Постанова

від 07.08.2023 по справі 916/558/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/558/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Губенко Н. М.,

за участю секретаря судового засідання - Крапивної А. М.,

та представників:

позивача - Бєлих О. В.

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 (головуючий - Таран С.В., судді Богатир К.В., Філінюк І.Г.)

у справі № 916/558/22

за позовом ОСОБА_1

до Громадської організації "Луч.Чорноморка"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації "Луч.Чорноморка" (відповідач), в якому просив визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів членів ГО "Луч.Чорноморка", оформлене протоколом № 191 від 29.06.2019, в частині третього питання порядку денного щодо затвердження кошторису щомісячних витрат організації та застосування з 01.08.2019 диференційованої (прогресивної) системи оплати внесків, при якій будуть сплачуватись: базові внески у однаковому для всіх членів організації розмірі - 250 грн на місяць та додаткові внески, які обчислюються для кожного члена організації пропорційно площі займаної ним земельної ділянки на території ГО "Луч.Чорноморка", з розрахунку 35 грн за 0,01 га площі відповідної земельної ділянки на місяць.

Хід розгляду справи

2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.08.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 відмовлено у задоволенні позову.

3. 26.12.2022 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Громадської організації "Луч.Чорноморка" про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просить стягнути з ОСОБА_1 на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 400 грн. Вказана заява мотивована доведеністю понесення Громадською організацією "Луч.Чорноморка" витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 10 400 грн.

4. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 вирішено розглянути заяву Громадської організації "Луч.Чорноморка" про ухвалення додаткового рішення поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану; призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 15.02.2023, а також запропоновано ОСОБА_1 до дня судового засідання надати відзив на вказану заяву.

5. 27.12.2022 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому останній просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 400 грн, а у випадку задоволення зазначеної заяви - зменшити суму цих судових витрат, визначивши її в розмірі 500 грн. У даному клопотанні ОСОБА_1 посилається на те, що при визначенні суми заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не було дотримано вимог щодо співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, тим більше, що відповідні роботи фактично представлені вже готовим напрацюванням по іншим судовим справам, а справа не є складною та не містить значного обсягу документів, які необхідно було б вивчити при здійсненні підготовчої роботи. Крім того, за твердженням позивача, до заяви Громадської організації "Луч.Чорноморка" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат не було додано належних та достовірних доказів на підтвердження оплати відповідачем вартості правничої допомоги.

6. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі № 916/558/22 зупинено провадження за заявою Громадської організації "Луч.Чорноморка" про ухвалення додаткового рішення до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції.

7. Постановою Верховного Суду від 27.03.2023 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2022 у справі № 916/558/22 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрито; касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2022 у справі № 916/558/22 з підстав, передбачених пунктами 3 і 4 частини другої статті 287 ГПК України, залишено без задоволення; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2022 у справі № 916/558/22 залишено без змін.

8. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 поновлено провадження за заявою Громадської організації "Луч.Чорноморка" про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/558/22 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції

9. Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 заяву Громадської організації "Луч.Чорноморка" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Громадської організації "Луч.Чорноморка" 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

10. Ухвалюючи зазначену додаткову постанову суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткову доведеність позивачем належними та допустимими доказами понесених нею витрат на правову допомогу у цій справі та визначив відповідну суму для відшкодування, а саме: 6 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

11. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Громадської організації "Луч.Чорноморка" про розподіл судових витрат.

12. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 19.05.2021 у справі № 206/1293/19, від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18, від 05.02.2019 у справі № 906/194/18, від 29.04.2021 у справі № 916/3904/19, додаткових постановах Верховного Суду 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, від 06.07.2022 у справі № 905/671/19, ухвалі Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 816/416/18 та додатковій ухвалі Верховного Суду від 21.07.2020 у справі № 915/1654/19.

Позиція інших учасників справи

13. Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Позиція Верховного Суду

14. Перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

15. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

16. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

17. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України , відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

18. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

19. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

20. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

21. Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

22. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

23. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

24. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

25. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

26. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

27. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

28. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

29. Як встановлено судом апеляційної інстанції, 01.02.2020 між Громадською організацією "Луч.Чорноморка" ("Клієнт", "Довіритель") та адвокатом Павлишиним Юрієм Миколайовичем ("Адвокат") укладено договір правової/правничої допомоги № Ю-102 (далі - договір № Ю-102 від 01.02.2020), відповідно до пункту 1.1 якого по даному договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе обов`язки здійснити від імені та за рахунок Довірителя наступні дії: ведення судової справи за позовом ОСОБА_1 у судових органах.

30. Адвокат має право вести від імені Довірителя судові справи в усіх судових закладах України, міжнародних судах, включаючи Європейський суд з прав людини, а також у касаційних та апеляційних інстанціях з усіма правами, наданими законом потерпілому, обвинуваченому, підозрюваному, свідку, позивачу, відповідачу, третій особі, в тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладання мирової угоди, оскарження рішення або вироку суду, виконання рішення або вироку суду, іншого виконавчого документу тощо (пункт 1.2 договору № Ю-102 від 01.02.2020).

31. В силу пункту 2.1 договору № Ю-102 від 01.02.2020 Адвокат готує, складає та оформляє документи, за необхідності надає документи до установ та організацій, готує матеріали для виконання, бере участь у процесуальних діях, проводить консультування та моніторинг законодавства, інші необхідні дії.

32. За умовами пункту 3.1 договору № Ю-102 від 01.02.2020 сума гонорару за представництво Клієнта в суді 2-ї інстанції: 1500 грн за одне засідання (до чотирьох годин зайнятості); складання документів по справі - 800 грн за годину; за іншу (не зазначену вище) роботу адвоката - 800 грн за годину. Загальна сума гонорару встановлюється за механізмом розрахунку шляхом сумування витрачених годин роботи адвоката за договором, які перемножуються на погодинну вартість послуги. Гонорар за разові послуги складається і перемножується на вартість разової послуги. Весь об`єм вартості послуг підсумовується.

33. 22.12.2022 між Громадською організацією "Луч.Чорноморка" та адвокатом Павлишиним Юрієм Миколайовичем було підписано без зауважень та скріплено печаткою відповідача акт прийомки-передачі виконаних робіт № 1, в якому зазначено перелік виконаних робіт (наданих юридичних послуг) у зв`язку з виконанням договору № Ю-102 від 01.02.2020, а саме:

- ознайомлення з матеріалами справи № 916/558/22 (дата - 22.11.2022; кількість витраченого час - 1 година; вартість роботи адвоката за годину - 800 грн (фіксована); вартість послуги - 800 грн);

- вивчення судової практики та роз`яснень КГС ВС, КЦС ВС, ВС ВП, ВСУ, ВССУ, ЄСПЛ (дата - 22.11.2022; кількість витраченого час - 1 година; вартість роботи адвоката за годину - 800 грн (фіксована); вартість послуги - 800 грн);

- розробка правової позиції у справі (дата - 22.11.2022; кількість витраченого час - 1 година; вартість роботи адвоката за годину - 800 грн (фіксована); вартість послуги - 800 грн);

- попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин (дата - 22.11.2022; кількість витраченого час - 1 година; вартість роботи адвоката за годину - 400 грн; вартість послуги - 400 грн);

- складання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 916/558/22 (дата - 23.11.2020; кількість витраченого час - 5 годин; вартість роботи адвоката за годину - 800 грн; вартість послуги - 4000 грн);

- складання відзиву на апеляційну скаргу у справі №916/558/22 (дата - 25.11.2020; кількість витраченого час - 1 година; вартість роботи адвоката за годину - 800 грн (фіксована); вартість послуги - 800 грн);

- судове засідання у суді апеляційної інстанції (дата - 30.11.2022; кількість витраченого час - 1 засідання до чотирьох годин зайнятості у апеляційному суді; вартість роботи адвоката за годину - 1200 грн одне судове засідання (зайнятість, включаючи дорогу та очікування; витрачено 2 години); вартість послуги - 1200 грн);

- складання заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат, уточненого розрахунку судових витрат від 22.12.2022, акту прийомки-передачі виконаних робіт № 1 від 22.12.2022, рахунку-фактури від 22.12.2022 (дата - 22.12.2022; кількість витраченого час - 2 години; вартість роботи адвоката за годину - 800 грн; вартість послуги - 1600 грн).

34. Згідно з вищенаведеним актом прийомки-передачі виконаних робіт № 1 від 22.12.2022 розмір гонорару адвоката, який надав правові послуги (правничу допомогу) за договором № Ю-102 від 01.02.2020 становить 10 400 грн.

35. На виконання зазначеного акту прийомки-передачі виконаних робіт № 1 від 22.12.2022 до договору №Ю-102 від 01.02.2020 адвокатом Павлишиним Юрієм Миколайовичем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 1 від 22.12.2022 на суму 10 400 грн, в якому вказано, що за згодою адвоката гонорар сплачується з відстрочкою.

36. На підтвердження сплати адвокату Павлишину Юрію Миколайовичу гонорару відповідачем надано копію видаткового касового ордеру б/н від 24.12.2022 на суму 9000 грн, підставою оформлення якого зазначено оплату правничої допомоги за договором № Ю-102 від 01.02.2020 (часткова оплата акту прийомки-передачі виконаних робіт № 1 від 22.12.2022).

37. Відповідачем до заяви про ухвалення додаткового рішення також було додано уточнений розрахунок судових витрат від 22.12.2022 на оплату послуг за договором № Ю-102 від 01.02.2020, в якому відображено перелік наданих юридичних послуг, що ідентичний відповідним перелікам, вказаним в акті прийомки-передачі виконаних робіт № 1 від 22.12.2022 та рахунку-фактурі № 1 від 22.12.2022.

38. Так, Верховний Суд наголошує, що надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

39. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

40. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

41. Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

42. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

43. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

44. Водночас, за приписами частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

45. Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач заперечив проти ухвалення додаткового рішення та просив у повному обсязі відмовити у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення, а у випадку задоволення зазначеної заяви - зменшити суму цих судових витрат, визначивши її в розмірі 500 грн.

46. У даному клопотанні ОСОБА_1 посилається на те, що при визначенні суми заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не було дотримано вимог щодо співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, тим більше, що відповідні роботи фактично представлені вже готовим напрацюванням по іншим судовим справам, а справа не є складною та не містить значного обсягу документів, які необхідно було б вивчити при здійсненні підготовчої роботи. Крім того, за твердженням позивача, до заяви Громадської організації "Луч.Чорноморка" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат не було додано належних та достовірних доказів на підтвердження оплати відповідачем вартості правничої допомоги.

47. Відповідні доводи щодо відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності скаржник продублював також в касаційній скарзі, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не врахував правові позиції Верховного Суду, які викладені у постановах, зазначених в пункті 12 цієї постанови.

48. Проте, Верховний Суд вважає, що зазначені скаржником постанови Верховного Суду не містять протилежної позиції щодо застосування положень частини третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 ГПК України порівняно з позицією суду апеляційної інстанції у справі, що переглядається. Натомість, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається із матеріалів справи, позивач надав документальне підтвердження надання правової допомоги, якому суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу надав належну оцінку.

49. Так, з оскаржуваної додаткової постанови апеляційного господарського суду вбачається, що з метою повного та всебічного розгляду клопотання відповідача про ухвалення додаткового рішення із забезпеченням принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, Південно-західний апеляційний господарський суд постановив здійснювати розгляд заяви Громадської організації "Луч.Чорноморка" у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану.

50. Дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення позивача, викладені у клопотанні від 27.12.2022, апеляційний господарський суд дійшов таких висновків.

51. Так, апеляційний господарський суд встановив, що Громадською організацією "Луч.Чорноморка" у прохальній частині відзиву на апеляційну скаргу б/н від 25.11.2022 (вх.№1436/22/Д5 від 29.11.2021), тобто до закінчення судових дебатів, на виконання вимог частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України викладено заяву про те, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть надані до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення. До вищенаведеного відзиву відповідачем було додано, зокрема, попередній розрахунок судових витрат на оплату послуг за договором № Ю-102 від 01.02.2020.

52. Суд апеляційної інстанції встановив, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді апеляційної інстанції та розміру останніх Громадською організацією "Луч.Чорноморка" було надано низку документів, а саме: копію договору правової/правничої допомоги № Ю-102 від 01.02.2020, укладеного між відповідачем і адвокатом Павлишиним Юрієм Миколайовичем, та оригінал складеного на його виконання акту прийомки-передачі виконаних робіт № 1 від 22.12.2022, а також копії рахунку-фактури №1 від 22.12.2022 на суму 10400 грн та видаткового касового ордеру б/н від 24.12.2022 на суму 9000 грн.

53. Так, проаналізувавши опис послуг, які наведені в акті прийомки-передачі виконаних робіт № 1 від 22.12.2022, а також доводи позивача, викладені у його запереченнях, апеляційний господарський суд дійшов таких висновків.

54. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, апеляційний господарський суд зазначив, що відповідно до акту прийомки-передачі виконаних робіт № 1 від 22.12.2022, складеного на виконання договору № Ю-102 від 01.02.2020, вартість правничої допомоги (гонорар) за супровід даної справи складає 10 400 грн.

55. При цьому Південно-західний апеляційний господарський суд зауважив, що дана справа об`єктивно не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання спірних правовідносин не є широкою та фактично обмежується одним спеціальним законом - Законом України "Про громадські об`єднання". Зазначене, за висновками колегії суддів суду апеляційної інстанції, підтверджується самим змістом відзиву Громадської організації "Луч.Чорноморка" на апеляційну скаргу б/н від 25.11.2022 (вх.№1436/22/Д5 від 29.11.2021), в якому міститься посилання лише на одну правову позицію суду касаційної інстанції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №910/6471/18), що не є релевантною до спірних правовідносин у даній справі, оскільки стосується питання сплати внесків співвласників до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, правові та організаційні засади створення і функціонування якого, в тому числі і щодо виконання обов`язків власників жилих та нежилих приміщень щодо спільного утримання багатоквартирного будинку (сплати внесків), регламентовані окремим джерелом права - Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", який, в свою чергу, не підлягає застосуванню у цьому спорі між громадським об`єднанням та його членом. Водночас зміст вищенаведеного відзиву на апеляційну скаргу фактично зводиться до підтримки відповідачем висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні останнього, яке переглядалось в апеляційному порядку, натомість доводи Громадської організації "Луч.Чорноморка" не зумовили збільшення джерел правого регулювання спірних правовідносин, збільшення доказової бази та обставин, які входять до предмету доказування.

56. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджується, що між цими ж сторонами вже існував судовий спір про визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів членів Громадської організації "Луч.Чорноморка", оформленого протоколом № 191 від 29.06.2019, в частині третього питання порядку денного (справа № 947/20960/19, провадження в якій було закрито ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.02.2022 з огляду на належність даного спору до господарської юрисдикції), при цьому інтереси відповідача у вказаній справі представляв саме адвокат Павлишин Юрій Миколайович, про що свідчить копія відповідного ордеру, тому даному адвокату була відома правова позиція ОСОБА_1 щодо оскаржуваного ним рішення зборів і в процесі розгляду справи № 947/20960/19, здійснюючи представництво інтересів Громадської організації "Луч.Чорноморка", зазначений адвокат мав вже сформовану позицію щодо вимог позивача та готові напрацювання у вигляді своїх заперечень проти вимог позивача.

57. За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що наведені в акті прийомки-передачі виконаних робіт № 1 від 22.12.2022 окремі послуги щодо вивчення судової практики, розробки правової позиції у справі та попередньої консультації щодо характеру спірних правовідносин фактично охоплюються однією послугою з підготовки адвокатом відзиву на апеляційну скаргу, тим більше, що кваліфікація спірних правовідносин та джерела їх правового регулювання вже були зазначені безпосередньо у рішенні місцевого господарського суду, на законності та обґрунтованості якого наголошувала Громадська організація "Луч.Чорноморка", а відтак згідно з умовами договору № Ю-102 від 01.02.2020 загальна вартість цих послуг становить 800 грн.

58. Також, апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо неспівмірності визначеної відповідачем вартості послуги зі складання відзиву на апеляційну скаргу, яка становить 4800 грн, оскільки фактичні обставини справи, джерела правового регулювання та належним чином обґрунтовані мотиви необхідності відмови у задоволенні позову викладені у рішенні суду першої інстанції, у зв`язку з чим була відсутня потреба у докладанні значних зусиль з витратою великих обсягів часу на повторне відображення вказаної інформації у відзиві на апеляційну скаргу, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції зазначив, що розумною і такою, що відповідає складності справи, становитиме вартість складання відзиву у сумі 2400 грн (3 год х 800 грн = 2400 грн).

59. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що беручи до уваги відсутність необхідності у оформленні та поданні до суду уточненого розрахунку судових витрат від 22.12.2022 (попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону в доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами) та рахунку-фактури від 22.12.2022 (витрати учасника справи на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від факту їх сплати цим учасником справи), розумна та справедлива вартість підготовки відповідачем заяви про ухвалення додаткового рішення разом з відповідним актом прийомки-передачі виконаних робіт становить 800 грн (1 год х 800 грн = 800 грн), що відповідає вартості відповідної роботи за умовами договору № Ю-102 від 01.02.2020.

60. Поряд з цим, апеляційний господарський суд врахував обґрунтованість включення відповідачем до складу витрат на професійну правничу допомогу послуги з ознайомлення з матеріалами справи № 916/558/22 (факт ознайомлення підтверджується відповідною розпискою адвоката Павлишина Юрія Миколайовича - т.ІІ а.с.89), вартість якої становить 800 грн, та послуги з участі у судовому засіданні 30.11.2022, вартість якої визначена у сумі 1200 грн (тобто навіть менше, ніж передбачено у договорі №Ю-102 від 01.02.2020 - 1500 грн).

61. Разом з цим, суд апеляційної інстанції відхилив твердження позивача про необхідність підтвердження за допомогою належних та достовірних доказів факту оплати відповідачем вартості правничої допомоги, зазначивши, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

62. Верховний Суд погоджується із наведеним висновком суду апеляційної інстанції та зазначає, що подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

63. Також суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача про те, що до тривалості надання правової допомоги у вигляді участі у судовому засіданні відповідачем безпідставно включено час на дорогу та очікування, зазначивши, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання, є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час, у зв`язку з чим такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. Отже, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

64. Так, Верховний Суд зазначає, що подібний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19.

65. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що враховуючи приписи частини четвертої статті 126 та частини п`ятої статті 129 ГПК України, та з огляду на обсяг виконаних робіт адвокатом відповідача, наявні підстави для зменшення заявленого відповідачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю, що, в свою чергу, зумовлює наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Громадської організації "Луч.Чорноморка" та, відповідно, стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача вказаних витрат у розмірі 6 000 грн (800 грн за ознайомлення з матеріалами справи + 800 грн за вивчення судової практики, розробку правової позиції та попередню консультацію + 2400 грн за складання відзиву на апеляційну скаргу + 1200 грн за участь у судовому засіданні + 800 грн за підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення разом з відповідним актом прийомки-передачі виконаних робіт = 6000 грн).

66. Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.

67. З матеріалів справи та змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що апеляційний господарський суд, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов правомірного висновку про часткове задоволення заяви Громадської організації "Луч.Чорноморка" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

68. Верховний Суд при касаційному перегляді додаткової постанови суду апеляційної інстанції, не виявив у діях суду порушень приписів статей 126, 129 ГПК України, неправильного застосування норм матеріального права або інших порушень норм процесуального права, які б призвели до ухвалення судом незаконного рішення.

69. З огляду на те, що аналіз висновків, зроблених у оскаржуваній постанові не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги ОСОБА_1

70. При цьому, доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками апеляційного господарського суду та до необхідності встановлення інших обставин, ніж встановлені судом апеляційної інстанцій, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, а відтак, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

71. За таких обставин, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

72. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

73. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

74. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятої у справі додаткової постанови.

75. За таких обставин, доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана додаткова постанова- без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 916/558/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

Н. М. Губенко