Постанова

від 03.09.2020 по справі 1-8/2006

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 року

м. Рівне

Справа № 1-8/2006

Провадження № 22-ц/4815/845/20

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В.

секретар судового засідання : Шептицька С.С.

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Вараський міський відділ виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (М. Львів),

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката Лиштви Ю.В. на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 травня 2020 року, постановлену в складі судді Мануляк Ю.В., у справі № 1-8/2006,

в с т а н о в и в :

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання вироку Кузнецовського міського суду Рівненської області від 27.02.2006 року в кримінальному провадженні №1-8/2006 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Заява обґрунтовується тим, що вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 27.02.2006 року у справі №1-8/2006 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та стягнуто з нього на користь потерпілої ОСОБА_8 2806,73 грн. майнової шкоди та 55000 грн. моральної шкоди. Вирок набрав законної сили 25.05.2006 року. Виконавчий лист стосовно виконання вказаного вироку видано 01.08.2011 року, виконавче провадження відкрито 19.01.2017 року. Станом на 16.04.2020 року борг не погашений. 24.12.2019 року стягувач ОСОБА_8 померла. Заявник ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_8 , вони були членами сім`ї та проживали разом, вели спільне господарство та були пов`язані спільним побутом.

В зв`язку із викладеним, заявниця просить суд замінити стягувача у виконавчому листі на себе, як правонаступника.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 травня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Замінено стягувача ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у виконавчому провадженні № 53240164 з примусового виконання виконавчого листа №1-8/2006 від 01.08.2011 року, виданого Кузнецовським міським судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 2806,73 грн. майнової шкоди та 55000 грн. моральної шкоди

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заявник є правонаступником особи, на користь якої у боржника виникли обов`язки щодо сплати грошової суми.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання.

Покликається на те, що його було позбавлено права на участь в судовому засіданні. Зазначає, що надсилав клопотання про відкладення розгляду справи, яке було отримано судом 15 травня 2020 року.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам судове рішення відповідає.

Установлено, що вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 27.02.2006 року по справі №1-8/2006 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та стягнуто з нього на користь потерпілої ОСОБА_8 2806,73 грн. майнової шкоди та 55000 грн. моральної шкоди. Вирок набрав законної сили 25.05.2006 року.

На виконанні Вараського МВ ДВС перебуває виконавчий лист Кузнецовського міського суду Рівненської області про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 коштів у розмірі 2806,73 грн. та 55000 грн., що підтверджується постановою про виконавче провадження ВП №53240164.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , яка є матір`ю заявниці, померла, про що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.12.2019 року.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягував і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична особа або юридична особа, держава на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягував і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична особа або юридична особа, держава на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про зміну сторони її правонаступником.

Згідно з вимогами ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України)

За правилами ч. 3 ст. 1230 ЦК України до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди у випадку, якщо таке право було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

Зі змісту вбачається ст.ст. 1216, 1218, 1230 ЦК України, члени сім`ї або інші спадкоємці можуть претендувати на отримання суми коштів, які були присуджені спадкодавцю за його життя відповідними судовими рішеннями.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є юридичні факти (пункт 4 частина друга статті 11 ЦК України).

Таким юридичним фактом є прийняття спадщини спадкоємцями померлої особи.

Відповідно до статті 1268 ЦК України здійснення права на спадкування реалізується особою шляхом прийняття спадщини.

Відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Колегія суддів звертає увагу на те, заявник ОСОБА_1 є дочкою стягувача, яка на момент її смерті, проживала разом з нею, до нотаріуса з заявою про відмову від спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України не зверталася, таким чином, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що спадщину прийняла та є спадкоємцем померлої.

Виходячи зі змісту процесуального законодавства, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони у справі іншими особами у зв`язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов`язків попередньої особи.

Таким чином, підставою процесуального правонаступництва (заміни сторони виконавчого провадження) є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав і обов`язків попередника.

Крім того, стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

При цьому, виконання судового рішення - це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.

Виконання судового рішення - сфера регулювання ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 р. у справі Войтенко проти України , в якому ЄСПЛ зазначив, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні п.1 ст.1 Протоколу №1).

Посилання в апеляційній скарзі на те що ОСОБА_7 було позбавлено права на участь в судовому засіданні не заслуговують на увагу з огляду на таке.

В матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_7 про відкладення розгляду справи на 15.05.2020 о 13 год. 00 хв., яке судом задоволене (ухвала Кузнецовського міського суду від 15 травня 2020 року).

Відповідно до ч.3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Жодних інших клопотань про подальше відкладення справи матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги про відсутність мотивів суду першої інстанції для зміни сторони виконавчого провадження спростовується змістом оскаржуваної ухвали та висновками суду першої інстанції, наведеної в її обґрунтування.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, апеляційний суд, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги та залишення без змін ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката Лиштви Ю.В. залишити без задоволення.

Ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 травня 2020 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 03 вересня 2020 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Хилевич С.В.