Постанова

від 10.05.2023 по справі 910/2577/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2023 р. Справа№ 910/2577/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Тетеря І.А.

від відповідача: Пожидаєв І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еверест"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2023, повний текст якої складено та підписано 21.03.2023

у справі № 910/2577/23 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку " Еверест"

до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

про скасування державної реєстрації прав власності

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЕВЕРЕСТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "КИЇВМІСЬКБУД" відповідно до якого позивач просить:

- скасувати державну реєстрації права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2674324480000): квартира 1, за адресою: м. Київ, вул. Гришка Михайла (Дарницький р-н), буд. 9 (номер запису про право власності: 48816974; дата, час державної реєстрації: 10.12.2022 о 17:06:20 год);

- скасувати державну реєстрацію права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2674327180000): квартира 2, за адресою: м. Київ, вул. Гришка Михайла (Дарницький р-н), буд. 9 (номер запису про право власності: 48817053; дата, час державної реєстрації: 10.12.2022 о 17:18:06 год);

- скасувати державну реєстрацію права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2674329780000): квартира 3, за адресою: м. Київ, вул. Гришка Михайла (Дарницький р-н), буд. 9 (номер запису про право власності: 48817119; дата, час державної реєстрації: 10.12.2022 о 17:47:54 год);

- скасувати державну реєстрацію права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2674331480000): квартира 178, за адресою: м. Київ, вул. Гришка Михайла (Дарницький р-н), буд. 9 (номер запису про право власності: 48817166; дата, час державної реєстрації: 10.12.2022 о 17:58:37).

Разом із позовною заявою позивачами подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії й приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Заяву обґрунтовано тим, що невжиття таких заходів може ускладнити виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач проти заяви заперечив, посилаючись на те, що підстави для забезпечення позову у даному випадку відсутні, оскільки саме лише посилання на потенційну неможливість ускладнення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Короткий зміст судового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено повністю.

Ухвала мотивована тим, що зі змісту заяви про забезпечення позову реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. До матеріалів справи не долучено доказів, які б підтверджували конкретні дії відповідача з відчужування саме спірних приміщень. Доводи позивача, якими мотивовано заяву про забезпечення позову, ґрунтуються лише на його припущеннях.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

29.03.2023, не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову с порушенням вимог процесуального права.

А саме апелянт зазначає, що:

- суд не врахував існування ризику відчуження спірних квартир;

- наявність доказів щодо наміру особи відчужити спірне майно не є вирішальною при розгляді питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту, оскільки відповідач фактично має можливість у будь-який час відчужити спірне майно;

- суд не врахував, що накладення арешту застосується виключно з метою забезпечення можливості виконання завдань господарського судочинства під час розгляду справи, а отже, такі дії не порушують прав власника майна чи третіх осіб;

- суд не викликав для допиту свідка - голову ОСББ "Еверест» ОСОБА_1 та не взяв до уваги її заяву, як свідка;

- суд не врахував правових висновків Верховного Суду, викладених у справах №495/2794/19, № 308/6318/19, № 915/1567/21, 910/1040/18, № 910/8899/21.

Доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу проти неї заперечує. Просить оскаржену ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2577/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

Після надходження матеріалів справи, Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еверест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/2577/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 10.05.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 03.05.2023. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Явка учасників справи у судове засідання

Представник позивача в судовому засіданні 10.05.2023 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове про задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.05.2023 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залиши без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЕВЕРЕСТ" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "КИЇВМІСЬКБУД" з вимогами про скасування державної реєстрації права власності відповідача на об`єкти нерухомого майна, а саме квартири 1, 2, 3 та 178 за адресою: м. Київ, вул. Гришка Михайла (Дарницький р-н), буд. 9.

Позовна заява обґрунтована тим, що право власності на зазначені квартири за відповідачем зареєстровано незаконно, і така реєстрація порушує права власності співвласників багатоквартирного будинку.

Разом із позовною заявою позивачами подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії й приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Заява обґрунтована тим, що у випадку, якщо на дату скасування державної реєстрації прав власності відповідача на спірні квартири буде проведена державна реєстрація цього права за іншою особою (в результаті відчуження спірних квартир відповідачем), поновлення порушених прав, за яким звернулося ОСББ "Еверест" не відбудеться допоки подальша державна реєстрація прав не буде скасована у встановленому законом порядку, що ускладнить виконання судового рішення та відновлення прав позивача. Також позивач зазначив, що поведінка представника відповідача, яка описана в заяві свідка - голови ОСББ «Еверест» ОСОБА_1 полягає в прискоренні зустрічі з головою цього Об`єднання та повідомленні про можливий продаж спірних квартир.

Колегія, заслухавши доводи сторін, дослідивши усі обставини справи, дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.

За результатами апеляційного перегляду справи висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті рішення

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 5 ст. 140 ГПК України).

При розгляді заяви взято до уваги, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачами вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявники звертаються до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

На стадії вирішення питання про забезпечення позову суд позбавлений права встановлювати обставини, що стосуються суті спору, оскільки в цій процедурі справа по суті не розглядається.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що до матеріалів справи не долучено доказів, які б підтверджували конкретні дії відповідача з відчужування саме спірних приміщень.

Доводи позивача, якими мотивовано заяву про забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях. Саме лише посилання на потенційну неможливість ускладнення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що у заяві свідка - ОСОБА_1 , яка займає посаду голови правління ОСББ "Еверест» наголошено, що представник відповідача повідомляв ОСОБА_1 по телефону про намір відчуження спірних квартир.

Таким чином, позивач намагається довести факт наявності у відповідача наміру відчуження спірних квартир показами керівника ОСББ - позивача у справі, яка отримала цю інформацію зі слів іншої особи по телефону.

Суд першої дійшов висновку про відсутність підстав для виклику свідка в судове засідання для допиту з посиланням на ст.ст. 87,89 ГПК України.

Так, відповідно до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Положеннями статті 89 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для відклику та допиту свідка - голови ОСББ.

Щодо висновків Верховного Суду, що викладені у справах №495/2794/19, №308/6318/19, № 915/1567/21, №910/1040/18, № 910/8899/21, на які скаржник послався в апеляційній скарзі, колегія зазначає, що у цих справах Верховним Судом висловлена позиція щодо застосування норм права з урахуванням обставин конкретної судової справи, що розглядалась. У той же час у кожній справі, на яку послався скаржник, позовні вимоги, обставини справи, підстави позову, підстави та доводи оскарження судового рішення є різними. Також відрізняється сукупність доказів, якими сторони підтверджують свої вимоги та заперечення.

Колегія суддів апеляційного суду наголошує, що наявність або відсутність ризиків відчуження спірного майна у кожній справі повинні досліджуватися окремо з урахуванням обставин конкретної правової ситуації у судовій справі та сукупності доказів, які підтверджують або спростовують доводи учасників справи.

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20).

Наявність обставини, на яку сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В контексті викладеного, в даній справі, за результатами судового розгляду позивачем не надано доказів, а судом не встановлено обставин, які свідчать про наявність потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Я вбачається з матеріалів справи, відповідач у своїх письмових поясненнях від 07.03.2023, а також у відзиві на апеляційну скаргу від 26.04.2023 посилається на відсутність доказів, які підтверджують його намір відчужити спірні квартири, та зазначає, що такі твердження позивача ґрунтується на припущеннях. ( а.с. 33, т. 1 ).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без долучення відповідних належних та допустимих доказів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Оскаржена ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.

Судові витрати

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/2577/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 12.05.2023.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков