Рішення

від 08.05.2023 по справі 922/536/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/536/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши заяву представника позивача (вх.№10598) про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововодолазький масло-жировий комбінат", смт.Нова Водолага (адреса: 63202, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Нова Водолага, вул.Амосова Миколи,49) до Фізичної особи - підприємця Мельник Ганни Володимирівни, м.Харків (адреса: АДРЕСА_1 ) про за участю представників: стягнення 16392,70 грн позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 року у справі №922/536/23 в позові відмовлено частково, стягнуто з Фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ново-Водолажський масло-жировий комбінат» заборгованість в розмірі 16392,54 грн, з яких: 12027,94 грн - основна сума боргу за поставлений товар; 3879,81 грн - інфляційні втрати; 484,79 грн - 3% річних; крім того, 2683,97 грн судового збору.

Враховуючи що дана справа розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження та судові дебати не проводились, представником позивача в судовому засіданні 25.04.2023 року заявлено усне клопотання про подання доказів на адвокатські витрати після ухвалення рішення.

28.04.2023 року до суду надійшла заява представника позивача (вх.№10598) про стягнення 10000,00 грн витрат на правничу допомогу, та докази наданих послуг, виконаних адвокатом по справі №922/536/23 на вказану суму.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.05.2023 року призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 08.05.2023 року.

Представники сторін в судове засідання 08.05.2023 року не з`явились, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Представник позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення просив суд розглянути заяву без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представником позивача в судовому засіданні 25.04.2023 року заявлено усне клопотання про подання доказів на адвокатські витрати після ухвалення рішення.

На виконання приписів ч.8 ст.129 ГПК України позивачем надіслано відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до чч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем надано до суду наступні докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу: договір про надання правової допомоги №б/н від 01.02.2023 року; Додаток №1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 01.02.2023 року; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1585 від 04.01.2017 року, видане на підставі рішення №1 від 04.01.2017 року Ради адвокатів Полтавської області; ордер серія ВІ №1125281 від 08.02.2023 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №01 від 26.04.2023 року; рахунок на оплату №2604 від 26.04.2023 року.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Гребінка А.М. укладено договір про надання правової допомоги №б/н від 01.02.2023 року та відповідно до Додатку №1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 01.02.2023 року адвокат Гребінка А.М. надає правничу допомогу стосовно стягнення заборгованості з ФОП Мельник Г.В.

Пунктом 3.2. договору визначено розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги у Господарському суді Харківської області в розмірі 10000,00 грн, який сплачується за перелік послуг визначеної в додатковій угоді №1 до Договору та повинна бути сплачена клієнтом протягом 5 днів від дати винесення судового рішення Господарським судом Харківської області по справі, що стосується стягнення заборгованості з ФОП Мельник Г.В.

Відповідно до умов договору та Додатку №1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 01.02.2023 року адвокатом складено Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №01 від 26.04.2023 року та виставлено рахунок на оплату №2604 від 26.04.2023 року на загальну суму 10000,00 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у додатковій постанові від 21.01.2020 року по справі №904/1038/19 за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати:

- консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до чч.1,2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та в надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судова практика свідчить, що українські суди, здійснюючи розподіл витрат на послуги адвоката, керуються практикою Європейського суду з прав людини. У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015, "Гімадуліна та інші проти України" від 10.12.2009, "Двойних проти України" від 12.10.2006 p., "Меріт проти України" від 30.03.2004, "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").

Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес,

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо,

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з процесуальним законодавством розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірний із:

1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020: "Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони".

На підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 01.02.2023 року, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №01 від 26.04.2023 року визначена загальна вартість послуг в розмірі 10000,00 грн. Така ж сума була зазначена позивачем в орієнтовному розрахунку судових витратах у позовній заяві.

Позивач в заяві про розподіл витрат на правничу допомогу просить стягнути з відповідача 10000,00 грн.

В акті здачі-приймання робіт адвокатом не зазначено вартість окремих етапів наданих послуг, проте надані послуги перелічені, відповідають дійсності (реальності) та пов`язані з розглядом даної справи.

В акті здачі-приймання робіт №01 від 26.04.2023 року зазначено, що загальна вартість наданих адвокатом послуг складає 10000,00 грн.

Обсяг наданих адвокатом послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: договором про надання правової допомоги з додатком до нього, актом здачі-приймання робіт та рахунком на оплату. Отже позивачем надані до суду належні докази на підтвердження виконання наданих послуг з правничої допомоги.

Відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу чи про їх неспівмірність.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткової відмови в позові, судові витрати в розмірі 10000,00грн розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим, на відповідача покладаються витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9999,90грн.

Враховуючи вищевикладене, заява позивача про розподіл витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст.244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ново-Водолажський масло-жировий комбінат» (адреса: 63202, Харківська обл., Харківський р-н, смт Нова Водолага, вул.Амосова Миколи, 49; код ЄДРПОУ 32339338) судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу, у розмірі 9999,90 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 10.05.2023

Суддя К.В. Аріт