Ухвала

від 12.05.2023 по справі 1-8/2006

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-8/2006

Номер провадження 1-в/383/51/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області клопотання захисника, адвоката в інтерсах ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна.

Клопотання мотивує тим, що відповідно до постанови про накладення арешту на майно обвинуваченого від 15.06.2015 року слідчим прокуратури Бобринецького району ОСОБА_5 накладено арешт на майно, а саме на транспортні засоби, які належать особисто обвинуваченому ОСОБА_3 , жителю с. Веселівка Бобринецького району.

Відповідно до постанови про накладення арешту на майно обвинувачений від 15.06.2005 року слідчим прокуратури Бобринецького району ОСОБА_5 накладено арешт на майно розташоване на території Веселівської сільради Бобринецького району земельний пай площею 6,69 га, яка належить особисто обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КР 042941.

Відповідно до вироку Бобринецького районног суду Кіровоградської області від 11 грудня 2006 року ОСОБА_3 визнанно винним у вчиненні злочинів передбачених ст..364 ч.2 КК України, ст..191 ч.2 КК України та призначено йому покарання за ч.2 ст.364 КК України п`ять років позбавлення волі із застосуванням ст.69 КК України без позбавлення права обіймати посади пов`язані з адміністративно-господарськими обов`язками. За ч.2 ст.191 КК Україн три роки обмеження волі, із застосуванням ст.69 КК України без позбавлення права обіймати посади пов`язані з адміністративно господарськими обов`язками. На підставі ст.ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі на п`ять років із застосуванням ст..69 КК України без позбавлення права обіймати посади пов`язані з адміністративно господарськими обов`язками. ОСОБА_3 по ст..365 ч.3 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу цього злочину. На підставі ст..75,76 КК України звільнено засудженого ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку два роки не вчинить нового злочину та виконує покладенні на нього обов`язки зобов`язавши його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи, повідомляти органи кримінального виконавчої системи про зміну місця проживання роботи, та з`являтися у ці органи для реєстрації. Відповідно до постанови Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.02.2009 року ОСОБА_3 від призначеного покарання 11.12.2006 року звільнено. На виконанні у Відділі виконавчої служби Компаніївського РУЮ Кіровоградської області перебувало виконавче провадження №4929973 з примусового виконання виконавчого листа №1-8 виданого 13.09.2007 року виданого Бобринецьким районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь Веселіської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 32748 гривень. В рамках здійснення виконавчого провадження, державним виконавцем Компаніївського районного управління юстиції Кіровоградської області від 17.10.2008 року накладено арешт на належне ОСОБА_3 (боржнику) майно, а саме на земельну ділянку кадастровий номер 3520882800:02:000:0337.

10 березня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Компаніївського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області з заявою про зняття арешту на земельну ділянку площею 6,6906 га, кадастровий номер: 3520882800:02:000:0337, яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишньої Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області), але згідно відповіді наданої начальником Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Компаніївського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області від 14.03.2023 року вих. № 1729 йому було відмовлено посилаючись на те, що згідно перевірки даних в Автоматизованій системі виконавчого провадження на виконанні у відділі у період з 22.10.2007 року по 03.11.2008 року перебувало виконавче провадження № 4929973 з примусового виконання виконавчого листа № 1-8 виданого 13.09.2007 року Боринецьким районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь Веселівської сільської ради Бобринецького району в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 32748 гривень. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, встановлено, що в рамках здійснення виконавчого провадження, державним виконавцем Компаніївського районного управління юстиції кіровоградської області 17.10.2008 року накладено арешт на належне боржнику майно, а саме земельну ділянку кадастровий номер: 3520882800:02:000:0337. Вказане виконавче провадження завершено 03.11.2008 року відповідно до пункту 4 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчі дії по вказаному виконавчому провадженню державним виконавцем вчинялися відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року передбачено наслідки завершення виконавчого провадження, а саме у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документу за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішення суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа суду або іншому органу (посадовій особі), який його видав, арешт накладений на майно боржника знімається, скасовуються інші вжитті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також проводяться інші дії необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків передбачених цим законом.

ОСОБА_3 було сплачено кошти на користь Веселівської сільської ради Бобринецького району в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 32748 гривень. Та сплачено кошти на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень в розмірі 100 гривень. Тому підстави та потреби в накладенні арешту відсутні.

Таким чином вважають, що підстави для зняття арешту при завершенні вказаного виконавчого провадження у державного виконавця були відсутні.

В судове засідання адвокат ОСОБА_4 не з`явилася про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, до суду надана заяву про розгляд клопотання без її участі та просила клопотання задовольнити в повному обсязі.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими адвокат обґрунтовує доводи клопотання, заслухавши думку учасників, суд дійшов такого висновку.

Постановою слідчого прокуратури Бобринецького району ОСОБА_5 від 15.06.2005 року в рамках кримінальної справи №54-313 накладено арешт на майно транспортні засоби, які належать особисто обвинуваченому ОСОБА_3 , жителю с.Веселівка Бобринецькго району (а.с.9).

Постановою слідчого прокуратури Бобринецького району ОСОБА_5 від 15.06.2005 року в рамках кримінальної справи №54-313 накладено арешт на майно розташований на території Веселівської сільради Бобринецького району земельний пай площею 6,69 га, яке належить особисто обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю с.Веселівка Бобринецького району згідно державного акту на право приватної власності на землю серія 4042941 (а.с.10).

Вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2006 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.191 КК України та призначено йому покарання за ч.2 ст.364 КК України п`ять років позбавлення волі із застосуванням ст.69 КК України без позбавлення права обіймати посади пов`язані з адміністративно-господарськими обов`язками. За ч.2 ст.191 КК Україн три роки обмеження волі, із застосуванням ст.69 КК України без позбавлення права обіймати посади пов`язані з адміністративно господарськими обов`язками. На підставі ст.ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі на п`ять років із застосуванням ст..69 КК України без позбавлення права обіймати посади пов`язані з адміністративно господарськими обов`язками. ОСОБА_3 по ст..365 ч.3 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу цього злочину. На підставі ст..75,76 КК України звільнено засудженого ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку два роки не вчинить нового злочину та виконує покладенні на нього обов`язки зобов`язавши його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи, повідомляти органи кримінального виконавчої системи про зміну місця проживання роботи, та з`являтися у ці органи для реєстрації (а.с.11-17).

Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2009 року у справі №1-8/2006 року ОСОБА_3 від призначеного 11 грудня 2006 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області покарання звільнено, при цьому питання скасування арешту не вирішено (а.с.18).

Постановою державного виконавця ОСОБА_6 відділу державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції від 22.10.2007 року про передачу матеріалів виконавчого провадження передано матеріали ВП №4929973 за виконавчим листом Бобринецького районного суду Кіровоградської області у справі №1-8 від 13.09.2007 року стягнення з ОСОБА_3 на користь Веселівської сільської ради в рахунок відшкодування матеріальної шкоди кошти в розмірі 32748,00 грн. у строк до 23.10.2007 року (а.с.19).

Згідно постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Компаніївського районного управління юстиції ОСОБА_7 від 03.11.2008 року виконавчий лист №1-8 виданий 13.09.2007 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області про стягненя з ОСОБА_3 на користь Веселівської сільської ради в рахунок відшкодування матеріальнох шкоди кошти в розмірі 32748,00 грн. повернено стягувачу та припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.20).

Витягом з Державного земельного кадастроку про земельну ділянку від 10.03.2023 року № НВ-3500188782023, вбачається, що на земельну ділянку, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 кадастровий номер 3520882800:02:000:0337, площею 6,69 га, яка розташована на території Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області накладено арешт 24.06.2005 року (а.с.21-23).

Як вбачається, з доданих до клопотання документів, ОСОБА_3 звертався з заявою про скасування арешту майна, на що йому було надано відповідь, згідно листа Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Компаніївського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області від 14.03.2023 року за №1729 вбачається, що згідно перевірки даних в Автоматизованій системі виконавчого провадження на виконанні у відділі у період з 22.10.2007 року по 03.11.2008 року перебувало виконавче провадження № 4929973 з примусового виконання виконавчого листа № 1-8 виданого 13.09.2007 року Боринецьким районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь Веселівської сільської ради Бобринецького району в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 32748 гривень. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, встановлено, що в рамках здійснення виконавчого провадження, державним виконавцем Компаніївського районного управління юстиції кіровоградської області 17.10.2008 року накладено арешт на належне боржнику майно, а саме земельну ділянку кадастровий номер: 3520882800:02:000:0337. Вказане виконавче провадження завершено 03.11.2008 року відповідно до пункту 4 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчі дії по вказаному виконавчому провадженню державним виконавцем вчинялися відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року передбачено наслідки завершення виконавчого провадження, а саме у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документу за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішення суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа суду або іншому органу (посадовій особі), який його видав, арешт накладений на майно боржника знімається, скасовуються інші вжитті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також проводяться інші дії необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків передбачених цим законом (а.с.24-25).

Відповідно до положень ч. 1ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Визначаючись щодо обґрунтованості клопотання суд виходить з того, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. (ст. 2 КПК)

Відповідно до ч. 1, 2ст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів клопотання, арешт на майно накладено у 2005 році слідчим прокуратури Бобринецького району, тобто арешт на майно накладався під час діїКПК України1960 року за процедурою, встановленою цим нормативно-правовим актом.

Відповідно до п. 9розділу XI «Перехідні положення» КПК України(в чинній редакції 2012 року), запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ утручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

У своєму рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява № 19336/04 п. 168, Європейський суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Окрім цього, особи, які зазнають порушення права мирного володіння майном, відповідно до статті 13 Конвенції повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені вст. 41 Конституції України, зі змісту якої вбачається, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, за винятком обмежень, установлених законом. Дана стаття гарантує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і право приватної власності є непорушним.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в ч. 1ст. 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним зі способів захисту права власності є гарантована вст. 391 ЦК Україниможливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Спеціальні підстави законного обмеження особи в реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання в право мирного володіння майном.

Згідно з ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК Українивстановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до положень п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв`язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що в подальшому в застосуванні арешту на майно відпала потреба, а тому клопотання обґрунтоване та таке, що підлягає до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись, ст.ст.22,26,131,132,170-174,395, 537-539, КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати арешт, який був накладений згідно постанови про накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_3 від 15.06.2005 року слідчим прокуратури Бобринецького району ОСОБА_5 , а саме на транспортні засоби, які належать особисто обвинуваченому ОСОБА_3 .

Скасувати арешт, який був накладений згідно постанови про накладення арешту на майно обвинуваченого від 15.06.2005 року слідчим прокуратури Бобринецького району ОСОБА_5 , а саме на земельну ділянку площею 6,6906 га, кадастровий номер: 3520882800:02:000:0337, яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишньої Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області), яка належить ОСОБА_3 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-КР 042941.

Скасувати арешт, який був накладений згідно постанови державного виконавця Компаніївського районного управління юстиції Кіровоградської області від 17.10.2008 року, а саме на земельну ділянку площею 6,6906 га, кадастровий номер: 3520882800:02:000:0337, яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишньої Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області), яка належить ОСОБА_3 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-КР 042941 на підставі виконавчого листа № 1-8 виданого 13.09.2007 року Боринецьким районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь Веселівської сільської ради Бобринецького району в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 32748 гривень.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1