УХВАЛА
12 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/6901/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Маринченка Я. В.
від 01.12.2022 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Владимиренко С. В., Демидова А. М., Ходаківська І. П.
від 28.03.2023
за позовом Компанії "PE Investments Limited"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс-Агро"
про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
Компанія "PE Investments Limited" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс-Агро" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 21/02/2019/1 від 21.02.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір за своєю правовою природою є договором факторингу, а тому він має бути визнаний судом недійсним на підставі статті 227 Цивільного кодексу України, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Фелікс-Агро" не відноситься до фінансових установ у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 № 2664-III.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 910/6901/22 позов задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 21/02/2019/1 від 21.02.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фелікс Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста".
Суд першої інстанції виходив з того, що уклавши спірний договір, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" (після зміни найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста") отримало фінансування у сумі 3 670 000 доларів США в гривневому еквіваленті, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фелікс Агро" набуло право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається, і ціною вимоги, яка передбачена договором, що свідчить про те, що укладений оспорюваний договір за своєю юридичною природою (незважаючи на його назву як договір про відступлення права вимоги) є договором факторингу. З укладенням спірного договору відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, на іншу юридичну особу, яка, як встановлено судом першої інстанції, не відноситься до фінансових установ у розумінні Закону № 2664-III, що є підставою для визнання недійсним спірного договору на підставі статті 227 Цивільного кодексу України.
Постановою від 28.03.2023 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 910/6901/22.
01 травня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 910/6901/22.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
За приписами частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Зі змісту касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" вбачається, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі № 910/6901/22 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявності виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник зазначає, що Господарський суд міста Києва та Північний апеляційний господарський суд не прийняли до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.05.2022 у справі № 757/50829/18. При цьому, скаржник наводить цитати із вказаних постанов, однак не вказує стосовно саме якої/яких норми/норм права у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду та Верховним Судом викладено висновки у цих постановах, та які не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій.
Суд вважає за необхідне зауважити, що якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали, шляхом викладення належного обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (уточнити яку саме норму/норми права невірно застосували/не застосували суди першої та апеляційної інстанцій, в якій саме постанові Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду викладений висновок щодо застосування саме цієї норми/норм права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень).
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 910/6901/22 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2023 |
Оприлюднено | 15.05.2023 |
Номер документу | 110813957 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Губенко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні