Ухвала

від 21.06.2023 по справі 910/6901/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/6901/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Маринченка Я. В.

від 01.12.2022 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Владимиренко С. В., Демидова А. М., Ходаківська І. П.

від 28.03.2023

за позовом Компанії "PE Investments Limited"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс-Агро"

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 910/6901/22.

Ухвалою від 12.05.2023 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом викладення належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (уточнити яку саме норму/норми права невірно застосували/не застосували суди першої та апеляційної інстанцій, в якій саме постанові Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду викладений висновок щодо застосування саме цієї норми/норм права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень).

01 червня 2023 року на адресу Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій зазначено, що Господарський суд міста Києва та Північний апеляційний господарський суд не прийняли до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 та Верховного Суду, викладені у постанові від 10.05.2022 у справі № 757/50829/18 в подібних правовідносинах, якими підтверджується, що спірний договір, який є предметом розгляду у даній справі, є договором права відступлення вимоги. Скаржник зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій невірно прийшли до висновків, що спірний договір є договором факторингу, не навели належної аргументації для задоволення позову та не послалися на практику судів касаційної інстанції, які б підтвердили позицію, викладену в оскаржуваних судових рішеннях. Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 застосовані статті 177, 178, 190, частина 1 статті 509, частина 1 статті 510, частина 1 статті 512, частина 1 статті 513, частина 1 статті 514 Цивільного кодексу України. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" акцентує, що судами не враховано правові висновки щодо застосування статей 177, 178, 190 Цивільного кодексу України, викладені у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у вказаній справі. Скаржник звертає увагу, що окрім вказаних норм, Велика Палата Верховного Суду у справі № 906/1174/18 проаналізувала норми права, що стосуються договору факторингу, та зробила правові висновки, які не були враховані судами, а саме:

- "якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу";

- "відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому".

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" зазначає, що у постанові Верховного Суду від 10.05.2022 у справі № 757/50829/18 застосовано статті 512-519, 628, 656 Цивільного кодексу України, які встановлюють, що договір відступлення прав вимог може бути змішаним та містити в собі елементи різних договорів, зокрема, ознаки договору купівлі-продажу права вимоги і договору відступлення права вимоги (цесії), укладення яких регулюється вказаними статтями, правові висновки щодо застосування яких також не враховано Господарським судом міста Києва та Північним апеляційним господарським судом, а саме:

- "якщо предметом і метою договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору властиві як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу";

- "відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути зумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не означає наявність фінансової послуги, яку новий кредитор надає попередньому";

- "новий кредитор не набув право здійснювати фінансові операції стосовно боржника, оскільки за умовами договорів відступлення права вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов`язань за кредитним договором і за договором іпотеки";

- "договори відступлення права вимоги не можна кваліфікувати як договори факторингу. Вони є змішаними, бо містять елементи різних договорів, зокрема ознаки договору купівлі-продажу права вимоги (продавець продав, а покупець придбав право вимоги на публічних торгах) і договору відступлення права вимоги (цесії) (первісний кредитор передав право вимоги новому кредитору)";

- "договори відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами не є договорами факторингу, адже вони не містять ознак договорів факторингу чи договорів фінансових послуг. Ці договори не містять умов, які передбачали б передання грошових коштів новим кредитором в розпорядження первісному кредитору за плату, тобто умови договорів не передбачають отримання прибутку, правовідносини сторін за спірними правочинами не є відносинами у сфері факторингу. Оспорювані правочини є купівлею-продажем прав вимоги та за своєю правовою природою є договорами відступлення права вимоги, укладення яких регулюється статтями 512-519 Цивільного кодексу України і суб`єктний склад на укладення яких не обмежений ні загальними, ні спеціальними нормами цивільного законодавства, тому наявність у відповідача як нового кредитору ліцензії, необхідної для здійснення фінансових послуг факторингу, не вимагається".

Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини 2 статті 294 Господарського процесуального кодексу України інші учасники справи не скористалися.

З огляду на виконання скаржником у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 12.05.2023 щодо усунення недоліків оформлення касаційної скарги, вона вважається поданою у день її первинного подання та підлягає прийняттю до розгляду, оскільки підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Згідно з частиною 3 статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Згідно з частиною 4 статті 294 цього Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 910/6901/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Водночас доводи касаційної скарги по суті буде розглянуто під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

Втім, Судом встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2023 (оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14.02.2023) прийнято до розгляду справу № 910/8115/19 (910/13492/21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Звя`зоктехсервіс" в особі ліквідатора Шевцова Євгена Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Тек Україна", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", про визнання договору недійсним у межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем пауер інжиніринг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв`язоктехсервіс" про банкрутство за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у цій справі. Призначено справу № 910/8115/19 (910/13492/21) до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Великою Палатою Верховного Суду у зазначеній справі розглядається питання необхідності відступлення від висновків щодо застосування статей 512-519, 656, 1077- 1079 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.08.2021 у справі № 639/6370/18, від 10.08.2021 у справі № 755/7758/19, від 04.10.2021 у справі № 712/10515/17, від 19.01.2022 у справі № 766/10404/19, від 26.01.2022 у справі № 761/41749/19, від 08.06.2022 у справі № 723/779/20 про те, що умови оспорюваного договору про передання права грошової вимоги з отриманням первісним кредитором від нового кредитора оплати меншої, ніж номінальна вартість такої вимоги, та/або з правом на стягнення додаткових нарахувань, штрафних санкцій, процентів, тощо, якщо їх суми не були в повній мірі компенсовані первісному кредитору, свідчить про проведення факторингової операції. Відтак, суду слід дати відповідь на питання, чи може безумовно вважатися "платою" новому кредитору (фактору), що є обов`язковою та кваліфікуючою умовою договору факторингу, формальна імовірність отримання новим кредитором прибутку у вигляді різниці між номінальною вартістю права вимоги, що відступається, та його ціною за договором про відступлення права вимоги?

Таким чином, правовідносини у справі, що нині переглядається Верховним Судом, та у справі № 910/8115/19 (910/13492/21) є подібними.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, оскільки для надання правової оцінки правовідносинам у справі, яка переглядається, має значення правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/8115/19 (910/13492/21), Суд вважає за необхідне зупинити провадження згідно з приписами пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та ухвали Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/8115/19 (910/13492/21).

Керуючись статтями 8, 228, 234, 235, 287, 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/6901/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023.

2. Встановити іншим учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10 липня 2023 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.

3. Зупинити касаційне провадження у справі № 910/6901/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/8115/19 (910/13492/21) та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатом такого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

І. Д. Кондратова