Рішення

від 12.05.2023 по справі 600/643/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року м. Чернівці Справа № 600/643/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецького міського голови Клічука Романа Васильовича, Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради про скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням позовної заяви у новій редакції, просить:

визнати незаконним, протиправним та скасувати розпорядження Чернівецького міського голови Р. Клічука від 03.02.2021 № 132-к Про припинення повноважень директора Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради;

визнати незаконним, протиправним та скасувати розпорядження Чернівецького міського голови Р. Клічука від 03.02.2021 № 135-к Про звільнення ОСОБА_1 - директора Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради;

поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради з 03.02.2021;

стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.02.2021 по день винесення рішення суду з розрахунку 1812,01 грн одноденної заробітної плати;

рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць - допустити до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуване розпорядження є протиправним, оскільки не містить достатніх підстав або мотивів припинення його повноважень, як директора Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради. Позивач вказує, що відповідачем не встановлено порушення ним, як посадовою особою місцевого самоврядування присяги, не встановлено порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування та не встановлені обставини, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не мав правових підстав для його звільнення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, яка поширюється на посадових осіб господарських товариств, які є спеціальними суб`єктами, щодо яких може бути застосована вказана норма.

Чернівецький міський голова Клічук Роман Васильович (далі - відповідач) заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність звільнення позивача на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Відповідач вказав, що зазначена норма надає право міському голові припинити трудові відносини з працівником без пояснення причини і не містить застережень щодо її поширення на посадових осіб залежно від форм власності чи організаційно-правових форм підприємств, установ, організацій чи органів державної влади і місцевого самоврядування. Оскільки позивач до звільнення займав посаду директора Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, відповідач вважає, що він був посадовою особою, як у розумінні Законів № 280/97-ВР, № 2493-ІІІ, так і для цілей п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 600/643/21-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 26.10.2022 у справі 600/643/21-а адміністративне провадження № К/990/24706/22-а касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі № 600/643/21-а - скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецького міського голови Клічука Романа Васильовича, Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради про скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Чернівецького міського голови Клiчука Романа Васильовича від 03.02.2021 № 132-к Про припинення повноважень директора Департаменту житлово-комунально господарства Чернівецької міської ради. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Чернiвецького міського голови Клiчука Романа Васильовича від 03.02.2021 № 135-к Про звiльнення Бешлея Володимира Васильовича - директора Департаменту житло комунального господарства Чернівецької міської ради". Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради з 04.02.2021.

Адміністративну справу № 600/643/21-а в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу направлено на новий розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу № 600/643/21-а передано для розгляду судді Левицькому В.К.

Ухвалою суду від 08.11.2022 прийнято до провадження справу ОСОБА_1 до Чернівецького міського голови Клічука Романа Васильовича, Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради про скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Цією ж ухвалою витребувано у сторін письмові обґрунтування позовних вимог та відзив проти позову з посиланням на письмові докази, з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 26.10.2022 у справі № 600/643/21-а.

Позивач до суду не надав письмові обґрунтування позовних вимог, з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 26.10.2022 у справі 600/643/21-а.

Чернівецький міський голова ОСОБА_2 подав до суду відзив, в якому, серед іншого, вказував про працевлаштування позивача в Міністерстві оборони України. Враховуючи наведену обставину, відповідач просив її врахувати під час ухвалення рішення.

Ухвалою суду від 21.12.2022 витребувано з Міністерства оборони України та Головного управління ДПС в Чернівецькій області наступні докази: відомості про працевлаштування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у Міністерстві оборони України та отриманні ним доходи за період з 04.02.2021 по 26.10.2022 включно, а з ГУ ДПС у Чернівецькій області: відомості (інформацію) про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за 2021 - 2022 роки, із зазначенням платника податків.

Ухвалою суду від 21.12.2022 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, - відмовлено.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

З 26.09.2018 по 03.02.2021 позивач проходив службу в Чернівецькій міській раді на посаді директора Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, що підтверджується відомостями трудової книжки.

Відповідно до розпорядження Чернівецького міського голови від 26.09.2018 № 1358-К прийнято на службу в Чернівецьку міську раду з 26.09.2018 ОСОБА_1 на посаду директора Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, за його згодою, як такого, що успішно пройшов конкурсне випробування та був зарахований до кадрового резерву міської ради, з посадовим окладом 7500 грн на місяць згідно з штатним розписом, надбавкою за високі досягнення у праці в розмірі 30 % до посадового окладу з врахуванням набавки за ранг та вислугу років.

Розпорядженням Чернівецького міського голови від 03.02.2021 № 132-к припинено повноваження директора Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради ОСОБА_1 відповідно до ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні на підставі ч. 1 ст. 10 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування, п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Відповідно до розпорядження Чернівецького міського голови від 03.02.2021 № 135-к ОСОБА_1 звільнено з посади директора Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради 03.02.2021 у зв`язку із припиненням повноважень (п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України).

Вважаючи звільнення з посади незаконним, а розпорядження про припинення повноважень та звільнення протиправними, позивач звернувся до суду.

Як зазначалося вище, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 600/643/21-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 26.10.2022 у справі 600/643/21-а адміністративне провадження № К/990/24706/22-а касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі № 600/643/21-а - скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецького міського голови Клічука Романа Васильовича, Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради про скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Чернівецького міського голови Клiчука Романа Васильовича від 03.02.2021 № 132-к Про припинення повноважень директора Департаменту житлово-комунально господарства Чернівецької міської ради.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Чернiвецького міського голови Клiчука Романа Васильовича від 03.02.2021 № 135-к Про звiльнення Бешлея Володимира Васильовича - директора Департаменту житло комунального господарства Чернівецької міської ради". Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради з 04.02.2021.

Адміністративну справу № 600/643/21-а в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу направлено на новий розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст. 43 Конституції України визначено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

У постанові Верховного Суду від 26.10.2022 у справі 600/643/21-а вказано, що звільнення ОСОБА_1 відбулося із порушенням процедури звільнення та без законної на те підстави, в силу вимог частини 1 статті 235 КЗпП України, є підставою для його поновлення на попередній роботі, а саме на посаді Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради з 04.02.2021.

Вказаною постановою поновлено позивача на посаді директора департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради з 04.02.2021, а адміністративну справу № 600/643/21-а в частині позовних вимог про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу направлено на новий розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду.

Отже, суд вирішує справу у частині позовних вимог про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Крім того, відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 15.02.2019 (справа №826/6583/14), від 20.03.2019 (справа №201/12340/16), від 05.08.2020 (справа №817/893/17), від 05.08.2020 (справа №2а-3526/10/1570), від 04.06.2020 (справа №821/114/18).

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

Так, відповідно до п. 8 вищевказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації (абз. 2 п. 8 Порядку).

Постановою Верховного Суду від 26.10.2022 у справі 600/643/21-а встановлено факт протиправності звільнення позивача із займаної посади з 04.02.2021.

У позовній заяві у новій редакції позивач вказує, що період часу з 03.02.2021 по день винесення рішення суду є періодом вимушеного прогулу та просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.02.2021 по день винесення рішення суду з розрахунку 1812,01 грн одноденної заробітної плати.

Суд не погоджується із таким доводами позивача, з огляду на наступне.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач з 04.02.2022 працевлаштований за новим місцем роботи у Міністерстві оборони України.

Дослідження довідки № 423/187 від 12.01.2023 виданої Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України про виплачену заробітну плату та інші пов`язані із нею виплати за період з 04.02.2022 по 31.10.2022 ОСОБА_1 начальнику управління корпоративної політики Головного управління майна та ресурсів, судом встановлено, що позивачу у період з 04.02.2022 по 31.10.2022 нараховано та виплачено заробітну плату та інші пов`язані із нею виплати в сумі 390807,37 грн (Т. 2 а.с. 121).

Отримання позивачем заробітної плати з 04.02.2022 в Міністерстві оборони України також підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також річного доходу задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (форма № 25 ДР) ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2021 року по ІІІ квартал 2022 року.

Отже, з 04.02.2022 позивач є працевлаштований у Міністерстві оборони України, що не заперечувалося сторонами під час розгляду даної справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимушений прогул позивача необхідно вираховувати з 04.02.2021 (наступний день після звільнення) по 03.02.2022 (день, що передує дню працевлаштування).

Відтак, період часу з 04.02.2021 по 03.02.2022 (250 робочих днів) є періодом вимушеного прогулу.

Згідно довідки № 37 від 12.05.2022 виданої Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, позивач дійсно працював в Департаменті житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради на посаді директора до 03.02.2021 та отримував заробітну плату з грудня 2020 року по січень 2021 року в сумі 52067,36 грн, в тому числі: за грудень 2020 року 27480,00 грн, за січень 2021 року - 24587,36 грн. Середньоденна заробітна плата позивача становить 1335,06 грн. Кількість відпрацьованих днів за два місяці, що передували звільненню становить 39 днів (Т.1 а.с. 210 на звороті).

Відтак, середньоденний заробіток позивача становить 1335,06 грн, який визначений виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передували його звільненню та діленням цієї суми на число відпрацьованих робочих днів за цей період 52067,36 грн (27480,00 грн + 24587,36 грн) / 39 робочих днів (22 робочих днів у грудні 2020 року та 17 робочих днів у січні 2021 року).

З урахуванням наведеного, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу з 04.02.2021 по 03.02.2022 становить у сумі 333765,00 грн (250 робочих днів Х 1335,06 грн).

Відповідно до роз`яснень, даних у п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 Про практику розгляду судами трудових спорів, при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

Дослідженням відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також річного доходу задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (форма № 25 ДР) ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2021 року по ІІІ квартал 2022 року судом встановлено, що в період з 04.02.2021 по 03.02.2022 позивач отримував наступні доходи, а саме: з червня 2021 року по лютий (включно) 2022 року Чернівецький обласний центр зайнятості нарахував та виплатив позивачу соціальні виплати з відповідних бюджетів на загальну суму 67544,40 грн (Т.2 а.с. 113).

Отже, у період з 04.02.2021 по 03.02.2022 Чернівецьким обласним центром зайнятості було нараховано та виплачено позивачу соціальні виплати з відповідних бюджетів (допомогу по безробіттю) у розмірі 67544,40 грн.

Таким чином, різниця між середнім заробітком за час вимушеного прогулу та соціальними виплатами, одержаними позивачем у центрі зайнятості становить 266220,60 грн (333765,00 грн - 67544,40 грн).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача -Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04.02.2021 по 03.02.2022 у сумі 266220,60 грн, за вирахуванням суми отриманих соціальних виплат з відповідних бюджетів (допомоги по безробіттю) у розмірі 67544,40 грн.

Згідно із п. 2 та 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає негайному виконанню.

З огляду на вищенаведені норми, суд приходить до висновку що позовні вимоги у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.02.2021 по 03.02.2022 у розмірі 266220,60 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає до негайного виконання.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач Чернівецький міський голова Клічук Роман Васильович (вул. Центральна площа, 1, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 04062216);

відповідач - Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради (вул. Героїв Майдану, 176, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 25082708).

Суддя В.К. Левицький