Рішення

від 04.05.2023 по справі 757/8602/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8602/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Рябошапко М.О.

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомото-Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-групп», ОСОБА_7 , Регіональний сервісний центр, про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним та скасування реєстрації транспортного засобу,-

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2022 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позову зазначала, що відповідачем ОСОБА_7 позивачці на підставі договору дарування від 14 травня 2018 року подаровано автомобіль Land Rover Discavery Sport, д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 . ОСОБА_7 є колишнім чоловіком, з яким вони мешкали разом за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний автомобіль знаходився за цією ж адресою. З 16 червня 2020 року позивачка не проживає за вказаною адресою. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 березня 2021 року було розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

Зазначала про те, що після припинення спільного проживання у ОСОБА_7 залишився належний позивачці автомобіль, на її неодноразові прохання повернути належний їй автомобіль ОСОБА_7 не реагував і залишив всі її прохання та вимоги без уваги, внаслідок чого позивачка змушена була звертатись до органів поліції, проте питання про повернення автомобіля, що є предметом спору, вирішено не було.

В подальшому без згоди позивачки, але від її імені, було двічі продано автомобіль іншим особам.

Так, 24 червня 2021 року на підставі договору купівлі-продажу ТОВ «Автомото-сервіс» діючи начеб-то в інтересах позивачки та від її імені, продало автомобіль Land Rover Discavery Sport, д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 ОСОБА_5 . Згідно до умов договору купівлі-продажу представник Товариства ОСОБА_8 діяв на підставі договору комісії №7613/21/1/008380 від 24 червня 2021 року, укладеного з власником автомобіля, тобто із ОСОБА_4 . Отримати оригінал чи копію вказаного договору комісії позивачка не мала можливості.

Вказувала на те, що ніяких договірних відносин з ТОВ «Автомото-сервіс» у позивачки ніколи не було, договір комісії вона не підписувала, нікого не уповноважувала на продаж спірного автомобіля, оскільки в той період часу намагалась в переговорному порядку забрати належний їй автомобіль у ОСОБА_7 .

В подальшому, ТОВ «Укравтотрейд-Групп», діючи від імені ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу від 01 липня 2021 року, продало від його імені автомобіль, що є предметом спору, ОСОБА_6 . За умовами вказаного договору купівлі-продажу представник ТОВ «Укравтотрейд-Групп» Кондратюк В.В. діяв на підставі договору комісії №7849/21/1/012821 від 30 червня 2021 року. Таким чином, друга угода купівлі-продажу автомобіля відбулась аналогічним шляхом. В результаті укладення двох вказаних договорів купівлі-продажу, автомобіль вибув із володіння позивачки остаточно.

Посилаючись на вищевикладені обставини, просила задовольнити позов та визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля від 24 червня 2021 року, з підстав, передбачених п.1 ст. 203 ЦК України, скасувати реєстрацію транспортного засобу Land Rover Discavery Sport, д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 та витребувати вказаний автомобіль у ОСОБА_6 , як у останнього власника.

Одночасно, з позовною заявою, позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль Land Rover Discovery Sport, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 та забороною відчуження на користь інших осіб в будь-якій формі. Подана заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення в майбутньому.

Ухвалою судді від 23 лютого 2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року забезпечено даний позов шляхом накладення арешту на автомобіль LAND ROVER DISCOVERY SPORT, д.н.з. НОМЕР_3 , 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 та заборони відчуження автомобіля на користь інших осіб в будь-якій формі.

24 червня 2022 року від відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначав, що він є добросовісним набувачем, набув у власність автомобіль на законних підставах, позивач не надала доказів того, що спірний автомобіль вибув з її володіння незаконно. Вказував, що витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань є неналежним та недопустимим доказом, оскільки досудове слідство триває і робити будь-які висновки до закінчення слідства передчасно.

14 липня 2022 року від Головного сервісного центру МВС України Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) (ПСЦ ГСЦ МВС в м. Києві) надійшли пояснення на позовну заяву, в яких зазначалось, що постановою Кабінету Міністрів №1388 від 07 вересня 1998 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» встановлено порядок скасування державної реєстрації.

Відповідно до п. 40 вказаного Порядку №1388, у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв`язку з незаконним заволодінням, уповноважені особи сервісних центрів МВС оформлюють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до відповідного органу досудового розслідування.

Тобто, встановивши факт реєстрації (перереєстрації) ТЗ за підробленими чи фіктивними документами, реєстраційний орган має усі правові підстави для скасування державної реєстрації ТЗ, з правом подальшого надіслання таких документів до відповідного органу досудового розслідування.

Правомірною підставою для скасування державної реєстрації (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів може бути включно, зокрема, на підставі рішення суду.

Однак, на адресу Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві не надходило жодного офіційного документу про встановлення факту підробленості чи фіктивності документів щодо скасування реєстрації транспортного засобу марки Land Rover Discavery Sport, д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 , здійснену 25 червня 2021 року в ТСЦ №8047 РСЦ МВС в м. Києві за ОСОБА_5 , що унеможливлює скасування вказаної реєстраційної операції та прийняття рішення по суті, у зв`язку з відсутністю доведених підстав для застосування п. 40 Порядку №1388.

Правомірною підставою для скасування державної реєстрації транспортного засобу може слугувати судове рішення за результатом розгляду кримінального провадження, в якому встановлений факт підробки (фіктивності) документів, на підставі яких був зареєстрований автомобіль.

При цьому, у поясненнях було зауважено, що момент прийняття рішення про скасування державної реєстрації транспортного засобу у розпорядженні уповноваженої особи сервісного центру МВС повинні бути беззаперечні документальні докази того, що транспортний засіб був зареєстрований (перереєстрований) за фіктивними чи підробленими документами. Посилаючись на викладене, третя особа просила відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів у даній цивільній справі та витребувано у ТОВ «АВТОМОТО-СЕРВІС» завірену належним чином копію договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7613/21/008380 від 24 червня 2021 року, укладеного між Товариством та ОСОБА_5 та договору комісії № 7613/21/1/008380 від 24.06.2021 року, укладеного ТОВ «АВТОМОТО-СЕРВІС», в особі Нікітіна Є.В. з власником транспортного засобу.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовну заяву з підстав та доводів, викладених в ній.

Представник відповідача ОСОБА_5 заперечив проти задоволення позовної заяви, просив відмовити у задоволенні позову.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про розгляд даної справи в суді, в судове засідання не з`явились, про причину своєї неявки суд не повідомили.

Відповідач ОСОБА_7 правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі з 08 листопада 2011 року. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 березня 2021 року даний шлюб було розірвано.

14 травня 2018 року було укладено договір дарування, за умовами якого ОСОБА_7 (дарувальник) подарував ОСОБА_4 (обдарованій) автомобіль марки Land Rover Discavery Sport, д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 , тип ТЗ - загальний легковий універсал-В, колір - синій, реєстраційний номер НОМЕР_4 . Вищевказаний автомобіль належить дарувальнику на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданого 06 червня 2017 року Центром 8044. Предмет дарування сторони оцінили у суму 699 910 грн.

Звертаючись з даним позовом, позивачка вказувала, що без її згоди, але від її імені, було двічі продано спірний автомобіль іншим особам - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 24 червня 2021 року ТОВ «Автомото-сервіс» діючи в інтересах позивачки та від її імені, продало автомобіль Land Rover Discavery Sport, д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 ОСОБА_5 . Згідно до умов договору купівлі-продажу представник ТОВ «Автомото-сервіс» Нікітін Є.В. діяв на підставі договору комісії №7613/21/1/008380 від 24 червня 2021 року, укладеного з власником автомобіля, тобто з ОСОБА_4 .

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Укравтотрейд-Групп», діючи від імені ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу від 01 липня 2021 року, продало від його імені автомобіль Land Rover Discavery Sport, д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 ОСОБА_6 . За умовами вказаного договору купівлі-продажу представник ТОВ «Укравтотрейд-Групп» Кондратюк В.В. діяв на підставі договору комісії №7849/21/1/012821 від 30 червня 2021 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивачка вказувала, що ніяких договірних відносин з ТОВ «Автомото-сервіс» у неї ніколи не було, договір комісії №7613/21/1/008380 від 24 червня 2021 року вона не підписувала, нікого не уповноважувала на продаж спірного автомобіля, оскільки в той період часу намагалась в переговорному порядку забрати належний їй автомобіль у ОСОБА_7 .

При цьому, ОСОБА_4 ставила питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля від 24 червня 2021 року, витребування вказаного автомобіля у ОСОБА_6 , як у останнього власника, та скасування реєстрації спірного автомобіля.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц та від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17.

Суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Підставою для укладення оспорюваного договору купівлі-продажу автомобіля від 24 червня 2021 року між ТОВ «Автомото-сервіс» та ОСОБА_5 став договір комісії №7613/21/1/008380 від 24 червня 2021 року, за умовами якого ОСОБА_4 уповноважила на продаж спірного автомобіля представника ТОВ «Автомото-сервіс» Нікітіна Є.В. Визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного автомобіля без визнання недійсним договору комісії №7613/21/1/008380 від 24 червня 2021 року не відновить в повному обсязі права позивачки.

Поряд з тим, звертаючись до суду з даним позовом, позивачка не ставила питання про визнання недійсним договору комісії №7613/21/1/008380 від 24 червня 2021 року.

Належних та достовірних доказів того, що автомобіль Land Rover Discavery Sport, д.н.з. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 незаконного вибув із володіння позивачки, останньою надано не було і не було здобуто під час розгляду даної справи судом.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання договору купівлі-продажу спірного автомобіля.

Щодо позовних вимог про витребування автомобіля з незаконного володіння відповідача ОСОБА_6 та повернення його позивачці ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Згідно з ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись, як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК. Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна. Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Звертаючись з вказаним позовом, позивачкою ОСОБА_4 не доведено належними та допустимими доказами того, що спірний автомобіль незаконно вибув із володіння позивачки, що набувач знав або міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, що може свідчити про недобросовісність набувача, а тому відсутні підстави для задоволення позову в частині про витребування автомобіля з незаконного володіння відповідача ОСОБА_6 та повернення його позивачці ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, не підлягають задоволенню вимоги про скасування державної реєстрації спірного автомобіля, оскільки такі вимоги є похідними від вимог про визнання недійсним правочину, витребування майна із чужого, незаконного володіння, в задоволенні яких судом відмовлено.

Частиною 9 ст. 158 ЦПК України визначено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи вимоги даної норми процесуального закону, а також те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, підлягають скасуванню заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 23 лютого 2022 року, а саме: арешт на автомобіль Land Rover Discavery Sport, 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.203, 215, 388 ЦК України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 161, 258-259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомото-Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-групп», ОСОБА_7 , Регіональний сервісний центр, про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним та скасування реєстрації транспортного засобу - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 23 лютого 2022 року, а саме: арешт на автомобіль Land Rover Discavery Sport, 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справу, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 10 травня 2023 року.

Суддя О.Л. Бусик