Постанова

від 15.05.2023 по справі 916/558/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/558/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.,

при секретарі судового засідання Степановій О.В.,

за участю представників:

від ОСОБА_1 - участі не брали,

від Громадської організації "Луч.Чорноморка" - участі не брали,

розглянувши заяву Громадської організації "Луч.Чорноморка" б/н від 22.12.2022 (вх.№2061/22 від 26.12.2022) про ухвалення додаткового рішення до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022

у справі №916/558/22

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Громадської організації "Луч.Чорноморка"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

У березні 2022 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Громадської організації "Луч.Чорноморка", в якому просив визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів членів Громадської організації "Луч.Чорноморка", оформлене протоколом №191 від 29.06.2019, в частині третього питання порядку денного щодо затвердження кошторису щомісячних витрат організації та застосування з 01.08.2019 диференційованої (прогресивної) системи оплати внесків, при якій будуть сплачуватись: базові внески у однаковому для всіх членів організації розмірі - 250 грн на місяць та додаткові внески, які обчислюються для кожного члена організації пропорційно площі займаної ним земельної ділянки на території Громадської організації "Луч.Чорноморка", з розрахунку 35 грн за 0,01 га площі відповідної земельної ділянки на місяць.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 04.04.2022 відкрито провадження у справі №916/558/22.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.08.2022 у справі №916/558/22 (суддя Желєзна С.П.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2022 у справі №916/558/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г. від 21.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2022 у справі №916/558/22 - без змін; витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на ОСОБА_1 .

26.12.2022 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Громадської організації "Луч.Чорноморка" про ухвалення додаткового рішення б/н від 22.12.2022 (вх.№2061/22 від 26.12.2022), в якій остання просить стягнути з ОСОБА_1 на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10400 грн.

Вказана заява мотивована доведеністю понесення Громадською організацією "Луч.Чорноморка" витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 10400 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 вирішено розглянути заяву Громадської організації "Луч.Чорноморка" б/н від 22.12.2022 (вх.№2061/22 від 26.12.2022) про ухвалення додаткового рішення поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану; призначено розгляд даного заяви на 15.02.2023 о 10:00, а також запропоновано ОСОБА_1 до дня судового засідання надати відзив на вказану заяву.

27.12.2022 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання б/н від 27.12.2022 (вх.№1436/22/Д12 від 27.12.2022), в якому останній просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10400 грн, а у випадку задоволення зазначеної заяви - зменшити суму цих судових витрат, визначивши її в розмірі 500 грн. У даному клопотанні ОСОБА_1 посилається на те, що при визначенні суми заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не було дотримано вимог щодо співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, тим більше, що відповідні роботи фактично представлені вже готовим напрацюванням по іншим судовим справам, а справа не є складною та не містить значного обсягу документів, які необхідно було б вивчити при здійсненні підготовчої роботи. Крім того, за твердженням позивача, до заяви Громадської організації "Луч.Чорноморка" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат не було додано належних та достовірних доказів на підтвердження оплати відповідачем вартості правничої допомоги.

24.01.2023 до суду апеляційної інстанції надійшла ухвала Верховного Суду від 23.01.2023 у справі №916/558/22 про витребування матеріалів даної справи з Південно-західного апеляційного господарського суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у даній справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі №916/558/22 зупинено провадження за заявою Громадської організації "Луч.Чорноморка" б/н від 22.12.2022 (вх.№2061/22 від 26.12.2022) про ухвалення додаткового рішення до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 27.03.2023 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2022 у справі №916/558/22 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито; касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2022 у справі №916/558/22 з підстав, передбачених пунктами 3 і 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2022 у справі №916/558/22 залишено без змін.

12.04.2023 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/558/22.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 поновлено провадження за заявою Громадської організації "Луч.Чорноморка" б/н від 22.12.2022 (вх.№2061/22 від 26.12.2022) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/558/22 та призначено розгляд останньої на 15.05.2023 о 10:30.

У судовому засіданні 15.05.2023 представники сторін участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи, при цьому Громадською організацією "Луч.Чорноморка" у заяві б/н від 11.05.2023 (вх.№1436/22/Д14,15 від 11.05.2023) та ОСОБА_1 у відзиві б/н від 24.04.2023 (вх.№1436/22/Д13 від 25.04.2023) були заявлені клопотання про розгляд вищенаведеної заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №916/558/22 без їх участі.

25.04.2023 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшов відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат б/н від 24.04.2023 (вх.№1436/22/Д13 від 25.04.2023).

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат б/н від 24.04.2023 (вх.№1436/22/Д13 від 25.04.2023) подано ОСОБА_1 з пропуском строку (до 15.02.2023), встановленого в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 у справі №916/558/22, а також те, що останній не порушував питання про поновлення вказаного процесуального строку, зазначений відзив судом апеляційної інстанції залишено без розгляду, про що у судовому засіданні 15.05.2023 було постановлено протокольну ухвалу.

Розглянувши заяву Громадської організації "Луч.Чорноморка" б/н від 22.12.2022 (вх.№2061/22 від 26.12.2022) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/558/22, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2020 між Громадською організацією "Луч.Чорноморка" ("Клієнт", "Довіритель") та адвокатом Павлишиним Юрієм Миколайовичем ("Адвокат") укладено договір правової/правничої допомоги №Ю-102 (далі - договір №Ю-102 від 01.02.2020), відповідно до пункту 1.1 якого по даному договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе обов`язки здійснити від імені та за рахунок Довірителя наступні дії: ведення судової справи за позовом ОСОБА_1 у судових органах.

Адвокат має право вести від імені Довірителя судові справи в усіх судових закладах України, міжнародних судах, включаючи Європейський суд з прав людини, а також у касаційних та апеляційних інстанціях з усіма правами, наданими законом потерпілому, обвинуваченому, підозрюваному, свідку, позивачу, відповідачу, третій особі, в тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладання мирової угоди, оскарження рішення або вироку суду, виконання рішення або вироку суду, іншого виконавчого документу тощо (пункт 1.2 договору №Ю-102 від 01.02.2020).

В силу пункту 2.1 договору №Ю-102 від 01.02.2020 Адвокат готує, складає та оформляє документи, за необхідності надає документи до установ та організацій, готує матеріали для виконання, бере участь у процесуальних діях, проводить консультування та моніторинг законодавства, інші необхідні дії.

За умовами пункту 3.1 договору №Ю-102 від 01.02.2020 сума гонорару за представництво Клієнта в суді 2-ї інстанції: 1500 грн за одне засідання (до чотирьох годин зайнятості); складання документів по справі - 800 грн за годину; за іншу (не зазначену вище) роботу адвоката - 800 грн за годину. Загальна сума гонорару встановлюється за механізмом розрахунку шляхом сумування витрачених годин роботи адвоката за договором, які перемножуються на погодинну вартість послуги. Гонорар за разові послуги складається і перемножується на вартість разової послуги. Весь об`єм вартості послуг підсумовується.

22.12.2022 між Громадською організацією "Луч.Чорноморка" та адвокатом Павлишиним Юрієм Миколайовичем було підписано без зауважень та скріплено печаткою відповідача акт прийомки-передачі виконаних робіт №1, в якому зазначено перелік виконаних робіт (наданих юридичних послуг) у зв`язку з виконанням договору №Ю-102 від 01.02.2020, а саме:

-ознайомлення з матеріалами справи №916/558/22 (дата - 22.11.2022; кількість витраченого час - 1 година; вартість роботи адвоката за годину - 800 грн (фіксована); вартість послуги - 800 грн);

-вивчення судової практики та роз`яснень КГС ВС, КЦС ВС, ВС ВП, ВСУ, ВССУ, ЄСПЛ (дата - 22.11.2022; кількість витраченого час - 1 година; вартість роботи адвоката за годину - 800 грн (фіксована); вартість послуги - 800 грн);

-розробка правової позиції у справі (дата - 22.11.2022; кількість витраченого час - 1 година; вартість роботи адвоката за годину - 800 грн (фіксована); вартість послуги - 800 грн);

-попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин (дата - 22.11.2022; кількість витраченого час - 1 година; вартість роботи адвоката за годину - 400 грн; вартість послуги - 400 грн);

-складання відзиву на апеляційну скаргу у справі №916/558/22 (дата - 23.11.2020; кількість витраченого час - 5 годин; вартість роботи адвоката за годину - 800 грн; вартість послуги - 4000 грн);

-складання відзиву на апеляційну скаргу у справі №916/558/22 (дата - 25.11.2020; кількість витраченого час - 1 година; вартість роботи адвоката за годину - 800 грн (фіксована); вартість послуги - 800 грн);

-судове засідання у суді апеляційної інстанції (дата - 30.11.2022; кількість витраченого час - 1 засідання до чотирьох годин зайнятості у апеляційному суді; вартість роботи адвоката за годину - 1200 грн одне судове засідання (зайнятість, включаючи дорогу та очікування; витрачено 2 години); вартість послуги - 1200 грн);

-складання заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат, уточненого розрахунку судових витрат від 22.12.2022, акту прийомки-передачі виконаних робіт №1 від 22.12.2022, рахунку-фактури від 22.12.2022 (дата - 22.12.2022; кількість витраченого час - 2 години; вартість роботи адвоката за годину - 800 грн; вартість послуги - 1600 грн).

Згідно з вищенаведеним актом прийомки-передачі виконаних робіт №1 від 22.12.2022 розмір гонорару адвоката, який надав правові послуги (правничу допомогу) за договором №Ю-102 від 01.02.2020 становить 10400 грн.

На виконання зазначеного акту прийомки-передачі виконаних робіт №1 від 22.12.2022 до договору №Ю-102 від 01.02.2020 адвокатом Павлишиним Юрієм Миколайовичем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №1 від 22.12.2022 на суму 10400 грн, в якому вказано, що за згодою адвоката гонорар сплачується з відстрочкою.

На підтвердження сплати адвокату Павлишину Юрію Миколайовичу гонорару відповідачем надано копію видаткового касового ордеру б/н від 24.12.2022 на суму 9000 грн, підставою оформлення якого зазначено оплату правничої допомоги за договором №Ю-102 від 01.02.2020 (часткова оплата акту прийомки-передачі виконаних робіт №1 від 22.12.2022).

Відповідачем до заяви б/н від 22.12.2022 (вх.№2061/22 від 26.12.2022) про ухвалення додаткового рішення також було додано уточнений розрахунок судових витрат від 22.12.2022 на оплату послуг за договором №Ю-102 від 01.02.2020, в якому відображено перелік наданих юридичних послуг, що ідентичний відповідним перелікам, вказаним в акті прийомки-передачі виконаних робіт №1 від 22.12.2022 та рахунку-фактурі №1 від 22.12.2022.

У судовому засіданні у даній справі в суді апеляційної інстанції, яке відбулося 30.11.2022, брав участь представник Громадської організації "Луч.Чорноморка" - адвокат Павлишин Юрій Миколайович, який діяв на підставі ордеру серії ВН№1202049 від 21.11.2022, що підтверджується протоколом відповідного судового засідання.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

За умовами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегія суддів вбачає, що Громадською організацією "Луч.Чорноморка" у прохальній частині відзиву на апеляційну скаргу б/н від 25.11.2022 (вх.№1436/22/Д5 від 29.11.2021), тобто до закінчення судових дебатів, на виконання вимог частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України викладено заяву про те, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть надані до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення. До вищенаведеного відзиву відповідачем було додано, зокрема, попередній розрахунок судових витрат на оплату послуг за договором №Ю-102 від 01.02.2020. Поряд з цим, навіть у випадку, якщо б попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат був би відсутнім, така обставина сама по собі не призводить до неможливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу у разі їх підтвердження належними та допустимими доказами, поданими з дотриманням встановленого процесуальним законом строку (постанова Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №910/18611/21).

За таких обставин, заяву б/н від 22.12.2022 (вх.№2061/22 від 26.12.2022) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат Громадською організацією "Луч.Чорноморка" подано з дотриманням встановленого приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України п`ятиденного строку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, посилання ОСОБА_1 на необхідність підтвердження за допомогою належних та достовірних доказів факту оплати відповідачем вартості правничої допомоги колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки обставини розрахунків Громадської організації "Луч.Чорноморка" з адвокатом Павлишиним Юрієм Миколайовичем жодним чином не впливають на можливість проведення судом розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 до апеляційного господарського суду було подано клопотання б/н від 27.12.2022 (вх.№1436/22/Д12 від 27.12.2022), в якому відповідач, посилаючись на неспівмірність витрат відповідача на правову допомогу, просить, зокрема, зменшити розмір останніх до 500 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Такий висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

Крім того, чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.

Колегія суддів вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді апеляційної інстанції та розміру останніх Громадською організацією "Луч.Чорноморка" було надано низку документів, а саме: копію договору правової/правничої допомоги №Ю-102 від 01.02.2020, укладеного між відповідачем і адвокатом Павлишиним Юрієм Миколайовичем, та оригінал складеного на його виконання акту прийомки-передачі виконаних робіт №1 від 22.12.2022, а також копії рахунку-фактури №1 від 22.12.2022 на суму 10400 грн та видаткового касового ордеру б/н від 24.12.2022 на суму 9000 грн.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до акту прийомки-передачі виконаних робіт №1 від 22.12.2022, складеного на виконання договору №Ю-102 від 01.02.2020, вартість правничої допомоги (гонорар) за супровід даної справи складає 10400 грн.

При цьому Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що дана справа об`єктивно не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання спірних правовідносин не є широкою та фактично обмежується одним спеціальним законом - Законом України "Про громадські об`єднання".

Зазначене підтверджується самим змістом відзиву Громадської організації "Луч.Чорноморка" на апеляційну скаргу б/н від 25.11.2022 (вх.№1436/22/Д5 від 29.11.2021), в якому міститься посилання лише на одну правову позицію суду касаційної інстанції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №910/6471/18), що не є релевантною до спірних правовідносин у даній справі, оскільки стосується питання сплати внесків співвласників до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, правові та організаційні засади створення і функціонування якого, в тому числі і щодо виконання обов`язків власників жилих та нежилих приміщень щодо спільного утримання багатоквартирного будинку (сплати внесків), регламентовані окремим джерелом права - Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", який, в свою чергу, не підлягає застосуванню у цьому спорі між громадським об`єднанням та його членом.

Водночас зміст вищенаведеного відзиву на апеляційну скаргу фактично зводиться до підтримки відповідачем висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні останнього, яке переглядалось в апеляційному порядку, натомість доводи Громадської організації "Луч.Чорноморка" не зумовили збільшення джерел правого регулювання спірних правовідносин, збільшення доказової бази та обставин, які входять до предмету доказування.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що між цими ж сторонами вже існував судовий спір про визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів членів Громадської організації "Луч.Чорноморка", оформленого протоколом №191 від 29.06.2019, в частині третього питання порядку денного (справа №947/20960/19, провадження в якій було закрито ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.02.2022 з огляду на належність даного спору до господарської юрисдикції), при цьому інтереси відповідача у вказаній справі представляв саме адвокат Павлишин Юрій Миколайович, про що свідчить копія відповідного ордеру, тому даному адвокату була відома правова позиція ОСОБА_1 щодо оскаржуваного ним рішення зборів і в процесі розгляду справи №947/20960/19, здійснюючи представництво інтересів Громадської організації "Луч.Чорноморка", зазначений адвокат мав вже сформовану позицію щодо вимог позивача та готові напрацювання у вигляді своїх заперечень проти вимог позивача.

За таких обставин, наведені в акті прийомки-передачі виконаних робіт №1 від 22.12.2022 окремі послуги щодо вивчення судової практики, розробки правової позиції у справі та попередньої консультації щодо характеру спірних правовідносин фактично охоплюються однією послугою з підготовки адвокатом відзиву на апеляційну скаргу, тим більше, що кваліфікація спірних правовідносин та джерела їх правового регулювання вже були зазначені безпосередньо у рішенні місцевого господарського суду, на законності та обґрунтованості якого наголошувала Громадська організація "Луч.Чорноморка", а відтак згідно з умовами договору №Ю-102 від 01.02.2020 загальна вартість цих послуг становить 800 грн.

Подібний правовий висновок стосовного того, що надання адвокатом попередньої консультації та формування правової позиції охоплюється одночасно з послугою зі здійсненням підготовки відповідного процесуального документа для подання його до суду відображено в постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №916/3904/19.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає і неспівмірною визначену відповідачем вартість послуги зі складання відзиву на апеляційну скаргу, яка становить 4800 грн, оскільки фактичні обставини справи, джерела правового регулювання та належним чином обґрунтовані мотиви необхідності відмови у задоволенні позову викладені у рішенні суду першої інстанції, у зв`язку з чим була відсутня потреба у докладанні значних зусиль з витратою великих обсягів часу на повторне відображення вказаної інформації у відзиві на апеляційну скаргу, тому, на переконання суду, розумною і такою, що відповідає складності справи, виступає вартість складання відзиву у сумі 2400 грн (3 год х 800 грн = 2400 грн).

Крім того, беручи до уваги відсутність необхідності у оформленні та поданні до суду уточненого розрахунку судових витрат від 22.12.2022 (попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону в доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами) та рахунку-фактури від 22.12.2022 (витрати учасника справи на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від факту їх сплати цим учасником справи), апеляційний господарський суд зазначає про те, що розумна та справедлива вартість підготовки відповідачем заяви про ухвалення додаткового рішення разом з відповідним актом прийомки-передачі виконаних робіт становить 800 грн (1 год х 800 грн = 800 грн), що відповідає вартості відповідної роботи за умовами договору №Ю-102 від 01.02.2020.

Поряд з цим, судом враховується обґрунтованість включення відповідачем до складу витрат на професійну правничу допомогу послуги з ознайомлення з матеріалами справи №916/558/22 (факт ознайомлення підтверджується відповідною розпискою адвоката Павлишина Юрія Миколайовича - т.ІІ а.с.89), вартість якої становить 800 грн, та послуги з участі у судовому засіданні 30.11.2022, вартість якої визначена у сумі 1200 грн (тобто навіть менше, ніж передбачено у договорі №Ю-102 від 01.02.2020 - 1500 грн).

Твердження позивача про те, що до тривалості надання правової допомоги у вигляді участі у судовому засіданні відповідачем безпідставно включено час на дорогу та очікування, апеляційним господарським судом оцінюються критично, оскільки участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання, є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час, у зв`язку з чим такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. Отже, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Аналогічний сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанов останнього, зокрема, від 18.04.2023 у справі №903/378/22, від 23.03.2023 у справі №921/434/21, від 25.05.2021 у справі №910/7586/19 тощо.

Враховуючи вищевикладене, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Громадською організацією "Луч.Чорноморка" на правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, та з огляду на обсяг виконаних робіт, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого відповідачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю, що, в свою чергу, зумовлює наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Громадської організації "Луч.Чорноморка" б/н від 22.12.2022 (вх.№2061/22 від 26.12.2022) та, відповідно, стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача вказаних витрат у розмірі 6000 грн (800 грн за ознайомлення з матеріалами справи + 800 грн за вивчення судової практики, розробку правової позиції та попередню консультацію + 2400 грн за складання відзиву на апеляційну скаргу + 1200 грн за участь у судовому засіданні + 800 грн за підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення разом з відповідним актом прийомки-передачі виконаних робіт = 6000 грн), тим більше, що зазначена сума є справедливою, розумною та не має надмірний характер.

Керуючись статтями 129, 221, 232, 233, 240, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Громадської організації "Луч.Чорноморка" б/н від 22.12.2022 (вх.№2061/22 від 26.12.2022) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Громадської організації "Луч.Чорноморка" 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти заяви Громадської організації "Луч.Чорноморка" б/н від 22.12.2022 (вх.№2061/22 від 26.12.2022) відмовити.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.05.2023.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя І.Г. Філінюк