Ухвала

від 12.05.2023 по справі 522/7403/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/7403/22

Провадження № 2-п/522/11/23

УХВАЛА

10 травня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Косіциної В.В.,

за участю секретаря судових засідань Левченко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Гюрза» про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Гюрза» про стягнення заробітної плати.

7 грудня 2022 року судом було ухвалено заочне рішення, яким було задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Гюрза» про стягнення заробітної плати та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Гюрза» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 1 вересня 2019 року по 31 серпня 2020 року у розмірі 55 000 грн.

16 січня 2023 року до суду надійшла заява представника ТОВ «Агентство безпеки«Гюрза» адвоката Завальнюк Д.Ю. про перегляд заочного рішення від 07 грудня 2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Гюрза» про стягнення заробітної плати.

Ухвалою суду від 6 березня 2023 року справу за заявою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Гюрза» адвоката Завальнюка Д.Ю. проперегляд заочного рішення від 07 грудня 2022 року у справіза позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Гюрза» про стягнення заробітної плати було прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 15 березня 2023 року було задоволено заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Гюрза» адвоката Завальнюка Д.Ю. проперегляд заочного рішення від 07 грудня 2022 року у справіза позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Гюрза» про стягнення заробітної плати, скасовано заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Гюрза» про стягнення заробітної плати та встановлено порядокспрощеного позовногопровадження зповідомленням (викликом)сторін длярозгляду даноїсправи.

15 березня 2023 року засобами електронного зв`язку від адвоката Завальнюка Д.Ю. надійшла заява про розірвання між ним та ТОВ «Агентство безпеки «Гюрза» договору про надання правничої допомоги, у зв`язку із чим останній не є більше представником відповідача.

У жодне судове засідання відповідач та його представник не з`явилися; жодних заяв та клопотання від сторони відповідача не надходило, причини неявки суду не повідомив; сповіщався на відомі суду засоби телефонного та електронного зв`язку, судові повістки про виклик до суду та процесуальні документи направлялися на відоме суду місцезнаходження відповідача як юридичної особи, однак відомостей про їх отримання у суду немає.

У судовому засідання, яке відбулося 10 травня 2023 року за участі позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Хайнацької І.О. судом було поставлено на обговорення питання, щодо зобов`язання відповідача надати суду докази отримання позивачем заробітної плати на підставі зарплатної відомості, яка велася ТОВ «Агентство безпеки «Гюрза», про що останній зазначає у заяві про перегляд заочного рішення від 16.01.2023 року та які він обіцяв надати у судовому засіданні, однак жодних доказів на підтвердження виконання свого обов`язку перед позивачем по виплаті заробітної плати відповідач суду не надав. Сторона позивача не заперечувала з приводу вчинення судом вказаних процесуальних дій.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1- 4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 4 ст. 81 ЦПК України).

Враховуючи те, що сторона відповідача у заяві про перегляд заочного рішення суду від 16 січня 2023 року зазначає, що ним велась зарплатна відомість, на підставі якої позивач отримував заробітну плату і що вказану обставину він може довести у судовому засіданні, суд вважає за необхідне зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Гюрза» надати суду копії документів, які підтверджують факт отримання позивачем ОСОБА_1 заробітної плати до наступного судового засідання та попередити відповідача, що у випадку ненадання вказаних доказів суд розглядатиме справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Згідно п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.). Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов`язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.

Суд також роз`яснює сторонам, що відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно ч. 4, 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до ст.. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання та необхідності витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відкласти розгляд справи задля належного сповіщення відповідача про місце, дату та час наступного судового засідання та зобов`язання останнього надати суду докази, якими він обгрунтовує заяву про перегляд заочного рішення від 7 грудня 2022 року.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 84, 223, 240, 260-261 суд - \

ПОСТАНОВИВ:

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Гюрза» надати до наступного судового засідання зарплатну відомість, яка велась відповідачем та на підставі якої позивач ОСОБА_1 отримував заробітну плату, а також докази відсутності заборгованості по сплаті заробітної плати перед позивачем за період з 1 вересня 2019 по 31 серпня 2022 року у розмірі 55000 грн.

Копію вказаної ухвали направити на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Гюрза» (65009, м. Одеса, вул. Посмітного, 2).

Вищезазначені документи необхідно надіслати до Приморського районного суду м. Одеси (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 29) невідкладно після отримання ухвали задля недопущення порушення строків розгляду справи.

Роз`яснити, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Відкласти розгляд справи, призначити проведення наступного судового засідання на 5 червня 2023 року на 13 годину 00 хвилин у приміщенні суду за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Косіцина