Ухвала

від 10.05.2023 по справі 160/11387/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

10 травня 2023 року

м. Київ

справа №160/11387/22

адміністративне провадження №К/990/14379/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н.А.,

суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №160/11387/22 за позовом Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Реформжитло» Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним додаток до рішення,

УСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Громадська організація «Платформа Громадський Контроль» звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (далі - відповідач), третя особа: Комунальне підприємство «Реформжитло» Дніпровської міської ради, в якому просила визнати протиправним та нечинним додаток до рішення відповідача №284 від 14 лютого 2008 року «Про затвердження тарифів на платні послуги, які надаються Міським комунальним підприємством «Реформжитло» у редакції рішення виконкому Дніпровської міської ради від 19 лютого 2019 року №184.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №160/11387/22, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Касаційну скаргу засобами поштового зв`язку подано 17 квітня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

В касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

В цьому клопотанні зазначено, що повний текст рішення суду апеляційної інстанції направлений відповідачу засобами поштового зв`язку та отриманий останнім 21 березня 2023 року.

З огляду на це, скаржник вказує, що останнім днем строку подання касаційної скарги є 20 квітня 2023 року. Просить поновити процесуальний строк

Перевіривши причини пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

До касаційної скарги додано копію супровідного листа Третього апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року, яка зареєстрована Дніпровською міською радою 21 березня 23023 року за вх. №22/2434 (відмітка на конверті 19 березня 2023 року (вихідний день)).

Проте колегія суддів вказує, що надана копія супровідного листа містить лише відомості щодо дати реєстрації отриманої вхідної кореспонденції отримувачем.

Так, належними доказами на підтвердження отримання копії оскаржуваного судового рішення можуть бути конверт з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв`язку (його копія), копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, довідка відділення поштового зв`язку тощо.

Скаржником не надано конверт (його копію), в якому містяться відомості, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції отримано відповідачем саме 21 березня 2023 року, отже, Суд не може встановити дійсну дату отримання відповідачем оскаржуваного судового рішення.

Також Верховний Суд звертає увагу на наступне.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 18 КАС України, єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до вимог процесуального законодавства (частина шоста статті 6 ГПК України, частина шоста статті 18 КАС України, частина шоста статті 14 ЦПК України) з початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки, а також особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Згідно з відомостями КП «Діловодство спеціалізованого суду» у Виконавчого комітету Дніпровської міської ради наявний «Електронний кабінет».

Так, за приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Разом з тим, за визначенням наведеними у підпунктах 5.3, 5.6 та 5.8 пункту 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС) електронне повідомлення (повідомлення) - це автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом; користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Розділом ІІ Положення про ЄСІТС визначені основні функції ЄСІТС, відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 якого відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", процесуального законодавства України ЄСІТС забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу.

Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема, підсистеми «Електронний кабінет» визначено розділом ІІІ Положення про ЄСІТС, відповідно до пункту 17 якого особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства) (підпункт 37 пункту 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

З огляду на запровадження підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII Перехідні положення КАС України щодо обов`язкового вручення судового рішення виключно у паперовій формі, за таких обставин, не мають імперативного характеру.

Отже, аналіз наведених норм у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.

Відомостей про неотримання відповідачем оскаржуваного судового рішення за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», які наявні у скаржника, Судом не встановлено, а скаржником - не зазначено.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Суд наголошує, що подання касаційної скарги майже через 2 місяці після ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не може бути визнано Судом як своєчасне та належне виконання скаржником його процесуальних обов`язків.

Отже, за таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.

Отже, заявнику необхідно подати заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними, зазначені Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судових рішень у справі №160/11387/22.

2. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №160/11387/22 за позовом Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Реформжитло» Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним додаток до рішення- залишити без руху.

3. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

4. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.Е. Мацедонська

Н.В. Шевцова