Ухвала

від 13.05.2024 по справі 757/8602/22-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 травня 2024 року

м. Київ

справа № 757/8602/22-ц

провадження № 61-6875ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лісового Романа Олеговича на постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомото-Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-групп», ОСОБА_4 , Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру

в м. Києві, про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним та скасування реєстрації транспортного засобу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомото-Сервіс» (далі - ТОВ «Автомото-Сервіс»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-групп» (далі - ТОВ «Укравтотрейд-групп»),

ОСОБА_4 , Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру в м. Києві,

в якому просила суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7613/21/008380 від 24 червня 2021 року, за умовами якого ТОВ «Автомото-Сервіс» продало,

а ОСОБА_1 придбав автомобіль Land Rover Discovery Sport 2017 року випуску;

- скасувати реєстрацію транспортного засобу, здійснену 25 червня 2021 року в ТСЦ № 8047 РСЦ МВС у м. Києві за ОСОБА_1 ;

- витребувати у ОСОБА_3 автомобіль з незаконного володіння та повернути його ОСОБА_2 .

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 травня 2023 року

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ «Автомото-Сервіс», ТОВ «Укравтотрейд-групп», ОСОБА_4 , Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру в м. Києві, про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним та скасування реєстрації транспортного засобу відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 23 лютого

2022 року, а саме: арешт на автомобіль Land Rover Discavery Sport, 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 травня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ «Автомото-Сервіс», ТОВ «Укравтотрейд-групп», ОСОБА_4 , Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру в м. Києві, про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним та скасування реєстрації транспортного засобу задоволено частково.

Витребувано у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 автомобіль Land Rover Discovery Sport д.н.з. НОМЕР_2 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2 481,00 грн.

У решті позову ОСОБА_2 відмовлено.

10 травня 2024 року представник ОСОБА_5 - адвокат Лісовой Р. О. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року (надійшла до суду 10 травня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Лісового Р. О. не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі представник заявника узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги

з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 5 954,40 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

(у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення

в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що

у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом у 2022 році та заявляла дві позовні вимоги немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру (витребування майна).

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 992,40 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 12 405,00 грн).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

З поданої касаційної скарги вбачається, що представник заявника оскаржує рішення суду у повному обсязі.

Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення автомобіля), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка автомобіля або інші належні докази).

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимоги майнового характеру (у розмірі 1 % від ціни спірного майна помноженого на 200 %) та за позовні вимоги немайнового характеру (у розмірі 3 969,60 грн ((992,40*2)*200%= 3 969,60)).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.

Також, у порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у змісті касаційної скарги адвоката Лісового Р. О. не зазначено всі відомості стосовно нього як адвоката, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків, що позбавляє Верховний Суд можливості перевірити факт наявності або відсутності у адвоката зареєстрованого електронного кабінету у системі «Електронний Суд».

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лісового Романа Олеговича на постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць