Ухвала

від 01.06.2023 по справі 160/11387/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 червня 2023 року

м. Київ

справа №160/11387/22

адміністративне провадження № К/990/14379/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №160/11387/22 за позовом Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Реформжитло» Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним додаток до рішення,

УСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Громадська організація «Платформа Громадський Контроль» звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (далі - відповідач), третя особа: Комунальне підприємство «Реформжитло» Дніпровської міської ради, в якому просила визнати протиправним та нечинним додаток до рішення відповідача №284 від 14 лютого 2008 року «Про затвердження тарифів на платні послуги, які надаються Міським комунальним підприємством «Реформжитло» у редакції рішення виконкому Дніпровської міської ради від 19 лютого 2019 року №184.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №160/11387/22, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Касаційну скаргу засобами поштового зв`язку подано 17 квітня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху. Так, заявнику необхідно було подати заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.

На виконання вказаної ухвали скаржник засобами поштового зв`язку надіслав дві заяви про усунення недоліків касаційної скарги, які надійшли до Верховного Суду 22 травня 2023 року (далі - Заява-1) та 24 травня 2023 року (далі - Заява -2) відповідно.

Перевіривши викладені обставини щодо пропущеного на касаційне оскарження та підстави для його поновлення, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд вказав, що скаржником не надано конверта (його копію), в якому містяться відомості, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції отримано відповідачем саме 21 березня 2023 року.

Також колегія суддів зазначила, що відомостей про неотримання відповідачем оскаржуваного судового рішення за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», які наявні у скаржника, Судом не встановлено, а скаржником - не зазначено.

В Заяві - 1 та в Заяві - 2 наголошено, що Департамент правового забезпечення Дніпровської міської ради звернувся з листом від 17 травня 2023 року №12/8-43 до керівника апарату Третього апеляційного адміністративного суду з метою надати інформацію про дату фактичного отримання Дніпровською міською радою копії постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №160/11387/22.

На вказаний лист була надана відповідь від 18 травня 2023 року №160/11387/22/04/707/23, в якій зазначено, що копія постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року була направлена на поштову адресу заявника засобами поштового зв`язку, яка була отримана останнім 21 березня 2023 року.

Отже, скаржник надав доказ про отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку 21 березня 2023 року.

Разом з цим в цій відповіді суд апеляційної інстанції зазначив, що копія постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року в електронному вигляді 24 лютого 2023 року була доставлена до електронного кабінету заявника в підсистемі «Електронний суд», оскільки останній є користувачем зазначеної підсистеми.

Колегія суддів звертає увагу, що зі змісту відповіді на лист дана відповідь стосувалася Дніпровської міської ради, а не Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, останній який є відповідачем у цій справі.

В Заяві - 1 зазначено, що Виконавчий комітет Дніпровської міської ради не зареєстрований у підсистемі «Електронний суд».

Проте Верховний Суд вказані доводи відхиляє, оскільки відповідно до КП «Діловодство спеціалізованого суду» у Виконавчого комітету Дніпровської міської ради наявна підсистема «Електронний суд».

В Заяві - 2 зазначено, що Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради виконання пункту 17 розділу III «Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» об`єктивно неможливе, оскільки Виконавчий комітет Дніпровської міської ради не отримує документи у справах в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету, а тому Виконавчий комітет Дніпровської міської ради не був позбавлений права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Верховний Суд наголошує, що в Заяві - 1 та в Заяві - 2 відсутні викладені обґрунтовані причини щодо неможливості отримувати Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради документи у справах в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Як зазначає відповідач в Заяві - 2, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Також заявником касаційної скарги вказано, що позовна заява та апеляційна скарга не були створені у підсистемі «Електронний суд», та, відповідно, матеріали справи не містять відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із використанням цієї підсистеми.

Так, позивач, звертаючись до суду із позовною заявою в паперовій формі, зазначив офіційну електронну адресу відповідача, але виконавчий комітет Дніпровської міської ради не висловлював жодних прохань щодо направлення копій судових рішень на його електронну адресу.

З огляду на викладене, Верховний Суд повторно зазначає, що Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду, оскільки вони були викладені до 05 жовтня 2021 року, тобто до початку офіційного функціонування ЄСІТС.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 18 КАС України, єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до вимог процесуального законодавства (частина шоста статті 6 ГПК України, частина шоста статті 18 КАС України, частина шоста статті 14 ЦПК України) з початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки, а також особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Як вже неодноразово встановлено Верховним Судом, згідно з відомостями КП «Діловодство спеціалізованого суду» у Виконавчого комітету Дніпровської міської ради наявна підсистема «Електронний кабінет».

За приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Разом з тим, за визначенням наведеними у підпунктах 5.3, 5.6 та 5.8 пункту 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС) електронне повідомлення (повідомлення) - це автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом; користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Розділом ІІ Положення про ЄСІТС визначені основні функції ЄСІТС, відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 якого відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", процесуального законодавства України ЄСІТС забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу.

Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема, підсистеми «Електронний кабінет» визначено розділом ІІІ Положення про ЄСІТС, відповідно до пункту 17 якого особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства) (підпункт 37 пункту 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

З огляду на запровадження підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII Перехідні положення КАС України щодо обов`язкового вручення судового рішення виключно у паперовій формі, за таких обставин, не мають імперативного характеру.

Отже, аналіз наведених норм у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.

Станом на день постановлення цієї ухвали недоліки касаційної скарги не усунуто, а саме не надано жодного доказу, що відповідачем не отримано оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд».

Суд наголошує, що подання касаційної скарги майже через 2 місяці після ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не може бути визнано Судом як своєчасне та належне виконання скаржником його процесуальних обов`язків.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Інші підстави для поновлення строку скаржником не зазначені.

Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи, що скаржником не доведено поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, тому у відкритті касаційного провадження за цією скаргою необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд.

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяв Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №160/11387/22.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі №160/11387/22 за позовом Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Реформжитло» Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним додаток до рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова