область, Броварський район, 07415, код 32831851) на користь Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району міста Києва "Київський еколого-культурний центр" (вул. Райдужна, 31, кВ. 48, м. Київ, 02218, код 24363925) 6810,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каравай Надії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , свідоцтво № 9613) на користь Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району міста Києва "Київський еколого-культурний центр" (вул. Райдужна, 31, кв. 48, м. Київ, 02218, код 24363925) 6810,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/11761/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 09.05.2023.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська


Дата ухвалення рішення	28.02.2023
Оприлюднено	15.05.2023
Номер документу	110751983
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії

Тищенко А.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 28.02.2023 по справі 910/11761/21ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/11761/21

Постанова від 28.02.2023

Постанова
від 28.02.2023 по справі 910/11761/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД